Справа № 758/354/18
Категорія 47
02 квітня 2018 року м. Київ
Подільський районний суд м. Києва в складі головуючого судді Гребенюк В.В., секретаря судового засідання - Мишак І.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про розірвання шлюбу та стягнення аліментів,-
У січні 2018 року ОСОБА_1 (надалі за текстом - позивач) звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 (надалі за текстом - відповідач) про розірвання шлюбу та стягнення аліментів.
Зазначила, що 07.09.2010 року між позивачем та відповідачем був укладений шлюб, що підтверджено свідоцтвом про шлюб, серія НОМЕР_4, актовий запис № 2457, видане Центральним відділом реєстрації шлюбів м. Києва з державним Центром розвитку сім'ї. Від даного шлюбу сторони мають спільну дитину - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджено свідоцтвом про народження від 11.08.2011 року, серія НОМЕР_3, актовий запис № 1523, видане відділом реєстрації актів цивільного стану Подільського районного управління юстиції у м. Києві. Однак, після народження доньки, у сторін почалися конфлікти та суперечки, через що спільне життя стало неможливим. Позивач була змушена переїхати до своїх батьків, шлюбні стосунки та відносини фактично були припинені з травня 2016 року. Шлюб з відповідачем носить лише формальний характер, примирення та збереження сім'ї є неможливим. Спору про поділ майна та визначення місця проживання дитини не має. Посилаючись на положення ст. ст. 105, 110, 112, 180, 182, 184 Сімейного кодексу України, позивач просила розірвати шлюб, укладений між нею та відповідачем, а також, стягнути з останнього на її користь аліменти на утримання доньки у твердій грошовій сумі у розмірі 5000,00 (п'ять тисяч) гривень щомісячно, а також, покласти на відповідача судові витрати.
До початку судового засідання, позивач подала заяву про розгляд справи за її відсутності, у якій вона зазначила, що підтримує позов у повному обсязі та просить його задовольнити в повному обсязі. Зазначила, що шлюбні відносини припинено з травня 2016 року. Спору про майно та місце проживання дитини немає. На розірванні шлюбу наполягає, проти примирення категорично заперечує. Позовні вимоги щодо стягнення аліментів у твердій грошовій сумі підтримала у розмірі 3000 (три тисячі) гривень щомісячно до досягнення дитиною повноліття.
Від відповідача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, у якій він зазначив, що позов визнає у повному обсязі, проти розірвання шлюбу, стягнення аліментів та ухвалення рішення у судовому засіданні не заперечує. Зазначив, що шлюбні відносини припинено з травня 2016 року. Спору щодо майна подружжя та місця проживання дитини немає. Проти примирення категорично заперечує. Заявив про визнання позову про стягнення аліментів у розмірі 3000 (три тисячі) гривень щомісячно.
Суд, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі, з наступних підстав.
Як встановлено судом, 07.09.2010 року між позивачем та відповідачем був укладений шлюб, що підтверджено свідоцтвом про шлюб, серія НОМЕР_4, актовий запис № 2457, видане Центральним відділом реєстрації шлюбів м. Києва з державним Центром розвитку сім'ї (а.с. 29).
Від даного шлюбу сторони мають спільну дитину - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджено свідоцтвом про народження від 11.08.2011 року, серія НОМЕР_3, актовий запис № 1523, видане відділом реєстрації актів цивільного стану Подільського районного управління юстиції у м. Києві (а.с. 8).
Як вбачається із заяв сторін по справі, вони втратили взаєморозуміння, шлюб носить формальний характер, проживають окремо, примирення неможливе. Дитина проживає разом з позивачем.
Стаття 124 Конституції України встановлює, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Відповідно до статті 13 вказаної Конвенції кожен, чиї права та свободи, вказані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.
У той же час, у пункті 36 Рішення від 09 грудня 2010 року у справі «Буланов і Купчик проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право звернутися до суду з будь-якою вимогою щодо своїх цивільних прав та обов'язків. У такий спосіб здійснюється «право на суд», яке, відповідно до практики Суду, включає право не тільки ініціювати провадження, а й право отримати «вирішення» спору судом. Така сама позиція викладена Європейським судом з прав людини й у пункті 50 Рішення від 13 січня 2011 року «Чуйкіна проти України».
Частина 3 статті 105 СК України встановлює, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.
Відповідно до ч. ч. 1-2 ст. 112 СК України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, зокрема, бере до уваги наявність малолітньої дитини. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Статтею 180 Сімейного кодексу України встановлено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до ч. 1 ст. 184 Сімейного кодексу України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
У відповідності до ст. 191 Сімейного кодексу України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Таким чином, судом у даній справі встановлено, що наявні всі передбачені законом підстави для розірвання шлюбу, оскільки сторони втратили взаєморозуміння, шлюб носить формальний характер, проживають вони окремо, примирення неможливе. Подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б їхнім інтересам та інтересам їхньої малолітньої дитини, яка проживає разом з матір'ю. За таких обставин, позовні вимоги про розірвання шлюбу підлягають задоволенню.
Вимоги позивача про стягнення з відповідача аліментів у твердій грошовій сумі також обґрунтовані та засновані на законі. Позивач подав суду заяву про зменшення розміру позову - щомісячної суми аліментів до 3000 грн. і таке зменшення береться до уваги та приймається судом. Враховуючи фактичні обставини справи та заяву відповідача про визнання позову й у цій частині, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог і в частині стягнення аліментів.
За таких обставин, вимоги позивача про стягнення аліментів на утримання доньки до її повноліття підлягають задоволенню з дати звернення до суду з даною позовною заявою, тобто, з 12 січня 2018 року.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 430 Цивільного процесуального кодексу України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах платежу за один місяць.
Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць підлягає негайному виконанню.
Відповідно до частини 1 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі або рішенні, у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Враховуючи, той факт, що відповідач позовні вимоги визнав в повному обсязі до початку розгляду справи по суті, а відтак, позивачу підлягає поверненню з державного бюджету судовий збір у розмірі 352,40 гривень з позовних вимог про розірвання шлюбу. Крім того, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 352,40 гривень - з позовних вимог про розірвання шлюбу.
На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 141, 263 - 265, 268, 273, 352, 354- 356, 430 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів - задовольнити;
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 07 вересня 2010 року Центральним відділом реєстрації шлюбів м. Києва з державним Центром розвитку сім'ї, актовий запис за № 2457 - розірвати;
Після розірвання шлюбу позивачу залишити прізвище «ОСОБА_1»;
Стягнути з ОСОБА_2 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 (зареєстрована за адресою: 04208 АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2) аліменти на утримання малолітньої доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 3000 (три тисячі) гривень щомісячно, починаючи з 12 січня 2018 року і до досягнення дитиною повноліття;
Стягнути з ОСОБА_2 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 (зареєстрована за адресою: 04208 АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2) судовий збір у сумі 352 (триста п'ятдесят дві) гривні 40 копійок;
Повернути ОСОБА_1 (зареєстрована за адресою: 04208 АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2) з державного бюджету України судовий збір у сумі 352 (триста п'ятдесят дві) гривні 40 копійок;
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів за один місяць;
Рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб;
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Подільський районний суд м. Києва. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення (враховуючи положення п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України);
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано протягом встановленого законом строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Шлюб припиняється у день набрання чинності рішення суду про розірвання шлюбу.
Суддя Подільського районного
суду м. Києва В.В. Гребенюк