Справа № 758/3454/18
Категорія 38
про залишення позовної заяви без руху
29 березня 2018 року м. Київ
Подільський районний суд м. Києва, у складі судді Гребенюка В.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Київської міської ради, про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем та визнання права власності на ? частину квартири,-
ОСОБА_1 звернулися до суду із вищезазначеним позовом.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Позов за змістом і формою повинен відповідати вимогам ст. ст. 174-177 ЦПК України.
Згідно ч.ч. 1,2 ст. 174 ЦПК України при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.
Відповідно до ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити, зокрема, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні (п.4); виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини (п.5); зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви (п.8).
Так, позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки позивач, спираючись, як на доказ відповідь КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва», такого документу до суду не надає.
Крім того, ч. 1 ст. 1270 ЦК України передбачено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Згідно п. 3.21 п. 3 глави 10 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012 р., зареєстрованим в Міністерстві юстиції України № 282/20595 від 22.02.2012 р., спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 Цивільного кодексу, він не заявив про відмову від неї.
На момент винесення постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 30.10.2017 року за вих. № 3085/02-31, п. 3.22 п. 3 глави 10 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012 р., зареєстрованим в Міністерстві юстиції України № 282/20595 від 22.02.2012 р. передбачав, що у разі відсутності у паспорті такого спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання доказом постійного проживання із спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець на день смерті спадкодавця проживав разом із цим спадкодавцем.
На сьогодні вказаний пункт змінено, та, наразі, передбачено, що у разі відсутності у паспорті такого спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання доказом постійного проживання із спадкодавцем може бути: довідка органу реєстрації місця проживання про те, що місце проживання спадкоємця на день смерті спадкодавця було зареєстровано за однією адресою зі спадкодавцем.
Постановою завідувача Чотирнадцятої Київської державної нотаріальної контори про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 30.10.2017 року за вих. № 3085/02-31, визначені вичерпні підстави відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом. З даної постанови вбачається пропущений шестимісячний строк звернення до нотаріуса.
Відповідно до чч. 1, 3 ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Відтак, як вбачається з матеріалів справи позовна заява потребує уточнення.
Частиною 1 статті 185 ЦПК України передбачено, що суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст. ст. 175, 185, 260 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Київської міської ради, про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем та визнання права власності на ? частину квартири - залишити без руху;
Надати строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання ухвали;
Роз'яснити, що у разі не усунення недоліків у встановлений в ухвалі строк, позовна заява вважається неподаною та повертається позивачу;
Копію цієї ухвали направити позивачу;
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В.В. Гребенюк