печерський районний суд міста києва
Справа № 757/19808/18-ц
Категорія 49
04 липня 2018 року Печерський районний суд м. Києва в складі: головуючого судді Остапчук Т.В., при секретарі Медведєвій М.Г.,
за участю:
Позивача ОСОБА_1
Відповідача ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,-
У квітні 2018 року позивачка звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/2 частини від його заробітку (доходу), щомісяця, до досягнення дитиною повноліття. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 25.01.2013 року між сторонами був зареєстрований шлюб у відділі реєстрації актів цивільного стану Печерського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис №62. Від шлюбу у сторін є неповнолітня дитина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Відповідач допомоги на утримання дитини не надає. Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 23.05.2018 року у цивільній справі відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами позовного (спрощеного) провадження на 10 год. 45 хв. 03 липня 2018 року. Відповідно до Закону України від 03.10.2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», який набрав чинності 15.12.2017 року, Цивільний процесуальний кодекс України (далі - ЦПК України) викладено в новій редакції. Згідно п. 9 Перехідних положень ЦПК України, встановлено, що зміни до цього Кодексу вводяться в дію з урахуванням таких особливостей, зокрема, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Як визначено у ч.ч. 2, 3, 4 ст. 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження. Наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо. Спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні. Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи: 1) малозначні справи; 2) що виникають з трудових відносин. У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. При вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження. В порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів та поділ майна подружжя; 2) щодо спадкування; 3) щодо приватизації державного житлового фонду; 4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об'єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини. Позивачка в судовому засіданні уточнила позовні вимоги, а саме: просить стягнути ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% від прожиткового мінімуму для дітей даного віку, починаючи з 24.04.2018 року і до досягнення дитиною повноліття. Відповідач у судовому засіданні заперечував проти стягнення аліментів в розмірі 1/2 частини від його заробітку (доходу), щомісяця, до досягнення дитиною повноліття. Дослідивши матеріали справи, повно, всебічно та об'єктивно з'ясувавши обставини справи, суд дійшов висновку про задоволення позову з огляду на наступне. Згідно із ст. 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Відповідно до ч.1 ст. 3 Конвенції про права дитини, частин 7,8 ст. 7 СК України, під час вирішення будь - яких питань щодо дітей суд повинен виходити з найкращого забезпечення інтересів дітей. Згідно із ч. 1,2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України N 789-Х1І від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Відповідно до ч.1 ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного духовного і соціального розвитку. Судом встановлено, що 25.01.2013 році між сторонами був зареєстрований шлюб у відділі реєстрації актів цивільного стану Печерського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис №62. Від шлюбу у сторін є неповнолітня дитина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, про що свідчить свідоцтво про народження дитини, видане 16.07.2013 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Печерського районного управління юстиції у м.Києві, актовий запис № 1615. Судом встановлено, що дитина знаходиться на утриманні та вихованні позивача. Відповідач участі в утриманні дитини не приймає, при цьому має обов'язок, встановлений ст. ст. 84, 180 СК України. Згідно із п. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі. При цьому, згідно ч. 2 ст. 182 Сімейного кодексу України, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Що ж до максимального розміру аліментів, які стягуються з боржника, то відповідно до ч. 3 ст. 70 Закону України «Про виконавче провадження» він не повинен перевищувати 50 відсотків заробітної плати цієї особи. Відповідно до ч. 1 ст. 183 Сімейного кодексу України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Таким чином, беручи до уваги усе вище викладене, суд приходить до висновку про необхідність стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини у розмірі 1/4 частини від його заробітку (доходу) з відповідача, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця, до досягнення дитиною повноліття. Оскільки суд задовольняє позов, то з відповідача, згідно із ст. 141 ЦПК України, на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 704 грн. 80 коп. Суд допускає негайне виконання рішення суду у межах суми платежу за один місяць (ст. 430 ЦПК України). На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 84, 180-183, 184, 191 СК України, ст. ст.4, 12, 13, 76-89, 141, 258, 259, 265, 268, 280-284, 354,430 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% від прожиткового мінімуму для дітей даного віку, починаючи з 24.04.2018 року і до досягнення дитиною повноліття. Стягнути з ОСОБА_2, на користь держави судовий збір у розмірі 704 грн. 80 коп. Допустити негайне стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.
Суддя Остапчук Т.В.