Провадження № 2/641/278/2018 Справа № 641/11837/15-ц
05 липня 2018 року Комінтернівський районний суд м.Харкова у складі:
головуючого: судді - Колодяжної І.М.
при секретарі - Ягодіній М.С.
справа №641/11837/15-ц
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи: Харківське міське управління юстиції, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4 про визнання договору купівлі-продажу квартири недійсним та скасування реєстрації,
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому з урахуванням уточнень просила: визнати договір купівлі-продажу квартири №7 по пр.-ту Г.Сталінграда,8/6 в м.Харкові за №173 від 22.10.2015р., укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_5 недійсним; скасувати реєстрацію права власності на квартиру №7, будинку 8/6 по пр.-ту Г.Сталінграда в м.Харкові за ОСОБА_3 згідно рішення приватного нотаріуса ХМНО ОСОБА_4 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 22.10.2015р..
В обґрунтування позову позивач зазначила , що вона є спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_6, яка померла 29.01.2015року. ОСОБА_3 її смерті залишилась спадщина - квартира №7 по пр.-ту Г.Сталінграда,8/6 в м.Харкові, яка належала померлій на підставі дублікату свідоцтва про право власності на нерухоме майно. Позивач спадщину прийняла після смерті ОСОБА_6, так як у встановлений законом строк звернулась із заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори, але нотаріусом їй відмовлено у видачі свідоцтва про право власності на спадщину, оскільки власником квартири згідно державного реєстру речових прав на підставі договору довічного утримання, посвідченого Сьомою Харківською державною нотаріальною конторою 04.09.2013р. є відповідач ОСОБА_2 Рішенням Комінтернівського районного суду м.Харкова від 15.10.2015р., яке залишено без змін ухвалою апеляційного суду Харківської області договір довічного утримання від 04.09.2013р. розірвано. Вказане рішення набрало законної сили 13.01.2015р.. В подальшому позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про витребування майна із чужого незаконного володіння та визнання права власності на спірну квартиру в порядку спадкування за законом . ОСОБА_3 відкриття провадження у справі 06.10.2015 року відповідач ОСОБА_2 та ОСОБА_3 22.10.2015 року уклали договір купівлі- продажу спірної квартири. При цьому відповідач достовірно знав , що договір довічного утримання розірвано судом та рішення суду набрало законної сили , оскільки особисто приймав участь у судових засіданнях , та не мав права відчужувати спірну квартиру. Таким чином , право власності відповідача на спірну квартиру припинилося після набрання законної сили рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 15.10.2014 року , після перегляду в апеляційному суді Харківської області 13 січня 2015 року . ОСОБА_3 смерті ОСОБА_6 29 січня 2015 року єдиним спадкоємцем стала позивач , яка прийняла спадщину після її смерті. Враховуючи, що договір купівлі - продажу квартири від 22.10.2015 року є недійсним , необхідно застосувати наслідки визнання його недійсним , шляхом скасування права власності ОСОБА_3 на спірну квартиру , про що необхідно внести відповідний запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно .
В судове засідання позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_7 не з,явилися, позивач надала заяву про розгляд справи за її відсутності та відсутності її представника, позовні вимоги пітримала.
Відповідач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_8 в судове засідання не з,явилися.
Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з,явився.
Представники третіх осіб - Харківського міського управління юстиції та приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4 в судове засідання не з,явилися.
Суд,вивчивши матеріали справи, прийшов до наступного.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
За приписами ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, свобод чи інтересів фізичних осіб , прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно зі ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Судом встановлено, що квартира АДРЕСА_1 на підставі дублікату свідоцтва про право власності № 3-95-757 від 07.06.2013 року , виданого 03.04.1995 року комісією по приватизації житлового фонду ДП «Завод ім. Малишева» належала ОСОБА_6
04 вересня 2013 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_2 укладений договір довічного утримання, посвідчений Сьомою Харківською державною нотаріальною конторою, реєстраційний № 6-1174, відповідно до якого , ОСОБА_6 передала у власність ОСОБА_2 належну їй на праві власності квартиру № 7, розташовану за адресою: м. Харків пр-т Героїв Сталінграда, 8/6.
Право власності за ОСОБА_2 було зареєстровано у встановленому законом порядку.
Рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 15.10.2014 року , договір довічного утримання, укладений 04.09.2013 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_2.розірваний .Ухвалою апеляційного суд Харківської області від 15.01.2015 року рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 15.10.2014 року залишено без змін.
28 жовтня 2014 року ОСОБА_6 склала заповіт, посвідчений приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_9, реєстр. № 1152, яким все своє майно заповідала позивачу ОСОБА_1 Станом на 21.07.2015 року заповіт є останнім в спадковому реєстрі заповітів, не скасований і не змінений, про що свідчить інформаційна довідка зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори).
29 січня 2015 року ОСОБА_6 померла , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-ВЛ №483538 , виданим Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Харкову реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції 30.01.2015 року.
21.07.2015 року до спадкового реєстру внесено реєстраційний запис щодо реєстрації спадкової справи № 57710396 після смерті ОСОБА_6, померлої 29.01.2015 року.
З витягу про зареєстровані речові права, їх обтяження на об,єкт майна у порядку доступу нотаріусів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 10.09.2015 року вбачається, що відомості про зареєстровані речові права щодо нерухомого майна ОСОБА_6 відсутні , а за ОСОБА_2 на підставі договору довічного утримання від 04.09.2013 року, посвідченому Сьомою Харківською державною нотаріальною конторою, зареєстроване право власності на квартиру № 7 , розташовану за адресою: м. Харків пр-т Героїв Сталінграду, 8/6.
Відповідно до листа приватного нотаріуса ХМНО ОСОБА_9 від 11.09.2015 року позивачу відмовлено у вчиненні нотаріальних дій , у зв'язку з вищезазначеними розбіжностями між наданими ОСОБА_1 документами та зареєстрованими правами в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, останній рекомендовано звернутися до суду щодо вирішення питання про визнання права власності на квартиру № 7 , розташовану за адресою: м. Харків пр-т Героїв Сталінграду, 8/6 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_6
Як вбачається з Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно , Державного реєстру іпотек , Єдиного реєстру заборон відчуження об,єктів нерухомого майна , щодо об,єкта нерухомого майна, від 26.10.2015 року а саме : квартири АДРЕСА_2, дана квартира належить ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу від 22.10.2015 року , посвідченому приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_4 за р. №173 , що також підтверджується договором купівлі- продажу від 22.10.2015 року та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.
Як встановлено ч. 2 ст. 656 ЦК України, предметом договору купівлі-продажу можуть бути майнові права. До договору купівлі-продажу майнових прав застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не випливає із змісту або характеру цих прав.
Відповідно до п. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, їх правочинів.
В силу ст. 658 ЦК України, право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару. При цьому, якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення.
Згідно ч. 1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України, недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог ч. 1 ст. 203 ЦК України є підставою недійсності правочину.
За загальним правилом ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 216 ЦК України у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов,язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 30 листопада 2015 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_10 до ОСОБА_2М, ОСОБА_3 про витребування майна із чужого незаконного володіння та визнання права власності на квартиру в порядку спадкування за заповітом залишено без задоволення.
Рішенням судової колегії судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області від 03.02.2016р. , рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 30.11.2015 року скасовно. Позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково . За ОСОБА_1 визнано право власності на квартиру № 7 по пр.-ту Г.Сталінграда, 8/6 в м.Харкові в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_6, померлої 29 січня 2015 року . Витребувано майно із чужого незаконного володіння ОСОБА_3 вказану квартиру на користь ОСОБА_1 У задоволенні позову у частині скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень , прийнятого приватним нотаріусом ХПНО ОСОБА_4 22.10.2015 року , за яким право власності на квартиру АДРЕСА_3 належить ОСОБА_3 відмовлено. Вказане рішення суду набрало законної сили.
З Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно , Державного реєстру іпотек , Єдиного реєстру заборон відчуження об,єктів нерухомого майна від 13.10.2016 року , квартира АДРЕСА_2, зареєстрована за ОСОБА_1 , на підставі рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 30.11.2015 року та рішення апеляційного суду Харківської області від 03.02.2016 року.
Положеннями ст. ст. 15, 16 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Таким чином порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.
Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені у ст. 16 ЦК України.
Способами захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, можуть бути визнання права, визнання правочину недійсним (ч. 2 ст. 16 ЦК України).
За змістом ч.ч. 2, 3 ст. 16 ЦК України суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень чч. 2 ? 5 ст. 13 цього Кодексу.
Нормами цивільного законодавства передбачені засади захисту права власності.
Реституція у вузькопрактичному розумінні є передусім загальним наслідком недійсності правочинів усіх видів незалежно від підстав недійсності й полягає в приведенні сторін у первісний стан.
З урахуванням положень п. 4 ч. 2 ст. 16 ЦК України результатом реституції можна визнати такий спосіб захисту цивільних прав та інтересів, який полягає у відновленні становища, що існувало до порушення. Порушенням права в такому випадку визнається вчинення правочину за наявності станом на момент його вчинення дефекту, який за законом може бути підставою недійсності правочину, а реституція виступає наслідком факту визнання правочину недійсним або констатації недійсності правочину (в разі нікчемності правочину) і заходом, спрямованим на приведення майнового стану сторін недійсного правочину до початкового стану, тобто такого, який вони мали до вчинення правочину.
За положеннями чч. 1, 3 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені чч. 1 - 3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Тобто відповідно до ст. 215 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.
Таким чином , враховуючи , що позивач ОСОБА_1 є власником спірної квартири , тому вчиненням оспорюваного договору купівлі-продажу порушено її права та законні інтереси, щодо квартири АДРЕСА_4, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання договору купівлі- продажу квартири недійсним підлягають задоволенню .
Позовні вимоги про скасування реєстрації права власності на квартиру №7, будинку 8/6 по пр.-ту Г. Сталінграда в м. Харкові за ОСОБА_3 згідно рішення приватного нотаріуса ХМНО ОСОБА_4 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 22.10.2015р, задоволенню не підлягають, оскільки право власності на квартиру АДРЕСА_5 зареєстровано за позивачем , відповідно до рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 30.11.2015 року та рішення апеляційного суду Харківської області від 03.02.2016 року.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4,5,13,76-83,141,265 ЦПК України, суд,
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи: Харківське міське управління юстиції, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4 про визнання договору купівлі-продажу квартири недійсним та скасування реєстрації -задовольнити частково .
Визнати договір купівлі-продажу квартири №7 по пр.-ту Г.Сталінграда,8/6 в м. Харкові ,укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4 , від 22.10.2015року за р.№ 173 - недійсним.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи: Харківське міське управління юстиції, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4 про скасування державної реєстрації - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Харківської області через Комінтернівський районний суд м. Харкова шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення або підписання рішення суду без його проголошення у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання , яким завершується розгляд справи.
У відповідності до п. 15 .5 ч.1 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в новій редакції , до дня початку функціювання Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Комінтернівський районний суд м. Харкова .
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, адреса: м. Харків, пр. Г. Сталінграда 154 а кв.30.
Відповідачі: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_2, адреса: АДРЕСА_6.
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, ІПН НОМЕР_3, адреса: АДРЕСА_7.
Суддя: ОСОБА_11