Справа № 640/9183/18
н/п 2-а/640/371/18
05 липня 2018 року
Київський районний суд м. Харкова:
головуючий - суддя Золотарьова Л.І.
за участю секретаря - Бломберус С.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові адміністративну справу №640/9183/18 за позовом ОСОБА_1 до Інспектора роти №1 батальйону №3 Управління патрульної поліції у Харківській області Самойленка Дмитра Васильовича про визнання дій неправомірними, скасування постанови, закриття провадження по справі, -
18.05.2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду поштою з позовом, який надійшов до суду 23.05.2018, у якому просить: визнати протиправними дії відповідача щодо складення постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення від 09.05.2018 року серії ЕАА№397460; скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення від 09.05.2018 року серії ЕАА№397460, складену відповідачем відносно нього; адміністративну справу закрити.
Як на підставу позову посилається на те, що 09.05.2018 року його притягнуто інспектором до адміністративної відповідальності за те, що він, нібито, керував автобусом в темну пору доби з вимкненим ближнім світлом фар, чим порушив п. 19.1а ПДР України. Однак, відповідачем не було надано жодних доказів на підтвердження обставин вказаних в постанові. В постанові також не зазначено, які докази надаються. Він їхав з включеним ближнім світлом фар. Єдиним доказом нібито вчинення ним правопорушення є сама постанова від 09.05.2018, яка оскаржується. Також в постанові неправильно визначено автомобіль «АЗЛК», оскільки він керував іншим автомобілем - автобусом «БАЗ».
В судове засідання позивач не з'явився, в позові зазначив про розгляд справи у його відсутність.
Відповідач не з'явився, про час та місце судового розгляду повідомлявся своєчасно та належним чином, причини неявки не повідомив, надав письмовий відзив по справі, просив відмовити у задоволенні позову, оскільки постанова винесена на підставі зібраних доказів та відповідає вимогам ст. 283 КУпАП, поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням. Позивач не надав доказів на підтвердження своїх доводів.
Суд, перевіривши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАА №397460 від 09.05.2018 року, винесеної Інспектором роти №1 батальйону №3 Управління патрульної поліції у Харківській області Самойленком Д.В., позивача ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 425 грн.
В оскаржуваній постанові вказується, що 09.05.2018 року о 21 год. 51 хв. ОСОБА_1 керував автобусом «АЗЛК» д/н НОМЕР_1 в темну пору доби з вимкненим ближнім світлом фар, чим порушив п. 19.1а) ПДР України, за що був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
За нормою ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач надав відзив, однак будь-яких доказів, встановлених ст. 251 КУпАП, на підтвердження обставин вказаних в оскаржуваній постанові не надав, не спростував вказане твердження позивача, що він їхав з включеним ближнім світлом фар.
При цьому, згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
При цьому, посилання відповідача на те, що поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, не свідчить про те, що відповідач звільняється від надання доказів винесення оскаржуваної постанови. Посилання відповідача на те, що позивач не надав доказів на підтвердження того, що він не порушував п. 19.1а ПДР, суд до уваги не приймає, оскільки саме на відповідача в силу вимог ч. 2 ст. 77 КАС України покладається обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Більш того, позивач одразу зазначив, що з постовою не згоден, про що міститься запис в оскаржуваній постанові.
Однак, відповідач жодних доказів на підтвердження порушення позивачем вимог п. 19.1а ПДР не надав і в постанові не зазначив.
Відповідачем не було доведено належними, достатніми та допустимими доказами, що позивач порушив вимоги п. 19.1а) ПДР України (у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості незалежно від ступеня освітлення дороги, а також у тунелях на транспортному засобі, що рухається, повинні бути ввімкнені такі світлові пристрої на всіх механічних транспортних засобах - фари ближнього (дальнього) світла).
Будь-яких доказів, які б свідчили про вчинення позивачем порушення правил дорожнього руху при винесенні оскаржуваної постанови не надано, зокрема, відповідачем не надано суду та не долучено до оскаржуваної постанови пояснення свідків, фото-, відеофіксації порушення позивачем правил дорожнього руху тощо.
Так єдиним доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення є сама оскаржувана постанова по справі про адміністративне правопорушення, в якій зафіксовано порушення водієм правил дорожнього руху.
Однак, суд вважає, що зазначена постанова є саме предметом спору між сторонами та не може розглядати як доказ за відсутності інших доказів на підтвердження обставин вказаних в оскаржуваній постанові.
В графі «до постанови додається» не зазначено будь-яких доказів на підтвердження порушення водієм ПДР України.
Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних визначених ч.2 цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото і відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
З аналізу наведених приписів слідує, що постанова про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху повинна мати відомості про докази, якими керувався суб'єкт владних повноважень при прийнятті рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності та якими підтверджується факт вчинення такою особою адміністративного правопорушення, зокрема, відомості про технічний засіб, яким здійснено фото і відеозапис.
Проте, в копії оскаржуваної постанови, винесеної відповідачем, не зазначено відомості про технічний засіб, яким здійснено відеозапис, чим порушено приписи ст. 283 КУпАП.
Крім того, в оскаржуваній постанові неправильно зазначено марку транспортного засобу «АЗЛК», хоча позивач керував автобусом «БАЗ А079.32».
Отже, оспорювана постанова не відповідає приписам ч.3 ст. 283 КУпАП та належних та допустимих доказів факту, що позивач здійснив здійснював перестроювання.
Будь-яких доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП відповідачем до суду не надано.
Таким чином, суд вважає, що відповідачем в порушення вимог ст. 77 КАС України не надано доказів на підтвердження правомірності оскаржуваної постанови.
В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Всі факти встановлені судом у сукупності викликають сумніви щодо факту самого правопорушення та законності його фіксації. Рішення суб'єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.
Отже, оскаржувана постанова від 09.05.2018 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП є незаконною та підлягає скасуванню.
Відповідно до ч. 3. ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності суд має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 122 КУпАП відносно позивача підлягає закриттю.
Вимоги щодо визнання дій відповідача незаконними задоволенню не підлягають, оскільки ефективним способом захисту є заявлені позивачем вимоги щодо визнання оскаржуваної постанови протиправною та такою, що підлягає скасуванню, а справа закриттю, що відповідає положенням ч. 3. ст. 286 КАС України, і додаткові вимоги щодо визнання дій незаконними щодо складання оскаржуваної постанови не підлягають задоволенню в даному випадку, оскільки охоплюються вимогами щодо скасування постанови та закриття провадження у справі.
Згідно з ч. 1 ст.139 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі ст. 288 КУпАП, то підстави для стягнення з відповідача судового збору відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ч. 2 ст. 122 КУпАП, ст. ст. 6, 8,9, 72, 77, 139, 242, 243-246, 286 КАС України, суд -
Позов ОСОБА_1 до Інспектора роти №1 батальйону №3 Управління патрульної поліції у Харківській області Самойленка Дмитра Васильовича про визнання дій неправомірними, скасування постанови, закриття провадження по справі - задовольнити частково.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАА №397460 від 09.05.2018 року за ч. 2 ст. 122 КУпАП відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Справу про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 122 КУпАП відносно ОСОБА_1 - закрити.
В іншій частині вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду у встановленому порядку протягом 10 днів з дня підписання рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, місце фактичного проживання: 64024, АДРЕСА_1.
Відповідач Інспектор роти №1 батальйону №3 Управління патрульної поліції у Харківській області Самойленко Дмитро Васильович, місцезнаходження: 61033, м. Харків, вул. Шевченка, 315-А.
Рішення підписано 05.07.2018 року.
Головуючий -