06 липня 2018 р. м. ХарківСправа № 820/1135/17
Харківський апеляційний адміністративний суд у складі: судді - Гуцала М.І.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Присяжнюк О.В., Русанової В.Б. та Ральченка І.М. у справі 820/1135/17
за позовом ОСОБА_1
до Голови конкурсної комісії військово-юридичного факультету Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого Бабарицького Олександра Васильовича
про визнання неправомірною бездіяльності, скасування рішення,
В провадженні Харківського апеляційного адміністративного суду перебуває справа за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 13.03.2018 по справі № 820/1135/17.
За результатами автоматизованого розподілу по справі № 820/1135/17 визначено склад колегії суддів для розгляду справи: головуючий суддя - Присяжнюк О.В., судді - Ральченко І.М., Русанова В.Б.
04.07.2018 ОСОБА_1 було заявлено про відвід всьому складу колегії суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у справі № 820/1135/17, обгрунтовуючи його тим, що судді Присяжнюк О.В., Ральченко І.М., Русанова В.Б. не виконують вимоги ст.ст. 8, 196, 202 КАС України, чим надають привілеї відповідачу порушувати вимоги законодавства під час судового засідання.
З огляду на таку упередженість суддів ОСОБА_1 просив вирішити питання про відвід суддів Харківського апеляційного адміністративного суду Присяжнюк О.В., Ральченко І.М., Русанова В.Б.
Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 04.07.2018 заявлений позивачем відвід було визнано необгрунтованим, з одночасним зупиненням провадження у справі для вирішення питання про відвід у порядку, встановленому ч. 1 ст. 31 КАС України ( а.с. 222-223 т. 2).
Згідно результатів проведеного 05.07.2018 автоматизованого розподілу по справі № 820/1135/17 питання про відвід передано на вирішення судді Харківського апеляційного адміністративного суду Гуцалу М.І.
За правилами частини 4 статті 40 Кодексу адміністративного судочинства якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Відповідно до частини 8 статті 40 КАС України суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження.
Частиною одинадцятою вказаної статті визначено, що питання про відвід має бути розглянуто не пізніше двох днів з дня надходження заяви про відвід, а у випадку розгляду заяви про відвід судді суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід.
Матеріали справи та заяву про відвід суддею Гуцалом М.І. було отримано 05.07.2018.
Перевіривши матеріали справи та доводи заяви позивача про відвід колегії суддів, необхідно зазначити наступне.
Відповідно до ст. 36 Кодексу адміністративного судочинства України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Згідно з ч. 3 ст. 39 КАС України, відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Необхідно врахувати, що не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.
Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" зазначено, що "у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду". Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що "особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного". Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але "вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими".
Як вбачається із матеріалів справи, заява про відвід ґрунтується виключно на доводах про те, що у позивача виникли певні сумніви щодо неупередженості суддів, оскільки вони не виконують вимоги ст.ст. 8, 196, 202 КАС України, чим надають привілеї відповідачу.
Згідно вимог ст. 8 КАС України, усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом. Не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників судового процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Нормами ст. 196 КАС визначено, що при колегіальному розгляді справи головуючим у судовому засіданні є суддя-доповідач, який у судовому засіданні відповідно до завдання адміністративного судочинства керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності та порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками судового процесу їхніх процесуальних прав і виконання ними обов'язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин у справі, усуваючи із судового розгляду все, що не має значення для вирішення справи. Головуючий у судовому засіданні вживає необхідних заходів щодо забезпечення в судовому засіданні належного порядку.
Відповідно до ст. 202 КАС України, головуючий у судовому засіданні встановлює особи тих, хто прибув у судове засідання, а також перевіряє повноваження посадових і службових осіб, їхніх представників, оголошує склад суду, а також імена експерта, перекладача, спеціаліста, секретаря судового засідання і роз'яснює учасникам справи, які прибули в судове засідання, їхнє право заявляти відводи.
Таким чином, на думку позивача, суть порушень вищезазначених норм процесуального законодавства зводиться до суб'єктивного бачення позивача вирішення колегією суддів процесуальних питань в ході розгляду справи № 820/1135/17.
Зазначені обставини не можуть слугувати підставами для відведення суддів як такі, що викликають сумнів у їх об'єктивності та неупередженості, оскільки є лише суб'єктивними припущеннями заявника, адже матеріали справи не містять жодних доказів, які б свідчили в упередженості чи зацікавленості суддів у результатах вирішення справи. В межах такого відводу суд позбавлений надавати оцінку процесуальним діям складу суду, оскільки такі доводи можуть бути оцінені лише за наслідками розгляду касаційної скарги на відповідне судове рішення суду апеляційної інстанції, адже судові рішення не можуть бути переглянуті іншими органами чи особами поза межами встановленого порядку адміністративного судочинства, за винятком рішень про амністію та помилування (ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").
Відповідно до положень ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини наявність безсторонності повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність судді є презумпцією, поки не надано доказів протилежного.
Одну з найважливіших гарантій незалежності суддів закріплено в ч. 2 ст. 126 Конституції, відповідно до якої вплив на суддів у будь-який спосіб забороняється. Це положення Основного Закону було роз'яснено Конституційним Судом України у Рішенні від 1 грудня 2004 р. № 19-рп/2004. Таким чином, незалежність суддів передбачає право при здійсненні судочинства бути вільними від будь-якого обмеження, впливу, заанґажованості, тиску, погроз, втручань. Відповідно, задля забезпечення принципу незалежності суддів, відвід судді не може бути задоволено лише з суб'єктивних міркувань сторони, хоча й вони можуть мати логічну послідовність, щодо прогнозованого вирішення справи не на його користь.
В ході ознайомлення з матеріалами справи та заяви позивача про відвід суддів інших достатніх підстав, передбачених ст. 36 та ст. 37 КАС України для відводу судді, виявлено не було.
Виходячи з предмету заявленого позову та меж його розгляду судом апеляційної інстанції не простежується будь-яка залежність чи взаємозв'язок, що прямо чи опосередковано вказували б на упередженість або необ'єктивність суддів, яким заявлено відвід.
Керуючись статтями 36, 40, Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід суддів Харківського апеляційного адміністративного суду Присяжнюк О.В., Русанової В.Б. та Ральченка І.М. по справі 820/1135/17 відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Гуцал М.І.