Постанова від 05.07.2018 по справі 670/894/17

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 670/894/17

Головуючий у 1-й інстанції: Волкова О.М.

Суддя-доповідач: Граб Л.С.

05 липня 2018 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Граб Л.С.

суддів: Білої Л.М. Гонтарука В. М.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Віньковецького районного суду Хмельницької області від 29 березня 2018 року (повний текст виготовлено 10.04.2018) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Віньковецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

В листопаді 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Віньковецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області, правонаступником якого є Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (далі ГУ ПФУ в Хмельницькій області), в якому просив зобов'язати комісію з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років при ГУ ПФУ в Хмельницькій області зарахувати до пільгового стажу роботи на посаді тракториста, періоди роботи з 15.02.1983 року по 14.04.1989 року, з 09.01.1992 року по 29.02.2004 року в колгоспі «Іскра» (КСП «Іскра», ПОП «Іскра»); з 15.04.1989 року по 28.12.1991 року у колгоспі «Новий шлях» (КСП «Новий шлях», ССВ «Новий шлях», СГК «Вікторія»); з 01.03.2004 року по 01.03.2006 року, з 01.04.2006 року по 31.10.2007 року в СВК «Злагода»; зобов'язати ГУ ПФУ зарахувати до загального стажу роботи позивача періоди з 15.02.1983 року по 14.04.1989 року, з 09.01.1992 року по 29.02.2004 року, 47 людино-днів за 1979 рік та 82 людино-дні за 1980 рік в колгоспі «Іскра» (КСП «Іскра», ПОП «Іскра»); з 15.04.1989 року по 28.12.1991 року у колгоспі «Новий шлях» (КСП «Новий шлях», ССВ «Новий шлях», СГК «Вікторія») та призначити останньому пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. «в» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» починаючи з 18.06.2017 року.

Рішенням Віньковецького районного суду Хмельницької області від 29 березня 2018 року позов задоволено:

-зобов'язано комісію з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років при ГУ ПФУ в Хмельницькій області зарахувати до пільгового стажу роботи ОСОБА_2 на посаді тракториста, періоди роботи з 15.02.1983 року по 14.04.1989 року, з 09.01.1992 року по 29.02.2004 року в колгоспі «Іскра» (КСП «Іскра», ПОП «Іскра»); з 15.04.1989 року по 28.12.1991 року у колгоспі «Новий шлях» (КСП «Новий шлях», ССВ «Новий шлях», СГК «Вікторія»); з 01.03.2004 року по 01.03.2006 року, з 01.04.2006 року по 31.10.2007 року в СВК «Злагода»;

-зобов'язано ГУ ПФУ зарахувати до загального стажу роботи позивача періоди роботи з 15.02.1983 року по 14.04.1989 року, з 09.01.1992 року по 29.02.2004 року, 47 людино-днів за 1979 рік та 82 людино-дні за 1980 рік в колгоспі «Іскра», згодом КСП «Іскра», ПОП «Іскра» с.Женишківці Віньковецького району Хмельницької області; з 15.04.1989 року по 28.12.1991 року у колгоспі «Новий шлях» (згодом КСП «Новий шлях», ССВ «Новий шлях», СГК «Вікторія») с.Говори Віньковецького району Хмельницької області та призначити йому виплату пенсії по віку на пільгових умовах відповідно до п. «в» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» починаючи з 18.06.2017 року.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, подав апеляційну скаргу.

В обґрунтуванні апеляційної скарги зазначено, що приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що в трудовій книжці ОСОБА_2 зазначено лише періоди та місце роботи, що підтверджують загальний трудовий стаж, а для визначення права на пільгову пенсію записів трудової книжки недостатньо, так як в ній відсутня інформація чи позивач був безпосередньо зайнятий у виробництві сільськогосподарської продукції на протязі повного польового періоду в рослинництві або на протязі календарного року в тваринництві, як це вимагає норма пункту «в» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Згідно звірки відомостей первинних документів даних про стаж роботи, наданих позивачем встановлено, що згідно книги обліку трудового стажу і заробітку колгоспника в колгоспі «Іскра» ОСОБА_2 значиться як ОСОБА_2.

В книзі обліку трудового стажу і заробітку по колгоспі «Іскра» не зазначено установленого мінімуму за 1986-2003 роки, та у графі ким працював-слово «тракторист» записано іншим чорнилом, ніж прізвище та ім'я.

Також за період роботи у СВК «Злагода» з березня 2004 року по жовтень 2007 року відсутні відомості про заробітну плату.

Від позивача відзиву на апеляційну скаргу до суду не надходило.

Сторони будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилися.

Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи в порядку письмового провадження.

У відповідності до вимог ч.1 ст.205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

За правилами п.п.1,2 ч.1 ст.311 КАС України, розгляд справи колегією суддів здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 17.06. 2017 позивачу виповнилося 55 років. 09.08.2017 останній звернувся до Віньковецького ОПФУ з заявою, про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до п. «в» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Листом відповідача від 13.10.2017 року № 4046/02, ОСОБА_2 повідомлено, що рішенням комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років при ГУ ПФУ у Хмельницькій області від 17.08.2017 № 15 йому відмовлено в зарахуванні до пільгового стажу періодів роботи:

- з 01.01.1979 року по 29.10.1980 року, з 31.10.1982 року по 31.12.1982 року, оскільки у первинних документах відсутні відомості про роботу (колгосп «Іскра»);

- з 01.01.1983 року по 14.04.1989 року, з 09.01.1992 року по 29.02.2004 року, оскільки у первинних документах значиться «ОСОБА_2». Крім того, робота на посаді тракториста не підтверджується первинними документами (колгосп «Іскра»);

- з 15.04.1989 року по 28.12.1991 року, оскільки в первинних документах значиться ОСОБА_2.», крім того, робота на посаді тракториста не підтверджується первинними документами (колгоспі «Новий шлях»);

- з 01.03.2004 року по 01.03.2006 року, з 01.04.2006 року по 31.10.2007 року, оскільки робота на посаді тракториста не підтверджується первинними документами (СВК «Злагода»);

- з 29.12.1991 року по 08.01.1992 року, з 02.03.2006 року по 31.03.2006 року, оскільки відсутні відомості про роботу;

- з 30.10.1980 року по 30.10.1982 року, оскільки ОСОБА_2 проходив строкову службу.

А отже Віньковецьке ОПФУ дійшло висновку, що у позивача відсутній пільговий стаж роботи, що є підставою для відмови в призначенні пенсії, передбаченої до п. «в» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Вказана відмова відповідача в призначенні пенсії позивачу слугувала причиною звернення останнього до суду з даним позовом.

Вказані обставини не заперечувалися сторонами та суд не має обґрунтованого сумніву щодо їх достовірності.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позивачем надано достатньо необхідних документів для підтвердження спірних періодів роботи на посаді тракториста та призначення йому пенсії на пільгових умовах, а відповідач не довів правомірності свого рішення про відмову в призначенні пенсії позивачу.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Так, частиною 1 статті 8 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року N 1058-IV передбачено, що право на отримання пенсії мають право громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.

Згідно п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України «Про пенсійне забезпечення».

Пунктом "в" ст.13 України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року N 1788-XII (далі Закон N 1788-XII) визначено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.

За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців.

Порядок призначення пенсій на пільгових умовах цій категорії працівників роз'яснено у листі Міністерства соціального забезпечення України від 20 січня 1992 року №7. До трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільгосппродукції, належать працівники, які оформлені на роботу трактористами-машиністами, мають відповідні посвідчення, постійно зайняті на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах протягом повного сезону сільгоспробіт в рослинництві та тваринництві. Трактористам-машиністам, які відпрацювали повний польовий період на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах, весь рік роботи зараховується до стажу, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення, і в тому випадку, якщо в між польовий або міжсезонний період вони виконували інші роботи на стаціонарних і причіпних установках та агрегатах, з ремонту сільськогосподарської техніки, на тваринницьких фермах тощо. Віднесення господарства до сільгосппідприємств, трактористи-машиністи яких мають право на пільгову пенсію, здійснюється відповідно до класифікатора галузей народного господарства. До сільськогосподарських належать підприємства, які виробляють продукцію рослинництва і тваринництва. Єдина назва професії „тракторист-машиніст", запроваджена в 1961 році, охоплює такі професії: бульдозерист, бульдозерист-скреперист, грейдерист; комбайнер; машиніст дощувальної установки, змонтованої на базі трактора; машиніст скрепера, скреперист; машиніст чаєзбиральної машини; машиніст екскаватора; машиніст-водій льонозбиральної машини, самохідної широкозахватної сінокосарки; механік-комбайнер, тракторист, тракторист-бульдозерист. До числа трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільгосппродукції, віднесено працівників, прийнятих на роботу трактористами-машиністами, які мають про це відповідні посвідчення. Для призначення пенсії на пільгових умовах марка трактора, на якому працює тракторист-машиніст, значення не має.

На підставі Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об'єднані управління, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 року № 28-2, призначають (здійснють перерахунок) і виплачують пенсії, територіальні органи Пенсійного фонду України.

При цьому, згідно з п.1.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнобов'язкове державне пенсійне страхування" затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22 - 1 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846 (далі Порядок №22-1), заява про призначення пенсії непрацюючим пенсіонерам, подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, а також у місті та районі за місцем проживання (реєстрації).

Пунктом 1 Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 N 18-1 (далі Порядок № 18-1) визначено, що у разі ліквідації підприємства, установи та організації без визначення правонаступника встановлено механізм підтвердження пільгового стажу і підтвердження періодів роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років здійснюється уповноваженими на те комісіями про Головних управліннях Пенсійного фонду України.

Основними завданнями Комісії є: розгляд заяв про підтвердження стажу роботи та прийняття рішень щодо підтвердження стажу роботи або про відмову в його підтвердженні в установленому порядку; участь у підготовці методичних посібників з розгляду питань про підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років (п.6 Порядку № 18-1).

Водночас, згідно п.11 цього ж Порядку, для підтвердження стажу роботи заявник подає до управління Пенсійного фонду України в районі, місті, районі у місті, об'єднаних управлінь за місцем проживання (реєстрації) такі документи: 1) заяву про підтвердження стажу роботи; 2) документи, які підтверджують факт припинення підприємства, установи, організації в результаті їх ліквідації (у тому числі архівні) - щодо підприємств, установ, організацій, ліквідованих до 01.07.2004 та/або щодо яких відсутні дані про проведення реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; 3) трудову книжку; 4) документи, видані архівними установами.

Пунктами 12,13 Порядку № 18-1 встановлено, що Управління Пенсійного фонду України в районі, місті, районі у місті, об'єднані управління та головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі надають заявникам допомогу у зборі необхідних документів та в отриманні через портал електронних сервісів юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи витягу з Єдиного державного реєстру в електронній формі для підтвердження стажу роботи.

Управління Пенсійного фонду України в районі, місті, районі у місті, об'єднані управління приймають документи, необхідні для підтвердження стажу роботи, перевіряють правильність їх оформлення, відповідність викладених у них відомостей про заявника даним паспорта та документам про стаж, фіксують та засвідчують виявлені розбіжності та не пізніше трьох робочих днів з дня надходження заяви про підтвердження стажу роботи направляють до головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Таким чином, з аналізу вищезазначених правових норм вбачається, що особа, яка досягла пенсійного віку, повинна звернутись з відповідною заявою безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, об'єднаного управління (далі - орган, що призначає пенсію) за місцем проживання (реєстрації). Для окремої категорії працівників у разі ліквідації підприємства, установи та організації без визначення правонаступника, встановлено окремий Порядок, який визначає механізм підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах. Відповідно цього Порядку заявник подає до територіального органу пенсійного фонду заяву про підтвердження стажу роботи та необхідний пакет документів, а останній після перевірки цих документів, не пізніше трьох робочих днів з дня надходження заяви про підтвердження стажу роботи направляє до Головного управління Пенсійного фонду України в області. Окрім того, в разі необхідності, УПФУ надають заявникам допомогу у зборі необхідних документів для підтвердження стажу роботи.

Слід зазначати, що комісія з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, уповноважена лише розглядати заяви про підтвердження стажу роботи та приймати рішення щодо підтвердження стажу роботи або про відмову в його підтвердженні в установленому порядку. Однак до її компетенції не входить призначення пенсій особам, які досягли пенсійного віку, і після розгляду заяви, документи повертаються до УПФ.

Відповідно до Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об'єднані управління, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 року № 28-2, призначають (здійснють перерахунок) і виплачують пенсії, територіальні органи Пенсійного фонду України.

Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що основним документом, який підтверджує наявний трудовий стаж, є трудова книжка.

Крім того, п.2 постанови Ради Міністрів СРСР від 21 квітня 1975 року N 310 "Про трудові книжки колгоспників (була чинна на час внесення записів до трудової книжки позивача до 1991 року) установлено, що трудова книжка колгоспника являється основним документом про трудову діяльність членів колгоспу.

За правилами Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженої постановою Держкомпраці СРСР від 20.07.74 N 162, Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 N 58 та Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Мінпраці та соцполітики N 259/34/5 від 08.06.2001 року, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Разом з цим, постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12 серпня 1993 року затверджений Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі Порядок).

Пунктом 1 Порядку встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Відповідно до п.3 Порядку за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які місять відомості про періоди роботи.

Згідно з пунктом 20 Порядку, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Отже, трудова книжка є основним документом, що підтверджує стаж роботи, однак у разі відсутності в ній відповідних записів та наявності неточностей, особа, що звертається за призначенням пенсії, на підтвердження стажу роботи, повинна надати інші документи.

Як слідує із записів в трудовій книжці колгоспника, що належить позивачу, останній в спірні періоди роботи працював трактористом: з 1979 року по 14.04.1989 року, з 09.01.1992 року по 29.02.2004 року у колгоспі «Іскра», (КСП «Іскра», ПОП «Іскра»); з 15.04.1989 року по 28.12.1991 року у колгоспі «Новий шлях» (КСП «Новий шлях», ССВ «Новий шлях», СГК «Вікторія»); з 01.03.2004 року по 01.03.2006 року, з 01.04.2006 року по 31.10.2007 року в СВК «Злагода». З 30.10.1980 року по 30.10.1982 року, оскільки ОСОБА_2 проходив строкову військову службу.

При дослідженні трудової книжки ОСОБА_2 колегією суддів встановлено, що графи щодо відомостей про роботу, кількість відроблених людино-днів на рік, встановлений мінімум трудоднів, зарахування їх в стаж роботи, відомості про нараховану зарплату, внесені відповідно до Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженої постановою Держкомпраці СРСР від 20.07.74 року N 162, Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 року N 58 та Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Мінпраці та соцполітики N 259/34/5 від 08.06.2001 року.

Так, з трудової книжки вбачається, що позивач в 1983, 1984,1986,1987,1989,1994-1996, 2003,2004 роках не виконував річного мінімуму трудової участі у громадському господарстві, а отже записами в трудовій книжці колгоспника не можливо підтвердити всі спірні періоди роботи позивача на посаді тракториста.

Відповідно до абз.2 ст.56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" при обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.

Колегія суддів звертає увагу на те, що внесення до трудової книжки відомостей про безпосередню зайнятість у виробництві сільгосппродукції жодним нормативним актом не передбачено, а тому в даному випадку, самі лише записи в трудовій книжці не можуть слугувати належним доказом по справі.

Окрім трудової книжки, ОСОБА_2 надано суду й інші докази, а саме:

-архівні витяги з протоколів зборів уповноважених колгоспників КСП "Іскра" від 11.02.1994 та від 17.11.1997 №№401,402 про зарахування в стаж мінімум вихододнів по поважній причині;

-посвідчення тракториста-машиніста НОМЕР_1 від 11.03.2004;

-архівну довідку від 14.06.2017 року № 302, видану трудовим архівом Віньковецького району, згідно з якою ОСОБА_2 працював механізатором у колгоспі «Новий шлях» с. Говори з квітня 1989 року по листопад 1991 року та отримував заробітну плату. Однак, у довідці за період з 1989 по 1991 роки, вказано, що в колгоспі працював ОСОБА_2. тоді як позивач по справі ОСОБА_2.

Також, в книзі обліку трудового стажу і заробітку колгоспника в колгоспі «Іскра» ОСОБА_2 значиться як ОСОБА_2.

Як слідує із рішення суду першої інстанції під час розгляду справи у відкритому судовому засіданні свідки ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9, підтвердили, що позивач в спірні періоди дійсно працював на посаді тракториста будучи задіяним на всіх сільськогосподарських роботах.

Однак, колегія суддів звертає увагу на те, що показаннями свідків може бути підтверджено лише періоди роботи, а не пільговий характер роботи.

Водночас, як встановлено з військового квитка НОМЕР_2, ОСОБА_2 в період з 30.10.1980 року по 30.10.1982 року проходив строкову військову службу в лавах Радянської армії.

Згідно з пунктом 109 Положення про порядок призначення та виплати державних пенсій, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 03.08.1972 року, при призначенні пенсії на пільгових умовах і в пільгових розмірах служба в складі Збройних Сил СРСР і перебування в партизанських загонах, служба в військах і органах ВЧК, ОГПУ, НКВС, НКДБ, МДБ, Комітету державної безпеки СРСР, Міністерства охорони громадського порядку СРСР, міністерств охорони громадського порядку союзних республік, Міністерства внутрішніх справ СРСР, міністерств внутрішніх справ союзних республік, служба в органах міліції прирівнюється за вибором особи, яка звертається за пенсією, до роботи, яка передувала службі чи безпосередньо слідувала за нею. При цьому зазначені періоди враховуються в розмірі, який не перевищує наявного стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах чи пільгових розмірах.

Абзацом 2 частини першої статті 8 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" визначено, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію Закону України "Про пенсійне забезпечення" або на пенсію за віком на пільгових умовах до набрання чинності Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Аналогічні положення викладені в частині першій статті 2 Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-ХІІ "Про військовий обов'язок і військову службу" військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язаній із захистом Вітчизни. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Отже, враховуючи те, що до призову в армію позивач, відповідно до трудової книжки колгоспника працював на посаді тракториста то за умови, якщо останній подасть документи, які підтверджуватимуть його безпосередню зайнятість у сільськогосподарському виробництві, період з 30.10.1980 року по 30.10.1982 року можливо буде зарахувати до його пільгового стажу роботи.

Що стосується тверджень відповідача про те, що в відомостях про заробітну плату посада позивача зазначена як "механізатор", колегія суддів вказує на те, що у Загальносоюзному класифікаторі професій робітників, посад службовців і тарифних розрядів, затвердженому постановою Державного комітету СРСР по стандартах від 27 серпня 1986 року № 016 та введеному в дію з 01 січня 1987 року, і класифікаторі професій ДК 003:2010 на зміну ДК 003:2005, затвердженому та введеному в дію наказом Держспоживстандарту України від 28 липня 2010 року № 327, професія «механізатор» відсутня, а міститься професійна назва роботи тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва.

Таким чином, колегія суддів вважає, що позивачем не надано доказів належних доказів на підтвердження 20 річного спеціального стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах, відповідно до п. «в» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

З огляду на вищевказане, колегія суддів вважає передчасними висновки суду першої інстанції про наявність підстав для призначення пенсії позивачу, оскільки наданих останнім доказів не достатньо для підтвердження пільгового стажу в кількості 20 років, який дає право на отримання пенсії відповідно до п."в" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

У силу п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно зі ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими.

Враховуючи викладене та з огляду на наведені вимоги законодавства, колегія суддів вважає, що судове рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні заявлених вимог.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області задовольнити повністю.

Рішення Віньковецького районного суду Хмельницької області від 29 березня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Віньковецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову ОСОБА_2 відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий Граб Л.С.

Судді Біла Л.М. Гонтарук В. М.

Попередній документ
75148604
Наступний документ
75148606
Інформація про рішення:
№ рішення: 75148605
№ справи: 670/894/17
Дата рішення: 05.07.2018
Дата публікації: 11.07.2018
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Вінницький апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; управління, нагляду та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, у тому числі:; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, у тому числі пенсійного страхування осіб, звіл