йСправа № 304/805/18 Провадження № 6/304/18/2018
02 липня 2018 року м. Перечин
Перечинський районний суд Закарпатської області у складі:
головуючого - судді Чепурнова В. О.,
за участю секретаря судового засідання - Гавій Л.В.,
представника заявника - ОСОБА_1,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області про видачу дубліката виконавчого документа,-
начальник відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ у Закарпатській області звернувся до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого листа у цивільній справі № 2-66/10 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення грошової суми у розмірі 65 887,35 грн. та судових витрат, у зв'язку з втратою такого. Заяву мотивує тим, що на виконанні у відділі перебувало виконавче провадження ВП № 38191705 по виконанню вказаного виконавчого листа, яке передано на виконання з відділу ДВС Перечинського РУЮ згідно постанови від 23 січня 2015 року. Так, 28 листопада 2016 року головним державним виконавцем відділу на підставі п. 9 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, яку разом з оригіналом виконавчого документу рекомендованою кореспонденцією надіслано ОСОБА_2 за адресою, вказаною у виконавчому документі. Однак в подальшому зі скарги стягувача стало відомо, що оригінал виконавчого документу вона не отримувала, де знаходиться виконавчий лист їй невідомо, а відтак виникла необхідність у видачі дубліката виконавчого листа. На підставі наведеного просить задовольнити заяву.
Представник відділу примусового виконання рішень ОСОБА_1 у судовому засіданні заяву підтримав та просив таку задовольнити, посилаючись на викладені у ній обставини.
У судове засідання заінтересовані особи не з'явилися, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, їх неявка не є перешкодою для розгляду судом даної заяви.
Заслухавши пояснення державного виконавця, суд, дослідивши матеріали заяви, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються іменем України і є обов'язковими для виконання на всій території України. Обов'язковість рішень суду є також однією з основних засад судочинства в Україні.
Реальне виконання рішення суду, що набрало законної сили, є обов'язковою складовою реалізації особою права на справедливий суд, передбаченого п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, що підтверджується і висловленою Європейським судом з прав людини правовою позицією у «пілотному» рішенні «ОСОБА_4 проти України» (Yuriy Nikolayevich Ivanov v. Ukraine) від 15 жовтня 2009 року (заява № 40450/04) і в багатьох інших справах як щодо України, так і щодо інших країн.
Встановлено, що рішенням Перечинського районного суду Закарпатської області від 23 червня 2010 року з ОСОБА_3, жителя ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_2, жительки м. Київ, вул. Героїв Сталінграду, № 9-а/92, стягнуто грошову суму в розмірі 65 887,35 грн., а також 652,35 грн. судового збору та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді.
Також встановлено, що 10 серпня 2011 року на виконання вказаного рішення Перечинським районним судом видано виконавчий лист та за заявою стягувача від 21 травня 2013 року старшим державним виконавцем відділу Державної виконавчої служби Перечинського районного управління юстиції 29 травня 2013 року було відкрито виконавче провадження (а. с. 3-6).
Разом з цим, як вбачається з постанови про повернення виконавчого документу стягувачу від 28 листопада 2016 року, головним державним виконавцем відділу ПВР управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області ОСОБА_5 виконавчий лист № 2-66/10, виданий 10 серпня 2011 року, було повернуто стягувачу ОСОБА_2 та направлено його оригінал на адресу, вказану у виконавчому документі, оскільки за результатом перевірки майнового стану боржника не виявлено рухомого майна, зареєстрованого за боржником; на виявлене нерухоме майно боржника звернення неможливе через наявність обтяжень. Крім того, зазначеною постановою визначено строк пред'явлення виконавчого документа для виконання 28 листопада 2019 року (а. с. 7-11).
Однак 23 березня 2018 року ОСОБА_2 звернулася до Міністерства юстиції України з відповідною заявою, з якої вбачається, що вона проживає у будинку для ветеранів і людей похилого віку, а відтак ні постанову державного виконавця, ні оригінал виконавчого листа не отримувала, про наслідки виконання виконавчого провадження їй невідомо (а. с. 12).
В той же час суд дійшов висновку, що виконавче провадження ВП № 38191705 закінчене, а постанова державного виконавця разом з оригіналом виконавчого листа надіслана ОСОБА_2 за адресою, вказаною у виконавчому документі (а. с. 3, 4, 7-11), тоді як стягувач в порушення вимог ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» невідкладно не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово не повідомила виконавця про зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну її реєстрації) або місцезнаходження.
Стаття 431 ЦПК України визначає, що виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Разом з цим, при втраті виконавчого листа на стадії виконання судового рішення законодавець наділяє суд важливим повноваженням щодо видачі його дубліката. Без такого повноваження суду відкриття чи подальший перебіг виконавчого провадження, як завершальної стадії процесу неможливе, оскільки підставою для відкриття виконавчого провадження і вчинення виконавчих дій є оригінали виконавчих документів, виданих судом, а не їх копії, навіть засвідчені у передбаченому законом порядку.
З правової точки зору дублікат - документ, ідентичний похідному, що має такі самі юридичні наслідки, як і оригінал. Фактично видача дубліката полягає у відтворенні тексту документа, дублікат якого видається, що спрямоване на відновлення такого документа у випадку неможливості його використання з певних причин.
Відповідно до вимог п. 17.4 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Таким чином, Закон встановлює підстави (втрата виконавчого документа) та умови (звернення із заявою визначеного кола осіб до суду до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання).
Отже, таку заяву до суду має право подати стягувач або державний (приватний) виконавець.
При цьому, законодавець не встановлює обов'язкових вимог щодо структури та змісту заяви про видачу дублікату виконавчого документу, однак до такої заяви має бути додано:
- довідка установи банку, державного виконавця чи органу зв'язку про втрату виконавчого документу;
- при втраті виконавчого документу стягувачем - довідка стягувача, підписана керівником чи заступником керівника та головним (старшим) бухгалтером підприємства, організації, що виконавчий документ втрачено і до виконання не пред'явлено.
Так, наприклад, у випадку втрати виконавчого документа під час пересилання його поштою, до заяви додається довідка органу зв'язку (поштового відділення) про втрату поштового відправлення, в якому пересилався виконавчий документ, що сформована відповідно до вимог Закону України «Про поштовий зв'язок» та постанови КМ України «Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку» № 270 від 05 березня 2009 року. Якщо документ втрачено стягувачем до його пред'явлення до виконання, він повинен додати до заяви про видачу дубліката виконавчого документу довідку стягувача, підписану керівником чи заступником керівника та головним (старшим) бухгалтером підприємства, організації. У цій довідці має бути зазначено, що виконавчий документ втрачено і до виконання не пред'явлено.
Отже, з огляду на вищевикладене, а також те, що державним виконавцем зазначених вимог закону не виконано, суд вважає, що заява про видачу дубліката виконавчого документа є необґрунтованою та відповідно задоволена бути не може.
Керуючись ст. 129 Конституції України, ст. 431 ЦПК України, п. 17.4 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, суд, -
у задоволенні заяви відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області про видачу дубліката виконавчого документа - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до апеляційного суду Закарпатської області шляхом подачі апеляційної скарги в п'ятнадцятиденний строк з дня проголошення ухвали. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Головуючий: ОСОБА_6