про залишення позовної заяви без руху
06 липня 2018 рокум. ПолтаваСправа № 1640/2285/18
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Удовіченко С.О., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ПАТ "Банк Михайлівський" з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу організації процедур ліквідації неплатоспроможних банків департаменту управління активами Волкова Олександра Юрійовича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про зобов'язання вчинити певні дії, -
03 липня 2018 року ОСОБА_1 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ПАТ "Банк Михайлівський" з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу організації процедур ліквідації неплатоспроможних банків департаменту управління активами Волкова Олександра Юрійовича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про зобов'язання уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб інформацію щодо включення ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, рнокпп НОМЕР_1, паспорт серія НОМЕР_3, виданий Октябрським РВПМУ УМВС України в Полтавській області 01.12.1997, адреса: 36021, АДРЕСА_1) до Переліку рахунків вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, що знаходяться на її рахунку НОМЕР_2, відкритому в ПАТ "Банк Михайлівський", в сумі 26263,55 грн.
Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 172 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Частиною 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частина 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначає, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" з 1 січня 2018 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 1762,00 грн.
Таким чином, при зверненні до суду з даним адміністративним позовом позивач мала сплатити судовий збір у сумі 704,80 грн (1762,00 грн. х 0,4 = 704,80 грн.).
Однак, ОСОБА_1 до позовної заяви не надано доказу сплати судового збору або доказу на підтвердження підстави звільнення її від сплати судового збору, чим порушено приписи статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
У позовній заяві позивач просить суд звільнити її від сплати судового збору відповідно до пункту 17 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір".
Оцінюючи обґрунтованість вказаної заяви ОСОБА_1, суд виходить з наступного.
Відповідно до пункту 17 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються засуджені до покарання у виді довічного позбавлення волі, позбавлення волі на певний строк та до покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, а також особи, взяті під варту, - у справах, пов'язаних із питаннями, які вирішуються судом під час виконання вироку відповідно до статті 537 Кримінального процесуального кодексу України, у разі відсутності на їхніх особових рахунках коштів, достатніх для сплати судового збору.
Разом з тим як слідує зі змісту позовних вимог, спірні правовідносини не стосуються вказаного у пункті 17 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" випадку, предмет спору у даній справі пов'язаний з питанням укладення позивачем договору банківського вкладу та подальшого включення уповноваженою особою Фонду ОСОБА_1 до Переліку рахунків вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Враховуючи вищевикладене, суд не вбачає підстав для звільнення позивача від сплати судового збору на підставі пункту 17 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір".
Поряд з цим, суд відмічає, що позивачем у позовній заяві також маються посилання на положення частини 3 статті 22 Закону України "Про захист прав споживачів".
З цього приводу суд вважає за доцільне зазначити, що відповідно до преамбули Закону України "Про захист прав споживачів" цей Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.
Пунктом 22 частини 1 Закону України "Про захист прав споживачів" визначено, що споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
У рішенні від 10.11.2011 №15-рп/2011 Конституційний Суд України зазначає, що положення пунктів 22, 23 статті 1, статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів" у взаємозв'язку з положеннями частини четвертої статті 42 Конституції України слід розуміти так, що їх дія поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору.
Водночас, зі змісту позовної заяви вбачається, що предметом заявлених вимог є відносини, які виникли внаслідок укладання договору банківського вкладу.
У відповідності до пункту 3 частини 1 статті 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.
Таким чином, укладання договору банківського вкладу не є відносинами споживчого кредитування в розумінні Закону України "Про захист прав споживачів".
Аналізуючи зазначене вище, а також враховуючи предмет позову у даній справі, суд вважає, що дія частини 3 статті 22 Закону України "Про захист прав споживачів" на позивача у даній справі не поширюється.
Враховуючи вищевикладене, заява позивача про звільнення від сплати судового збору за подання даного позову задоволенню не підлягає.
Крім того, згідно з пунктами 2, 11 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначається:
- повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти;
- власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
В порушення приписів вказаної норми позивачем у позовній заяві не зазначено ідентифікаційний код юридичної особи відповідача - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, а також до позовної заяви не надано письмового підтвердження про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовна заява подана ОСОБА_1 без додержання вимог статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Також суд вважає за доцільне зазначити, що відповідно до частин 1, 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Крім того, як визначено частиною 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Як слідує з матеріалів позовної заяви, про порушення своїх прав та свобод позивач дізналася ще з листа ПАТ "Банк Михайлівський" від 23.01.2017 №ЗГ1/8213, яким її було повідомлено, що переказ коштів (транзакція), здійснений ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" (код ЄДРПОУ 39140702) 19.05.2016 в сумі 30000,00 грн з призначенням платежу "Повернення коштів згідно з договором №980-024-000194461 від 25.02.2016" на рахунок НОМЕР_2, що належить ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1), є нікчемним.
Разом з тим, до суду з даним позовом позивач звернулася лише 03.07.2018, тобто з пропуском шестимісячного строку звернення, визначеного частиною 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Клопотання про поновлення строку звернення до суду та визнання причин його пропуску поважними позовна заява ОСОБА_1 не містить.
Згідно з частиною 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (частина 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України).
Згідно з частиною першою статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Таким чином, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.
Керуючись статтями 161, 169, 171, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ПАТ "Банк Михайлівський" з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу організації процедур ліквідації неплатоспроможних банків департаменту управління активами Волкова Олександра Юрійовича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про зобов'язання вчинити певні дії залишити без руху.
Позивачеві усунути недоліки протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Недоліки необхідно усунути шляхом надання до суду:
- позовної заяви та її копій відповідно до кількості учасників справи, оформленої відповідно до пунктів 2, 11 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України із зазначенням ідентифікаційного коду юридичної особи - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, а також зазначенням позивачем власного письмового підтвердження про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав;
- оригіналу документу про сплату судового збору у розмірі 704,80 грн (за реквізитами: одержувач: УДКСУ у м. Полтаві Полтавської області; код ЄДРПОУ: 38019510; банк: Казнечейство України (ЕАП); МФО: 899998; розрахунковий рахунок: 34319206084011; КЕКД: 22030101; призначення платежу: Судовий збір, за позовом____ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Полтавський окружний адміністративний суд або доказу на підтвердження підстави звільнення позивача від сплати судового збору;
- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з доказами поважності причин пропуску строку або доказів на підтвердження факту дотримання такого строку щодо позовних вимог, що стосуються зобов'язання уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб інформацію щодо включення позивача до Переліку рахунків вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Роз'яснити позивачу, що в разі, якщо він не усуне недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, позовна заява буде йому повернута.
Копію ухвали направити позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя С.О. Удовіченко