06 липня 2018 року Справа № 804/3410/18
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Неклеса О.М., одноособово розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії,-
10.05.2018р. ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області у призначені ОСОБА_1 пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком із зменшенням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 28.10.2017р. - з дня виникнення права на призначення пенсії.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що останній є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та після досягнення 50 річного віку він звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», до якої додав всі необхідні документи, що підтверджують факт участі у ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС в 1986 році, а також періоди його перебування у зоні відчуження, проте відповідачем протиправно відмовлено у призначені такої пенсії без наявності на те законних підстав.
Адміністративний позов, поданий позивачем, не відповідав вимогам ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, тому ухвалою суду від 14 травня 2018р. був залишений без руху з встановленням позивачу терміну для усунення недоліків позовної заяви протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
На виконання ухвали суду 29.05.2018р. позивач виправив вказані недоліки позовної заяви.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 травня 2018 року відкрито провадження у справі №804/3410/18 за вищезазначеним позовом та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Копія цієї ухвали отримана представником Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області 05.06.2018р. У вказаній ухвалі відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позов (у разі заперечення проти позову) протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються його заперечення.
20.06.2018р. на адресу суду від відповідача надійшов відзив на адміністративний позов.
В поданому відзиві відповідач зазначав, що з поданих позивачем до пенсійного органу документів не можливо встановити дні виїзду в зону відчуження, що свідчить про відсутність законних підстав для призначення позивачу пенсії на підставі ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Згідно з ч.ч. 5, 8 ст. 261 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, судом встановлено наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 відповідно до посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році категорії 2 серії НОМЕР_1 від 13.12.1997р., виданого Дніпропетровською обласною державною адміністрацією, та дублікату посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році категорії 2 серія НОМЕР_2 від 09.01.2018р., виданого Дніпропетровською обласною державною адміністрацією, має статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
27.10.2017р. позивачеві виповнилося 50 років.
29.12.2017 року позивач звернувся до Правобережного об'єднаного управління ГУ ПФУ в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком із зниженням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
При цьому, оскільки Правобережне об'єднане управління ГУ ПФУ в Дніпропетровській області реорганізовано шляхом приєднання до Головного управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області, заяву позивача від 29.12.2017 року було розглянуто саме відповідачем.
Листом від 10.04.2018р. №Б5086-18 Головне управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області відмовило у призначені позивачу пенсії за віком, як учаснику ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, оскільки в наданих позивачем документах до заяви від 29.12.2017р. не зазначені дні виїзду ОСОБА_1 в зону відчуження, а отже визначити право на призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку неможливо.
Вирішуючи вищевказаний адміністративний позов, суд виходить з наступного.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає, що відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно зі ст. 58 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на Пенсійний фонд покладено керівництво та управління солідарною системою, збір, акумуляція та облік страхових внесків, призначення пенсії та підготовка документів для її виплати, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, здійснення контролю за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішення питань, пов'язаних з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснення адміністративного управління накопичувальним фондом та інші функції, передбачені Законом і статутом Пенсійного фонду.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Частиною першою статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
При цьому відповідно до абз. 1 ч.1 ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу: учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року незалежно від кількості робочих днів, а з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів, вік виходу на пенсію зменшується на 10 років.
Статтею 10 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що визначає основи соціального захисту такої пільгової категорії осіб як учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, наведено визначення осіб, які належать до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а саме: учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.
Згідно з приміткою до цієї статті до військовослужбовців належать: особи офіцерського складу, прапорщики, мічмани, військовослужбовці надстрокової служби, військовозобов'язані, призвані на військові збори, військовослужбовці-жінки, а також сержанти (старшини), солдати (матроси), які перебувають (перебували) на дійсній строковій службі у збройних силах, керівний і оперативний склад органів Комітету державної безпеки, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, а також інших військових формувань.
Як свідчать матеріали справи, ОСОБА_1 проходив військову службу у збройних силах в період з 20.10.1985р. по 02.11.1987р., при цьому згідно з наказами командира військової частини НОМЕР_3 по стройовій частині був відкомандирований у відрядження до м. Чорнобиля для ремонту засобів зв'язку в період з 21.11.1986р. по 27.11.1986р. та з 03.12.1986р. по 06.12.1986р.
Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_1 від 13.12.1997р., виданого Дніпропетровською обласною державною адміністрацією, та дублікату посвідчення серії НОМЕР_2 від 09.01.2018р., виданого Дніпропетровською обласною державною адміністрацією, ОСОБА_1 має статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році (категорія 2).
За таких обставин, позивач має право на пільги та гарантії для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, встановлені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
За змістом приписів ч.1 ст.44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Так, п.2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005р. №22-1 (із змінами та доповненнями) та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27.12.2005р. за №1566/11846, встановлено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09 березня 1988 року № 122, або довідка військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями) (при призначенні пенсії за віком із застосуванням норм статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи").
Як слідує з матеріалів справи, позивачем до заяви від 29.12.2017 року про призначення пенсії було подано наступні документи:
- посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році категорії 2 серія НОМЕР_4 від 13.12.1997р., видане Дніпропетровською обласною державною адміністрацію та дублікат посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році категорії 2 серія НОМЕР_2 від 09.01.2018р., видане Дніпропетровською обласною державною адміністрацією;
- довідку №97 від 01.03.1993р., видану військовою частиною НОМЕР_3 про участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з 10.11.1986р. по 13.11.1986р., з 21.11.1986р. по 27.11.1986р. та з 03.12.1986р. по 06.12.1986р.;
- архівну довідку №4619 від 12.12.2017р. Галузевого державного архіву Міноборони України про перебування ОСОБА_1 у відряджені в м. Чорнобилі для ремонту засобів зв'язку з 21.11.1986р. по 27.11.1986р. та з 03.12.1986р. по 06.12.1986р.;
- військовий білет серії НОМЕР_5 ;
- довідку Новокодацького районного військового комісаріату Міністерства оборони України №318/4 від 22.12.2017р., відповідно до якої позивач проходив військову службу у збройних силах в період з 20.10.1985р. по 02.11.1987р.
З вищевказаних документів слідує, що позивач як військовослужбовець приймав учать у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та безпосередньо перебував у відрядженні в м. Чорнобилі з 10.11.1986р. по 13.11.1986р., з 21.11.1986р. по 27.11.1986р. та з 03.12.1986р. по 06.12.1986р. - загальна кількість днів 15, що, в свою чергу, спростовує доводи відповідача про те, що в наданих позивачем документах до заяви від 29.12.2017р. не зазначені дні виїзду в зону відчуження.
При цьому, відповідно до переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок чорнобильської катастрофи, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України №106 від 23.07.1991р. «Про організацію виконання постанов Верховної Ради України РСР про порядок введення в дію законів Української РСР «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок чорнобильської катастрофи» та «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи» місто Чорнобиль віднесено до зони відчуження.
Таким чином, з наданих документів слідує, що позивач в загальній кількості 15 днів приймав безпосередню участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у м. Чорнобилі, що є зоною відчуження.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 має право на призначення пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку на 10 років відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Отже, відмова Головного управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області у призначені ОСОБА_1 пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» є протиправною та підлягає скасуванню.
Відповідно до п.1 ч.1статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
З огляду на зазначене, та враховуючий той факт, що позивачу 27.10.2017р. виповнилося 50 років та останній звернувся з заявою до відповідача про призначення пенсії 29.12.2017 року (тобто у межах трьохмісячного терміну з дня досягнення позивачем пенсійного віку), суд вважає за необхідне задовольнити позовну вимогу позивача щодо зобов'язання Головне управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком із зменшенням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 28.10.2017р. (з дня, що настав за днем досягнення позивачем пенсійного віку).
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до приписів статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку про задоволення адміністративного позову у повному обсязі.
Вирішуючи питання про розподіл між сторонами судових витрат в порядку ст.ст. 143 та 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі ст.5 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 242-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , іпн НОМЕР_6 ) до Головного управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області (Наб. Перемоги, 26, Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області у призначені ОСОБА_1 пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком із зменшенням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 28.10.2017р.
Копію рішення суду направити сторонам.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст ухвали складено та підписано 06 липня 2018 року.
Суддя О.М. Неклеса