241/182/17
2/241/26/2018
06.07.2018 року Суддя Першотравневого районного суду Донецької області Демочко Д.О., розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, Ялтинської селищної ради Мангушського району Донецької області, третя особа: ТОВ «ЦЕГО» про визнання недійсною державну реєстрацію права власності на земельну ділянку,
Позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 звернулась до суду із заявою про забезпечення позову у цивільній справі про визнання недійсною державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, шляхом накладення заборони на проведення відповідачем робіт по будівництву гаража і огорожі ( паркану) земельної ділянки розташованої за адресою: смт Ялта вул.40 років Перемоги, 4А.
На обґрунтування вимог посилаються на те, що на спірній земельній ділянці, відповідачем проводяться будівельні роботи по встановленню паркану та будується гараж. Відповідач має можливість завершити будівництво до розгляду справи, що на думку позивача призведе до унеможливлення виконання рішення суду у подальшому.
Заява розглядається без повідомлення учасників справи відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Заходи забезпечення мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.
У відповідності до ч.1ст.151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову.
Згідно з ч. 2 ст.150 ЦПК України, забезпечення позову є забороною вчиняти певні дії.
Відповідно до положень п. 1 Постанови Пленуму ВСУ №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній (за винятком випадку, передбаченого ч.4 ст.151 ЦПК ( 1618-15 ), якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Відповідно до положень п. 3 Постанови Пленуму ВСУ №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Отже, важливими умовами для вжиття заходів забезпечення позову є наявність між сторонами дійсного спору, реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду та відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов'язаний з предметом позову, наскільки він співмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.
На підставі вищевикладеного, а саме зважаючи, що ОСОБА_1 та її представником ОСОБА_2 не доведена необхідність у застосуванні такого виду забезпечення позову, є припущенням позивача і не ґрунтується на доказах, суд приходить до висновку, що заява є недоведеною, а тому задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 149-153 ЦПК України, суд,-
У задоволенні заяви ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, Ялтинської селищної ради Мангушського району Донецької області, третя особа: ТОВ «ЦЕГО» про визнання недійсною державну реєстрацію права власності на земельну ділянку - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Донецької області через Першотравневий районний суд Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів з дня отримання копії ухвали. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга буде подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали суду.
Суддя Д.О. Демочко