копія
27 червня 2018 року Справа № 804/2555/18
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Рябчук О.С.
за участі
секретаря судового засідання Скупейко І.М.
представників позивача ОСОБА_11., ОСОБА_2
ОСОБА_3, ОСОБА_4
представників відповідача Дерило В.Г., Федоренко В.О.
розглянувши у відкритомусудовому засіданні у м. Дніпрі адміністративну справу за позовомОСОБА_1 до Виконавчого комітету Дніпровської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, -
06 квітня 2018 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Виконавчого комітету Дніпровської міської ради, в якій просить:
-визнати протиправними дії Виконавчого комітету Дніпровської міської ради в особі Комісії з визначення розміру збитків, заподіяних Дніпровській міській раді, власникам землі, землекористувачам, привикористанні земельних ділянок при розгляді матеріалів щодо збитків, заподіяних громадянином ОСОБА_1 Дніпровській міській раді, при використанні земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 та при складанні Акту № 7 від 19.10.2017року;
-визнати протиправним та скасувати Рішення Виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 14.12.2017 року № 979 в частині затвердження Акту № 7 від 19.10.2017року.
Обгрунтовуючи позовні вимоги в позові, позивач зазначив наступне. 14 грудня 2017 року відповідачем прийнято Рішення №979 «Про затвердження актів комісії з визначення розміру збитків, заподіяних Дніпровській міській раді, власникам землі та землекористувачам при використанні земельних ділянок» від 19.10.2017 р.». Пунктом 1 Рішення відповідач затвердив Акт №7, відповідно до якого комісія визначила, що ОСОБА_1 заподіяв Дніпровській міській раді збитків на загальну суму 2 051 262,22грн. внаслідок використання земельної ділянки площею 5259кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Позивач вважає, що п.1 Рішення прийняте з порушенням норм чинного законодавства та є протиправним. Відповідачем в порушення п. 2 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою КМУ від 19.04.1993 р. №284, не було залучено його до складу комісії, що підтверджується змістом Протоколу комісії. А відтак, у комісії не було повноважень приймати рішення щодо визначення розміру збитків. Крім того, в порушення п. 2.6., р. 2.8., п. 3.3. Положення про комісію з визначення розміру збитків, заподіяних Дніпропетровській міській раді, власникам землі та землекористувачам при використанні земельних ділянок, затвердженого рішенням виконкому від 19.06.2013 р. №221, Положення, Протоколу та Акт підписані лише головою Комісії. Підпис же секретаря Комісії на вказаних документах відсутній. До того ж, Комісія здійснила розрахунок розміру збитків за відсутності обов'язкової підстави - довідки про нормативну грошову оцінку земельної ділянки. З огляду на викладене, позивач вважає, що дії відповідача щодо розгляду матеріалів за його відсутності, при складанні Акту № 7 від 19.10.2017року та прийнятті Рішення від 14.12.2017 року № 979 в частині затвердження Акту № 7 від 19.10.2017року є протиправними.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.04.2018 р. відкрито провадження у адміністративній справі; справа №804/2555/18 призначена до розгляду у спрощеному провадженні без виклику сторін.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.05.2018 р.адміністративну справу призначено до судового розгляду за правилами загального позовного провадження.
Відповідачем надано суду відзив на позов, в якому зазначено, що позовні вимоги є необґрунтованими та безпідставними. 27 червня 2017 року було проведено перевірку з питання дотримання вимог земельного законодавства при використанні земельної ділянки, що розташована за адресою: м. Дніпро, АДРЕСА_1. За підсумками перевірки встановлено, що на земельній ділянці розташовано комплекс нежитлових споруд, що використовується у господарській діяльності. Земельна ділянка огороджена парканом. Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових права на нерухоме майно право власності на будівлі та споруди, які розташовані на вказані земельній ділянці, належать ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 28.12.2011 р. За інформацією з податкового органу громадянин ОСОБА_1 на обліку по земельному податку не перебуває. Отже, відбулось неправомірне користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів, що призвело до понесення відповідачем збитків у вигляді недоотримання доходу від орендної плати. За результатами опрацювання акту,в якому зафіксовано використання земельної ділянки з порушенням чинного законодавства, довідки про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, довідки про сплату податку за землю комісія дійшла висновку про необхідність здійснення розрахунку для визначення розміру збитків. При цьому, на засіданні комісії, яке відбулось 19.10.2017 р., були присутні 6 її членів, тому засідання є правомірним. Доводи позивача стосовно неврахування нормативної грошової оцінки землі є необґрунтовані, оскільки розрахунок здійснено з урахуванням інформації від Відділу у м. Дніпро Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 18.08.2017 р. №18-4-0.38-1159/107-17. Враховуючи, що право власності на об'єкт нерухомості виник у позивача 10.02.2012 р., жодні правовстановлюючі документи на користування земельною ділянкою у позивача відсутні, розмір збитків розрахований з 11.02.2012 по 19.10.2017 р. і зазначений акт затверджений рішенням №979 від 14.12.2017р., підстави для задоволення позову відсутні.
Позивачем надано відповідь на відзив на позовну заяву, в якомупозивач зазначив, що відповідач у відзиві не тільки не спростував доводів позову, але і підтвердив факти щодо складу комісії, яка прийняла оскаржуване рішення, та щодо землекористувача, якому заподіяні збитки. Позивач зауважував, що неодноразово звертався до міської ради щодо реєстрації права користування земельною ділянкою під об'єктами права власності. Проте, в порушення ст.123 Земельного кодексу України міською радою, починаючи з 2012 року, так і не прийнято рішення про надання позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Крім того, комісія зробила розрахунок розміру збитків за відсутності необхідних підстав для цього.
Відповідачем надано заперечення на відповідь на відзив, в якому відповідач зазначив, що доводи позивача стосовно неповноважного складу комісії необґрунтовані. Позивач не був включений до складу, оскільки передчасно покинув засідання комісії, не надавши жодних пояснень. Щодо землекористувача відповідач зазначив, що у позивача право власності на об'єкт нерухомості за адресою: м. Дніпро, АДРЕСА_1, виникло 10.02.2012 р. на підставі договору купівлі-продажу, укладеного з ТОВ «Дніпропетровський обласний виробничо-будівельний оформлюваний комбінат «ДОПСОК». Право постійного користування земельною ділянкою у АТЗТ «Виробниче об'єднання Дніпропетровський приладобудівний завод» припинилось на підставі рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.02.2011 р. у справі №5005/460/2011, тому у комісії були відсутні підстави включати дане товариство до складу комісії. До того ж, склад комісії затверджений рішенням виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 29.08.2017 р. №596, діяло на момент проведення засідання. Відповідно до п. 2.8. Положення засідання комісії вважається правомірним, якщо в ньому беруть участь не менше половини її членів. До того ж, до повноважень секретаря комісії належить готування проектів актів, які в подальшому приймаються членами комісії.
Заслухавши доводи представників позивача, пояснення представників відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
14 грудня 2017 року Дніпровською міською радою прийнято рішення №979 «Про затвердження актів комісії з визначення розміру збитків, заподіяних Дніпровській міській раді, власникам землі та землекористувачам при використанні земельних ділянок, від 19.10.2017».
Пунктом 1 Рішення від 14.12.2017 р. №979 затверджено акт комісії з визначення розміру збитків, заподіяних Дніпровській міській раді, власникам землі та землекористувачам при використанні земельних ділянок, від 19.10.2017 р. №7 (далі - Акт від 19.10.2017 р.№7).
Актом від 19.10.2017 р. №7 визначено, що гр. ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1) по фактичному розміщенню комплексу нежитлових споруд загальною площею 5259кв.м., розташованих за адресою: АДРЕСА_1, заподіяно збитків на загальну суму 2 051 262,22грн., з яких:
- за період 11.02.2012 р. - 31.12.2012 р. у розмірі 237 025,45грн.
- за період 01.01.2013 р. - 31.12.2013 р. у розмірі 267 019,41грн.
- за період 01.01.2014 р. - 31.12.2014 р. у розмірі 267 019,41грн.
- за період 01.01.2015 р. - 31.12.2015 р. у розмірі 333 978,58грн.
- за період 01.01.2016 р. - 31.12.2016 р. у розмірі 564 543,66грн.
- за період 01.01.2017 р. - 19.10.2017 р. у розмірі 381 675,71грн.
Причина виникнення збитків: неодержаний дохід (а.с.9).
02 січня 2018 року Дніпровською міською радою ОСОБА_1 сформовано вимогу за вих.№8/11-4 щодо сплати збитків, заподіяних Дніпровській міській раді, власникам землі та землекористувачам при використанні земельної ділянки за адресою: вул. Академіка Белелюбського, 68, в якій зазначено про відшкодування збитків у повному обсязі у 7-денний строк від дня пред'явлення вимоги (а.с.63).
Згідно з листом від 22.01.2018 р. за вих.3/13-24 Департаменту економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради станом на 22.01.2018 р. до міського бюджету на код бюджетної класифікації доходів 24062200 «Кошти за шкоду, що заподіяна на земельних ділянках державної та комунальної власності, які не надані у користування та не передані у власність, внаслідок їх самовільного зайняття, використання не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, відшкодування збитків за погіршення якості ґрунтового покриву тощо та за неодержання доходів у зв'язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок» від гр. ОСОБА_1 не надходили (а.с.65).
Не погодившись із діямикомісії з визначення розміру збитків, заподіяних Дніпровській міській раді, власникам землі та землекористувачам при використанні земельних ділянок, та з РішеннямВиконавчого комітету Дніпровської міської ради від 14.12.2017 року № 979 в частині затвердження Акту № 7 від 19.10.2017року, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Згідно з ч.1 ст.3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються цим Кодексом, Конституцією України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Відповідно до ч.2 ст. 83 Земельного кодексу України, у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності.
Відповідно до ст. 12 Земельного кодексу України, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, право розпоряджатися землями територіальних громад, надавати земельні ділянки у користування із земель комунальної власності.
Згідно зі ст.156 Земельного кодексу України, власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок:
а) вилучення (викупу) сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників для потреб, не пов'язаних із сільськогосподарським і лісогосподарським виробництвом;
б) тимчасового зайняття сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників для інших видів використання;
в) встановлення обмежень щодо використання земельних ділянок;
г) погіршення якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників;
ґ) приведення сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників у непридатний для використання стан;
д) неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.
Статтею 157 Земельного кодексу України встановлено, що відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами.
Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Так, пунктом 1 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 № 284(далі Порядок № 284), власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні вилученням (викупом) та тимчасовим зайняттям земельних ділянок та неодержанням доходів у зв'язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок.
Пунктами 2, 3 Порядку № 284 передбачено, що розміри збитків визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад. Результати роботи комісій оформляються відповідними актами, що затверджуються органами, які створили ці комісії.
Відшкодуванню, зокрема, підлягають: збитки власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані.
Отже, до повноважень відповідача віднесено визначення в установленому порядку розмірів відшкодувань збитків, завданих органу місцевого самоврядування.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно до ст. 76 Кодексу адміністративного судочинства України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крімвипадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єктвладнихповноважень не можепосилатися на докази, які не булипокладені в основу оскаржуваногорішення, за виняткомвипадків, коли віндоведе, що ним було вжитовсіхможливихзаходів для їхотримання до прийняттяоскаржуваногорішення, але вони не булиотримані з незалежнихвіднього причин.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Оцінюючи усі докази, досліджені судом, у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Таким чином, обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. В порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення, яке порушує безпосередньо права чи обов'язки позивача.
Предметом спору у цій справі є питання щодо правомірності дій відповідача як суб'єкта владних повноважень при ухваленні рішення щодо затвердження акта про визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам.
Так, оскаржуваним рішенням виконавчого комітету Дніпровської міської ради затверджено акт №7 від 19.10.2017 р. комісії з визначення розміру збитків, заподіяних Дніпровській міській раді, власникам землі та землекористувачам при використанні земельних ділянок, тобто завданих органу місцевого самоврядування як власнику землі за час користування позивачем земельною ділянкою без правовстановлюючих документів.
При цьому, повноваження відповідача у цьому випадку обмежуються лише обчисленням розмірів збитків у встановленому порядку.Що стосується відшкодування виявлених збитків, то вони не можуть бути примусово відшкодовані на підставі рішення виконавчого комітету міської ради. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду.
За таких обставин, рішення відповідача, що оскаржується у даній справі, не порушує права, обов'язки та інтереси позивача.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 18.10.2016 року №21-51а16.
Порушення ж під час прийняття рішення про затвердження акта про визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам можуть бути предметом розгляду у процедурі стягнення збитків.
Враховуючи викладене, позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими та такими, які не підлягають задоволенню.
Згідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України в разі відмови в задоволенні позову судові витрати не присуджуються на користь сторони за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
Керуючись ст. ст. 244, 245, 255, 295 , Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Дніпровської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення- відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення буде виготовлено у повному обсязі протягом 10 днів з моменту проголошення.
Повний текст рішення суду складений 06 липня 2018 року.
Суддя (підпис) Рішення не набрало законної сили станом на 06.07.2018 Суддя З оригіналом згідно Помічник судді О.С. Рябчук М.М.Бухтіярова