Справа № 200/3544/18
Провадження №2а/200/437/18
27 квітня 2018 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська
в складі: головуючого-судді: Женеску Е.В.
за участю секретаря: Санжаровської Я.В.
розглянувши в порядку спрощеного провадження в м. Дніпро клопотання Управління патрульної поліції у Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції про залишення позовної заяви без розгляду у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції в особі інспектора лейтенанта поліції 2 батальйону 3 роти Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_2 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності серії ЕАА№ 297627 від 17.02.2018 року, -
В провадженні Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська перебуває вищезазначена адміністративна справа.
Ухвалою від 07 березня 2018 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі.
25 квітня 2018 року від Управління патрульної поліції у Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку із тим, що адміністративний позов подано без підтвердження оплати судового збору. На думку відповідача, позивач повинен був при поданні позовної заяви, яка містить вимогу щодо визнання дій посадової особи протиправною сплатити судовий збір який дорівнює 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Розглянувши подане клопотання, суд приходить до висновку, що воно не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до статті 132 КАС судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Зокрема, Закон України «Про судовий збір» визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
За статтями 1, 2 цього Закону судовий збір справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом, і включається до складу судових витрат.
Частина друга статті 3 цього ж Закону містить перелік об'єктів, за які не справляється судовий збір, а його стаття 5 - перелік суб'єктів, які звільняються від сплати судового збору за подання до суду позовів, заяв, скарг, а також підстави звільнення від сплати судового збору осіб, які звертаються із заявами про захист не власних прав, а охоронюваних законом прав та інтересів інших осіб.
У контексті наведених вище законодавчих норм Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 28 листопада 2013 року № 12-рп/2013 зазначив, що «гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету ОСОБА_3 Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя, від 14 травня 1981 року № R (81) 7: «У тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати» (підпункт 12 пункту D).
Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів є складовою доступу до правосуддя, який є елементом права особи на судовий захист, гарантованого статтею 55 Конституції України».
Відповідно до статті 287 КпАП постанову у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 цього Кодексу, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим.
Постанова районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду (судді) про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржена в порядку, визначеному цим Кодексом.
Згідно із пунктом 3 частини першої статті 288 КпАП постанову уповноваженого органу державної влади чи його посадової особи (так само як постанову адміністративної комісії чи рішення виконавчого комітету сільської, селищної, міської ради (пункти 1, 2 цієї частини статті) про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду у порядку, визначеному КАС, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
У частині четвертій статті 288 КпАП передбачено, що особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.
Отже, відповідно до положень статей 287 КпАП у поєднанні із частиною четвертою статті 288 цього Кодексу у разі прийняття уповноваженим органом державної влади чи його посадовою особою постанови про накладення адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення (проступку), передбаченого КпАП, суб'єкти, яким цим Кодексом надано право оскарження, можуть її оскаржити і звільняються від сплати платежу, який має справлятися за подання позовної заяви, скарги у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) чи до суду.
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у справі № 21-1493а16 від 31.01.2017 року зазначено наступний правовий висновок: «У справах про оскарження постанов у справах про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КпАП, статей 2-4 Закону № 3674-VI позивач звільняється від сплати судового збору. КпАП дає вичерпний перелік осіб, які можуть мати статус позивача у справах про оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення і на цій підставі не повинні сплачувати судовий збір при зверненні до суду першої інстанції.
Розгляд позовної заяви на постанову про накладення адміністративного стягнення провадиться з урахуванням положень статей 287, 288 КпАП, які передбачають звільнення від сплати платежу за судовий перегляд цих рішень.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 13.12.2016 року по справі № 306/17/16-а.
З огляду на зазначене, позовна вимога про визнання дій посадової особи протиправними є похідною та спрямована на становлення об'єктивних підстав для скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності. За таких обставин додаткової сплати судового збору відповідно до пп. 1 .п 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» не потребує.
Крім того, у відповідності до вимог ч. 2 ст. 240 КАС України заява про залишення позову без розгляду може бути подана лише до початку розгляду справи по суті.
За таких обставин, клопотання Управління патрульної поліції у Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 20, 132, 240 КАС України, -
У задоволенні клопотання Управління патрульної поліції у Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції про залишення позовної заяви без розгляду у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції в особі інспектора лейтенанта поліції 2 батальйону 3 роти Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_2 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, - відмовити у повному обсязі.
Ухвала не підлягає окремому оскарженню.
Суддя Е.В. Женеску