06 липня 2018 року ЛуцькСправа № 159/1953/18
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Димарчук Т.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до начальника Ковельського ВП Головного управління Національної поліції України у Волинській області Туся Івана Гавриловича про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся в Ковельський міськрайонний суд Волинської області з адміністративним позовом до начальника Ковельського ВП Головного управління Національної поліції України у Волинській області Туся Івана Гавриловича (далі - начальник Ковельського ВП ГУНП у Волинській області Тусь І.Г., відповідач) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання надати постанову про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 122 КУпАП винесену 31.12.2017 інспектором СРПП №3 Ковельського ВП ГУНП у Волинській області.
Ухвалою Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 25.04.2018 справу передано на розгляд до Волинського окружного адміністративного суду на підставі пункту 2 частини першої статті 29 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 08.06.2018 постановлено розгляд даної адміністративної справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до п.2 ч.1 ст. 263 КАС України.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що 16.04.2018 згідно Закону України «Про звернення громадян» позивач звернувся із заявою до відповідача у якій просив надати: копію постанови про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 122 КУпАП, винесену відносно нього інспектором Бойчуком М.Р.; посадові обов'язки начальника Ковельського ВП ГУНП у Волинській області; інформацію про відповідального по відділу 01.01.2018.
Відповідач 20.04.2018 надав відповідь на звернення позивача, проте не надав копії постанови про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 122 КУпАП винесену інспектором Бойчуком М.Р., зазначивши, що протокол про адміністративне правопорушення складений 31.12.2017 відносно позивача, 03.01.2018 був надісланий до Ковельського міськрайонного суду Волинської області та рекомендував для отримання другого примірника звернутися до суду.
Позивач вважає, що відповідач, всупереч вимогам Закону України «Про звернення громадян», не розглянув усі порушені у зверненні питання та просить визнати протиправною бездіяльність відповідача та зобов'язати надати постанову про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 122 КУпАП винесену відносно нього 31.12.2017 інспектором СРПП №3 Ковельського ВП ГУНП у Волинській області.
Представник відповідача у відзиві від 20.06.2018 №2004/56/01-18 (а.с.26-29) позовних вимог не визнав та зазначив, що за результатами розгляду заяви позивача, яка була подана до Ковельського ВП ГУНП у Волинській області та зареєстрована в журналі вхідної кореспонденції 17.04.2018, позивачу 20.04.2018 була надана відповідь із запитуваною інформацією та вказано, що протокол про адміністративне правопорушення, складений відносно позивача, 03.01.2018 надісланий до Ковельського міськрайонного суду Волинської області, оскільки ОСОБА_1 у заяві вказав невірну назву документа, який бажав отримати. З'ясувавши, що позивач хоче отримати саме копію постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП, позивачу було підготовлено додаткову відповідь до якої долучено копію вказаної постанови. Отже, постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП листом від 24.04.2018 за №1453856/01-18 була направлена поштою на адресу позивача.
Звернення позивача розглянуте відповідачем у місячний термін відповідно до вимог статті 20 Закону України "Про звернення громадян".
Оскільки, відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією і законами України та надав у повному обсязі запитувану інформацію, просить відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
Дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що в задоволенні адміністративного позову слід відмовити з таких мотивів та підстав.
Судом встановлено, що 16.04.2018 позивач звернувся до відповідача із заявою у якій просив надати: копію постанови про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 122 КУпАП, винесену відносно нього інспектором Бойчуком М.Р.; посадові обов'язки начальника Ковельського ВП ГУНП у Волинській області; інформацію про відповідального по відділу 01.01.2018. Розгляд заяви просив здійснювати згідно з Законом України "Про звернення громадян" (а.с.30).
Вказану заяву відповідач отримав 17.04.2018 року за вх. №1453-18.
Листом від 20.04.2018 № 1453/56/01-18 начальник Ковельського ВП ГУНП у Волинській області Тусь І.Г. надав позивачу запитувану інформацію та повідомив, що у відповідності до ст. 257 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122-2 КУпПА, складений відносно позивача, 03.01.2018 був надісланий до Ковельського міськрайонного суду Волинської області, у зв'язку з чим для отримання другого примірника рекомендував звернутися до Ковельського міськрайонного суду Волинської області.
Листом від 24.04.2018 №1453/56/01-18 начальник Ковельського ВП ГУНП у Волинській області Тусь І.Г. повідомив позивача, що до отриманої ним відповіді від 20.04.2018 №1453/56/01-18 надає ксерокопію постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, складеної відносно ОСОБА_1 31.12.2017 інспектором СРПП №3 Ковельського ВП ГУНП у Волинській області капітаном поліції Бойчуком Р.М. (а.с.32).
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Статтею 40 Конституції України закріплено право особи на звернення до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відповідно до ч. 1 ст.1 Закону України "Про звернення громадян" N 393/96-ВР від 2 жовтня 1996 року (з наступними змінами та доповненнями) громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Частиною 3 статті 3 вказаного закону передбачено заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.
Органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань) (ч.1 ст.15 Закону України "Про звернення громадян").
Статтею 19 Закону України №393/96-ВР від 2 жовтня 1996 року встановлені обов'язки органів державної влади і місцевого самоврядування їх керівників та інших посадових осіб, які в межах своїх повноважень, серед іншого, зобов'язані об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову; забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв'язку з заявою чи скаргою рішень; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення;
Згідно з статтею 20 Закону України "Про звернення громадян" звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.
З матеріалів адміністративної справи вбачається, що позивач звернувся до відповідача з заявою 16.04.2018, оформленою згідно з Законом України "Про звернення громадян" у якій просив надати певну інформацію.
Листами від 20.04.2018 №1453/56/01-18 та від 24.04.2018 року №1453/56/01-18 начальник Ковельського ВП ГУНП у Волинській області Тусь І.Г. надав позивачу інформацію та копію постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, складеної відносно ОСОБА_1 31.12.2017 інспектором СРПП №3 Ковельського ВП ГУНП у Волинській області капітаном поліції Бойчуком Р.М. (а.с.32).
Таким чином, вказані у позовній заяві відомості про те, що відповідач не виконав вимоги чинного законодавства, а саме статей 15, 19 Закону України "Про звернення громадян" та не розглянув усі порушені у заяві питання, проявив бездіяльність та не надав позивачу запитуваний процесуальний документ, не знайшли свого підтвердження, оскільки такий документ був надісланий позивачу 24.04.2018, що підтверджується належними доказами.
Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач в повній мірі довів належними та допустимими доказами довів правомірність своїх дій щодо розгляду звернення позивача, а тому у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 слід відмовити повністю.
Керуючись ст. ст. 243-246 на підставі Закону України "Про звернення громадян", суд
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до начальника Ковельського ВП Головного управління Національної поліції України у Волинській області Туся Івана Гавриловича про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, встановленого статтею 295 КАС України, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.
Головуючий-суддя Т.М. Димарчук