ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
26.06.2018Справа № 910/2166/18
Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д., за участю секретаря судового засідання Ковалівської О.М., розглядаючи у відкритому судовому засіданні
справу № 910/2166/18
за позовом комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація», м. Київ,
до Державного агентства рибного господарства України, м. Київ,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Департамент комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), м. Київ,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Київська міська рада, м. Київ,
про зобов'язання вчинити дії,
за участю представників:
позивача - Цимбаліста В.В. (довіреність від 04.01.2018 № 062/15/1/03-42);
відповідача - Левченко А.П. (довіреність від 21.12.2017 №116-Д);
Франків Л.П. (довіреність від 215.06.208 №120-Д);
третьої особи-1 - Ваховської І.Б. (довіреність від 22.01.2018 № 062/01/10-579);
третьої особи-2 - Ваховської І.Б. (довіреність від 12.04.2018 № 225-КМТ-1397).
23.02.2018 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація» (далі - Підприємство) до Державного агентства рибного господарства України (далі - Агентство) про зобов'язання відповідача передати Підприємству за актом приймання - передачі ОЗ-1 нежитловий будинок №45 літера А на вулиці Січових Стрільців загальною площею 1 321,10 кв.м.
Підприємство обґрунтовує позовні вимоги таким:
- відповідно до рішення Київської міської ради (далі - КМР) від 26.01.2012 №31/7368 «Про передачу до сфери управління Державного агентства рибного господарства України нежилих будинків комунальної власності територіальної громади міста Києва» до сфери управління Агентства було передано нежилий будинок №45 літера А на вулиці Артема загальною площею 1 321,10 кв.м.;
- на виконання рішення КМР №31/7368 Підприємство 01.03.2012 передало на баланс Агентству згідно з актом приймання-передачі основних засобів нежилий будинок;
- відповідно до рішення КМР від 23.02.2017 №946/1950 «Про повернення приміщень комунальної власності територіальної громади міста Києва із сфери управління державних установ і організацій» рішення від 26.01.2012 №31/7368 втратило чинність з 01.03.2017;
- пунктом 3 рішення від 23.02.2017 №946/1950 нежилий будинок №45 літера А на вулиці Артема (нині - вулиці Січових Стрільців, №45 літера А) площею 1 321,10 кв.м. закріплено за Підприємством на праві господарського відання;
- на думку позивачу, у нього виникло право на нерухоме майно, яке за ним закріплюється на праві господарського відання;
- Підприємство направило листи від 30.03.2017 №062/15/1/16-2388, від 19.12.2017 №062/15/1/16-8684 та вимогу від 31.01.2018 №062/15/1/03-559 Агентству щодо передачі вказаного нежилого будинку на баланс позивачу в установленому порядку за актом приймання-передачі форми ОЗ - 1, які були залишені без відповіді та належного реагування.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.02.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження; залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Департамент комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації; далі - Департамент); підготовче засідання призначено на 27.03.2018; встановлено:
- позивачу: строк для надіслання Департаменту копії позовної заяви з додатками - п'ять днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі; строк у п'ятнадцять днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для надання суду: на підтвердження статусу юридичної особи і повного найменування належним чином засвідчені копії (для залучення до матеріалів справи) статуту; документів, що підтверджують повноваження представників (накази, довіреності, тощо), оригінали для огляду, належним чином засвідчені копії для залучення до матеріалів справи; оригіналів всіх документів, доданих до позовної заяви (для огляду); пояснення щодо необхідності залучення до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Міністерства аграрної політики та продовольства України; строк у п'ятнадцять днів з дня отримання від відповідача відзиву на позовну заяву для подання до суду відповіді на відзив з доданням доказів, що підтверджують викладені обставини;
- відповідачу: строк у п'ятнадцять днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для надання суду: відзиву на позов з доданням доказів, що підтверджують викладені обставини; на підтвердження статусу юридичної особи і повного найменування належним чином засвідчені копії (для залучення до матеріалів справи) статуту; документи, що підтверджують повноваження представників (накази, довіреності, тощо), оригінали для огляду, належним чином засвідчені копії для залучення до матеріалів справи; пояснення щодо необхідності залучення до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Міністерства аграрної політики та продовольства України; строк у п'ятнадцять днів з дня отримання відповіді на відзив для подання до суду заперечення на відповідь на відзив з доданням доказів, що підтверджують викладені обставини;
- Департаменту строк у п'ятнадцять днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для надання суду письмових пояснень щодо заявленого предмету спору з документальним підтвердженням викладених обставин, копії яких надіслати позивачу та відповідачу.
Позивач 06.03.2018 і 23.03.2018 подав суду документи, підготовлені на виконання вимог ухвали суду від 28.02.2018 та відповідь на відзив.
Відповідач 26.03.2018 подав суду відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти задоволення позовних вимог, а 10.04.2018 подав суду заперечення на відповідь на відзив.
Судове засідання призначене на 27.03.2018 не відбулося у зв'язку з перебуванням судді Курдельчука І.Д. на лікарняному.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.04.2018 підготовче засідання призначено на 15.05.2018.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.05.2018 залучено до участі у справі КМР як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача; відкладено підготовче засідання на 30.05.2018; зобов'язано позивача надіслати КМР копію позовної заяви з додатками; запропоновано КМР надати письмові пояснення щодо заявленого предмету спору; зобов'язано відповідача подати письмовий відзив на позов з наданням доказів, що підтверджують викладені в ньому обставини.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.05.2018 відкладено підготовче засідання на 12.06.2018.
Департамент 12.06.2018 подав суду пояснення по суті спору.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.06.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 26.06.2018.
Відповідач 26.06.2018 подав суду додаткові пояснення, які на підставі пунктів 4 і 6 частини другої статті 42 і статті 161 Господарського процесуального кодексу України не прийняті судом до розгляду оскільки подані з порушенням встановлених судом строків для їх подання.
Представник позивача у судовому засіданні 26.06.2018 оголосив вступне слово та позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача оголосив вступне слово та заперечив проти задоволення позовних вимог.
Представник третіх осіб оголосив вступне слово та підтримав позовні вимоги у повному обсязі.
Суд, заслухавши вступне слово представників учасників справи, з'ясувавши обставини, на які посилаються учасники справи, дослідив в порядку статей 209-210 Господарського процесуального кодексу України докази у справі.
Після закінчення з'ясування обставин справи та перевірки їх доказами суд перейшов до судових дебатів.
Представники учасників справи виступили з промовами (заключним словом), в яких посилалися на обставини і докази досліджені у судовому засіданні.
Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
Відповідно до рішення КМР від 26.01.2012 №31/7368 «Про передачу до сфери управління Державного агентства рибного господарства України нежилих будинків комунальної власності територіальної громади міста Києва» до сфери управління Агентства було передано нежилий будинок №45 літ. А на вул. Артема загальною площею 1 321,10 кв.м.
На виконання рішення КМР №31/7368 Підприємство 01.03.2012 передало на баланс Агентства згідно з актом приймання-передачі основних засобів нежилий будинок №45 літ. А на вул. Артема площею 1 321,10 кв.м.
Рішенням КМР від 23.02.2017 №946/1950 «Про повернення приміщень комунальної власності територіальної громади міста Києва із сфери управління державних установ і організацій» рішення КМР від 26.01.2012 №31/7368 втратило чинність з 01.03.2017.
Пунктом 3 рішення КМР від 23.02.2017 №946/1950 нежилий будинок №45 літ. А на вул. Артема площею 1 321,10 кв.м. закріплено за Підприємством на праві господарського відання.
Пунктом 4.1 рішення від 23.02.2017 №946/1950 визначено позивачу прийняти за актами приймання-передачі нерухоме майно комунальної власності територіальної громади міста Києва, зазначене у додатку 2 до цього рішення, в тому числі й нежилий будинок на вул. Артема, №45 літ. А (нині - на вул. Січових Стрільців, №45 літ. А).
Отже, з прийняттям рішення КМР від 23.02.2017 №946/1950 у позивача виникло право на нерухоме майно, яке за ним закріплюється на праві господарського відання.
Відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, зазначає про те, що:
- Підприємство є неналежним позивачем у справі оскільки Підприємство не є власником нерухомого майна та відповідно не наділений правом вимоги щодо його повернення з користування, рішення щодо розпорядження майном приймалися КМР, а тому належним позивачем у справі є КМР за умови підтвердження (реєстрації) права власності на об'єкт нерухомого майна за неї;
- позивачем не подано доказів того, що КМР є власником спірного майна;
- оскільки, відсутній порядок повернення комунального майна з оперативного управління органу державної влади та не встановлена процедура і форма його реалізації, то вимога Підприємства про зобов'язання Агентства передати майно за актом форми № ОЗ-1 є необґрунтованою.
Разом з тим, доводи відповідача не є обґрунтованими, спростовуються матеріалами справи, а позов підлягає задоволеню, з огляду на таке.
Згідно з пунктом 2.1 статуту Підприємства основною метою діяльності підприємства є забезпечення належної експлуатації та ремонту інженерних мереж, споруд та обладнання, утримання нежитлового фонду, закріпленого на праві господарського відання за Підприємством, отримання прибутку.
Статтею 136 Господарського кодексу України встановлено, що право господарського відання закріплюється за суб'єктом підприємництва власником або уповноваженим ним органом. Власник або уповноважений ним орган здійснює контроль за суб'єктом підприємництва, здійснює контроль за використанням та збереженням належного йому майна. Господарським кодексом передбачено, що власник володіє, користується і розпоряджається належним йому майном, у тому числі має право надати майно іншим суб'єктам для використання його на праві господарського відання.
Відповідно до статті 327 Цивільного кодексу України у комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, які належать територіальній громаді.
Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.
Згідно з пунктом а) частини першої статті 29 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження, зокрема, управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад.
Статтею 59 вказаного Закону України визначено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо радою не встановлено більш пізній строк введення цих рішень у дію.
Відповідно до статті 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність, з акту управління господарською діяльністю тощо.
Згідно із статтею 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) шкоди іншій особі; інші юридичні факти.
Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.
Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначає правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації за цим Законом, та їх обтяжень, встановлює, що така державна реєстрація прав є обов'язковою. Права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації, виникають з моменту такої реєстрації (стаття 3).
Відповідно до частини третьої статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно», що визначає загальні засади державної реєстрації прав чітко визначено, що речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов:
1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення;
2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов'язкової реєстрації.
Окрім цього, слід зазначити, що частиною п'ятою статтею 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно» (у редакції на момент його прийняття (2002 рік)) було визначено, що право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з діючими нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою. Відповідно до цього Закону реєстрація речових прав на нерухомість, їх обмежень здійснюється лише в разі вчинення правочинів щодо нерухомого майна, а також за заявою власника (володільця) нерухомого майна.
Тобто до передачі до сфери управління відповідачу спірного об'єкту нерухомості оформлення права власності на об'єкти комунальної власності здійснювалось лише при його приватизації.
Відповідно до рішення Київської міської ради від 23.10.2013 року №270/9758 «Про питання, пов'язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва» доручено підприємствам, госпрозрахунковим організаціям та установам заснованим на комунальній власності територіальної громади міста Києва, та іншим суб'єктам, на балансі яких обліковується майно, що перебуває у комунальній власності територіальної громади міста Києва, вчиняти усі дії, пов'язані з проведенням процедури держаної реєстрації права власності територіальної громади міста Києва на нерухоме майно (крім земельних ділянок), що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва. Вказане рішення підлягає виконанню підприємствами - балансоутримувачами вказаного майна шляхом здійснення усіх дій щодо державної реєстрації.
Документом, який підтверджує виникнення права господарського відання та право оперативного управління на об'єкти комунальної власності є рішення сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення), районної, обласної ради про закріплення на праві оперативного управління чи господарського відання нерухомого майна, яке перебуває в комунальній власності.
Таким чином, після прийняття КМР рішення від 23.02.2017 №946/1950 у відповідача виник обов'язок щодо передачі спірних нежилих приміщень у встановленому законом порядку згідно з актом приймання-передачі із свого балансу на баланс позивача.
Позивач як балансоутримувач нерухомого майна комунальної власності територіальної громади м. Києва зобов'язаний виконати рішення КМР від 23.02.2017 №946/1950 - прийняти на баланс нежитловий будинок та утримувати його належним чином.
Складення актів форми № ОЗ-1 застосовується для оформлення зарахування до складу основних засобів окремих об'єктів, для обліку вводу їх в експлуатацію, для оформлення внутрішнього переміщення основних засобів із одного цеху (відділу, дільниці) в інший, а також для виключення із складу основних засобів при передачі іншому підприємству (організації).
Акти приймання-передачі основних засобів повинні відповідати типовій формі актів приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів (форма №ОЗ-1), яка затверджена наказом Міністерства статистики України від 29.12.1995 №352.
При оформленні приймання основних засобів акт складається в одному примірнику на кожний окремий об'єкт приймальною комісією, призначеною розпорядженням (наказом) керівника підприємства (організації). При безоплатній передачі основних засобів іншому підприємству акт складається у двох примірниках (для підприємства, що здає та приймає основні засоби).
Згідно із статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» акт 03-1 є первинним документом, який фіксує факт здійснення господарської операції, є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій.
Так, позивач листами від 30.03.2017 (вих.№062/15/1/16-2388), від 19.12.2017 (вих.№062/15/1/16-8684) та вимогою від 31.01.2018 №062/15/1/03-559 звернувся до відповідача щодо передачі спірного нежилого будинку на баланс Підприємства в установленому порядку згідно з актом приймання-передачі.
Відповідач відповіді на вказані листи та вимогу не надіслав, акт приймання-передачі не оформив, спірне приміщення за актом приймання-передачі не повернув.
Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно із статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
За таких обставин, враховуючи подані учасниками справи докази, які оцінені судом у порядку статті 86 Господарського процесуального кодексу України позов підлягає задоволенню.
За приписами статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору слід покласти на відповідача.
Керуючись статтями 129, 233, 236, 237, 240 та 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити повністю.
2. Зобов'язати Державне агентство рибного господарства України (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 45 А; ідентифікаційний код 37472282) передати комунальному підприємству "Київжитлоспецексплуатація" (01001, м. Київ, вул. Володимирська, 51-А; ідентифікаційний код 03366500) за актом приймання-передачі ОЗ-1 нежитловий будинок, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 45, літера А, загальною площею 1 321,10 кв.м.
3. Стягнути з Державного агентства рибного господарства України (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 45 А; ідентифікаційний код 37472282) з будь-якого рахунку, виявленого під час виконання даного рішення суду, на користь комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" (01001, м. Київ, вул. Володимирська, 51-А; ідентифікаційний код 03366500) 1 762 (одну тисячу сімсот шістдесят дві) грн. судового збору.
4. Після набрання рішенням законної сили видати відповідні накази.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 06.07.2018.
Суддя І.Д. Курдельчук