ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
05.07.2018Справа № 910/808/18
Господарський суд міста Києва у складі судді Маринченка Я.В., за участі секретаря судового засідання Коновалова С.О., розглянувши заяву про відвід судді Маринченка Я.В. у справі
За позовом ОСОБА_1
до Публічного акціонерного товариства "Експериментальний механічний завод"
третя особа ОСОБА_2
про визнання недійсним рішення
за участі представників:
від позивача - ОСОБА_3 (представник за довіреністю);
від відповідача - Хілінський А.О. (представник за довіреністю);
від третьої особи - ОСОБА_5 (представник за довіреністю);
ОСОБА_6 (представник за договором);
ОСОБА_7 (представник за договором).
Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.02.2018 відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Експериментальний механічний завод" про визнання недійсним рішення.
05.07.2018 через загальний відділ діловодства господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про відвід судді Маринченка Я.В. від розгляду справи № 910/808/18.
Дана заява мотивована тим, що 04.07.2018 представник позивача при ознайомленні з матеріалами справи дізнався про ряд обставин, які стали підставою для відводу. Так, представник позивача зазначив, що 21.05.2018 ним було заявлено клопотання про витребування доказів, у задоволенні якого суд відмовив та не оформив відмову відповідною ухвалою. Крім того, у ході двох судових засідань представником позивача заявлялися усні клопотання про призначення судової експертизи у справі, які також без винесення відповідних ухвал судом задоволені не були. До того ж, у ході судового засідання 26.06.2018 відбувся розгляд заяви ОСОБА_8 про залучення його до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, яка була підтримана представниками позивача та відповідача, однак суд вказану заяву не задовольнив та відповідну ухвалу суду з даного питання не виніс.
Представник позивача в судовому засіданні 05.07.2018 підтримав зазначену заяву про відвід судді та просив її задовольнити.
Представник відповідача також підтримав подану позивачем заяву, яку просив задовольнити.
Представники третьої особи проти задоволення даної заяви заперечували, вважаючи її безпідставною.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 38 Господарського процесуального кодексу України з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Як вбачається із заявленої позивачем заяви, підставами відводу останній зазначає обставини, які мали місце під час судових засідань 22.05.2018 та 21.06.2018, в яких судом було відмовлено в задоволенні певних клопотань та заяв. Утім, із формулярів (протоколів) вказаних судових засідань вбачається, що на них був присутній представник позивача, тобто останньому було відомо про відмови в задоволенні цих клопотань безпосередньо під час відповідних судових засідань, а відтак посилання представника позивача на обізнаність щодо цих обставин лише під час ознайомлення із матеріалами справи 04.07.2018 є необґрунтованим.
Положеннями ст. 118 ГПК України передбачено, що право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Таким чином, представником позивача не доведено дотримання ним процесуального строку на подання даної заяви про відвід та підстав, з яких останньому не могло бути відомо про обставини відводу до належного строку для подання заяви, що є підставою для залишення такої заяви без розгляду.
Одночасно, згідно зі ст. 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
Приписи ст. 36 ГПК України встановлюють недопустимість повторної участі судді у розгляді справи.
Частиною 4 ст. 35 ГПК України також передбачено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
З наведених норм процесуального закону вбачається, що не можуть бути підставами для відводу посилання позивача на відмову суду в задоволенні певних клопотань та заяв, а також процесуальна форма вчинення такої відмови, оскільки такі підстави для відводу ст. 35, 36 ГПК України не передбачені та фактично є незгодою сторони з процесуальними рішеннями судді.
Додатково, суд вважає за необхідне зауважити, що згідно з п. 7 ч. 2 ст. 223 ГПК України у протоколі судового засідання зазначаються, зокрема, ухвали суду, постановлені в судовому засіданні, не виходячи до нарадчої кімнати. Як вбачається із формулярів (протоколів) судових засідань із звукозаписами судового процесу, результати вирішення судом клопотання позивача про витребування доказів та заяви ОСОБА_8 оформлені постановленими безпосередньо в судових засіданнях ухвалами, занесеними до протоколів (формулярів), без виходу до нарадчої кімнати.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 99 ГПК України призначення експертизи судом здійснюється, зокрема, за клопотання учасника справи.
Поряд із цим, ч. 2 ст. 169 ГПК України передбачено, що заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, або на вимогу суду заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі.
Суд зазначає, що під час судових засідань 22.05.2018 та 21.06.2018 представники позивача та відповідача заявляючи клопотання про витребування доказів, обґрунтовували необхідність витребування зазначених доказів, в тому числі і з метою їх можливого дослідження експертом, оскільки позивач має намір заявити клопотання про призначення судової експертизи. При цьому, судом у засіданні 22.05.2018 наголошувалося позивачу про необхідність визначитись щодо подання клопотання про призначення експертизи, колом питань, що будуть поставлені експерту та необхідність подання клопотання про призначення судової експертизи у справі в письмовій формі, та було відкладено розгляд справи. Проте, у судовому засіданні 21.06.2018 представник позивача всупереч вимогам суду клопотань про призначення експертизи у письмовій формі суду не подав, у зв'язку з чим судом не вирішувалось питання щодо призначення експертизи, а також було однією із підстав для відмови в задоволенні клопотання про витребування доказів, яке заявлялося позивачем саме для отримання доказів для експертизи.
Частиною 4 ст. 233 ГПК України передбачено, що ухвали суду, які оформлюються окремим документом, постановляються в нарадчій кімнаті, інші ухвали суд може постановити, не виходячи до нарадчої кімнати.
Посилання позивача в даному випадку на позбавлення його можливості оскаржити ухвали суду через їх відсутність є безпідставними, та, крім того, положеннями ст. 255 ГПК України не передбачено оскарження окремо від рішення суду ухвал про відмову у витребуванні доказів та залучення третьої особи до участі у справі, що були відображені в формулярах (протоколах) судових засідань.
Щодо посилань позивача на прийняття судом до розгляду заяви третьої особи про зловживання позивачем процесуальними правами без підпису, що також не може бути підставою для відводу, то суд зауважує, що згідно з п. 17.2 Перехідних положень позовні та інші заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов'язковій реєстрації в автоматизованій системі документообігу суду в день надходження документів, що унеможливлює суд (суддю) не долучати до матеріалів справи заяви, не оформлені належним чином. Водночас, у судовому засіданні 22.05.2018 представник третьої особи також заявив в усній формі заяву про зловживання позивачем процесуальними правами, яка була прийнята судом до уваги.
Відповідно до положень п. 1 ч. 2 ст. 43 ГПК України залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.
Учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (ч. 1 ст. 43 ГПК України).
Таким чином, подання представником позивача, який є адвокатом, обізнаний з положеннями норм чинного ГПК України, зокрема щодо того, що не може бути підставою для відводу незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, заяви про відвід судді із зазначенням в якості підстав саме незгоду з результатом та оформленням результатів вирішення суддею процесуальних заяв та клопотань в ході розгляду справи, судом розцінюється як заявлення завідомо безпідставного відводу і є зловживанням процесуальними правами.
Відповідно до ч. 3 ст. 43 ГПК України, якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Ураховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку заяву позивача про відвід судді Маринченка Я.В. від розгляду справи № 910/808/18 залишити без розгляду.
Керуючись ст. 38, 39, 43, 118, 233, 234, 235 ГПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 про відвід судді Маринченка Я.В. від розгляду справи №910/808/18 залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та підлягає оскарженню в передбаченому законом порядку.
Дата підписання: 06.07.2018.
Суддя Я.В. Маринченко