ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
03.07.2018Справа № 910/3353/15-г
Господарський суд міста Києва у складі судді Ярмак О.М., за участю секретаря судового засідання Коноплянко Л.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 18.08.2016 за нововиявленими обставинами по справі № 910/3353/15-г
За позовом ОСОБА_1
до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Плато Плюс"
2) Головного територіального управління юстиції у м. Києві - Реєстраційна служба
треті особи, без самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів:
1) Голосіївська районна в місті Києві державна адміністрація в особі відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців,
2) ОСОБА_2
3) ОСОБА_3
про визнання недійсними рішення зборів, оформлених протоколом № 1 від 20.01.2015
Представники:
Від позивача (заявника) ОСОБА_4 за дов.
Від відповідача-1 не з'явився
Від відповідача-2 Фартушна В.Л. за дов.
Від третьої особи-1 не з'явився
Від третьої особи-2 ОСОБА_6 за дов.
Від третьої особи-3 не з'явився
Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.08.2016 у справі №910/3353/15-г відмовлено у позові ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Плато Плюс", Головного територіального управління юстиції у м.Києві - Реєстраційна служба, треті особи: 1. Голосіївська районна в місті Києві державна адміністрація в особі відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання недійсними рішення зборів, оформлених протоколом № 1 від 20.01.2015.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.04.2017 рішення Господарського суду міста Києва від 18.08.2016 у справі №910/3353/15-г залишено без змін.
Обґрунтовуючи підстави позову, позивач посилався на неповідомлення його, як учасника ТОВ "Плато Плюс" про проведення зборів учасників, внаслідок чого на зборах він присутнім не був, з протоколом зборів його не ознайомлювали, відтак, такі збори були скликані з порушенням чинного законодавства України.
Відмовляючи у задоволенні позову суд прийшов до висновку про недоведеність порушення прав позивача на участь у загальних зборах ТОВ "Плато Плюс", які відбулися 20.01.2015, оскільки згідно з висновками судово-почеркознавчої експертизи та судово-технічної експертизи документів, призначених в межах кримінального провадження, встановлено, що на двох примірниках (оригіналах) протоколів №1 загальних зборів ТОВ "Плато плюс" від 20.01.2015 підписи у графі "учасники" у рядку "ОСОБА_1." виконано самим ОСОБА_1 (тобто позивачем). При цьому, судом було встановлено, що 20.01.2015 відбулися збори учасників ТОВ "Плато Плюс" (протокол №1), на яких були присутні ОСОБА_1 (50% статутного капіталу) та ОСОБА_2 (50% статутного капіталу). На вказаних загальних зборах було вирішено, зокрема, звільнити з посади директора ОСОБА_1 за власним бажанням з 20.01.2014 та призначити директором ОСОБА_3 з 21.01.2014.
05.06.2018 ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, у якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 18.08.2017 у справі № 910/3353/16 та ухвалити нове рішення про задоволення позову у повному обсязі.
У поданій заяві позивач вказує, що існують істотні для справи обставини, що не були встановлені судом на час ухвалення рішення, зокрема на час ухвалення рішення про відмову у позові суду не було відомо про те, що ОСОБА_1 говорив чисту правду, а саме, що він не брав участь у загальних зборах ТОВ «ПЛАТО ПЛЮС» від 20.01.2015, підпису на протоколі № 1 від 20.01.2015 не ставив, на підтвердження чого надає Висновок від 16.05.2018 за результатами досліджень з використанням поліграфа.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу справ, вказану заяву передано для розгляду судді Ярмак О.М.
Ухвалою суду від 06.06.2018 суддею Ярмак О.М. відкрито провадження за нововиявленими обставинами, вирішено здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи, судове засідання для розгляду заяви призначено на 03.07.2018, надано учасникам справи строк для подання пояснень на заяву.
03.07.2018 через канцелярію суду відповідачем 1 подано письмові пояснення щодо поданої позивачем заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами, в яких зазначає, що він не погоджується з підставами перегляду рішення за нововиявленими обставинами, оскільки наданий позивачем Висновок міг би бути досліджений судом при винесенні рішення у справі, при цьому вказаний Висновок поліграфа, здійснений приватною установою не є належним доказом у справі, адже з 2015 року в процесі розгляду господарськими судами справи № 910/3353/15-г питання участі ОСОБА_1 у загальних зборах неодноразово досліджувались, позивач мав право заявити клопотання про необхідність проведення експертного психофізіологічного дослідження, що ним здійснено не було, у т.ч. під час нового розгляду справи.
У судовому засіданні 03.07.2018 представник позивача підтримав вимоги та доводи заяви, просив суд задовольнити її у повному обсязі. Представники відповідача-2 та третьої особи-2 проти задоволення заяви заперечили, просили відмовити у її задоволенні.
Розглянувши заяву ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, заслухавши пояснення представників сторін, суд прийшов до висновку про відмову в її задоволенні, виходячи з наступних підстав.
За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 320 Господарського процесуального кодексу України, рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:
1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;
2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;
3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.
До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, які мають значення для правильного вирішення спору. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).
Тож, нововиявлена обставина - це юридичний факт, який передбачений нормами права і тягне виникнення, зміну або припинення правовідносин; юридичний факт, що має істотне значення для правильного вирішення даної конкретної справи. Якби нововиявлена обставина була відома суду під час винесення судового акта, то вона обов'язково вплинула б на остаточні висновки суду; юридичний факт, який існував на момент звернення заявника до суду з позовом і під час розгляду справи судом; юридичний факт, який не міг бути відомий ані особі, яка заявила про це в подальшому, ані суду, що розглядав справу.
Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення.
Водночас нововиявленими можуть бути визнані лише істотно значимі, суттєві обставини, тобто такі обставини, обізнаність суду стосовно яких у розгляді справи забезпечила б прийняття цим судом іншого рішення.
Нововиявленими обставинами заявник вважає те, що 16.05.2018. за його добровільним волевиявленням було проведено психофізиологічні дослідження з використанням поліграфа. За результатами проведення дослідження складено висновок згідно з яким:
Свідчення ОСОБА_1 про те, що він не ініціював збори учасників ТОВ «ПЛАТО ПЛЮС» від 20.01.15 є достовірними.
Свідчення ОСОБА_1 про те, що він не приймав участь у зборах учасників ТОВ «ПЛАТО ПЛЮС» від 20.01.15р. є достовірними.
Свідчення ОСОБА_1 про те, що він не підписував протокол №1 зборів учасників ТОВ «ПЛАТО ПЛЮС» від 20.01.15р. є достовірними.
Свідчення ОСОБА_1 про те, що він не подавав до зборів учасників ТОВ «ПЛАТО ПЛЮС» заяву про звільнення з посади директора ТОП «ПЛАТО ПЛЮС» є достовірними.
Свідчення ОСОБА_1 про те, що він не назначав (голосував за призначення) на посаду директора ТОВ «ПЛАТО ПЛЮС» ОСОБА_3 є достовірними.
Свідчення ОСОБА_1 про те, що він не назначав (голосував за призначення) ОСОБА_8 підписантом ТОВ «ПЛАТО ПЛЮС» є достовірними.
Отже, за твердженням позивача, станом на ухвалення рішення про відмову у позові суду не було відомо про те, що ОСОБА_1 говорив чисту правду, а саме, що він не брав участі у загальних зборах ТОВ «ПЛАТО ПЛЮС» від 20.01.15р., підпису на протоколі №1 від 20.01.2015 не ставив.
Наведені твердження позивача не є істотними обставинами, обізнаність суду стосовно яких у розгляді справи забезпечила б прийняття цим судом іншого рішення, та які в розумінні ст. 320 ГПК України є нововиявленими обставинами у справі.
Відповідно до п.5.6 наданого позивачем Висновку за результатами дослідження з використанням поліграфа від 16.05.2018 щодо особи ОСОБА_1, експерт-поліграфолог ОСОБА_9 за його добровільного згодою, що результати дослідження з використанням поліграфа мають вірогідний характер в оцінці причетності/непричетності особи до конкретного діяння, їх слід враховувати в сукупності з іншими матеріалами/доказами у справі.
Таким чином, суд приходить до висновку, що заявником не доведено належними та допустимими доказами існування нововиявлених обставин відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 320 Господарського процесуального кодексу України, які в установленому порядку спростовують факти, що були покладено в основу судового рішення у справі № 910/3353/15-г, наданий позивачем Висновок від 16.05.2018 не мав би для суду заздалегідь встановленої сили, пріоритету перед іншими доказами.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно з п. 8.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" № 17 від 26.12.2011 прийняття та розгляд заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не означає обов'язкового скасування чи зміни рішення, що переглядається. Результат перегляду повинен випливати з оцінки доказів, зібраних у справі, і встановлення господарським судом на основі цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначення їх істотності для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
З врахуванням вищевикладеного, суд доходить висновку, що наведені заявником обставини не є нововиявленими в розумінні ст. 320 Господарського процесуального кодексу України та не можуть слугувати підставою для скасування рішення, яке переглядається.
Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 325 Господарського процесуального кодексу України, за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може: 1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі; 2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення; 3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.
У разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали, постанови за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу.
За таких обставин, суд відмовляє в задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 18.08.2016 у справі № 910/3353/15-г, оскільки відсутні підстави для скасування вказаного рішення, тому вищезазначене рішення суд залишає в силі.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 86, 233, 234, 235, 320, 325 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні заяви про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 18.08.2016 у справі № 910/3353/15-г за нововиявленими обставинами.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 18.08.2016 у справі № 910/3353/15-г залишити в силі.
3. Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її проголошення.
Суддя О.М.Ярмак