ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
26.06.2018Справа № 910/3903/18
Господарський суд міста Києва у складі судді Маринченка Я.В., за участі секретаря судового засідання Рижонкова С.В., розглянувши матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельтагаз"
до Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк"
про зобов'язання вчинити дії
за участі представників:
від позивача - Бовкун В.І. (представник за довіреністю);
від відповідача - Дзюбко М.П. (представник за довіреністю).
Товариство з обмеженою відповідальністю "Дельтагаз" звернулося до господарського суду міста Києва із вказаною позовною заявою, в якій просить суд зобов'язати відповідача зняти арешт з грошових коштів, що знаходяться на банківських рахунках позивача, оскільки за твердженням позивача, відповідач наклав арешти на всі банківські рахунки Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельтагаз" на підставі підробленої ухвали Печерського районного суду міста Києва від 06.10.2017 по справі №757/40809/17-к, внаслідок чого порушив право власності позивача на вільне володіння, користування та розпорядження його майном (грошовими коштами).
На підставі викладеного позивач просив задовольнити позов.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.
Відповідач не заперечував проти задоволення позову в частині зняття арешту з грошових коштів, пославшись у відзиві на те, що ухвала Печерського районного суду міста Києва відповідала по формі вимогам закону, у зв'язку з чим відповідач зобов'язаний був на її виконання накласти арешт на грошові кошти позивача. До того ж, зняття арешту можливо лише на підставі рішення суду, що унеможливило його зняття відповідачем за зверненням власника грошових коштів. Одночасно, відповідач заперечував проти розміру заявлених позивачем до компенсації судових витрат.
Представник відповідача в судовому засіданні не заперечував проти задоволення позовних вимог, пославшись на викладені у відзиві обставини.
Розглянувши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 10.05.2017 між позивачем, як клієнтом, та відповідачем було укладено Договір № 41110504 на комплексне банківське обслуговування суб'єктів господарювання (із додатками до нього), на підставі якого відповідач надає позивачу послуги по відкриттю та веденню поточних рахунків.
На підставі ухвали Печерського районного суду міста Києва від 06.10.2017 по справі № 757/40809/17-к відповідач наклав арешт на грошові кошти позивача, що знаходилися на відкритих у відповідача рахунках.
У той же час, як вбачається із матеріалів справи, листом від 19.10.2017 № 3709/17 Печерський районний суд міста Києва у відповідь на лист позивача від 12.10.2017 повідомив, що проведеною перевіркою даних комп'ютерної програми суду «Діловодство-3» за 2017 рік встановлено, що провадження № 757/40809/17-к на розгляді у судді Москаленко К.О. не перебувало та ухвала про накладення арешту на майно у справі № 757/40809/17-к під головуванням вказаного судді постановлена не була.
Крім того, 26.10.2017 Генеральна прокуратура України в листі на запит адвоката позивача від 17.10.2017 № 17/10-17-1 повідомила, що управлінням з розслідування кримінальних проваджень у сфері економіки Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні від 07.05.2014 № 42014000000000375 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364, ч.ч. 1, 3 ст. 212, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212, ч.ч. 1, 2 ст. 205, ч. 3 ст. 209 КК України. У рамках вказаного провадження працівники Департаменту не зверталися до Печерського районного суду міста Києва з клопотаннями про накладення арешту на грошові кошти на банківських рахунках ТОВ «Дельтагаз». До того ж, 17.10.2017 до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості за № 42017000000003289 за фактом підробки та використання підроблених ухвал Печерського районного суду міста Києва від 06.10.2017 про накладення арешту на майно ряду господарських товариств за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 3, 4 ст. 358 КК України.
Відтак, позивач звернувся до відповідача із вимогами від 12.01.2018 № 12/01/18-2 та від 08.02.2018 № 12367-28.1 про зняття арешту з рахунків, у відповідь на яку відповідач у листі від 16.02.2018 № 13967-23.1-б/б повідомив, що 11.10.2017 на його адресу надійшов лист від Печерського районного суду міста Києва із засвідченою належним чином ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 06.10.2017 по справі № 757/40809/17-к, на підставі якої відповідач був зобов'язаний на її виконання накласти арешт на грошові кошти позивача. Одночасно, відповідач зазначив, що не має законної можливості зняти арешт з рахунків за заявою позивача, оскільки відповідні дії здійснюються тільки за постановою державного виконавця, приватного виконавця або за рішенням суду.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунку банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.
Статтею 1074 Цивільного кодексу України встановлено, що обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпорядження рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом.
Пунктом 10.1 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22, обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку/ах, відповідно до статті 1074 Цивільного кодексу України не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком/ами за рішенням суду або в інших випадках, установлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом.
Виконання банком арешту коштів, що зберігаються на рахунку клієнта, здійснюється за постановою про арешт коштів державного виконавця / приватного виконавця (далі - виконавець), судовим рішенням (у тому числі рішенням, ухвалою, постановою суду) чи ухвалою слідчого судді, суду, постановленою під час здійснення кримінального провадження (далі - документ про арешт коштів).
Банк приймає до виконання документ про арешт коштів, який доставлено до банку самостійно виконавцем, слідчим, представником суду, слідчого судді, прокурора, органу доходів і зборів або які надійшли рекомендованим або цінним листом, відправником якого є виконавець, суд, слідчий суддя, прокурор, орган доходів і зборів.
Відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону України «Про банки і банківську діяльність» арешт на майно або кошти банку, що знаходяться на його рахунках, арешт на кошти та інші цінності юридичних або фізичних осіб, що знаходяться в банку, здійснюються виключно за постановою державного виконавця, приватного виконавця чи рішенням суду про стягнення коштів або про накладення арешту в порядку, встановленому законом. Зняття арешту з майна та коштів здійснюється за постановою державного виконавця, приватного виконавця або за рішенням суду.
Як вбачається із матеріалів справи, відповідач наклав арешт на грошові кошти позивача, що знаходяться на відкритих у відповідача рахунках, на підставі ухвали Печерського районного суду міста Києва від 06.10.2017 по справі № 757/40809/17-к, що надійшла листом від Печерського районного суду міста Києва.
У той же час, із листа Печерського районного суду міста Києва від 19.10.2017 № 3709/17 вбачається, що ухвала про накладення арешту на майно у справі № 757/40809/17-к суддею Москаленко К.О. не виносилася та провадження № 757/40809/17-к на розгляді у вказаного судді Москаленко К.О. не перебувало.
Крім того, із зазначених Генеральною прокуратурою України у листі від 26.10.2017 відомостей слідує, що за фактом підробки та використання підроблених ухвал Печерського районного суду міста Києва від 06.10.2017 про накладення арешту на майно ряду господарських товариств до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості за № 42017000000003289.
Таким чином, оскільки ухвала Печерського районного суду міста Києва від 06.10.2017 по справі № 757/40809/17-к судом не виносилася, то виконання відповідачем на її підставі арешту грошових коштів позивача є безпідставним.
Поряд із цим, п. 10.11 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті також передбачено, що банк здійснює зняття арешту з коштів за постановою виконавця про зняття арешту з коштів, прийнятою відповідно до законодавства України, за рішенням суду, ухвалою слідчого судді, суду або постановою прокурора, які доставлені до банку самостійно виконавцем, слідчим, представником суду, слідчого судді, прокурора, органу доходів і зборів, або які надійшли рекомендованим або цінним листом, відправником якого є виконавець, суд, слідчий суддя, прокурор, орган доходів і зборів.
З огляду на наведене, накладений за вказаною ухвалою суду арешт на грошові кошти позивача підлягає зняттю, оскільки правові підстави для його виконання відповідачем за підробленою ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 06.10.2017 по справі № 757/40809/17-к були відсутні, а відтак і подальше перебування грошових коштів позивача під арештом не є підставним.
Згідно із ч. 2-3 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Частиною 4 ст. 13 ГПК України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
На підставі положень ст. 129, 130 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача в розмірі 50 відсотків, сплаченого судового збору при поданні позову, враховуючи, що відповідач визнав позовні вимоги щодо зняття арешту з грошових коштів позивача. Суд також зауважує, що за відсутності відповідного клопотання позивача згідно зі ст. 7 Закону України «Про судовий збір» про повернення з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, останній поверненню наразі не підлягає.
Судові витрати, в які позивачем відповідно до попереднього розрахунку включено витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 31000 грн., підлягають компенсуванню за рахунок відповідача в розмірі 2000 грн., беручи до уваги складність справи, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, час, витрачений адвокатом на їх виконання, а також з метою дотримання співмірності між заявленими позовними вимогами і зазначеними витратами позивача на оплату адвокатських послуг.
Ураховуючи викладене та керуючись ст. 13, 73, 74, 76, 77, 86, 123, 129, 130, 232, 233, 237, 238, 240 ГПК України, суд
Позов задовольнити.
Зобов'язати Публічне акціонерне товариство "Альфа-Банк" (01001, м. Київ, вул. Десятинна, буд. 4/6; ідентифікаційний код 23494714) зняти арешт з грошових коштів, що знаходяться на банківських рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельтагаз" (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, буд. 5, оф.1/5; ідентифікаційний код 41110504), накладений на підставі ухвали Печерського районного суду міста Києва від 06.10.2017 у справі №757/40809/17-к.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" (01001, м. Київ, вул. Десятинна, буд. 4/6; ідентифікаційний код 23494714) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельтагаз" (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, буд. 5, оф.1/5; ідентифікаційний код 41110504) витрати по сплаті судового збору в розмірі 881 (вісімсот вісімдесят одна) грн.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" (01001, м. Київ, вул. Десятинна, буд. 4/6; ідентифікаційний код 23494714) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельтагаз" (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, буд. 5, оф.1/5; ідентифікаційний код 41110504) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2000 (дві тисячі) грн.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено: 05.07.2018
Суддя Я.В. Маринченко