Україна
16 грудня 2009 р. справа № 2а-19440/09/0570
час прийняття постанови:
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Шальєвої В.А.
при секретарі
при секретарі Химич М.В.
за участю представника позивача Горбачової Н.Є.
перекладача ОСОБА_2
відповідача ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання в м. Донецьку по вул. 50 Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу за позовом Донецького міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Донецькій області до громадянина Єгипту ОСОБА_3 про видворення за межі території України у примусовому порядку,
Донецьке міське управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області звернулось до суду з адміністративним позовом до громадянина Єгипту ОСОБА_3 про видворення за межі території України у примусовому порядку.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що громадянин Єгипту ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 прибув на територію України 10.04.2009 року з метою працевлаштування. З 17.05.2009 року відповідач проживає на Україні нелегально, без реєстрації. Мешкав за невстановленою адресою у Куйбишевському районі м. Донецька. Близьких родинних відносин в Україні не має. Приймаюча сторона відсутня. 30.10.2009 року Куйбишевським районним відділом Донецького міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Донецькій області було прийнято рішення про видворення нелегального мігранта за межі України та зобов'язали покинути територію України у термін до 07.11.2009 року. В національний паспорт поставлений штамп з забороною в'їзду на територію України терміном на п'ять років, до 30.10.2014 року. Відповідач у порушення вищевикладеного, територію України не покинув у зв'язку з відсутністю коштів на отримання квитків для повернення до Єгипту. Таким чином ОСОБА_3 порушив встановлений порядок перебування в Україні, тобто проживає на території України з грубим порушенням установленого порядку реєстрації, переміщення та вибору місця проживання, чим порушує вимоги п.п. 18-33 Правил в'їзду іноземців в Україну, виїзду з України і транзитного проїзду через її територію, затверджених постановою КМ України № 1074 від 29.12.1995 року (зі змінами і доповненнями внесеними постановою КМ України № 910 от 05.06.2000 року і постановою КМ України № 1259 от 26.09.2001 року).
Просить у примусовому порядку видворити за межі території України громадянина Єгипту ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, прийняти рішення про утримання ОСОБА_3 в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, на період, необхідний для підготовки його видворення за межі України у примусовому порядку.
Представник позивача у судовому засіданні вимоги підтримала, надала пояснення, аналогічні викладеним в позові.
Відповідач в судовому засіданні позов визнав, пояснив, що територію України не покинув у зв'язку з відсутністю коштів на отримання квитків для повернення до Єгипту.
Відповідно до ч. 1 ст. 136 КАС України, позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач - визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.
Частиною 3 ст. 156 КАС України передбачено, що судове рішення у зв'язку з визнанням адміністративного позову ухвалюється за правилами, встановленими ст. 112 КАС України.
Згідно вимог ст. 112 КАС України, зокрема, у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову. Крім того, суд не приймає визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, дослідивши докази по справі, приходить до висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає частковому задоволенню.
Судом встановлено, що громадянин Єгипту ОСОБА_3 прибув на територію Україну 10.04.2009 року, мешкає у Куйбишевському районі м. Донецька без реєстрації та документів на право проживання в Україні, офіційне джерело існування відсутнє.
30.10.2009 року Куйбишевським районним відділом Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області прийнято рішення про зобов'язання громадянина Єгипту ОСОБА_3 залишити територію України у добровільному порядку у термін до 07.11.2009 року (а.с. 6).
Зазначеним рішенням громадянину Єгипту ОСОБА_3 заборонено в'їзд на територію Україну терміном на п'ять років, до 30.10.2014 року.
У зазначений термін громадянин Єгипту ОСОБА_3 країну не покинув.
Правовий статус, основні права, свободи та обов'язки іноземців та осіб без громадянства, які проживають або тимчасово перебувають в Україні, та порядок вирішення питань, пов'язаних з їх в'їздом в Україну або виїздом з України визначені Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства».
Відповідно до ч. 5 ст. 3 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на іншій законній підставі (без дозволу на імміграцію, а також посвідки на постійне проживання), вважаються такими, що тимчасово перебувають в Україні. Вони зобов'язані в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, зареєструвати свої паспортні документи і виїхати з України після закінчення відповідного терміну перебування.
Відповідно до ст. 32 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», іноземець та особа без громадянства, які вчинили злочин або адміністративне правопорушення, після відбуття призначеного йому покарання чи виконання адміністративного стягнення може бути видворений за межі України. Рішення про видворення його за межі України після відбуття ним покарання чи виконання адміністративного стягнення приймається органом внутрішніх справ за місцем його перебування з наступним повідомленням протягом 24 годин прокурора про підстави прийняття такого рішення. За рішенням органу внутрішніх справ видворення іноземця та особи без громадянства за межі України може супроводжуватися забороною подальшого в'їзду в Україну строком до п'яти років. Строки заборони подальшого в'їзду в Україну обчислюються з дня винесення вказаного рішення. Порядок виконання рішення про заборону подальшого в'їзду в Україну визначається законодавством України.
Крім випадків, зазначених у частині першій цієї статті, іноземець та особа без громадянства можуть бути видворенні за межі України за рішенням органів внутрішніх справ, органів охорони державного кордону (стосовно осіб, які затримані у межах контрольованих прикордонних районів при спробі або після незаконного перетинання державного кордону в Україну) або Служби безпеки України з наступним повідомленням протягом 24 годин прокурора про підстави прийняття такого рішення, якщо дії іноземця та особи без громадянства грубо порушують законодавство про статус іноземців та осіб без громадянства, або суперечать інтересам забезпечення безпеки України чи охорони громадського порядку, або коли це необхідно для охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України.
Іноземець та особа без громадянства зобов'язані покинути територію України у строк, зазначений у рішенні про видворення. У разі прийняття рішення про видворення іноземця або особи без громадянства за межі України в її паспортному документі негайно анулюється віза і вилучаються документи на право перебування в Україні.
Іноземцю та особі без громадянства може надаватися строк до 30 днів для виїзду з України після прийняття зазначеного рішення.
Орган внутрішніх справ чи орган охорони державного кордону можуть затримати і примусово видворити з України іноземця або особу без громадянства тільки на підставі постанови адміністративного суду. Така постанова приймається судом за зверненням органу внутрішніх справ, органу охорони державного кордону або Служби безпеки України, якщо іноземець або особа без громадянства ухиляються від виїзду після прийняття рішення про видворення або є обґрунтовані підстави вважати, що вони будуть ухилятися від виїзду.
Згідно п. 17 Правил в'їзду іноземців та осіб без громадянства в Україну, їх виїзду з України і транзитного проїзду через її територію, затверджених постановою КМУ № 1074 від 29.12.1995 року визначено, що в'їзд в Україну та виїзд з України не дозволяється на підставах, установлених статтями 25 і 26 Закону України «Про правовий статус іноземців». Іноземцю та особі без громадянства може бути відмовлено з підстав, передбачених законами України, у в'їзді в Україну за результатами співбесіди, яка проводиться в пункті пропуску через державний кордон посадовою особою Державної прикордонної служби. У разі наявності підстав, передбачених частиною другою ст. 25 зазначеного Закону, у паспортному документі іноземця та особи без громадянства службовими особами Державної прикордонної служби або органів внутрішніх справ ставиться штамп «Заборонено в'їзд в Україну терміном на ...». Цей термін встановлюється органом внутрішніх справ, Служби безпеки або Державної прикордонної служби залежно від обставин і характеру правопорушення від шести місяців до п'яти років. Якщо ці підстави продовжують існувати, термін може бути продовжено зазначеним органом. У таких випадках іноземці та особи без громадянства передаються представникам прикордонних органів суміжних держав або видворяються за межі України у порядку, встановленому цими Правилами.
Враховуючи те, що на території України у м. Донецьку ОСОБА_3 родичів не має, постійного місця проживання та законного джерела існування не має, суд вважає за необхідне примусово видворити відповідача за межі України за рахунок держави.
Щодо позовних вимог про утримання громадянина Єгипту ОСОБА_3 в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, на період, необхідний для підготовки його видворення за межі України у примусовому порядку, суд зазначає наступне.
Іноземці та особи без громадянства, затримані за незаконне перебування на території України (в порушення заборони щодо в'їзду в Україну, за відсутності визначених законодавством та міжнародними договорами України підстав для перебування в Україні (транзитного проїзду через її територію), у тому числі перебування за чужими, підробленими, зіпсованими або такими, що не відповідають встановленому зразку, візою (дозволом), паспортним документом), розміщуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, з регламентованим внутрішнім розпорядком на період, необхідний для підготовки їх видворення за межі України у примусовому порядку, але не більше ніж шість місяців, як передбачено ч. 6 ст. 32 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства».
Типове положення про пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, затверджується Кабінетом Міністрів України.
Іноземці та особи без громадянства, які підлягають видворенню, відшкодовують витрати, пов'язані з видворенням, у порядку, встановленому законом. Якщо зазначені іноземці та особи без громадянства не мають коштів для відшкодування витрат, пов'язаних з видворенням їх за межі України, видворення здійснюється за рахунок держави.
Згідно до ст. 28 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», правила в'їзду в Україну іноземців та осіб без громадянства, їх виїзду з України і транзитного проїзду через її територію встановлюються відповідно до цього Закону Кабінетом Міністрів України і підлягають опублікуванню.
Рішення органів внутрішніх справ, органів охорони державного кордону або Служби безпеки України про видворення іноземця та особи без громадянства з України може бути оскаржено до суду. Оскарження зупиняє виконання рішення про видворення, крім випадків, коли необхідність негайного видворення зумовлена інтересами забезпечення безпеки України чи охорони громадського порядку.
Видворення іноземців та осіб без громадянства, які затримані у межах контрольованих прикордонних районів при спробі або після незаконного перетинання державного кордону в Україну, здійснюється органами охорони державного кордону, а в інших випадках - органами внутрішніх справ. Контроль за правильним і своєчасним виконанням рішення про видворення здійснюється органом, який його прийняв.
Поміщення іноземців до пункту перебування здійснюється за направленням МВС, Адміністрації Держприкордонслужби чи СБУ або їх територіальних органів в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі на період, необхідний для підготовки їх адміністративного видворення за межі держави, але, як правило, не більше ніж на 6 місяців відповідно до п. 3 Типового положення про пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. N 1110.
Пунктом 8 Типового положення про пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні передбачено, що поміщення іноземців до пункту перебування здійснюється його адміністрацією на підставі направлення будь-якого органу із зазначених у пункті 3 цього Типового положення згідно з актом приймання-передачі після завершення органами внутрішніх справ, охорони державного кордону чи Служби безпеки документування порушення іноземцями законодавства України та у разі неможливості з об'єктивних причин (відсутність паспортних документів, коштів для повернення тощо) проведення організаційних і практичних заходів щодо їх адміністративного видворення.
Отже, поміщення іноземців до пункту перебування здійснюється виключно за рішенням органів, визначених у п. 3 Тимчасового положення, тому у суду немає повноважень щодо прийняття рішення про утримання громадянина Єгипту ОСОБА_3 в пункті тимчасового перебування іноземців, таким чином, позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.
Враховуючи вищенаведене та з'ясувавши обставини справи й перевіривши їх доказами, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України постанова підлягає зверненню до негайного виконання.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 161, 162, 163, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Позов Донецького міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Донецькій області до громадянина Єгипту ОСОБА_3 про видворення за межі території України у примусовому порядку задовольнити частково.
Громадянина Єгипту ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, піддати видворенню у примусовому порядку за межі території України.
В решті позовних вимог - відмовити.
Звернути постанову до негайного виконання.
Повний текст постанови буде виготовлений 21 грудня 2009 року.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня складання постанови в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.
Суддя Шальєва В.А.