Україна
25 грудня 2009 р. справа № 2а-17254/09/0570
час прийняття постанови:
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Ушенка С. В.
при секретарі Кутафіній К.Ю.
за участю
представника позивача Зінченко І.Є.
відповідача - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Будьоннівському районі м. Донецька до приватного підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків, -
Управління Пенсійного фонду України в Будьоннівському районі м. Донецька звернулося до суду з позовною заявою до приватного підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач в порушення вимог ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» своєчасно не сплатив страхові внески до пенсійного фонду, у зв'язку з чим має заборгованість в розмірі 16789,21 грн.
Представник позивача Зінченко І.Є., діюча на підставі довіреності від 22.12.2009 р., судовому засіданні підтримала позовні вимоги, надала пояснення аналогічні викладеним в позові, просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнав у повному обсязі та не заперечував проти їх задоволення, про що надав заяву.
Відповідно до ч. 1 ст. 136 КАС України, позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач - визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.
Частиною 3 ст. 156 КАС України передбачено, що судове рішення у зв'язку з визнанням адміністративного позову ухвалюється за правилами, встановленими ст. 112 КАС України.
Згідно вимог ст. 112 КАС України, зокрема, у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову. Крім того, суд не приймає визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.
Таким чином, суд приймає визнання адміністративного позову, оскільки ці дії відповідача не суперечать закону і не порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси, та приймає постанову про задоволення адміністративного позову, виходячи при цьому з наступного.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, дослідивши в судовому засіданні наявні докази, суд встановив наступне.
Управління Пенсійного Фонду України в Будьоннівському районі м. Донецька є суб'єктом владних повноважень - органом виконавчої влади, який в цих правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього ст. 12 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 1 березня 2001 року №121/2001 з наступними змінами та доповненнями.
У відповідності до ст. 12 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у період до перетворення Пенсійного фонду України в неприбуткову самоврядну організацію він функціонує як центральний орган виконавчої влади на підставі норм цього Закону (крім норм, зазначених в абзаці шостому пункту 1 цього розділу) та Положення про Пенсійний фонд України, яке затверджує Президент України. Бюджет Пенсійного фонду України в зазначений період затверджує Кабінет Міністрів України.
Згідно зі ст. 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 1 березня 2001 року № 121/2001 з наступними змінами та доповненнями, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для їх виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, інших соціальних виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду України. Діяльність Пенсійного фонду України спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра праці та соціальної політики України.
Згідно ст. 15 Положення, Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві, Севастополі та управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах.
У відповідності до п. 5 ст. 4 вказаного Положення, Пенсійний фонд України відповідно до покладених на нього завдань організовує, координує та контролює роботу органів Пенсійного фонду України щодо, зокрема, забезпечення додержання підприємствами, установами, організаціями та громадянами законодавства про пенсійне забезпечення; забезпечення збирання та акумулювання страхових внесків, інших надходжень до бюджету Пенсійного фонду України відповідно до законодавства; стягнення у передбаченому законодавством порядку своєчасно не сплачених сум збору на обов'язкове державне пенсійне страхування; призначення і виплати пенсій; забезпечення повного та своєчасного фінансування витрат на виплату пенсій, допомоги на поховання та інших соціальних виплат, що здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України.
Згідно ст. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону; страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Страхувальниками, відповідно до ст. 14 даного Закону, зокрема, є роботодавці, а саме: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами).
У відповідності до ч. 1, 2 ст. 15 Закону платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в ч. 1 ст. 12 цього Закону; платниками страхових внесків до Накопичувального фонду є застраховані особи, зазначені в пунктах 1 - 7, 9, 10, 12, 15, 17 і 18 статті 11 та частині першій статті 12 цього Закону.
Страхувальники набувають статусу платників страхових внесків до Пенсійного фонду з дня взяття їх на облік територіальним органом Пенсійного фонду, а особи, визначені ч. 1 ст. 12 цього Закону, - з дня набрання чинності договором про їх добровільну участь (ч.3 ст. 15 Закону).
ОСОБА_2 зареєстрований як приватний підприємець, перебуває на обліку в УПФУ в Будьоннівському районі м. Донецька та є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Процедура реєстрації та обліку платників внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі - страхові внески), обчислення і сплати страхових внесків та інших платежів до бюджету Пенсійного фонду України підприємствами, установами, організаціями (далі - Підприємства) незалежно від форм власності, виду діяльності і господарювання та фізичними особами, нарахування і сплати фінансових санкцій та пені, подання страхувальниками звітності управлінням Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах (далі - органи Пенсійного фонду України) визначається Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 р. за № 64/8663.
У відповідності з п.п. 4 п. 2 ст. 17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року, страхувальник зобов'язаний подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом України. Підпунктом 11.11 п. 11 Інструкції передбачено, що платники щомісяця складають у 2-х примірниках розрахунок суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у якому зазначають самостійно обчислені суми страхових внесків. Розрахунки подаються до органу Пенсійного фонду для реєстрації за базовий звітний період, що дорівнює календарному місяцю - не пізніше ніж через 20 календарних дні із дня закінчення цього періоду.
Відповідач самостійно здійснив розрахунок суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з визначенням загальної суми - 5814,93 грн., яка підлягала до сплати та подав їх до УПФУ в Будьоннівському районі м. Донецька.
Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхові внески до Пенсійного фонду України є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом. Невиконання цього обов'язку платниками страхових внесків приводить до неповного формування коштів Пенсійного фонду України, і як наслідок, до несвоєчасних виплат пенсій пенсіонерам, що є порушенням ст. 46 Конституції України.
Приписами ст. 19 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що страхові внески до солідарної системи для роботодавця нараховуються на суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України «Про оплату праці», виплату винагород фізичним особам за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру, що підлягають обкладенню податком на доходи фізичних осіб, а також на суми оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, яка здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності.
Згідно з ч. 4 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду, а сум страхових внесків до накопичувальної системи пенсійного страхування - на банківський рахунок Накопичувального фонду або на банківський рахунок обраного застрахованою особою недержавного пенсійного фонду.
Частиною 6 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Згідно ч. 2 ст. 106 Закону суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
УПФУ в Будьоннівському районі м. Донецька відповідно до п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону прийняте рішення «Про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків» від 06.10.2009 року № 504 про стягнення суми штрафу розмірі 4104,21 грн. та пені в розмірі 6870,07 грн., яке було отримане відповідачем 06.10.2009 р.
Частиною 13 статті 106 Закону України № 1058 встановлено, що протягом десяти робочих днів з дня одержання відповідного рішення Пенсійного фонду про нарахування пені та накладення штрафів, страхувальник має право оскаржити зазначене рішення до вищого органу Пенсійного фонду або в судовому порядку.
Відповідно до п. 15 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.
Розмір фінансової санкції та пені підтверджується відповідним розрахунком та не оспорювався позивачем. Рішення № 504 від 06.10.2009 року відповідачем оскаржено не було.
Відповідно до ч. 3 ст. 106 Закону Пенсійний фонд, у разі несплати страхувальником заборгованості по внескам на загальнообов'язкове страхування (недоїмки), має право звернутись до суду з позовом про сплату недоїмки.
Враховуючи викладені обставини суд приходить до висновку щодо правомірності заявлених вимог про стягнення суми заборгованості (недоїмки) по сплаті внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, штрафу та пені в розмірі 16789,21 грн. та вважає їх такими, що відповідають вимогам ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 94 КАС України судові витрати з відповідача не підлягають стягненню.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 8 - 11, 71, 79, 94, 158-163 КАС України, -
Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Будьоннівському районі м. Донецька до приватного підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків - задовольнити.
Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Управління Пенсійного фонду України в Будьоннівському районі м. Донецька (83030, м. Донецьк, вул. Октября, 16; р/р 256063012009 у ДОУ ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 335106, код ЗКПО 21956079) заборгованість по страховим внескам в розмірі 16789 (шістнадцять тисяч сімсот вісімдесят дев'ять) грн. 21 коп.
Повний текст постанови виготовлено і підписано 30.12.2009р.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.
Суддя Ушенко С. В.