Справа № 2-а-8-2010 рік
20 січня 2010 року Замостянський районний суд м. Вінниці
в складі: головуючого - судді Луценко Л.В.,
при секретарі Мамошук І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Замостянському районі м. Вінниці про визнання відмови в перерахунку пенсії протиправною та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії, як інваліду 2-ої групи, ліквідатору аварії ЧАЕС, -
26.10.2009 року, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного Фонду України в Замостянському районі м. Вінниці про визнання відмови в перерахунку пенсії протиправною та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії, як інваліду 2-ої групи, ліквідатору аварії ЧАЕС.
Позов мотивований тим, що позивач ліквідатор аварії на ЧАЕС 1-ої категорії, інвалід 2-ої групи, що підтверджується посвідченням НОМЕР_1 виданим 10 листопада 1992 року, Черкаською обласною державною адміністрацією. На підставі цього позивачу призначена пенсія.
22.05.2008 року Конституційний Суд України своїм рішенням № 10-рп визнав неконституційним положення Закону України „ Про державний бюджет України та про внесення змін до деяких актів України„ якими були суттєво обмежені розміри пенсій особам, постраждалим внаслідок аварії на ЧАЕС.
Відповідач, у зв'язку з цим, повинен був виконати перерахунок пенсії позивача з урахуванням вимог ст. ст. 50,54,67 Закону України „ Про статус і соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - в редакції Закону № 796 - XII від 28.12.91 року), який був і залишається чинним до рішення Конституційного Суду 22.05.2008 р.
Позивач звернувся з заявою до відповідача з вимогою перерахувати йому пенсію у відповідності з вимогами вказаного Закону, на що йому було відмовлено, що підтверджується листом від 17.09.2009 року.
Свою відмову відповідач мотивує тим, що нарахування пенсії здійснювалося на підставі чинних на сьогодні постанов Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.08 року та № 198 від 11.03.2009 року і наголошує, що підстав для перерахунку - немає.
Такі дії відповідача, позивач, вважає незаконними з таких підстав, що згідно ст. 49 Закону України" Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в редакції, яка діяла до 28.12.2007 року, позивачу, як особі віднесеної до І категорії, встановлюється пенсія у вигляді: державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав і просив, суд визнати протиправною відмову відповідача у перерахунку позивачу пенсії у відповідності вимог ст. 50.54.67 Закону України „ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 768-XII від 28.02.91 р.
Стягнути з відповідача на його користь недоплачену суму пенсії за період з 01.01.2006 року по 01.10.2009 року в розмірі 62 549 грн. 97 коп., та в подальшому нараховувати пенсію в розмірі 8-ми мінімальних пенсій.
Представник Управління Пенсійного Фонду України в Замостянському районі м. Вінниці позов не визнав, заперечивши проти його задоволення надавши суду свої письмові заперечення, та просив в задоволенні позовних вимог позивачу відмовити.
Представник відповідача також зазначила, що вимоги позивача стосуються перерахунку підвищення пенсії позивача, як ліквідатору аварії на ЧАЕС 1-ої категорії, інваліду 2-ої групи, з 01.01.2006 року, а відповідно до ст. 99 КАС України, для звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.
Так, судом встановлено, що позивач ліквідатор аварії на ЧАЕС 1-ої категорії, інвалід 2-ої групи, що підтверджується посвідченням НОМЕР_1 виданим 10 листопада 1992 року, Черкаською обласною державною адміністрацією. На підставі цього позивачу призначена пенсія.
22.05.2008 року Конституційний Суд України своїм рішенням № 10-рп визнав неконституційним положення Закону України „ Про державний бюджет України та про внесення змін до деяких актів України„ якими були суттєво обмежені розміри пенсій особам, постраждалим внаслідок аварії на ЧАЕС.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» від 26 грудня 2008 року № 835-VI був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність у розмірах, що діяли у грудні 2008 року.
Відповідач, у зв'язку з цим, повинен був виконати перерахунок пенсії позивача з урахуванням вимог ст. ст. 50,54,67 Закону України „ Про статус і соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - в редакції Закону № 796 - XII від 28.12.91 року), який був і залишається чинним до рішення Конституційного Суду 22.05.2008 р.
Позивач звернувся з заявою до відповідача з вимогою перерахувати йому пенсію у відповідності з вимогами вказаного Закону, на що йому було відмовлено, що підтверджується листом від 17.09.2009 року.
Свою відмову відповідач мотивує тим, що нарахування пенсії здійснювалося на підставі чинних на сьогодні постанов Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.08 року та № 198 від 11.03.2009 року і наголошує, що підстав для перерахунку - немає, такі дії відповідача, позивач, вважає незаконними.
Статтею 49 Закону N 796-ХП передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до частини 4 статті 54 цього Закону N 796-ХІІ (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин;, якою визначено підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1 та у зв'язку з утратою годувальника, в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів II групи, щодо яких установлено зв'язок із Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими 8-ми мінімальних пенсій за віком.
Згідно зі статтею 50 Закону N 796-ХІІ особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, зокрема інвалідам II групи - у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком. Як передбачено статтею 53 того самого Закону, виплата додаткової пенсії здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.
Таким чином, вихідним критерієм розрахунку державної та додаткової пенсій виступає мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно з частиною 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлюється в розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Разом з тим, порядок обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджено чинною постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 1997 року N 523, положення якої стосовно критеріїв обчислення розмірів пенсій відповідають змісту статей 50, 54 Закону N 796-ХП.
А в пункті 2 постанови № 1 Кабінет Міністрів України встановив розміри сум, з яких проводиться розрахунок пенсій, всупереч положенням зазначених статей Закону, причому ці суми не відповідають розмірам мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при розрахунку державної та додаткової пенсій, передбачених статтями наведеними вище, застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму, для осіб, які втратили працездатність, установлений у законі про Державний бюджет України на відповідний рік, з урахуванням якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.
З огляду на це, суд вважає, що положення частини 3 статті 28 Закону N 1058-ІV, не є перешкодою для застосування зазначеної величини (мінімального розміру пенсії за віком), для розрахунку інших пов'язаних із нею пенсій чи доплат, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого мінімального розміру пенсії за віком, крім передбаченого частиною 1 цієї статті.
Таким чином, постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2002 року та № 654 від 16.07.2008 року, в частині встановлення обмежень щодо розмірів виплати пенсій та додаткової пенсії, не відповідає розмірам, встановленим іншими законами України.
Також, необхідно врахувати те, що відповідно до ст. 19 Закону України « Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" - мінімальний розмір пенсії за віком визначається виключно законами України , а не постановами Кабінету Міністрів України.
Оскільки, будь-яким іншим законом, крім Закону України „ Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування„ мінімальний розмір пенсії не встановлений і на сьогодні відсутня інша правова підстава для застосування будь-якої іншої величини, ніж встановлена названим Законом, то відповідач зобов'язаний виконати перерахунок пенсії позивачу з врахуванням мінімальної пенсії за віком зазначених в ст. 50, 54 Закону України № 796 - XII від 28.12.91 року, на умовах та на підставі ст.28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"
Пленум Верховного суду України в п. 5 постанови № 9 від 1.11.1996 р. „ Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя" - роз'яснює судам, що під час розгляду справи необхідно піддавати оцінці нормативно-правові акти будь-якого державного чи іншого органу, в т.ч. акти Президента України, постанови та розпорядження КМУ на відповідність їх, як Конституції України, так і Закону. Якщо при цьому буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягав застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов'язаний застосувати закон, який регулює ці відносини.
Пленум Верховного суду України в своїй постанові № 8 від 13.06.07 р. «Про незалежність судової влади» в п. 19 зазначив, що відповідно до ст. 8, 22 Конституції України не підлягають застосуванню судами закони та інші нормативно-правові акти, якими скасовуються конституційні права і свободи людини і громадянина, а також нові закони, які звужують зміст та обсяг встановлених Конституцією і чинними законами прав і свобод.
Нарахування та виплата у 2009 році особам громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України „ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав і свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Оскільки про порушення свого права позивач дізнався у відповіді відповідача від 17 вересня 2009 року, то строк звернення до суду за захистом позивачем свого права слід обчислювати з 17 вересня 2008 року, і з даного строкк, відповідно до вище зазначених положень слід зобов'язати відповідача, здійснити перерахунок позивачу його пенсії, як ліквідатору аварії на ЧАЕС 1-ої категорії, інваліду 2-ої групи.
Правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються ст. ст. ст. ст. 50,54, 67 Закону України „ Про статус і соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи",, рішенням Конституційного суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп-2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Держаний бюджет України), ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" від 23.02.2006 року.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7-12, 70, 94, 99, 100 159-163 КАС України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Замостянському районі м. Вінниці про визнання відмови в перерахунку пенсії протиправною та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії, як інваліду 2-ої групи, ліквідатору аварії ЧАЕС- задовольнити частково.
Визнати протиправною відмову Управління Пенсійного Фонду України в Замостянському районі м. Вінниці у перерахунку ОСОБА_1 пенсії у відповідності вимог ст. 50, 54, 67 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 768-XII від 28.02.91 року.
Зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України в Замостянському районі м. Вінниці провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 по інвалідності відповідно до ст. 50, 54 ,67 Закону України „ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи„ № 768 - XII від 28.02.91 року, починаючи з 17 вересня 2008 року з урахуванням виплачених коштів та виплатити позивачу різницю між перерахованою та виплаченою пенсією за період з 17вересня 2008 року по день набрання постанови суду законної сили.
Протягом десяти днів з дня проголошення постанови до суду може бути подана заява про її апеляційне оскарження, а апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або без подання заяви про апеляційне оскарження, протягом десяти днів з дня проголошення постанови.
Суддя :