Справа № 2-248-2010 рік
11 січня 2010 року Замостянський районний суд м. Вінниці в складі : головуючого - судді Старинщук О.В.,
при секретарі Гречка О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом Вінницької міської ради до ОСОБА_1 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки, -
20.10.2009 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки.
Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_1 самовільно, з порушенням встановленого законом порядку, без належного дозволу, встановив металевий гараж на не відведеній для цього земельній ділянці біля будинку АДРЕСА_1, які відноситься до земель територіальної громади м. Вінниці.
Згідно з ст. 212 ЗК України, самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для користування стан, включаючи знесення споруд, здійснюється за рахунок громадян, які самовільно зайняли земельні ділянки.
У зв'язку з цим, 04.09.2009 р. міським комунальним підприємством «Архітектурно-будівельний сервіс» ОСОБА_1 направлено письмове попередження з вимогою добровільного знесення металевої споруди.
При перевірці встановлено, що ОСОБА_1 не звільнено самовільно зайняту земельну ділянку шляхом знесення металевого гаража, що підтверджується актом від 12.10.2009р.
Вінницькою міською радою рішення про надання дозволу на встановлення металевого гаражу ОСОБА_1 не приймалось, земельна ділянка для цієї мети не виділялась.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги і просив суд постановити рішення, яким зобов'язати ОСОБА_1 звільнити та привести у первинний стан за свій рахунок самовільно зайняту земельну ділянку по АДРЕСА_1 шляхом знесення самочинно встановленого металевого гаража, позначеного на схемі під № 3.
Відповідач в судовому засіданні заперечив проти заявленого позову, оскільки він порушує його права, як особи, яка фактично перебуває у договірних відносинах з міським комунальним підприємством «Архітектурно-будівельний сервіс» по користуванню земельною ділянкою.
Третя особа зі сторони позивача - представник міського комунального підприємства «Архітектурно-будівельний сервіс» в судовому засіданні підтримав позовні вимоги позивача та просив позов задовольнити.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, оскільки, як встановлено у судовому засіданні, відповідач самочинно без відповідного дозволу встановив металевий гараж по АДРЕСА_1
Згідно з ст. 212 ЗК України, самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для користування стан, включаючи знесення споруд, здійснюється за рахунок громадян, які самовільно зайняли земельні ділянки.
Виходячи з положень ст. 83 ЗК України у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності. Таким чином земельна ділянка, на якій самовільно встановлено металевий гараж, відноситься до земель територіальної громади м. Вінниці.
Згідно з ч. 1 ст. 116 ЗК України, громадяни набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель комунальної власності за рішенням органу місцевого самоврядування.
У відповідності до ст. 10 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», до повноважень міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить надання дозволу на розміщення на території об'єктів благоустрою споруд.
Вінницькою міською радою рішення про надання дозволу на встановлення металевого гаражу ОСОБА_1 не приймалось, земельна ділянка для цієї мети не виділялась.
Виниклі правовідносини регламентовані ст.ст. 12, 83, 116, 212 Земельного Кодексу України, п. 34, п. 44 ст. 26 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”.
Згідно ст. 88 ЦПК України, оскільки позивач був звільнений від сплати судового збору, його слід стягнути з відповідача в сумі 51 грн. на користь держави, та на користь позивача слід стягнути з відповідача витрати пов'язані зі сплатою збору на інформаційно-технічне забезпечення суду в розмірі 37 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10, 60, 169 ч. 4, 212 - 217 ЦПК України, 12, 83, 116, 212 Земельного Кодексу України, ст. 376 ЦК України, ст. 26 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, суд -
Позов Вінницької міської ради до ОСОБА_1 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки задоволити.
Зобов'язати ОСОБА_1 звільнити та привести у первинний стан за свій рахунок самовільно зайняту земельну ділянку по АДРЕСА_1, шляхом знесення самочинно встановленого металевого гаража, позначеного на схемі під № 3 та стягнути з ОСОБА_1 на користь Вінницької міської Ради, 37 грн. збору на інформаційно-технічне забезпечення суду.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 51 грн. на користь держави.
На рішення суду може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня його проголошення, а на протязі 20 -ти днів може бути подана апеляційна скарга після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя: