Справа №705/3853/17
1-кс/705/24/18
05 липня 2018 року Уманський міськрайонний суд Черкаської області
в складі: слідчої - судді ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
з участю прокурора - ОСОБА_3
та представника ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Умані клопотання ОСОБА_4 про скасування арешту майна в порядку ст. 174 КПК України,
ОСОБА_4 звернувся до суду з клопотанням про скасування арешту майна в порядку ст. 174 КПК України, вказавши, що він є власником автомобіля «Opel Frontera», 1993 р.в., чорного кольору, кузов НОМЕР_1 , VIN код НОМЕР_1 , зареєстрований 18.05.2017 року в ТСЦ № 5142 РСЦ України в Одеській області, д.н.з. НОМЕР_2 згідно свідоцтва про реєстрацію серія НОМЕР_3 .
17.09.2017 року близько 23.00 години, він рухався на зазначеному автомобілі по вул. Залізничній в м. Умань в районі ЗОШ № 14 раптово його зупинили працівники поліції , не вказавши чітко визначену причину зупинки, згідно ст. 35 ЗУ «Про національну поліцію України».
Згідно ч.3 ст. 18 ЗУ «Про національну поліцію»- звертаючись до особи, або у разі звернення особи до поліцейського, поліцейський зобов'язаний назвати своє прізвище, посаду, спеціальне звання та пред'явити на її вимогу службове посвідчення, надавши можливість ознайомитися з викладеною в ньому інформацією, не випускаючи його з рук. На його звернення вказати зазначені дані, поліцейські не відреагували, чим також порушили зазначені норми Закону. Відтак дії працівників поліції почалися з порушення Закону.
Також звертає увагу на те, що на вимогу працівників поліції він змушений був пройти обстеження на стан алкогольного сп'яніння в Уманській міській лікарні, а висновок вказав про те, що в стані сп'яніння він не перебував. Отже, зазначене свідчить про умисні дії працівників поліції, які намагались змусити його визнати свою вину у вчиненні будь-якого правопорушення.
Про наведене свідчать їх подальші дії, оскільки на досягнутому вони не зупинились ( не було бажаного результату у визнанні ним вини) і після медичного обстеження його знову привезли до належного йому автомобіля, який в цей час перебував на місці зупинки. Оскільки в його діях був відсутній склад будь-якого правопорушення, то працівникам поліції не залишалось нічого іншого окрім звинуватити його в підробці номера кузова автомобіля.
В процесі перевірки документів, який не передбачено ч.1 ст. 35 ЗУ «Про національну поліцію України» і автомобіля, в порушення також ст. 19 Конституції України, тоді ж працівники поліції незаконно вилучили зазначений автомобіль та свідоцтво про реєстрацію і автомобіль було доставлено на штраф майданчик міського відділу поліції.
На підтвердження правомірності своїх дій працівниками поліції навіть не було складено протокол огляду місця події (копія відсутня у нього як у власника) та протокол тимчасового вилучення належного йому автомобіля та реєстраційного свідоцтва як цього вимагає ч.3 ст. 168 КПК України, в якій зазначено, що після здійснення вилучення майна протокол про тимчасове вилучення складається негайно.
При вилученні автомобіля не було детально описано технічний стан автомобіля, його комплектність, а відтак є об'єктивні підстави вважати, що слідчим не буде забезпечено його схоронність та комплектність.
Оскільки слідчим суддею при винесенні ухвали про арешт зазначеного автомобіля від 19.09.2017 року зазначено, що вказаний автомобіль було вилучено на штраф майданчик Уманського ВП ГУНП, то вважає, що і при самому вилученні і при винесенні оскаржуваної ухвали застосування норм КПК про тимчасово вилучене майно було здійснено вибірково, так як протоколу про тимчасове вилучення не складалось всупереч ч.3 ст. 168 КПК України.
Також слідчим і судом в оскаржуваній ухвалі порушено норму ч.2 ст. 167 КПК України. Оскільки протокол вилучення не складався, а було проведено лише візуальний огляд автомобіля працівниками поліції, які не є експертами в цій галузі, про що зазначено в листі слідчого № 14201/14 від 28.09.2017 року та оскаржуваній ухвалі, то жодна з визначених законом підстав до вилучення і на даний час не встановлена та не зафіксована належним чином в процесуальних документах. Також відсутнє обгрунтування достатності таких підстав вважати, що вилучені предмети є незаконними та відсутні докази достатності таких підстав.
Також звертає увагу, що кримінальне провадження було відкрито лише на наступний день після вилучення 17.09.2017 року, а не негайно після огляду як того вимагає ч.3 ст. 214 КПК України.
Отже, на його думку, таке незаконне вилучення працівниками поліції у нього автомобіля та свідоцтва про реєстрацію є порушенням також ст.ст. 19, 41 Конституції України.
19.09.2017 року він звернувся з заявою на ім'я начальника Уманського ВП ГУНП в Черкаській області в якій просив повернути вилучене майно.
Листами № 14201/14 від 28.09.2017 року та № 14308/14 від 02.10.2017 року його повідомлено про відкриття кримінального провадження за ознаками ч.1 ст. 290 КК України, що при перевірці номерів агрегатів вилученого т/з були виявлені ознаки підробки номера рами ( ЄО 9108 від 16.09.2017 року), а автомобіль визнано речовим доказом по справі на який ухвалою Уманського міськрайонного суду від 19.09.2017 року накладено арешт, а отже він на даний час не підлягає поверненню. Ухвалу про накладення арешту було надано йому за його заявою лише 27.10.2017 року.
До теперішнього часу вказаний автомобіль разом з свідоцтвом про реєстрацію даного транспортного засобу без законних підстав зберігаються в Уманському відділі поліції ГУНП України в Черкаській області.
Вважає таку ухвалу суду необґрунтованою з наступних підстав. Ухвалою суду встановлено, що при візуальному огляді автомобіля було виявлено ознаки підробки номера кузова. Вважає, що судом не було взято до уваги та не обґрунтовано в ухвалі ту обставину, що ч.2 ст. 167 КПК України передбачено, що тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/ або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено. Ухвала суду не містить посилання на жодну з вичерпних підстав визначених Законом.
Також відсутнє обгрунтування достатності таких підстав вважати, що вилучені предмети є незаконними та відсутні докази достатності таких підстав та посилання на них в ухвалі. Ухвала про арешт не містить посилань на посадову особу, яка проводила огляд та її дані, процесуальні документи в яких зафіксовано порушення та вилучення майна, експертний висновок, яким встановлено підробку реєстраційного документу, а ознаки підробки є суб'єктивною оцінкою невстановлених службових осіб Уманського ВП ГУНП в Черкаській області.
Тому просить постановити ухвалу, якою визнати необґрунтованим арешт автомобіля «Opel Frontera», 1993 р.в., чорного кольору, кузов НОМЕР_1 , VIN код НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 та скасувати його повністю.
В судовому засіданні ОСОБА_4 та його представник адвокат ОСОБА_5 клопотання підтримали та просили його задоволити.
В судовому засіданні прокурор Уманської місцевої прокуратури ОСОБА_6 просив клопотання ОСОБА_4 задовольнити частково та скасувати арешт на автомобіль «Opel Frontera», 1993 р.в., чорного кольору, кузов НОМЕР_1 , VIN код НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 , в зв'язку з тим, що на даний час органом досудового розслідування отримано експертний висновок про те, що на зазначеному автомобілі номер шасі НОМЕР_1 не змінювався. В той же час в описовій частині клопотання ОСОБА_4 зазначено обставини щодо необґрунтованості та незаконності накладення арешту, яка ним в апеляційному порядку не оскаржувалась, а відповідно рішення суду є законним. Крім того, кримінально-процесуальним кодексом передбачено, що власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. В зв'язку з тим, що за результатами досудового розслідування встановлено, що номерні позначення шасі автомобіля «Opel Frontera», 1993 р.в., чорного кольору, кузов НОМЕР_1 , VIN код НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 є заводськими та підробці не підлягали, а тому наявні підстави для скасування арешту на автомобіль.
Вислухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя вважає, що клопотання ОСОБА_4 підлягає до часткового задоволення.
Так, відповідно до висновку експерта № 4/424 від 29.06.2018 року на автомобілі «Opel Frontera», д.н.з. НОМЕР_2 номер шасі НОМЕР_1 не змінювався.
Відповідно до ч.1 ст.174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Відповідно до ч.2 ст. 174 КПК України - арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необгрунтовано.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 170-174 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання ОСОБА_4 про скасування арешту майна в порядку ст. 174 КПК України задовольнити частково.
Скасувати арешт автомобіля «Opel Frontera», 1993 р.в., чорного кольору, кузов НОМЕР_1 , VIN код НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1