Справа № 712/7190/18
Провадження № 1-кс/712/3259/18
про відмову в накладенні арешту на майно
04 липня 2018 року слідчий суддя Соснівського районного суду м. Черкаси ОСОБА_1 , з участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , власника майна - ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси внесене у кримінальному провадженні № 12018251010004075 від 04.06.2018 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України,клопотання про арешт майна
Слідчий СВ Черкаського відділу поліції ГУНП в Черкаській області ОСОБА_5 звернувся до суду з клопотанням про накладення арешту. Клопотання мотивує тим, що слідчим відділом Черкаського відділу поліції Головного управління національної поліції здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадження № 12018251010004075 від 04.06.2018 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 04.06.2018 до Черкаського відділу поліції ГУНП в Черкаській області звернулася із письмовою заявою ОСОБА_6 , 1951 р.н. з приводу того, що відносно неї вчиняються шахрайські дії з боку ОСОБА_3 .
Відомості по даному фактом в несені до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 112018251010004075 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 4ст. 358 КК України.
Предметом спору є житлова квартира АДРЕСА_1 , в якій проживала покійна ОСОБА_7 .
Таким чином в ході досудового розслідування зібраними доказами було встановлено, що житлова квартира АДРЕСА_1 в якій проживала покійна ОСОБА_7 може бути передана незаконно стороннім особам, тому є підстави для накладення арешту з метою забезпечення кримінального провадження, забезпечення подальшого проведення ряду судових експертиз, а також забезпечення можливого цивільного позову у кримінальному провадженні.
В судове засідання прокурор та слідчий не з'явилися. Відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
ОСОБА_8 та її представник - адвокат ОСОБА_4 в судовому засідання заперечували проти клопотання вважаючи, як необґрунтованим та недоведеним.
Дослідивши матеріали справи слідчий суддя вважає, що дане клопотання не підлягає до задоволення виходячи з наступного.
Згідно з ст.131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно з п. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя вважає за необхідне відмовити у її задоволенні, оскільки слідчий та прокурор скаргу не підтримали, не надано доказів, щодо визнання майна речовим доказом, яке було знаряддям вчинення кримінального правопорушення, не обґрунтували свої вимоги, а саме яким чином невжиття заходів забезпечення у вигляді накладення арешту унеможливить проведення експертиз в кримінальному провадженню, також не довели необхідність застосування саме цього заходу забезпечення, а також наявність ризиків, передбачених абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України.
Зважаючи на принцип диспозитивності, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК України, суд вважає про відсутність правових підстав для перевірки доводів клопотання по суті, а відтак у задоволенні клопотання слід відмовити.
Аналізуючи вищевикладене, слідчий суддя вважає, що дане клопотання подано з пропущенням процесуальних строків та таким, що не відповідає вимогам ст. 171 КПК України.
Керуючись ст.ст. 131, 170-173 КПК України, слідчий суддя,
В клопотанні слідчого СВ Черкаського відділу поліції ГУНП в Черкаській області ОСОБА_5 про накладення арешту на майно відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Черкаської області протягом 5 днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1