Справа № 686/3519/18
Головуючий у 1-й інстанції: Бондарчук В.В.
Суддя-доповідач: Біла Л.М.
05 липня 2018 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Білої Л.М.
суддів: Граб Л.С. Гонтарука В. М.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 18 квітня 2018 року (повний текст якого складено 24 квітня 2018 року у м. Хмельницькому) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до старшого інспектора відділу безпеки дорожнього руху управління патрульної поліції у Хмельницькій області Рутковського Юрія Леонідовича, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови,
у лютому 2018 року позивач - ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до старшого інспектора відділу безпеки дорожнього руху управління патрульної поліції у Хмельницькій області Рутковського Юрія Леонідовича, Департаменту патрульної поліції, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову старшого інспектора відділу БДР УПП у Хмельницькій області Рутковського Ю.Л. серії БР № 522247 від 06 лютого 2018 року про накладення адміністративного стягнення в сумі 1020,00 грн. за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 140 КУпАП та закрити справу про адміністративне правопорушення.
Позовні вимоги мотивовані тим, що у його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, оскільки відповідно до "Технічних умов правил ремонту і утримання вулиць і доріг населених пунктів" ремонт дорожнього покриття виконується в суху погоду навесні та влітку, коли температура повітря не нижче ніж + 5 ° С, а восени не нижче ніж + 10 ° С. Так, зокрема, у відповідності з приміткою № 1 до таблиці № 1 п.3.1.1 ДСТУ 3587-97 терміни ліквідації пошкоджень встановлені для літнього, осіннього та весняного періоду, тобто будівельного сезону, в той час як його притягнуто до відповідальності за невжиття заходів щодо ліквідації вибоїн у зимовий період.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 18 квітня 2018 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело, на його переконання, до невірного вирішення справи. Так, апелянт вказує на те, що при винесенні постанови від 06 лютого 2018 року старшим інспектором були порушені його права та вимоги чинного законодавства при розгляді справи про притягнення до адміністративної відповідальності. Крім того, апелянт наполягає на тому, що ліквідацію вибоїн, на підставі яких була складена оскаржувана постанова, неможливо було провести, так як це був зимовий період та температура повітря не відповідала визначеним стандартам.
02 липня 2018 року до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від Департаменту патрульної поліції, в якому відповідач заперечив проти доводів апелянта та просив розглянути справу за відсутності його представника.
Сторони, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, повноважних представників в судове засідання не направили.
З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України.
За таких умов згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України у випадку неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, під час судового розгляду повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а рішення суду першої інстанції - скасувати, з огляду на таке.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, 06 лютого 2018 року постановою серії БР №522247 ОСОБА_2 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 140 КУпАП за те, що він, будучи селищним головою Чорноострівської селищної ради не дотримався вимог п.3.1.1-3.1.2 ДСТУ 3587-97 при утриманні вул. Пасічника 26, а саме не вжив заходів щодо ліквідації вибоїни гранична глибина якої перевищує допустиму, чим порушив п. 1.5 Правил дорожнього руху України.
Відповідні обставини були підтверджені актом обстеження від 06 лютого 2018 року та фотоматеріалами, з яких вбачається наявність на перехресті вул. Пасічника та Антонівське шосе в смт. Чорний острів вибоїн розмірами 0,71 м х 0,43 м х 0,08 м; 0,26 м х 0,54 м х 0,1 м.
Не погоджуючись із винесеною постановою, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що факт вчинення позивачем правопорушення знайшов своє підтвердження під час розгляду справи, а відтак постанова у справі про адміністративне правопорушення серії БР № 522247 від 06 лютого 2018 року винесена правомірно.
Колегія суддів не погоджується з позицією суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Відповідно до п. 1.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків. Особа, яка створила такі умови, зобов'язана негайно вжити заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів до усунення перешкод, а якщо це неможливо, попередити про них інших учасників дорожнього руху, повідомити уповноважений підрозділ Національної поліції, власника дороги або уповноважений ним орган.
Положеннями ч. 1 ст. 140 КУпАП визначено, що порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху при утриманні автомобільних доріг і вулиць, залізничних переїздів, інших дорожніх споруд, невжиття заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху при виникненні умов, які загрожують безпеці руху, або неприйняття своєчасних заходів до відновлення безпечних умов для руху - тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб у розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (статті 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частина перша статті 44, стаття 44-1, частина друга статті 106-1, частини перша, друга, третя, четверта і шоста статті 109, стаття 110, частина третя статті 114, частина перша статті 115, стаття 116-2, частина друга статті 117, частини перша і друга статті 119, частини перша, друга, третя, п'ята і шоста статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша, друга і третя статті 122, частина перша статті 123, статті 124-1 - 126, частини перша, друга і третя статті 127, статті 128-129, стаття 132-1, частини перша, друга та п'ята статті 133, частини третя, шоста, восьма, дев'ята, десята і одинадцята статті 133-1, частина друга статті 135, стаття 136 (за винятком порушень на автомобільному транспорті), стаття 137, частини перша, друга і третя статті 140, статті 148, 151, статті 161, 164-4, статтею 175-1 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтями 176, 177, частини перша і друга статті 178, статті 180, 181-1, частина перша статті 182, статті 183, 184, 189-2, 192, 194, 195).
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
При цьому, уповноваженими працівниками підрозділів Національної поліції штраф може стягуватися на місці вчинення адміністративного правопорушення незалежно від розміру виключно за допомогою безготівкових платіжних пристроїв.
Крім того, Наказом Міністерства внутрішніх справ України №1395 від 07 листопада 2015 року затверджено Інструкцію з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, п. 4 якої визначено, що у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
Також, визначено, що постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п'ятою і шостою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою, другою і третьою статті 122, частиною першою статті 123, статтею 124-1, статтями 125, 126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статтями 128, 129, статтею 132-1, частинами шостою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.
За приписами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Посадова особа оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП).
Даючи правову оцінку доводам апелянта стосовно протиправності винесення оскаржуваної постанови, у зв'язку із грубим порушення процедури розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності, суд апеляційної інстанції вказує на наступне.
В матеріалах справи міститься акт обстеження від 06 лютого 2018 року та фотоматеріалами, з яких вбачається наявність на перехресті вул. Пасічника та Антонівське шосе в смт. Чорний острів вибоїн розмірами 0,71 м х 0,43 м х 0,08 м; 0,26 м х 0,54 м х 0,1 м.
В той же день, старшим інспектором відділу БДР УПП у Хмельницькій області Рутковським Ю.Л. винесено постанову серії БР № 522247 про накладення на позивача адміністративного стягнення в сумі 1020,00 грн. за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 140 КУпАП
Апелянт вказує на те, що акт обстеження складено за його відсутності, у зв'язку із чим він був позбавлений права надати відповідні пояснення та обґрунтування. Крім того, оскаржувана постанова винесена також за його відсутності і він, як особа, що притягається до адміністративної відповідальності взагалі не був повідомлений про розгляд справи.
Колегія суддів звертає увагу на те, що за загальним правилом розгляд справи починається оголошенням про те, яка справа розглядається, з'ясовується хто прибув на розгляд справи, встановлюються анкетні дані особи, яка притягається до відповідальності, роз'яснюються її права, надається можливість подати докази, заявити клопотання.
Якщо особа заявляє обґрунтовані клопотання про ознайомлення зі справою, про допуск захисника, про приєднання доказів тощо, то ці клопотання мають бути розглянуті, а права особи, яка притягується до відповідальності, забезпечені.
Лише після цього особа, яка розглядає справу, має оцінити докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Це пов'язано з тим, що силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Крім того, положеннями ч. 1 ст. 268 КУпАП визначені права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Так, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Водночас, зі змісту оскаржуваної постанови слідує, що остання складена за відсутності ОСОБА_2 і в матеріалах справи відсутні будь-які докази щодо повідомлення позивача про розгляд справи про притягнення його до адміністративної відповідальності.
Таким чином, в даному випадку старшим інспектором здійснено негайний розгляд справи без повідомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності про дату, місце та час розгляду справи, без будь-якого документування того, що розгляд справи відбувся з дотриманням прав та гарантій позивача, що вказує на порушення вимог ч. 1 ст. 268 КУпАП, що на переконання колегії суддів обґрунтовано ставить під сумнів правомірність винесення такої постанови, що є самостійною підставою для визнання її протиправною та скасування.
Що ж до доводів апелянта про те, що він не міг провести ліквідацію вибоїн, на підставі яких була складена оскаржувана постанова через зимовий період року, то суд апеляційної інстанції вказує на наступне.
Відповідно до примітки п.3.1.1 ДСТУ 3587-97 стан покриття проїзної частини та інших елементів дороги повинні перевірятися організаціями, які їх експлуатують, щодекадно.
Дороги вулиць населених пунктів за їх транспортно-експлуатаційними характеристиками поділяються на групи, зокрема, вулиці і дороги місцевого значення (житлові, промислово-складські, проїзди) - група В, про що зазначено в додатку "А" ДСТУ 3587-97.
Згідно з п. 3.1.2 ДСТУ 3587-97 гранична глибина окремих осідань, вибоїн не повинна перевищувати 4 см для доріг І - III категорій і груп А, Б вулиць і доріг населених пунктів; 6 см - для решти категорій і груп.
Гранична висота напливів не повинна перевищувати 2 см для доріг І - III категорій і груп А, Б і В вулиць і доріг населених пунктів; 4 см - для решти категорій і груп.
У разі перевищення зазначених розмірів окремих осідань, ям, вибоїн, напливів терміни їх ліквідації не повинні перевищувати зазначені в таблиці 1
У таблиці 1 визначено наступне, що для доріг категорії ІІІ групи В пошкодження (наявність ям) на 100000 кв.м. покриття, м.кв. не більше 1,0 (5,0) термін ліквідації не більше ніж 3 доби (7 діб у весняних та осінній періоди).
При цьому, колегія суддів приймає до уваги доводи апелянта щодо відсутності у Таблиці 1 термінів ліквідації пошкоджень у зимовий період. Тобто, терміни ліквідації пошкоджень встановлені для літнього, осіннього та весняного періоду, а відтак оскаржувана постанова суперечить нормам ДСТУ 3587-97, так як вона була складена за не вжиття заходів щодо ліквідації вибоїн у зимовий період часу (лютий місяць), коли погодні умови не відповідали технічним нормам, за яких вказані дії можливо було вчинити.
Крім того, єдині правила ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правила користування ними та охорони, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.1994 № 198 (далі - Правила № 198) поширюються на автомобільні (позаміські) дороги, міські вулиці і дороги загального користування, залізничні переїзди (далі - дорожні об'єкти) в межах смуги їх відчуження та червоних ліній і є обов'язковими для їх власників або уповноважених ними органів, організацій, що здійснюють ремонт і утримання дорожніх об'єктів (далі - дорожньо-експлуатаційні організації) і користувачів.
Нормами п. 11 Правил № 198 на власників дорожніх об'єктів або уповноважені ними органи покладено обов'язок своєчасно і якісно виконувати експлуатаційні роботи відповідно до технічних правил з дотриманням норм і стандартів з безпеки руху; постійно контролювати експлуатаційний стан усіх елементів дорожніх об'єктів та негайно усувати виявлені пошкодження чи інші перешкоди в дорожньому русі, а за неможливості це зробити - невідкладно позначити їх дорожніми знаками, сигнальними, огороджувальними і направляючими пристроями відповідно до діючих нормативів або припинити (обмежити) рух; вирішувати питання забезпечення експлуатації дорожніх об'єктів у надзвичайних ситуаціях, за несприятливих погодно-кліматичних умов, у разі деформації та пошкодження елементів дорожніх об'єктів, аварії на підземних комунікаціях і виникнення інших перешкод у дорожньому русі й разом із спеціалізованими службами організації дорожнього руху і за погодженням з уповноваженим підрозділом Національної поліції оперативно вносити зміни до порядку організації дорожнього руху; аналізувати стан аварійності на дорожніх об'єктах, виявляти аварійно-небезпечні ділянки і місця концентрації дорожньо-транспортних пригод, розробляти і здійснювати заходи щодо удосконалення організації дорожнього руху для усунення причин та умов, що призводять до їх скоєння.
Відповідно до ст. 29 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать:
а) власні (самоврядні) повноваження: 1) управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад.
В силу вимог ч. 1 ст. 31 цього Закону до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: а) власні (самоврядні) повноваження, зокрема, організація за рахунок власних коштів і на пайових засадах будівництва, реконструкції і ремонту об'єктів комунального господарства та соціально-культурного призначення, жилих будинків, шляхів місцевого значення, а також капітального та поточного ремонту вулиць і доріг населених пунктів та інших доріг, які є складовими автомобільних доріг державного значення (як співфінансування на договірних засадах).
Згідно з ч. 4 ст. 42 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільський, селищний, міський голова: забезпечує здійснення у межах наданих законом повноважень органів виконавчої влади на відповідній території, додержання Конституції та законів України, виконання актів Президента України та відповідних органів виконавчої влади;
Положеннями ст. 7 Закону України "Про дорожній рух" визначено, що до компетенції сільських, селищних рад, їх виконавчих органів у сфері дорожнього руху віднесено забезпечення виконання вимог законодавства та рішень центральних органів виконавчої влади з питань дорожнього руху і його безпеки.
П. 1.1. Технічних правил ремонту і утримання вулиць та доріг населених пунктів, затверджених наказом Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 14.02.2012 № 54 (далі - Технічні правила) визначено, що вони є обов'язковими для суб'єктів господарювання незалежно від їх форми власності, які виконують роботи з ремонту і утримання вулиць та доріг.
Відповідно до п. 6.1 Технічних правил для закладання вибоїн в асфальтобетонному покритті, а також для улаштування нового покриття у разі підсилення дорожнього одягу вулиць та доріг із інтенсивністю руху понад 10000 автомобілів за добу в обох напрямках використовують гарячі, теплі та холодні асфальтобетонні суміші, литий асфальт.
На решті вулиць та доріг можна, крім вказаних, застосовувати щебеневі (гравійні) матеріали, оброблені органічними в'яжучими матеріалами.
Згідно з п. 6.2 Технічних правил ремонт дорожнього покриття із застосуванням гарячої або холодної асфальтобетонної суміші, а також з щебеневих (гравійних) матеріалів, оброблених органічними в'яжучими матеріалами виконують у суху погоду навесні і влітку, коли температура повітря не нижче ніж плюс 5 град. C, а восени не нижче ніж плюс 10 град. C. Ремонт дорожнього покриття із застосуванням теплої асфальтобетонної суміші і литого асфальту виконують у суху погоду, коли температура повітря не нижче мінус 10 град. C.
В окремих випадках ремонт покриття з використанням гарячої, теплої та литої асфальтобетонної суміші виконують і при нижчій температурі повітря за умови дотримання вимог, викладених у пунктах 6.101, 6.104 цього розділу.
Разом з цим, суд першої інстанції не врахував тієї обставини, що у відповідності до ст. 8 ГКУ Чорноострівська селищна рада не є суб'єктом господарювання, а також не досліджував погодні умови, які мали місце у лютому 2018 року.
Крім того, аналіз вимог, викладених у ДСТУ 3587-97 "Безпека дорожнього руху. Автомобільні дороги, вулиці та залізничні переїзди. Вимоги до експлуатаційного стану" і Технічних правил ремонту і утримання вулиць та доріг населених пунктів, затверджених наказом Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 14.02.2012 № 54 вказує на те, що ремонт дорожнього покриття здійснюється у суху погоду навесні і влітку, коли температура повітря не нижче плюс 5. град. С., а восени не нижче мінус 10 град. С.
Такими чином, суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованими доводи апелянта, що ліквідацію вибоїн, на підставі яких була складена постанова від 06.02.2018, неможливо було провести у зимовий період, оскільки температура повітря не відповідала наведеним стандартам, а відтак у діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 140 КУпАП.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено факту не дотримання позивачем вимог п.3.1.1-3.1.2 ДСТУ 3587-97 при утриманні вул. Пасічника 26 та порушення вимог п. 1.5 Правил дорожнього руху України при винесенні оскаржуваної постанови.
Положеннями п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України визначено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам по справі, в той час як доводи апеляційної скарги спростовують позицію суду, викладену в оскаржуваному судовому рішенні, підтверджують допущення судом першої інстанції порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нового судового рішення про задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити повністю.
Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 18 квітня 2018 року скасувати.
Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_2 до старшого інспектора відділу безпеки дорожнього руху управління патрульної поліції у Хмельницькій області Рутковського Юрія Леонідовича, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову старшого інспектора відділу БДР УПП у Хмельницькій області Рутковського Ю.Л. серії БР № 522247 від 06 лютого 2018 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі на ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 140 КУпАП та закрити справу про адміністративне правопорушення.
Постанова суду набирає законної сили у порядку ст.ст. 272, 325 КАС України та відповідно до ч. 3 ст. 272 КАС України не може бути оскаржена.
Постанова суду складена в повному обсязі 05 липня 2018 року.
Головуючий Біла Л.М.
Судді Граб Л.С. Гонтарук В. М.