27 червня 2018 р.м.ОдесаСправа № 814/4/18
Категорія: 5.1.2 Головуючий в 1 інстанції: Мороз А. О.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Коваля М.П.,
суддів - Домусчі С.Д.,
- ОСОБА_1,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті ОСОБА_1 апеляційну скаргу Державної служби геології та надр України на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду, яке прийнято 16 квітня 2018 року у складі суду судді: Мороза А.О. по справі за позовом Державної служби геології та надр України до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вознесенська торгово-промислова компанія» про анулювання спеціального дозволу на користування надрами, -
Державна служба геології та надр України звернулась із адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вознесенська торгово-промислова компанія», в якому просить суд припинити право користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами № 4120 від 28 листопада 2006 р., виданого відповідачу.
В обґрунтування своїх вимог позивач вказав на те, що перевіркою відповідача встановлені факти порушення ним умов надрокористування. Позивач неодноразово надавав відповідачу строк для самостійного усунення порушень і відповідач, на час подання позову, частково усунув виявлені порушення. Разом із тим, не усунуті порушення, позивач розцінив як достатні підстави для анулювання спеціального дозволу на користування надрами.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2018 року у задоволені вказаного позову було відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, Державна служба геології та надр України подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2018 року та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Державної служби геології та надр України задовольнити, мотивуючи свої доводи тим, що рішення суду першої інстанції є необґрунтованим, винесеним з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, що згідно зі статтею 317 КАС України є підставою для скасування вказаного рішення суд.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 28 листопада 2006 р. позивач видав відповідачу спеціальний дозвіл на користування надрами № 4120 (далі - Дозвіл № 4120) (а. с. 13).
З 8 до 23 лютого 2017 р. позивач провів перевірку відповідача щодо дотримання вимог законодавства у сфері видобування корисних копалин, результати якої оформлені Актом № 3/4120 (далі - Акт перевірки) (а. с. 27-39). В Акті перевірки зафіксовані наступні порушення умов надрокористування з боку відповідача:
- план розвитку гірничих робіт на 2016 р. не погоджений в установленому порядку;
- не отримані документи, які посвідчують право на земельну ділянку для потреб, пов'язаних із користуванням надрами;
- відповідачем не внесені зміни до Дозволу № 4120, у зв'язку із виявленням у ньому очевидних помилок;
- не отримано звіт з проведення радіаційного контролю за породами в кар'єрі;
- не отримані дозволи на викиди забруднюючих речовин та на скиди стічних вод (а. с. 38).
На підставі Акту перевірки, 29 лютого 2017 р. позивач прийняв припис, яким вимагав у строк до 30 квітня 2017 р. усунути вищеперелічені порушення, а 6 липня 2017 р. вніс подання голові відповідача про зупинення дії Дозволу № 4120 (а. с. 40-43).
Також судом першої інстанції було встановлено, що згідно із Службовими записками Азово-Черноморського міжрегіонального відділу Департаменту державного геологічного контролю до відповідача від 19 грудня 2016 р. № 571 та від 13 червня 2017 р. № 122, ще у грудні 2016 р. відповідач усунув всі порушення, вказані в Акті перевірки, окрім отримання документів, які посвідчують право на земельну ділянку (а. с. 47, 59).
Своїми листами відповідач неодноразово повідомляв позивача, що своєчасно звернувся до Миколаївської обласної державної адміністрації для затвердження проекту землеустрою і подальшого укладення договору оренди земельної ділянки, але такий проект Миколаївською обласною державною адміністрацією не розглянуто (а. с. 55, 60, 62, 102-103, 104-105).
Відповідно до матеріалів справи, 2 серпня 2016 р. розпорядженням Миколаївської обласної державної адміністрації № 292-р відповідачу надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду, а розпорядженням від 7 листопада 2017 р. № 440-р проект землеустрою затверджено (а. с. 144-115).
Крім того, відповідач надав договір оренди землі від 29 грудня 2017 р., укладений із Миколаївською обласною державною адміністрацією, отже ним усунуто останнє порушення, про яке йдеться в Акті перевірки (а. с. 116-121).
Так, суд першої інстанції у своєму рішенні приходить до висновку про те, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Вознесенська торгово-промислова компанія» ще до подання вказаного адміністративного позову було усунуто всі порушення, які зафіксовані в Акті перевірки, а тому відсутні підстави для його задоволення.
Вирішуючи справу в апеляційному проваджені, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу геології та надр України, затрвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2015 року № 1174, Державна служба геології та надр України (Держгеонадра) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів і який реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.
Основним завданням Держгеонадр є реалізація державної політики у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр (підпункт 1 пункту 3 Положення).
Пунктом 4 Положення встановлено, що Держгеонадра відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за геологічним вивченням надр (державний геологічний контроль) та раціональним і ефективним їх використанням (підпункт 12); проводить планові та позапланові перевірки надрокористувачів, за результатами яких (у разі виявлення порушень вимог законодавства) складає акти, видає обов'язкові для виконання вказівки (приписи) про усунення виявлених недоліків і порушень вимог законодавства (підпункт 14).
Відповідно до підпунктів 1, 4 пункту 22 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 року № 615, дія дозволу може бути зупинена органом з питань надання дозволу безпосередньо або за поданням центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері здійснення державного гірничого нагляду, епідеміологічного нагляду (спостереження), державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, органів місцевого самоврядування, органів ДФС у разі: порушення надрокористувачем умов користування надрами, передбачених дозволом або угодою про умови користування ділянкою надр (пункт 1); невиконання в установлений строк приписів уповноважених органів щодо усунення порушень законодавства у сфері надрокористування або охорони навколишнього природного середовища (пункт 4).
Також, відповідно до змісту статті 26 Кодексу України про надра право користування надрами припиняється у разі: 1) якщо відпала потреба у користуванні надрами; 2) закінчення встановленого строку користування надрами; 3) припинення діяльності користувачів надр, яким їх було надано у користування; 4) користування надрами з застосуванням методів і способів, що негативно впливають на стан надр, призводять до забруднення навколишнього природного середовища або шкідливих наслідків для здоров'я населення; 5) використання надр не для тієї мети, для якої їх було надано, порушення інших вимог, передбачених спеціальним дозволом на користування ділянкою надр; 6) якщо користувач без поважних причин протягом двох років, а для нафтогазоперспективних площ та родовищ нафти та газу - 180 календарних днів не приступив до користування надрами; 7) вилучення у встановленому законодавством порядку наданої у користування ділянки надр.
Право користування надрами припиняється органом, який надав надра у користування, а у випадках, передбачених пунктами 4, 5, 6 цієї статті, у разі незгоди користувачів, - у судовому порядку. При цьому питання про припинення права користування земельною ділянкою вирішується у встановленому земельним законодавством порядку.
Як вбачається із матеріалів справи, що підтверджується апелянтом згідно змісту апеляційної скарги, Товариству з обмеженою відповідальністю «Вознесенська торгово-промислова компанія» було направлено лист Держгеонадр України з проханням надати до Держгеонадр України у 15-ти денний строк, з моменту отримання вказаного листа, власну позицію (згоду/не згоду) на припинення права користування надрами, згідно спеціального дозволу № 4120 від 28.11.2006 року, на що відповідач листом від 25.09.2017 року №151 повідомив Держгеонадра, що продовжує вживати заходи для усунення порушень та висловив свою незгоду на припинення права користування надрами.
Також, відповідно до встановлених обставин, згідно матеріалів справи, на момент розгляду справи в суді першої інстанції, відповідач надав договір оренди землі від 29 грудня 2017 р., укладений із Миколаївською обласною державною адміністрацією, отже ним усунуто останнє порушення, про яке йдеться в Акті перевірки (а. с. 116-121).
Таким чином, колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції про те, що відповідач усунув усі порушення визначені Актом перевірки, внаслідок чого підстави для задоволення адміністративного позову відсутні.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судове рішення суд першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Розглянувши доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 241, 243, 250, 311, 315, 316, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Державної служби геології та надр України на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2018 року - залишити без задоволення.
Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2018 року по справі за позовом Державної служби геології та надр України до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вознесенська торгово-промислова компанія» про анулювання спеціального дозволу на користування надрами - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення постанови в повному обсязі безпосередньо до Верхового Суду.
Головуючий суддя: М.П. Коваль
Суддя: С.Д. Домусчі
Суддя: О.О. Кравець