27 червня 2018 р.м.ОдесаСправа № 821/686/17
Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Кузьменко Н.А.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Коваля М.П.,
суддів - Домусчі С.Д.,
- ОСОБА_1,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті ОСОБА_1 апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «ім. Шевченко» на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 23 травня 2017 року по справі за позовом Бериславського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Херсонської області, яке приєднано до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «ім. Шевченко» про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, -
До Херсонського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Бериславського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Херсонської області, яке приєднано до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «ім. Шевченко» з позовними вимогами про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за квітень 2017 року в розмірі 5591,58 грн.
Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 23 травня 2017 року заявлений позов задоволено.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подала апеляційну скаргу, в якій просить її задовольнити та скасувати рішення суду першої інстанції з прийняттям по справі нового рішення про відмову у задоволенні заявлених вимог, наголошуючи на порушенні судом першої інстанції, зокрема, норм матеріального права, невідповідності висновків суду обставинам справи.
Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Вирішуючи спірне питання та задовольняючи заявлені вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «ім. Шевченко» є обґрунтованими та підлягають задоволенню, оскільки ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 працювали на підприємстві відповідача та отримують пенсію за п. «б» ст. 13 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-XII) по Списку № 2.
Проте, доходячи такого висновку, судом першої інстанції не враховано, що вказані пенсіонери отримують пенсію згідно пунктів «в»-«е» та «ж» статті 13 Закону № 1788-XII.
За таких обставин, рішення суду першої інстанції ухвалено з неповним з'ясуванням обставин та порушенням норм матеріального права, а тому підлягає скасуванню.
Вирішуючи справу в апеляційному порядку колегія суддів виходить з наступного.
За змістом пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через такі фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону № 1058-IV в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом № 1788-ХІІ. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону № 1058-IV. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності зазначеним Законом.
За правилами абзацу четвертого підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до ПФУ плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.
В абзаці п'ятому цього ж підпункту зазначено, що виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів «в»-«е» та «ж» статті 13 Закону № 1788-XII, здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів ПФУ, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону № 1058-IV.
Аналіз наведених положень дає підстави для висновку про те, що витрати на виплату та доставку пенсій особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів «в»-«е» та «ж» статті 13 Закону № 1788-XII, покриваються підприємствами та організаціями.
Винятком із цього правила є лише порядок покриття витрат на виплату та доставку пенсій особам, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, оскільки за змістом абзацу п'ятого підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV виплата пенсій таким особам здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів ПФУ, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, а отже, і витрати на виплату та доставку пільгових пенсій покриваються за рахунок ПФУ та Державного бюджету України відповідно.
Однак специфіка такого порядку полягає в особливостях пенсійного забезпечення зазначених осіб.
Так, згідно зі статтею 14 Закону № 1788-XII працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років.
Аналіз положень пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV у контексті статті 14 Закону № 1788-XII дає підстави для висновку про те, що порядок, за якого витрати на доставку пільгових пенсій покриваються до 1 січня 2005 року за рахунок коштів ПФУ, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України, стосується лише витрат на виплату та доставку пенсій, призначених особам на підставі статті 14 Закону № 1788-XII.
Згідно з пунктом 6 Інструкції відшкодуванню підлягають витрати ПФУ на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV.
За приписами пункту 6.4 Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів ПФУ щорічно у повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом десяти днів з новопризначених пенсій.
Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до ПФУ зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, що визначено пунктом 6.8 Інструкції.
З матеріалів справи вбачається, що за відповідачем рахуються пенсіонери-пільговики - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, яким пенсія призначена відповідно до пунктів «в»-«е» та «ж» статті 13 Закону № 1788-XII.
Відповідачем отримані відповідні розрахунку з відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за квітень 2017 року в розмірі 5591,58 грн., проте таке відшкодування не здійснено.
Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості з відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за квітень 2017 року в розмірі 5591,58 грн. підлягають задоволенню.
Доводи апелянта щодо необхідності дослідження питання атестації робочого місця для відшкодування пенсії наведеним пенсіонерам не приймають до уваги, оскільки пільгова пенсія таким пенсіонерам призначена відповідно до пунктів «в»-«е» та «ж» статті 13 Закону № 1788-XII.
Також колегія суддів зазначає, що в апеляційній скарзі заперечуючи проти задоволення заявленого позову відповідач фактично заперечує правомірність призначення пенсії наведеним пенсіонерам, проте, колегія суддів зазначає, що позов відповідача щодо визнання протиправними протоколів про надання права на нарахування пільгових пенсій не прийнята до розгляду судом та повернута останньому станом на теперішній час, а тому у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для подальшого не розгляду даного позову.
Висновки суду апеляційної інстанції щодо застосування наведених положень норм матеріального права відповідають правовій позиції Верхового Суду України, викладеній зокрема, у поставові від 11.11.2015 року № 21-2810а15.
Враховуючи викладені обставини та з огляду на наведені вимоги законодавства, колегія суддів вважає, що судове рішення підлягає скасуванню з ухваленням по справі нового рішення про задоволення заявлених вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 241, 243, 244, 245, 250, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «ім. Шевченко» на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 23 травня 2017 року - задовольнити частково.
Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 23 травня 2017 року скасувати та прийняти нове судове рішення, яким адміністративний позов Бериславського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Херсонської області, яке приєднано до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «ім. Шевченко» про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за квітень 2017 року в розмірі 5591,58 грн. - задовольнити.
Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «ім. Шевченко» (74323, Нововоронцовський район, с. Гаврилівка, вул. Кооперативна, 4, код ЄДРПОУ 03784893) витрати на виплату та доставку пільгових пенсій на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (до якого приєднано Бериславське об'єднане управління Пенсійного фонду України Херсонської області) за квітень 2017 року в розмірі 5591,58 грн.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення постанови в повному обсязі безпосередньо до Верхового Суду.
Головуючий суддя: М.П. Коваль
Суддя: С.Д. Домусчі
Суддя: О.О. Кравець