02 липня 2018 р.м.ОдесаСправа № 815/706/18
Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Кравченко М.М.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді -Кравченка К.В.,
судді -Крусяна А.В.,
судді -Градовського Ю.М.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 березня 2018 року по справі за позовом ОСОБА_4 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними щодо відмови в проведенні перерахунку пенсії та зобов'язання провести перерахунок пенсії, -
В лютому 2018 року ОСОБА_4 (надалі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (надалі - відповідач, ГУ ПФУ), в якій просив:
- визнати протиправними дії ГУ ПФУ щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_4 з урахуванням до складу грошового забезпечення, з якого обчислено пенсію, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та одноразової грошової допомоги при звільненні, яка викладена в листі ГУ ПФУ від 30.01.2018 року №175/К-11;
- зобов'язати ГУ ПФУ провести перерахунок призначеної ОСОБА_4 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) пенсії та виплачувати таку пенсію в подальшому з урахуванням до складу грошового забезпечення, з якого обчислено пенсію, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та одноразової грошової допомоги при звільненні з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських на період з 19.01.2017 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 року №988 з урахуванням індексації і виплатою різниці між розмірами перерахованої та виплачуваної пенсії за минулий час за 12 місяців з дня подання до ГУ ПФУ Довідки №14/1-1666 від 11.12.2017 року, починаючи з 19.01.2017 року, без обмеження максимального розміру пенсії на підставі рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 року №7-рп/2016 «У справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення другого речення частини сьомої статті 43, першого речення частини першої статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», та із збереженням проценту нарахування пенсії на момент виходу на пенсію у 2013 році в розмірі 73 відсотків;
- встановити судовий контроль за виконанням рішення суду шляхом зобов'язання ГУ ПФУ подати у встановлений судом термін з моменту набрання рішенням законної сили звіт про виконання судового рішення, що передбачено ст.382 КАС України.
Позовні вимоги обґрунтовані безпідставністю відмови Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо врахування до складу грошового забезпечення, з якого обчислено пенсію, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та одноразової грошової допомоги при звільненні.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 23.03.2018 року позовні вимоги задоволено повністю.
Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти по справі нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог повністю.
Позивач надіслав до апеляційного суду відзив, у якому зазначив, що грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань та одноразової грошової допомоги при звільненні є одноразовим додатковим видом грошового забезпечення, яке в свою чергу є складовою частиною грошового забезпечення, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.311 КАС України у зв'язку із відсутністю клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі про слухання за їх участю, справа розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, Наказом Головного управління МВС України в Одеській області від 22.07.2013 року №350 о/с майор міліції ОСОБА_4 був звільнений з органів внутрішніх справ у відставку за п.65 «б» (через хворобу) з 31.07.2013 року. Вислуга років на день звільнення з органів внутрішніх справ складала 21 рік 03 місяці 02 дні у календарному обчисленні (у пільговому - 26 років 11 місяців 20 днів).
З 01.08.2013 року ГУ ПФУ відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» ОСОБА_4 була призначена пенсія за вислугу років у розмірі 73% грошового забезпечення.
Відповідно до Грошового атестату №25 від 20.08.2013 року при призначенні пенсії до грошового забезпечення, з якого обчислено пенсію, враховано наступні види грошового забезпечення: посадовий оклад 1000,00 грн., оклад за військовим (спеціальним) званням майор міліції 125,00 грн., надбавка за вислугу років (35%) 393,75 грн., надбавка за виконання особливо важливих завдань (50%) 759,38 грн., премія (200%) 4556,26 грн..
Розмір пенсії ОСОБА_4 призначено, виходячи з грошового забезпечення, вказаного у грошовому атестаті №25 від 20.08.2013 року, без урахування грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та одноразової грошової допомоги при звільненні.
07.12.2017 року ОСОБА_4 звернувся до Ліквідаційної комісії ГУМВС України в Одеській області із запитом на отримання публічної інформації, в якому просив надати довідки про розмір грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та одноразової грошової допомоги при звільненні, які він фактично отримав протягом 24 місяців підряд перед звільненням та з яких було утримано єдиний соціальний внесок.
11.12.2017 року у відповідь на запит листом №14/1-К-932/зі ОСОБА_4 отримав Довідку №14/1-1666 від 11.12.2017 року про нарахування та виплату матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та одноразової грошової допомоги при звільненні.
19.01.2018 року ОСОБА_4 звернувся до ГУ ПФУ із заявою, в якій просив провести перерахунок раніше призначеної пенсії у зв'язку з поданням додаткового документу (довідки Ліквідаційної комісії ГУ МВС України в Одеській області №14/1-1666 від 11.12.2017 року) про нарахування та виплату матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та одноразової грошової допомоги при звільненні, з виплатою різниці між перерахованою та виплачуваною пенсією за минулий час за 12 місяців з дня подання вказаної Довідки.
Листом від 30.01.2018 року №175/К-11 ГУ ПФУ фактично відмовило ОСОБА_4 у врахуванні до складу грошового забезпечення, з якого обчислено пенсію, матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та одноразової грошової допомоги при звільненні, та в проведенні відповідного перерахунку пенсії, а довідку повернуло без розгляду.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомоги для вирішення соціально-побутових питань та одноразова грошова допомога при звільненні, з яких сплачені страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, відносяться до складу грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, а тому відповідач неправомірно відмовив позивачу у здійсненні перерахунку пенсії з урахуванням виплати цих видів допомог у складі грошового забезпечення.
Колегія суддів з таким висновком суду першої інстанції в повній мірі погодитися не може, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.231 Закону України «Про міліцію», в редакції, чинній на момент призначення пенсії позивачу, пенсійне забезпечення працівників міліції після звільнення їх зі служби в органах внутрішніх справ здійснюється в порядку та на умовах, встановлених Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Відповідно до ч.3 ст.43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року №2262-ХІІ (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Закон №2262-XII) пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч.2 ст.51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» перерахунок пенсій, призначених особам, які мають право на пенсію за цим Законом, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Статтею 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» передбачено, що перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Статтею 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV встановлено, що до виплат (доходів), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, належать, зокрема: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим самим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до п.7 постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» від 17.07.1992 року №393 пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їхніх сімей визначені Законом України від 20.12.1991 року №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (надалі - Закон №2011-XII).
Згідно з ч.2, ч.3 ст.9 Закону №2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Постановою Кабміну України від 07.11.2007 року №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу» (надалі - постанова №1294) також встановлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Згідно зі схемою додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України (щомісячних та одноразових, додаток №25 до постанови №1294) до одноразових віднесені такі види грошового забезпечення: винагорода, призначення та виплата якої пов'язана з обсягом та складностями роботи, що виконується під час проходження військової служби; матеріальна допомога на початкове обзаведення (вид матеріального забезпечення військовослужбовців, передбачений статтею 9-1 Закону №2011-ХІІ), а також одноразова матеріальна допомога військовослужбовцям строкової військової служби.
Законом №2011-ХІІ гарантовано право військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової служби, на щорічну основну відпустку із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення (частина перша статті 10-1 цього Закону).
Умови, розмір та порядок виплати військовослужбовцям зазначеної допомоги визначені постановою №1294 та Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністра оборони України від 11.06.2008 року №260 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14.07.2008 року за №638/15329; надалі - Інструкція). Так, розмір грошової допомоги на оздоровлення визначається виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою на день вибуття в щорічну основну відпустку (пп.3 п.5 постанови №1294, пп.30.4 п.30 розділу ХХХ Інструкції).
Наведеними нормативними актами також регламентовано умови та порядок виплати військовослужбовцям матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.
Розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань установлюється за рішенням Міністра оборони України виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України (пп.3 п.5 постанови №1294, пп.пп.33.1, 33.3 п.33 розділу ХХХІІІ Інструкції).
Отже, допомога на оздоровлення, матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань є одноразовими додатковими видами грошового забезпечення, які відповідно до ч.2 ст.9 Закону №2011-ХІІ відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців.
Згідно довідки ліквідаційної комісії УМВС в Одеській області №14/1-1666 від 11.12.2017 року, матеріальна допомога на оздоровлення склала у липні 2012 року 1181,25 грн., у квітні 2013 року 1518,75 грн..
Ці суми мають бути включені до грошового забезпечення позивача, з якого обраховується пенсія позивача.
Щодо вимог про включення до грошового забезпечення позивача матеріальної допомоги для вирішення соціально - побутових питань з метою перерахунку пенсії позивача, то судова колегія не вбачає підстав для врахування такого виду допомоги, оскільки згідно довідки ліквідаційної комісії УМВС України в Одеській області №14/1-1666 від 11.12.2017 року за період з липня 2011 року по червень 2013 року такий вид матеріальної допомоги позивачу не виплачувався (а.с.31).
Враховуючи викладене, судова колегія на підставі вимог Закону №2011-ХІІ, постанов Кабміну України №393, №1294 приходить до висновку про задоволення позовних вимог в частині врахування до складу грошового забезпечення, з якого обчислено пенсію, матеріальної допомоги на оздоровлення за липень 2012 року в розмірі 1181,25 грн. та за квітень 2013 року в розмірі 1518,75 грн..
Судова колегія зазначає, що постанова Кабміну №988, на яку послався суд першої інстанції має враховуватися при перерахунку пенсії колишнім працівникам ОВС лише у випадку збільшення складових грошового забезпечення, визначеного для поліцейських. Проте, в даному випадку предметом спору є неврахування пенсійним органом складових грошового забезпечення, які нараховувались та виплачувались позивачу, як працівнику міліції на час його звільнення.
Щодо врахування одноразової грошової допомоги при звільненні до складу грошового забезпечення, з якого обраховується пенсія, судова колегія зазначає наступне.
Статтею 15 Закону №2011-ХІІ, як і ст.9 Закону №2262-XII, визначено, що військовослужбовцям при звільненні з військової служби за власним бажанням виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
За змістом п.17 ст.11 Закону України від 09.07.2003 року №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (надалі - Закон №1058-IV) військовослужбовці підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню.
Частиною 2 ст.20 Закону №1058-IV обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених, зокрема, у п.17 ст.11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.
Також, Закон України від 26.06.1997 року №400/97-ВР «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» (у редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу; надалі - Закон №400/97-ВР) визначає порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Пунктом 4 ч.1 ст.1 Закону №400/97-ВР визначено, що платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є, зокрема, військовослужбовці, особи рядового і начальницького складу.
Аналіз зазначених норм матеріального права дає підстави вважати, що військовослужбовці підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, тому мають сплачувати страхові внески та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з суми сукупного оподатковуваного доходу, обчисленого відповідно до законодавства України.
Частина 3 ст.43 Закону №2262-XII не містить положень про включення до грошового забезпечення такої виплати, як одноразова грошова допомога при звільненні. Правові підстави для її виплати встановлені ст.15 Закону №2011-ХІІ та ст.9 Закону №2262-XII, які пов'язані зі звільненням особи зі служби.
Таким чином, хоча вказана виплата й підпадає під ознаки одноразової допомоги, але має інше правове призначення.
Тобто, одноразова грошова допомога при звільненні не входить до додаткового грошового забезпечення, яка повинна враховуватися при нарахуванні пенсії, оскільки відноситься до разових платежів і має характер окремих гарантій держави щодо соціального захисту громадян, зокрема військовослужбовців.
Суд дійшов висновку, що одноразова грошова допомога при звільненні не пов'язана з виконанням позивачем своїх службових обов'язків та отриманням за це грошової допомоги, пов'язана саме з фактом звільнення зі служби.
Аналогічна правова позиція щодо неможливості зарахування розміру одноразової грошової допомоги при звільненні до грошового забезпечення, вже була висловлена Верховним Судом України у постанові від 12.09.2017 року (справа №812/6733/13) та Верховним Судом у постановах по справах №761/28228/15-а від 06.02.2018 року, №344/10887/17 від 20.02.2018 року, №522/9660/16-а від 28.02.2018 року.
Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосування норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Також слід зазначити, що вимоги позивача про проведення перерахунку призначеної позивачу пенсії з врахуванням до складу грошового забезпечення, з якого обчислено пенсію, видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських на період з 19.01.2017 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 року №988 з урахуванням індексації задоволенню не підлягають, оскільки в заяві до відповідача від 19.01.2018 року про проведення перерахунку раніше призначеної пенсії позивач таких вимог не висував і відповідачем ці вимоги не розглядались, а причини виникнення даного спору полягають виключно у відмові відповідача здійснити перерахунок пенсії позивача з урахуванням грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та одноразової грошової допомоги при звільненні.
Враховуючи наведені обставини справи, колегія суддів робить висновок, що судом першої інстанції допущено неправильне застосування норм матеріального права, що призвело до прийняття помилкового рішення, а тому рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23.03.2018 року підлягає скасуванню з прийняттям по справі нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.311, ст.315, ст.316, ст.321, ст.322, ст.325, ст.329 КАС України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області - задовольнити частково.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 березня 2018 року - скасувати та прийняти нову постанову про часткове задоволення позову ОСОБА_4.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_4, з врахуванням до складу грошового забезпечення, з якого обчислено пенсію, грошової допомоги на оздоровлення у розмірі за липень 2012 року 1181,25 грн., за квітень 2013 року 1518,75 грн., відповідно до довідки ліквідаційної комісії ГУ МВС України в Одеській області №14/1-1666 від 11 грудня 2017 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок призначеної ОСОБА_4 пенсії, з врахуванням до складу грошового забезпечення, з якого обчислено пенсію, грошової допомоги на оздоровлення за липень 2012 року у розмірі 1181,25 грн., за квітень 2013 року у розмірі 1518,75 грн., та здійснити виплату різниці між розмірами перерахованої та виплачуваної пенсії за 12 минулих місяців починаючи з 19 січня 2018 року (з дня подання довідки №14/1-1666 від 11 грудня 2017 року).
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено та підписано 02.07. 2018 року.
Головуючий суддя Кравченко К.В.
Судді Крусян А.В. Градовський Ю.М.