25 червня 2018 р.м.ОдесаСправа № 815/335/18
Категорія: 8.1 Головуючий в 1 інстанції: Аракелян М. М.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді -Кравченка К.В.,
судді -Крусяна А.В.,
судді -Градовського Ю.М.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Приватного підприємства «Акварель Дрінк» на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 березня 2018 року по справі за позовом Приватного підприємства «Акварель Дрінк» до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу,-
В січні 2018 року приватне підприємство «Акварель Дрінк» (надалі - позивач, ПП «Акварель Дрінк») звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС в Одеській області, якому просило визнати протиправним та скасувати наказ начальника ГУ ДФС в Одеській області №366 від 23.01.2018 року про проведення фактичної перевірки ПП «Акварель Дрінк» (код ЄДРПОУ 34931499).
В обґрунтування позову зазначено, що в наказі №366 від 23.01.2018 року ГУ ДФС в Одеській області про проведення фактичної перевірки ПП «Акварель Дрінк» не зазначено конкретної підстави для проведення фактичної перевірки. На думку позивача, податковий орган взагалі не має законних підстав для здійснення перевірки в силу приписів Закону України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», яким встановлено мораторій до 31.12.2018 року на проведення органами державного нагляду (контролю) планових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності. При цьому, позивач зазначає, що жодної підстави, передбаченої ст.3 Закону України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» щодо позапланових заходів державного нагляду (контролю) в оскаржуваному наказі від 23.01.2018 року не зазначено. Вважає дії контролюючого органу щодо прийняття оскаржуваного наказу «Про проведення фактичної перевірки ПП «Акварель Дрінк» протиправними, оскільки це перешкоджає господарській діяльності ПП «Акварель Дрінк».
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 27.03.2018 року відмовлено у задоволені позовних вимог Приватного підприємства «Акварель Дрінк».
Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти по справі нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, з 23.01.2018 року начальником Головного управління ДФС в Одеській області прийнято наказ №366 «Про проведення фактичної перевірки ПП «Акварель Дрінк» (код ЄДРПОУ 34931499)» з метою здійснення контролю за дотриманням вимог діючого законодавства у сфері обігу підакцизних товарів, ведення касових операцій, ведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, наявності документа, що підтверджує державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідно до закону, ліцензій, свідоцтв, на підставі пп.19-1.1.4, пп.19-1.1.14 п.19-1.1 ст.19-1, ст.20, пп.80.2.5 п.80.2, ст.80 Податкового кодексу України.
Відповідно до вищевказаного наказу фактичну перевірку вирішено провести з 24.01.2018 року тривалістю 10 діб за період з 06.01.2018 року по дату закінчення фактичної перевірки.
Як вбачається з матеріалів справи, наказ №366 від 23.01.2018 року прийнято на підставі доповідної записки від 22.01.2018 року №12/11/15-32-40-06-06, де вказується на необхідність фактичної перевірки, з метою недопущення порушень податкового законодавства та здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального на підставі пп.80.2.5 п.80.2 ст.80 Податкового кодексу України.
На підставі цього наказу були видані направлення на перевірку від 24.01.2018 року.
24.01.2018 року директором підприємства відмовлено у проведенні фактичної перевірки ПП «Акварель Дрінк», розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Сонячна, 5, у зв'язку із чим перевіряючими складено акт «Про неотримання направлень та наказу на проведення фактичної перевірки ПП «Акварель Дрінк» (код ЄДРПОУ 34931499)» №64/15-32-40-06, в якому зазначено про відмову посадовим особам ГУ ДФС в Одеській області в отриманні наказу №366 від 23.01.2018 року та направлень №182, №183, №184, №185, №186, №187 від 24.01.2018 року.
Також, у зв'язку з відмовою посадовим особам ГУ ДФС в Одеській області в допуску до проведення фактичної перевірки складено відповідний акт «Про не допуск до фактичної перевірки ПП «Акварель Дрінк» та звернення про застосування адміністративного арешту майна платника податків.
Не погоджуючись з прийнятим ГУ ДФС в Одеській області наказом №366 від 23.01.2018 року, вважаючи його протиправним, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав у податкового органу для видання оскаржуваного наказу та про його прийняття в межах та на підставі законодавства.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до 19-1.1.4 п.19-1 ст.19-1 Податкового кодексу України, контролюючі органи здійснюють контроль за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб'єктами господарювання установлених законодавством обов'язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), проведення розрахункових операцій, а також за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, наявністю торгових патентів;
Відповідно до 19-1.1.14 п.19-1 ст.19-1 Податкового кодексу України, контролюючі органи здійснюють контроль у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, контроль за їх цільовим використанням, забезпечують міжгалузеву координацію у цій сфері;
Відповідно до пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Відповідно до п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Підпунктом 75.1.3 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України встановлено, що фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
З аналізу вищевказаних положень Податкового кодексу України вбачається, що фактична перевірка є окремим видом перевірок та не відноситься до планових чи позапланових перевірок в розумінні ст.75 Податкового кодексу України.
Так, відповідно до ст.2 Закону України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» встановлено до 31.12.2018 року мораторій на проведення органами державного нагляду (контролю) планових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Статтею 3 цього Закону встановлено, що до 31.12.2018 року позапланові заходи державного нагляду (контролю) здійснюються органами державного нагляду (контролю): 1) з підстави, передбаченої частиною другою цієї статті (за погодженням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну регуляторну політику, політику з питань нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності та дерегуляції господарської діяльності (далі - Державна регуляторна служба); 2) за письмовою заявою суб'єкта господарювання до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням; 3) за рішенням суду; 4) у разі настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку, що було пов'язано з діяльністю суб'єкта господарювання; 5) у разі настання події, що має значний негативний вплив відповідно до критеріїв, затверджених Кабінетом Міністрів України, на права, законні інтереси, життя та здоров'я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави; 6) для перевірки виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю).
Позаплановий захід державного нагляду (контролю) на підставі обґрунтованого звернення фізичної особи про порушення суб'єктом господарювання її законних прав проводиться органом державного нагляду (контролю) за погодженням Державної регуляторної служби.
Для погодження орган державного нагляду (контролю) подає Державній регуляторній службі копію відповідного звернення фізичної особи та обґрунтування необхідності проведення перевірки. Державна регуляторна служба розглядає подані документи та надає погодження або вмотивовану відмову у наданні погодження протягом п'яти робочих днів з дня надходження відповідних документів.
Форма та порядок надання погодження на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) на підставі обґрунтованого звернення фізичної особи про порушення суб'єктом господарювання її законних прав затверджуються Державною регуляторною службою.
Проаналізувавши положення ст.ст.2, 3 Закону України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» суд приходить висновку про наявність заборон та відповідних умов проведення контролюючими органами лише планових та позапланових заходів нагляду (контролю).
Тобто, оскільки положенням ст.75 Податкового кодексу чітко встановлено види перевірок, серед яких фактична перевірка вказана як окремий вид перевірки з відповідними особливостями, а Законом України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» не зазначено заборон чи особливостей проведення саме фактичних перевірок, а лише планових та позапланових заходів контролю, суд приходить висновку, щодо не розповсюдження мораторію на проведення фактичних перевірок податковим органом.
Як вірно зазначив суд першої інстанції, Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (ст.1 ПК України).
Поняття, правила та положення, установлені цим Кодексом та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 цього Кодексу. (ч.5.1 ст.5 ПК України).
У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення цього Кодексу. (п.5.2 ст.5 ПК України).
Таким чином, у разі виникнення спірних питань у контролюючого органу при здійсненні своїх контрольних функцій для останнього встановлено пріоритетність положень Податкового кодексу України
Пунктом 80.2.5 ст.80 Податкового кодексу України визначено, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, зокрема, у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.
Згідно п.81.1 ст.81 Податкового кодексу України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки. Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.
При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення. У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.
Судом першої інстанції встановлено, що оскаржуваний Наказ Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській №366 від 23.01.2018 року містить достатню та зрозумілу інформацію, яка може слугувати підставою для проведення перевірки, з посиланням на відповідні статті Податкового кодексу України, зокрема пп.19-1.1.4 п.19-1.1 ст.19-1, пп.19-1.1.14 п.19-1.1 ст.19-1, ст.20, пп.80.2.5 п.80.2 ст.80 Податкового кодексу України.
Крім того, з доповідної записки Начальника управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів ГУ ДФС в Одеській області В.В. Астрєйко, вбачається, що на виконання вимог розпорядження ДФС в Одеській області від 29.12.2017 року №958-р «Про проведення операції «Акциз 2018» фахівцями управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів ГУ ДФС в Одеській області проведено аналіз господарської діяльності ПП «Акварель Дрінк», основним видом діяльності якого є роздрібна торгівля напоями в спеціалізованих магазинах. З огляду на зазначене, з метою не допущення порушень податкового законодавства та здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального просив дозволу на проведення фактичної перевірки ПП «Акварель Дрінк» на підставі пп.80.2.5 п.80.2 ст.80 Податкового кодексу України.
Відповідно до положень ст.16 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.
Як вбачається з норми пп.80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України, законодавчо виокремлено проведення фактичної перевірки у разі отримання у встановленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обігу, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків та проведення фактичної перевірки для здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.
Відповідно до пп.19-1.1.16 п.19-1.1 ст.19-1 ПК України контролюючі органи виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу: здійснюють заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів.
Отже, однією з функцій відділу ГУ ДФС є здійснення контролю за обігом алкогольних напоїв та тютюнових виробів, запобігання та виявлення порушень законодавства у цій сфері шляхом проведення фактичних перевірок, а отже працівники відділу контролю за обігом підакцизних товарів Головного управління ДФС в Одеській області мають право проводити фактичні перевірки ліцензіатів щодо продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів лише на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом та за наявності обставин вказаних у пп.80.2.5 п.80.2 ст.80 Кодексу, зокрема, здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.
Колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог, оскільки оскаржуваний наказ прийнятий в межах та на підставі законодавства та відповідачем доведено правомірність прийняття наказу №366 від 23.01.2018 року про проведення фактичної перевірки
Посилання апелянта на відсутність в спірному наказі обґрунтувань доцільності проведення вказаної перевірки, а також на те, що за останній квартал минулого року контролюючий орган занадто часто здійснював виходи на адресу підприємства для проведення фактичних перевірок, колегія суддів відхиляє оскільки питання доцільності та періодичності проведення фактичних перевірок за наявності законодавчо визначених підстав та компетенцій для їх проведення, вирішуються виключно контролюючим органом.
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.
За таких обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.311, ст.315, ст.316, ст.321, ст.322, ст.325, ст.329 КАС України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Акварель Дрінк» - залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 березня 2018 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено та підписано 02.07.2018 року.
Головуючий суддя Кравченко К.В.
Судді Крусян А.В. Градовський Ю.М.