25 червня 2018 р.м.ОдесаСправа № 489/1263/18
Категорія: 3.7.1 Головуючий в 1 інстанції: Тихонова Н.С.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді -Кравченка К.В.,
судді -Джабурія О.В.,
судді -Вербицької Н.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 11 квітня 2018 року за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Управління патрульної поліції у місті Миколаєві про визнання неправомірною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,-
У березні 2018 року ОСОБА_5 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції у місті Миколаєві про визнання протиправною бездіяльність щодо не складення адміністративного протоколу за ст.124 КУпАП на ОСОБА_6, та зобов'язання відповідача скласти адміністративний протокол на ОСОБА_6.
В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що працівниками Управління патрульної поліції у місті Миколаєві при оформленні ДТП не було складено протоколу відносно ОСОБА_6, попри те, що в його діях був склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. При цьому, згідно висновку експерта було встановлено, що ДТП фактично сталось з вини ОСОБА_6.
Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 11.04.2018 року у задоволені позову ОСОБА_5 відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій зазначається, що судом першої інстанції неповно встановлено обставин справи та не досліджено докази по справі, що призвело до порушення норм матеріального та процесуального права.
У зв'язку з цим, в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового про задоволення позовних вимог.
Колегія суддів, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів і вимог апеляційної скарги, вважає, що подана скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, 24 грудня 2016 року на ОСОБА_4 складено протокол про адміністративне правопорушення серії АП2 №007704 від 24.12.2017 року, згідно якого 24.12.2017 року о 21:50 в м. Миколаєві на перехресті пр.Богоявлевський та вул.295 Стрілецька Дивізія, водій ОСОБА_5 керуючи т/з "Hundai Accent", державний номер НОМЕР_1, рухався по вул.295 С.Дивізії в бік проспекту Богоявлевський, здійснив поворот ліворуч в бік вул.Маячна, був неуважний, не врахував дорожню обстановку та проігнорував вимогу дорожнього знаку 2.1 та не надав переваги в русі транспортному засобу "Chevrolet Aveo", державний номер НОМЕР_2. під керуванням ОСОБА_6, який рухався по головній дорозі по пр.Богоявленському зі сторони вул.Прибузька в бік вул.Маячна, в результаті чого допустив зіткнення з т/з "Chevrolet Aveo", д.н. НОМЕР_1, в подальшому т/з "Hundai Accent", д.н. НОМЕР_1 продовжив рух та здійснив наїзд на перешкоду (опору білборду) та перекинувся на дах, в результаті чого т/з отримав механічні пошкодження, чим порушив вимоги п.23 "б", 16.11 Правий дорожнього руху.
Постановою Корабельного районного суду м.Миколаєва від 24.07.2017 року по справі про адміністративне правопорушення №488/30/17, яка залишена без змін постановою Апеляційного суду Миколаївської області від 22.09.2017 року, ОСОБА_5 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, адміністративну справу відносно ОСОБА_5 закрито у зв'язку із закінченням строків, передбачених ст.38 КУпАП.
27.09.2017 року адвокат ОСОБА_5, посилаючись на висновок експерта №17-134 від 13.02.2017 року, звернувся до Управління патрульної поліції у місті Миколаєві з заявою про притягнення водія ОСОБА_6 до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП.
Листом від 05.10.2017 року за №Д-924/41/16/02-17 заявника було повідомлено, що за фактом ДТП вже прийнято остаточне рішення судовою установою і Управління патрульної поліції не має можливості (законних на те підстав) для подальшого розгляду, у тому числі для складання протоколу у відношенні гр. ОСОБА_7.
В подальшому ОСОБА_5 неодноразово звертався до керівництва Управління патрульної поліції у місті Миколаєві та органів прокуратури різних ланок із заявами про проведення перевірки за фактом ДТП, що мала місце 24.12.2016 року та притягнення працівників поліції до кримінальної відповідальності щодо їх бездіяльності по складенню протоколу відносно ОСОБА_6.
Відмова у задоволені таких заяв змусила ОСОБА_5 звернутися до суду з даним позовом.
Вирішуючи спірне питання, суд першої інстанції визнав позовні вимоги необґрунтованими та відмовив у їх задоволені.
Рішення суду мотивовано тим, що вказані в адміністративному позові обставини були предметом дослідження в справі про адміністративне правопорушення №488/30/17, в якій позивача визнано винним у скоєнні ДТП та фактично встановлено відсутність складу правопорушення в діях ОСОБА_6 Повноваження по складанню протоколу у справі про адміністративне правопорушення належать до виключної компетенції відповідача та не належить до компетенції адміністративного суду, якій не може перебирати функції іншого суб'єкта владних повноважень в реалізації відповідних управлінських функцій і вирішенні питань, віднесених до виключної компетенції такого суб'єкта та зобов'язувати його приймати рішення, які входять до його компетенції чи до компетенції іншого органу.
В апеляційній скарзі позивач наполягає, що відмова в задоволені адміністративного позову фактично позбавила ОСОБА_5 скористатися правом на справедливий суд та в подальшому, в разі визнання ОСОБА_6 винним у вчинені адміністративного правопорушення, позбавила права на відшкодування матеріальної шкоди завданої дорожньо-транспортною пригодою.
Колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції правильними, а доводи апеляційної скарги безпідставними, виходячи з наступного.
Так, позивач стверджує, що на підставі висновку експерта №17-134 від 13.02.2017 року працівники Управління патрульної поліції у місті Миколаєві зобов'язані скласти адміністративний протокол відносно ОСОБА_6.
Постановою Корабельного районного суду від 24.07.2017 року справа №488/30/17, яка набрала законної сили, позивача було визнано винним у скоєні дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 24.12.2016 року. Судом, серед інших доказів було досліджено і висновок експерта №17-134 від 13.02.2017 року та встановлено, що зазначений висновок є необ'єктивним та таким, що не відповідає обставинам пригоди.
Згідно ч.6 ст.78 КАС України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Отже, питання наявності вини в діях учасників ДТП, яка мала місце 24.12.2016 року за участю позивача, вже досліджені в постанові Корабельного районного суду від 24.07.2017 року у справі про адміністративне правопорушення №488/30/17, а тому в рамках даної адміністративної справи ці питання повторному дослідженню не підлягають.
Відтак, колегія суддів відхиляє посилання апелянта на висновок експерта №17-134 від 13.02.2017 року, як на доказ вини іншого учасника вказаної ДТП - ОСОБА_6 та як на підставу для складання на ОСОБА_8 протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки постановою суду, яка набрала законної сили, позивача визнано винним у скоєні правопорушення, внаслідок якого сталась вищезазначена ДТП.
Згідно Кодексу України про адміністративні правопорушення, протокол у справі про адміністративне правопорушення та висновок експерта є джерелами доказів.
Згідно ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Саме за результатами такої оцінки орган чи посадова особа приймають рішення у справі про адміністративне правопорушення, зокрема, складають протокол про адміністративного правопорушення, в якому викладають обставини скоєного правопорушення та висновок про наявність в діях особи, що його скоїла, складу адміністративного правопорушення.
Отже, складання протоколу про адміністративне правопорушення входить до виключних повноважень уповноваженої на те посадової особи, які, як зазначено вище, реалізуються за результатами оцінки усіх доказів по справі, виходячи зі свого внутрішнього переконання, а тому адміністративний суд не може втручатися в такі повноваження, зобов'язуючи прийняти конкретне рішення в справі про адміністративне правопорушення, зокрема, скласти протокол про адміністративне правопорушення відносно конкретної особи за конкретною статтею КУпАП.
За таких обставин колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення позовних вимог, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.311, ст.315, ст.316, ст.321, ст.322, ст.325, ст.329 КАС України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 11 квітня 2018 року - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її підписання та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Повний текст судового рішення виготовлено 25.06.2018 року.
Головуючий суддя Кравченко К.В.
Судді Вербицька Н. В. Джабурія О.В.