04 липня 2018 року м. Київ №825/1565/18
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Ключковича В.Ю.,
суддів Губської О.А.,
Літвіної Н.М.,
за участю
секретаря судового засідання Біднячук Ю.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 травня 2018 року (суддя Заяць О.В.) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Холминської селищної ради Корюківського району Чернігівської області про поновлення на роботі,
27 березня 2018 року ОСОБА_2 звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Холминської селищної ради Корюківського району Чернігівської області, в якому просив поновити його на службі (з рівнозначною категорією і рангом посадовця органу місцевого самоврядування) за попереднім місцем роботи в Холминській селищній раді Корюківського району Чернігівської області, стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу з 15.11.2017 до дня постановлення судом рішення.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 травня 2018 року адміністративний позов ОСОБА_2 залишено без розгляду.
Не погоджуючись з такою ухвалою, позивачем подано апеляційну скаргу, з підстав неповного з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення норм матеріального та процесуального права, в якій просить скасувати ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 травня 2018 року і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
27 червня 2018 року від відповідача до Київського апеляційного адміністративного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому такий, вважаючи що ухвала суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, просить відхилити апеляційну скаргу. А ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 травня 2018 року залишити без змін.
У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини 5 ст. 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Статтею 240 КАС України визначено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3,4 ст. 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Як зазначає позивач, в січні 2018 року він звернувся до Корюківського районного суду Чернігівської області з позовною заявою про поновлення на роботі. 17.01.2018 ухвалою Корюківського районного суду Чернігівської області відкрито провадження у справі, однак, 23.03.2018 ухвалою цього ж суду закрито провадження у справі, у зв'язку з тим, що даний спір підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства.
Звертаючись 27 березня 2018 року до Чернігівського окружного адміністративного суду з даним позовом, ОСОБА_2 просив поновити строк звернення до суду, оскільки такий пропущено з поважних причин.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 28.03.2018 було поновлено ОСОБА_2 строк звернення до суду, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.
Однак, під час з'ясування обставин справи, беручи до уваги клопотання відповідача, суд першої інстанції прийшов до висновку, що позивач пропустив місячний строк звернення до суду, підстав для поновлення даного строку немає, а тому даний позов слід залишити без розгляду.
Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Судом апеляційної інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Холминською селищною радою Корюківського району Чернігівської області на черговій п'ятнадцятій сесії сьомого скликання прийнято рішення від 19.09.2016 про добровільне об'єднання територіальних громад. Відповідно до п. 3 даного рішення, Рада вирішила повноваження Холминської селищної ради, повноваження Холминського селищного голови припинити з моменту набуття повноважень новообраним органом місцевого самоврядування та головою територіальної громади, утвореної внаслідок добровільного об'єднання.
Відповідно до постанови Холминської селищної виборчої комісії від 30.10.2017 №76(1) (перші вибори депутатів сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад і відповідних сільських, селищних, міських голів 29.10.2017) про результати виборів Холминського селищного голови виборча комісія встановила, що найбільшу кількість голосів виборців в єдиному одномандатному виборчому окрузі набрав ОСОБА_3 - 1049 (48.28%).
14 листопада 2017 року Холминська селищна рада Корюківського району Чернігівської області на першій сесії сьомого скликання прийняла рішення про початок повноважень депутатів Холминської селищної ради та рішення про визнання повноважень селищного голови ОСОБА_3 (на підставі ч. 1 ст. 42 та ч. 3 ст. 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в України», ст. 85 Закону України «Про місцеві вибори», ст. 14-15 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування»).
Відповідно до запису в трудовій книжці НОМЕР_1 ОСОБА_2, 14.11.2017 повноваження Холминського селищного голови завершилися, ч. 2 ст. 8 Закону України «Про добровільне об'єднання територіальних громад» (підстава - рішення Холминської селищної ради 7 скликання від 14.11.2017).
До Чернігівського окружного адміністративного суду позивач звернувся 27 березня 2018 року, з огляду на що суд першої інстанції дійшов висновку, що позовна заява подана з пропуском місячного строку.
Також, суд першої інстанції відхилив доводи позивача, щодо поважності причин пропуску строку на звернення до суду, оскільки такий звертався до Корюківського районного суду Чернігівської області у січні 2018 року, а з 14.11.2017 по січень 2018 року пройшло більше місяця, а відтак, суд першої інстанції дійшов висновку, що такий позов теж було подано з пропуском строку звернення до суду.
Разом з тим, судом першої інстанції не досліджено ту обставину, яку зазначає позивач як підставу для поновлення строку звернення до суду, що такий дізнався про те, що його звільнено, лише 20.12.2017 із повідомлення від Пенсійного фонду України (а.с.54), де у графі 13 (підстава для припинення трудових відносин) Таблиці 5 Відомості про трудові відносини осіб зазначено відносно ОСОБА_2 - «ч. 1 ст. 42 ЗУ «Про місцеве самоврядування», ч. 2 ст. 8 ЗУ».
Відтак, позивач зазначає, що датою, коли він дізнався, що його звільнено є 20.12.2017, оскільки він отримав неналежно оформлену трудову книжку, так як належне оформлення книжки при звільненні означає внесення запису про звільнення із зазначенням причин і з посиланням на закон та рішення, на підставі якого вноситься такий запис, з чим погоджується колегія суддів апеляційного суду з огляду на те, що рішення Холминської селищної ради 7 скликання від 14.11.2017 (а.с.25), яке зазначено як підставу для припинення повноважень ОСОБА_4 як Холминського селищного голови не містить відомостей щодо статусу/подальшого статусу ОСОБА_4, а також, в матеріалах справи відсутні будь-які інші рішення про звільнення ОСОБА_4 із вказівкою на підстави такого звільнення.
Відповідно до положень ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до правового висновку Європейського суду з прав людини у рішенні по справі "Мельник проти України" від 28.03.2006 року, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду (рішення у справі "Golder v.the United Kingdom" від 21.02.1975), не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Однак, право доступу до суду не може бути обмежено таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати закону мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями ( рішення "Guerin v. France" від 29.07.1998) Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, має на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розрахувати на те, що ці правила будуть застосовані. У той же час, такі правила в цілому або їх застосування не повинні перешкоджати сторонам використовувати доступні засоби захисту (рішення "Perez de Rada Cavanilles v. Spain від 28.10.1998 року).
Крім того, колегія суддів зазначає, що відповідно до норми ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» Європейська Конвенція «Про захист прав людини і основоположних свобод»і практика Європейського Суду з прав людини є джерелом права.
Європейський суд з прав людини у рішенні по справі «Іліан проти Туреччини» вказав, що правило встановлення обмежень до суду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду, повинно застосовуватись з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.
Відповідно до ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осі
З огляду на зазначені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про залишення позовної заяви без розгляду, не дослідивши повно матеріали та обставини справи.
Європейський суд з прав людини у своїй практиці наголошує на тому, що право на розгляд справи означає право особи звернутися до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом. При цьому особі має бути забезпечена можливість реалізувати вказані права без будь-яких перепон чи ускладнень. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя. Перешкоди у доступі до правосуддя можуть виникати як через особливості внутрішнього процесуального законодавства, так і через передбачені матеріальним правом обмеження.
З тексту ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод прямо витікає, що доступність правосуддя є невід'ємним елементом права на справедливий суд.
Так, у справі Bellet v. France Європейський суд з прав людини зазначив, що «стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права».
Зміст права на захист полягає в тому, що кожен має право звернутися до суду, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції перешкоджає у доступі до правосуддя.
За змістом частини першої статті 320 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що оскільки судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини справи, що призвело до неправильного вирішення питання, це є підставою для скасування ухвали суду першої інстанції з постановленням нової ухвали про направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.
Керуючись ст.ст. 308, 310, 312, 320, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.
Ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 травня 2018 року скасувати, а справу за позовом ОСОБА_2 до Холминської селищної ради Корюківського району Чернігівської області про поновлення на роботі направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст постанови складено 04 липня 2018 року.
Головуючий суддя В.Ю.Ключкович
Судді О.А. Губська
Н.М. Літвіна