Справа № 826/6897/17 Суддя (судді) першої інстанції: Вєкуа Н.Г.
27 червня 2018 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Губської Л.В.,
Суддів: Епель О.В.,
Кобаля М.І.,
при секретарі: Мідянці А.А.,
за участю:
представника позивача Форсюк В.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-консалтингова фірма «Граніт» на рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 26 березня 2018 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-консалтингова фірма «Граніт» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м.Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельно-консалтингова фірма «Граніт», звернувся до суду з даним позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 16.12.2016 №0018691201 про накладення на нього штрафу у розмірі 66557,59 грн.
Рішенням Окружного адміністративного суду м.Києва від 26 березня 2018 року у задоволені адміністративного позову відмовлено.
Не погодившись з таким рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову. На обґрунтування апеляційної скарги зазначає про порушення відповідачем процедури притягнення товариства до відповідальності. Зазначає, що висновок суду першої інстанції суперечить принципу «належного урядування» та «якості закону».
В судовому засіданні представник позивача доводи апеляційної скарги підтримав і просив її задовольнити.
Належним чином повідомлений про дату, час і місце апеляційного розгляду справи представник відповідача до суду не прибув, що, відповідно до ч. 2 ст.313 КАС України, не є перешкодою для судового розгляду.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Так, судом першої інстанції установлено і підтверджується матеріалами справи, що Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві проведена камеральна перевірка даних, податкової звітності з податку на додану вартість та даних Єдиного реєстру податкових накладних ТОВ «Будівельно-консалтингова фірма «Граніт» за жовтень-грудень 2015 року, результати якої оформлені актом від 17.11.2016 №1369/26-59-12-01-30.
Актом перевірки встановлено порушення позивачем граничного строку реєстрації податкових накладних у Єдиному державному реєстрі податкових накладних, що визначений у п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, всього несвоєчасно було зареєстровано податкових накладних на загальну суму податку на додану вартість у розмірі 665 575 грн. 94 коп.
На підставі вказаного акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 16.12.2016 №0018691201, яким згідно з п.54.3ст.54 Податкового кодексу України та на підставі ст.120-1 цього Кодексу, за порушення позивачем граничних термінів реєстрації податкових накладних, визначених ст. 201 Податкового кодексу України, на 15 і менше календарних днів нарахував товариству штраф у сумі 66 557 грн. 59 коп. (що, складає 10%від суми податку на додану вартість 665 575 грн. 94 коп. всіх несвоєчасно зареєстрованих податкових накладних).
За результатами процедури адміністративного оскарження податкове повідомлення-рішення залишено без змін.
Вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч.ч.1,2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відмовляючи у задоволені адміністративного позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що факт відсутності порядку застосування штрафних санкцій, затвердженого центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування і реалізує державну податкову та митну політику, про що зазначено в пункті 120-1.3 статті 120-1 ПК України (що був виключений з 01.01.2016) не звільняє платника податків від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних, з чим погоджується і колегія суддів з огляду на наступне.
Так, відповідно до пп.14.1.60 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) Єдиний реєстр податкових накладних - це реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконаної влади, що реалізує державну податкову політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.
Пунктами 201.1, 201.4 ст.201 ПК України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.
В силу приписів норм п.201.10 ст.201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.
У разі порушення цього терміну реєстрації податкових накладних до платника податків (продавець товарів/послуг, який склав відповідні податкові накладні) застосовуються штрафні санкції визначені цим Кодексом.
Так, пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України встановлено, що порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:
- 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів;
- 20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
- 30 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
- 40 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів.
Водночас, пунктом 35 підрозділу 2 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України встановлено, що норми пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України не застосовуються при порушенні термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН, складених до 01 жовтня 2015 року.
Отже, податкові накладні, які були складені після 01 жовтня 2015 року, відповідно як у даній справі, у жовтні та листопаді 2015 року мають бути зареєстровані у ЄРПН протягом 15 календарних днів, наступних за датою їх складання.
Враховуючи наведені норми права, якщо податкові накладні були складені після 01 жовтня 2015 року і фактично зареєстровані в ЄРПН з порушенням терміну реєстрації, то до платника податку, відповідального за їх реєстрацію в ЄРПН, застосовуються штрафні санкції, визначені у статті 120-1 Податкового кодексу України.
У період порушення позивачем граничних термінів реєстрації податкових накладних пунктом 120-1.3 статті 120-1 Податкового кодексу України передбачалось, що порядок застосування штрафних санкцій, передбачених цією статтею, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Однак Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» від 24 грудня 2015 року № 909-VIII названий пункт статті 120-1 Податкового кодексу України було виключено.
Прийняття чи неприйняття Порядку застосування штрафних санкцій (штрафу), передбачених статтею 120-1 Податкового кодексу України за порушення 15-денного терміну реєстрації податкових накладних, не може впливати на дію вказаної норми Податкового кодексу України або скасовувати її дію. Відсутність порядку застосування штрафних санкцій не звільняє позивача від відповідальності, передбаченої Податковим кодексом України за несвоєчасну реєстрацією податкових накладених та не свідчить про відсутність у податкового органу повноважень щодо застосування штрафних санкцій за вказане порушення, передбаченого вказаним Кодексом.
Така правова позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 07.02.2018 року у справі 826/13930/16.
Щодо посилання позивача на приписи статті 58 Конституції України, відповідно до якої закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, слід зазначити, що Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» від 24 грудня 2015 року № 909-VIII не було ані введено нових видів відповідальності за порушення податкового законодавства, ані збільшено розмір відповідальності за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних. Фактично, цим законом було змінено лише процедуру застосування штрафних санкцій, що не може вважатись погіршенням становища платника податків.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи і судове рішення ухвалено у відповідності до норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому підстав для скасування рішення не вбачається.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-консалтингова фірма «Граніт» - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 26 березня 2018 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Постанова в повному обсязі складена і підписана 03 липня 2018 року.
Головуючий-суддя Л.В.Губська
Судді О.В.Епель
О.В.Карпушова