Справа № 826/3124/17 Суддя суду першої інстанції: Літвінова А.В.
Іменем України
03 липня 2018 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Сорочка Є.О.,
суддів Літвіної Н.М.,
Федотова І.В.,
за участю секретаря с/з Грисюк Г.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 квітня 2018 року, що прийняте у місті Києві, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про зобов'язати вчинити дії,
Позивач звернулася до суду з адміністративним позовом, в якому просила обов'язати Державну податкову інспекцію у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві підготувати висновок про повернення ОСОБА_4 переплаченої суми податку з інвестиційного прибутку в розмірі 4 080,75 грн та подати його до виконання Управлінню держказначейства у Святошинському районі міста Києва.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 квітня 2018 року у задоволенні позову відмовлено.
Позивач в апеляційній скарзі просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове, яким позов задовольнити, оскільки вважає, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права, порушено норми процесуального права.
Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що податковим агентом позивача було помилково надміру сплачено податку до бюджету з належного позивачу доходу, а тому така переплата підлягає поверненню.
Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу просить відмовити у її задоволенні, посилаючись на необґрунтованість її доводів.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що СП ТОВ «Драгон Капітал» як податковим агентом ОСОБА_4 згідно з платіжними дорученнями від 02.07.2014 №1216 та від 29.07.2014 №1275 перераховано на рахунок УДКСУ у Голосіївському районі міста Києва прибутковий податок з інвестиційного прибутку всього в сумі 7 802 грн.
Вважаючи, що сума цього податку мала складати 3 721,25 грн, позивач звернулася до контролюючого органу листом від 04.01.2017, у якому просила повернути помилково сплачені кошти.
У відповідь на звернення позивача, Державна податкова інспекція у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві листом від 26.01.2017 №730/М/26-57-13-04-25, повідомила, що за даними інтегрованої картки платника по коду 1101050 (податок на доходи фізичних осіб) у позивача переплата відсутня, також зазначивши, що нормами Податкового кодексу України (далі - ПК) не передбачено повернення податку, сплаченого податковим агентом з інвестиційного прибутку звітного року.
Вважаючи свої права порушеними, позивач звернулась до суду з позовом.
Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні дійшов висновків про те, що позивачем не надано доказів на підтвердження переплати податкового зобов'язання в сумі 4 080,75 грн, крім того податок з інвестиційного прибутку було нараховано та сплачено податковим агентом, матеріали справи не містять доказів того, що податковим агентом позивача було скориговано суму податку з інвестиційного прибутку, натомість позивачем самостійно визначено суму переплати в розмірі 4 080,75 грн, та не надано суду доказів, які б обґрунтовували зазначене.
Колегія суддів суду апеляційної інстанції при прийнятті цієї постанови виходить з такого.
Відповідно до підпунктів 14.1.156, 14.1.180 пункту 14.1 статті 14 ПК податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.
Особливості оподаткування інвестиційного прибутку регулює пункт 170.2 статті 170 ПК.
Відповідно до підпунктів 170.2.1, 170.2.2 пункту 170.2 статті 170 ПК облік загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат. Для цілей оподаткування інвестиційного прибутку звітним періодом вважається календарний рік.
Інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що визначається із суми витрат на придбання такого активу з урахуванням норм підпунктів 170.2.4-170.2.6 цього пункту (крім операцій з деривативами).
При застосуванні платником податку норм підпункту 170.2.9 цього пункту податковий агент - професійний торговець цінними паперами, включаючи банк, з метою визначення об'єкта оподаткування під час виплати платнику податку доходу за придбані у нього інвестиційні активи враховує документально підтверджені витрати такого платника на придбання цих активів.
Згідно підпункту 170.2.9 пункту 170.2 статті 170 ПК податковим агентом платника податку, який здійснює операції з інвестиційними активами з використанням послуг професійного торговця цінними паперами, включаючи банк, є такий професійний торговець (крім операцій з цінними паперами, визначеними у підпункті 165.1.52 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу). Податковий агент під час кожного нарахування платнику інвестиційного прибутку нараховує (утримує) податок за ставками, визначеними пунктом 167.1 статті 167 цього Кодексу, та сплачує (перераховує) утриманий податок до бюджету під час кожного нарахування такого доходу, що не звільняє платника податку від подання річної податкової декларації при отриманні ним доходу, зазначеного у цьому пункті.
Як зазначалося, СП ТОВ «Драгон Капітал» як податковим агентом ОСОБА_4 згідно з платіжними дорученнями від 02.07.2014 №1216 та від 29.07.2014 №1275 перераховано на рахунок УДКСУ у Голосіївському районі міста Києва податок з інвестиційного прибутку всього в сумі 7 802 грн.
Позивач вважає, що СП ТОВ «Драгон Капітал» було надміру сплачено податку у розмірі 4080,75 грн, оскільки підлягало сплаті не 7 802 грн, а 3 721,25 грн.
Відповідно до пункту 43.1 статті 43 ПК помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.
За змістом підпункту 14.1.115 пункту 14.1 статті 14 ПК надміру сплачені грошові зобов'язання - суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату;
Згідно пунктів 43.2-43.5 статті 43 ПК у разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.
Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.
Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку.
Контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.
На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Таким чином, умовою для повернення органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, надміру сплачених податків є відповідний висновок контролюючого органу, який, у свою чергу, складається у зв'язку із наявністю такої переплати.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Колегія суддів суду апеляційної інстанції наголошує на тому, що позивач не наводить будь-яких мотивів щодо помилковості сплати податку у розмірі 7 802 грн замість 3 721,25 грн, не наводить будь-яких розрахунків та норм, застосованих нею при такому розрахунку.
Окрім того, як вбачається з акту від 17.12.2015 №831/26-57-17-01/НОМЕР_1, перевіркою достовірності та повноти відображення в податковій декларації відомостей про суми податку на доходи фізичних осіб, утримані податковим агентом, порушень не встановлено (пункт 2.17 та графа 7 таблиці пункту 2.18)
Як вірно вказав суд першої інстанції, посилання лист державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 15.09.2017 №10532/М/26-57-13-02-20 є необґрунтованим, оскільки будь-яких доказів на підтвердження відомостей, вказаних у цьому листі матеріали справи не містять.
Колегія суддів суду апеляційної інстанції також вважає за необхідне звернути увагу на те, що, як зазначено у підпункті 170.2.9 пункту 170.2 статті 170 ПК, податковий агент під час кожного нарахування платнику інвестиційного прибутку нараховує (утримує) та сплачує податок до бюджету.
Як вбачається з поданого позивачем розрахунку податкового зобов'язання (а.с. 34) нею було отримано інвестиційний прибуток з продажу акцій ПАТ «Центренерго», ПАТ «Донбасенерго», АТ «Райффайзен Банк Аваль» та отримано інвестиційний збиток з продажу акцій ПАТ «Мотор Січ».
СП ТОВ «Драгон Капітал» у відповідності викладених вище норм утримало та сплатило податок саме з отриманого інвестиційного прибутку. Нормами чинного законодавства не передбачено врахування податковим агентом інвестиційного збитку по іншим операціям при утриманні та сплаті податку з інвестиційного прибутку за прибутковою операцією.
Таким чином, утримані та сплачені податковим агентом позивача суми податку з інвестиційного прибутку не є ні помилково, ні надміру сплаченими, оскільки цей податок було перераховано у відповідності до вимог чинного законодавства, тобто без урахування податковим агентом інвестиційного збитку за результатами продажу акцій ПАТ «Мотор Січ».
Посилання скаржника на те, що податок в сумі 4 080,75 грн є набутим без достатньої правової підстави є необґрунтованим, оскільки як зазначалося, ці кошти були сплачені до бюджету у відповідності до вимог чинного законодавства. Доводи про помилковість посилання суду першої інстанції на картку особового рахунку, інтегровану картку платника податків, судом відхиляється, оскільки за встановлених судом на підставі наявних в матеріалах справи документів обставин, не вбачається, що податковим агентом позивача було переплачено 4 080,75 грн податку з інвестиційного прибутку.
Підсумовуючи викладене, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв правильне рішення про відмову у задоволенні позову.
Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення встановлені статтею 315 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).
Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Керуючись статтями 34, 243, 316, 321, 325, 328, 329, 331 КАС, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 квітня 2018 року - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя Є.О. Сорочко
Суддя Н.М. Літвіна
Суддя І.В. Федотов
Повний текст постанови складений 04.07.2018.