Справа № 826/14717/17 Суддя (судді) першої інстанції: Головань О.В.
25 червня 2018 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Судді-доповідача: Кобаля М.І.,
Суддів: Губської Л.В., Епель О.В.,
при секретарі: Кривді В.І.
за участю:
представника позивача: ОСОБА_3
представника відповідача: Норенко Т.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 лютого 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_5 до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_5 (далі по тексту - Позивач) звернулася до суду із адміністративним позовом до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) (далі - Відповідач) в якому просила:
- визнання протиправним та скасувати рішення про відмову у присвоєнні поштової адреси за заявою позивача від 01.06.2017 окремій частині житлового будинку (домоволодіння) по АДРЕСА_1
- стягнути на користь позивача 3 510 грн. матеріальної шкоди та 19 200 грн. моральної шкоди.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 лютого 2018 року зазначений адміністративний позов задоволено частково.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Заслухавши представників сторін, що прибули у судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін, виходячи з наступного.
Згідно із ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_5 є спадкоємцем по своєму чоловікові - ОСОБА_6, про що державним нотаріусом дванадцятої Київської державної нотаріальної контори Фещук Н.І. заведено спадкову справу №59761557. Спадкове майно включає, у тому числі, 1/3 частину земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 та частину житлового будинку на вказаній земельній ділянці.
14.03.2017 державним нотаріусом дванадцятої Київської державної нотаріальної контори Фещук Н.І. видано позивачу свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/3 частину земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 (зареєстровано в реєстрі за №3-949).
Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 18.04.2017 року у справі №2608/20306/12 за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_8, ОСОБА_9 про встановлення порядку користування земельною ділянкою ОСОБА_5 визнано правонаступником ОСОБА_6 (померлого чоловіка).
У 2007 році ОСОБА_6 за згодою співвласників здійснив реконструкцію з забудовою належної йому частини житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2.
Згідно декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 26.12.2011 №КВ18211113803 добудова введена в експлуатацію.
Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 01.04.2015 у справі №2/759/27/15 визнано укладеною мирову угоду між співвласниками житлового будинку, за умовами якої належну ОСОБА_6 частку у спільній часткової власності на житловий будинок виділено у натурі як окремий об'єкт нерухомого майна - частину домоволодіння (будинку), яка складається з житлових приміщень, умовно об'єднаних у квартиру, та окремо розташованих на земельній ділянці прибудинкових споруд (гаража та погріб).
Право власності на виділену рішенням суду частину домоволодіння (будинку) ОСОБА_6 зареєстровано не було.
ОСОБА_5 з метою реалізації своїх спадкових справ звернулася до державного реєстратора за реєстрацією права власності на успадковану частину домоволодіння.
Рішенням № 33866027 від 15.02.2017 Державним реєстратором на нерухоме майно відмовлено у реєстрації права власності на нерухоме майно у зв'язку з необхідністю подання документу про присвоєння поштової адреси виділеному з житлового будинку окремому об'єкту нерухомого майна - частині житлового будинку (домоволодіння).
01.06.2017 ОСОБА_5 звернулася до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) із заявою про присвоєння поштової адреси об'єкту нерухомого майна.
До заяви позивачем було додано наступні документи:
- пояснення до заяви про присвоєння поштової адреси об'єкту нерухомого майна;
- нотаріально засвідчена копія документа, що посвідчує право власності на земельну ділянку: свідоцтва про право на спадщину від 14.03.17 р. № 1394/216;
- нотаріально засвідчена копія правовстановлюючого документа на об'єкт нерухомого майна: свідоцтва про право на спадщину від 31.03.06 р. № 790/05;
- нотаріально засвідчена копія правовстановлюючого документа на об'єкт нерухомого майна: ухвала Святошинського районного суду міста Києва від 01.04.15 р. у справі № 2/759/27/15;
- копія технічного паспорту на частину житлового будинку від 26.01.16 р.;
- копія кваліфікаційного сертифікату від 26.03.13 р.;
- копія декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 26.12.11 р.;
- копія свідоцтва про смерть від 19.04.16 р.;
- копія довідки Дванадцятої Київської державної нотаріальної контори від 24.12.16 р. № 8564;
- копія витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 05.11.16 р.;
- копія згоди на прийняття в експлуатацію об'єкта та реєстрацію права власності від 15.10.11 р.;
- копія рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 15.02.17 р.;
- копія виконавчого (контрольно-геодезичного) знімання, топоснова М:500;
- копія листа Департаменту економіки та інвестицій від 10.04.17 р. № 050/08-2937;
- копія листа Департаменту економіки та інвестицій від 29.03.17 р. № 050/08-050/С-127/12528;
- копія листа Святошинської РДА від 19.05.17 р. № 387/33;
- копія паспорту заявника - ОСОБА_5, серії НОМЕР_1 виданого 21.05.09 р.;
- копія довіреності на представника від 07.10.16 р.;
- копія паспорту представника заявника.
Листом № 4755/0/06/27-17 від 14.06.2017 відповідачем відмовлено у задоволенні заяви позивача. Рішення мотивовано недотриманням вимог п. 4.17 Положення про реєстр адрес у місті Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради від 22.05.13 р. № 337/9394, а саме:
- позивачем не надано довідку про сплату пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва (при цьому, показники загальної площі (площ) та функціонального призначення об'єкта в цій довідці мають відповідати фактичним показникам загальної площі (площ) та функціонального призначення);
- не надано копію виконавчого (контрольно-геодезичного) знімання побудованих інженерних мереж для підключення об'єкту, зареєстрованого в містобудівному кадастрі міста Києва, оскільки поданий документ є план-схемою забудови земельної ділянки;
- не надано копії документа, що підтверджує право на спадкування частин домоволодіння на АДРЕСА_1.
03.10.2017 ОСОБА_5 повторно звернулася до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) із заявою про присвоєння поштової адреси об'єкту нерухомого майна.
Листом № 9276/0/06/27-17 від 27.10.2017 Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) у задоволенні заяви відмовлено. В обґрунтування зазначено про ненадання належним чином засвідченої копії документа, що посвідчує право власності на земельну ділянку чи право користування земельною ділянкою.
Позивач, вважаючи лист (рішення) № 4755/0/06/27-17 від 14.06.2017 про відмову у присвоєнні поштової адреси протиправним, звернулася до суду з даним позовом за захистом своїх прав та законних інтересів.
Приймаючи рішення про часткове задоволення адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване рішення, оформлене листом від 14.06.2017 №4755/0/06/27-17, не відповідає вимогам щодо обґрунтованості, тому є протиправним та підлягає скасуванню.
Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, відмова у видачі наказу про присвоєння поштової адреси з підстав ненадання довідки про сплату пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва на підставі п. 4.17 Положення є протиправною, оскільки згідно листів Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 10.04.2017 № 050/08-2937, 29.03.2017 №050/08-050/С-127/12528 та 04.08.2017 №050/08-6284 правові підстави для надання висновку щодо пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва відсутні.
Щодо ненадання копії виконавчого (контрольно-геодезичного) знімання побудованих інженерних мереж для підключення об'єкту, зареєстрованого в містобудівному кадастрі міста Києва, то вимагання вказаного документа є протиправним, оскільки жодним нормативно-правовим актом не визначено форми та порядку складання такого документа, що підтверджується листами Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 31.08.2017 №5-28-0.20-13903/2-17 та листом Мінрегіонбуду від 23.07.2017 №8/14.1-778-17.
Відсутність підстав для відмови з цього приводу також визнав і відповідач, оскільки у листі від 27.10.2017 № 9276/0/06/27-17 за результатами повторного звернення вказана підстава відсутня.
Щодо надання копії документа, що підтверджує право на спадкування, то вказані документи в повному обсязі долучені до звернення.
Так, позивачем в якості документа, що посвідчує право власності на земельну ділянку чи право користування земельною ділянкою надано нотаріально засвідчена копія свідоцтва про право на спадщину від 31 березня 2006 року № 790/05.
Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (стаття 126 Земельного кодексу України).
Відповідно до пункту «г» ч. 1 ст. 81 Земельного кодексу України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: прийняття спадщини.
Таким чином, свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/3 частину земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2, видане 14 березня 2017 року державним нотаріусом Дванадцятої Київської державної нотаріальної контори Фещук Н.І., є належним документом, що посвідчує право власності на земельну ділянку.
З огляду на викладене, відмова Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у присвоєнні поштової адреси є безпідставною, тому відповідне рішення підлягає скасуванню.
Крім того, ОСОБА_5 вважає, що рішеннями, діями та бездіяльністю відповідача їй завдано матеріальної та моральної шкоди, а саме: понесено витрати на замовлення виконання топографо-геодезичної підоснови М 1:500, тоді як вказана документація непотрібна для розгляду заяви позивача.
Вимоги в частині стягнення моральної шкоди позивач обґрунтовує завданням позивачу моральних страждань свідомими протиправними діями відповідача, обман позивача після попереднього досягнення усної домовленості щодо врегулювання всіх спірних питань.
Єдиний порядок присвоєння, реєстрації адрес об'єктів нерухомості та всіх змін у них, включаючи анулювання, а також порядок ведення реєстру адрес у місті Києві встановлює Положення про реєстр адрес у місті Києві, затверджене рішенням Київської міської ради від 22.05.2013 р. № 337/9394.
Зазначене Положення розроблено на основі Законів України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про регулювання містобудівної діяльності», постанови Кабінету Міністрів України від 25.05.2011 р. № 559 «Про містобудівний кадастр», рішення Київської міської ради від 24.05.2012 р. №588/7925 «Про Службу містобудівного кадастру», рішення Київської міської ради від 20.09.2012 р. № 70/8354 «Про затвердження Міської цільової програми створення та впровадження Містобудівного кадастру міста Києва на 2013 - 2015 роки» і встановлює на території міста Києва єдиний порядок присвоєння, реєстрації адрес об'єктів нерухомості та всіх змін у них, включаючи анулювання, а також порядок ведення реєстру адрес у місті Києві як одного із основних інформаційних ресурсів системи Містобудівного кадастру міста Києва.
Відповідно до пункту 1.2 Положення адреса будівлі, споруди, майнового комплексу пов'язана з їх стійким місцем розташування, юридично закріплена і використовується в офіційних документах, міських інформаційних системах реєстрації громадян, суб'єктів господарської діяльності, прав на об'єкти нерухомості та інших системах.
Відповідно до пункту 1.3 Положення дія цього Положення поширюється на юридичних і фізичних осіб, до компетенції яких належать питання оформлення технічної та правовстановлюючої документації для юридичних і фізичних осіб на об'єкти нерухомості, в тому числі на осіб, які проводять нотаріальну діяльність, а також на організації, що використовують адресну інформацію щодо об'єктів нерухомості на території міста в офіційних документах та інформаційних системах.
Пунктом 1.4 вказаного Положення визначено, що адреса - структурований опис сукупності реквізитів місця розташування об'єкта нерухомості на місцевості, що однозначно визначає даний об'єкт.
Відповідно до пункту 4.17 Положення до заяви про присвоєння поштової адреси додаються такі документи:
- завірена в установленому порядку копія документа, що посвідчує право власності на земельну ділянку чи право користування земельною ділянкою (за необхідності);
- для фізичної особи - копія паспорта, посвідка на проживання особи, яка мешкає в Україні, національний, дипломатичний чи службовий паспорт іноземця або документ, що його заміняє;
- для юридичної особи та фізичної особи - підприємця - копія виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців;
- завірена в установленому порядку копія правовстановлюючого документа на об'єкт нерухомого майна, а для новозбудованих об'єктів - зареєстрована декларація про готовність об'єкта до експлуатації або сертифікат, що засвідчує відповідність закінченого будівництвом об'єкта проектній документації та підтверджує його готовність до експлуатації;
- копія виконавчого (контрольно-геодезичного) знімання, зареєстрованого в містобудівному кадастрі міста Києва (для закінченого будівництвом об'єкта);
- довідка Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про сплату пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва (при цьому показники загальної площі (площ) та функціонального призначення об'єкта в цій довідці мають відповідати фактичним показникам загальної площі (площ) та функціонального призначення) або рішенню Київської міської ради про звільнення від сплати пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва (при цьому показники загальної площі (площ) та функціонального призначення об'єкта в такому рішенні мають відповідати фактичним показникам загальної площі (площ) та функціонального призначення);
- копія технічного паспорта об'єкта нерухомого майна, виготовленого відповідним суб'єктом господарювання згідно з наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24.05.01 р. № 127 «Про затвердження Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна».
У разі надання неповного комплекту документів, зазначених у цьому пункті, відсутності підстав для присвоєння об'єкта нерухомого майна поштової адреси заявнику протягом 10 робочих днів надається вмотивована письмова відмова.
Згідно матеріалів справи, ОСОБА_5, при зверненні з заявою від 01.06.2017, подано всі наявні документи на підтвердження її права на спадкування за померлим чоловіком щодо частині житлового будинку (домоволодіння) по АДРЕСА_1, у тому числі, на 1/3 частину земельної ділянки за вказаною адресою.
Позивачем надано нотаріально засвідчену копію документа, що посвідчує право власності на земельну ділянку, зокрема: свідоцтва про право на спадщину від 14.03.17 р. № 1394/216; нотаріально засвідчену копію правовстановлюючого документа на об'єкт нерухомого майна: свідоцтва про право на спадщину від 31.03.06 р. № 790/05; нотаріально засвідчену копію правовстановлюючого документа на об'єкт нерухомого майна: ухвала Святошинського районного суду міста Києва від 01.04.15 р. у справі № 2/759/27/15; копія свідоцтва про смерть від 19.04.16 р.; копію довідки Дванадцятої Київської державної нотаріальної контори від 24.12.16 р. № 8564; копію витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 05.11.16 р.
Вказані документи підтверджують право власності позивача на земельну ділянку на об'єкт нерухомого майна, що на ній розташований, як спадкоємця.
Між тим, якщо відповідач за результатами ознайомлення з вказаними документами дійшов висновку про те, що їх недостатньо, або вони не можуть бути підставою для визнання за позивачем права власності на нерухоме майно, про це мало бути чітко зазначено у рішенні про відмову у задоволенні заяви, тоді як лист Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 14.06.2017 р. № 4755/0/06/27-17 містить лише посилання на необхідність надання копії документу на підтвердження права спадкування.
Згідно матеріалів справи позивачем при зверненні з заявою від 01.06.2017 р. подано копію листа Департаменту економіки та інвестицій від 10.04.2017 р. № 050/08-2937, копію листа Департаменту економіки та інвестицій від 29.03.2017 р. № 050/08-050/С-127/12528, згідно яких позивача повідомлено, що висновок щодо пайової участі на частину об'єкта Порядком залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 15.11.16 р. №411/1415, не передбачено.
Тобто, відмова відповідача з підстав ненадання вказаної довідки Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) про сплату пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва є протиправною.
Крім того, при повторному зверненні позивача згідно заяви від 03.10.2017 вказані документи не надавалися, проте як, зазначене не стало підставою для відмови у задоволенні заяви, що додатково підтверджує необґрунтованість вказаних підстав для відмови.
Згідно матеріалів справи позивачем при зверненні з заявою від 01.06.2017 подано копію виконавчого (контрольно-геодезичного) знімання, топоснова М:500.
Після замовлення на виконання вимог листа від 14.06.2017 № 4755/0/06/27-17 копії виконавчого (контрольно-геодезичного) знімання побудованих інженерних мереж для підключення об'єкту, зареєстрованого в містобудівному кадастрі міста Києва, згідно рахунку-фактури від 08.09.2017 №100 та отримання результату виконаних робіт позивачем було з'ясовано, що фактично ним замовлено та оплачено виконання документа, що містить інформацію, яка попередньо надавалася до заяви від 01.06.2017 - копії виконавчого (контрольно-геодезичного) знімання, топоснова М:500.
Разом з тим, відсутність підстав вимагати вказаний документ підтверджується листами Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 31.08.2017 р. №5-28-0.20-13903/2-17 та листом Мінрегіонбуду від 23.07.2017 р. №8/14.1-778-17, оскільки жодним нормативно-правовим актом не визначено форми та порядку складання такого документа.
Аналіз наведених правових положень та вищезазначених обставин справи дає підстави колегії суддів апеляційної інстанції для висновку про необґрунтованість відмови у присвоєнні поштової адреси за заявою позивача від 01.06.2017 окремій частині житлового будинку (домоволодіння) по АДРЕСА_1, яка викладена в листі № 4755/0/06/27-17 від 14.06.2017.
Щодо позовних вимог про стягнення матеріальної шкоди суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Для отримання копії виконавчого (контрольно-геодезичного) знімання побудованих інженерних мереж для підключення об'єкту, зареєстрованого в містобудівному кадастрі міста Києва, на вимогу відповідача, ОСОБА_5 замовлено та оплачено послуги з виконання топографо-геодезичної підоснови М 1:500, за яку позивач сплатила 3510,00 грн., що підтверджується рахунком-фактурою №100 від 08.09.2017 (а.с.54).
Між тим, під час повторного звернення позивача до відповідача, було встановлено, що зазначений документ непотрібний для розгляду заяви позивача, щодо надання інформації, попередньо долученої до заяви від 01.06.2017, адже підставою для відмови позивачу, після звернення останньої до відповідача вдруге - 03.10.2017, стало ненадання належним чином засвідченої копії документа, що посвідчує право власності на земельну ділянку чи право користування земельною ділянкою.
Згідно ч. 5 ст. 21 КАС України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.
Ст. 1173 Цивільного кодексу України визначено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
Згідно ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
В даному випадку кошти у розмірі 3510,00 грн., сплачені позивачем квитанцією від 12.09.2017 на підставі рахунку-фактури №100 від 08.09.2017 р., є реальними збитками, що завдані виконанням неправомірних вимог відповідача, викладених у листі від 14.06.2017 р. № 4755/0/06/27-17. Тобто, між підставами для відмови у задоволенні заяви позивача та понесенням позивачем реальних збитків наявний причинно-наслідковий зв'язок.
Колегія суддів апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції, що вимоги позивача про відшкодування останній матеріальних збитків у розмірі 3510,00 грн. є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог в частині стягнення моральної шкоди суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Згідно ст. 56 Конституції України, кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Позовну вимогу щодо стягнення з відповідача на користь позивача моральну шкоду в розмірі 19 200 грн., колегія суддів вважає необґрунтованою, оскільки відповідно до пунктів 4 та 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.
Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювана та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачу моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Особа (фізична чи юридична) звільняється від відповідальності відшкодуванню моральної шкоди, якщо доведено, що остання заподіяна не з її вини. Відповідальність заподіювача шкоди без вини може мати місце лише у випадках, спеціально передбачених законодавством.
Враховуючи, що позивач не навела доказів причинного зв'язку між діями відповідача та завданою їй моральною шкодою та не вказала конкретно у чому полягає саме шкода, колегія суддів приходить до висновку про відсутність правових підстав вимагати відшкодування завданої моральної шкоди, оскільки таку шкоду позивачу не завдано.
Верховенство права є найважливішим принципом правової держави. Змістом цього принципу є пріоритет (тобто верховенство) людини, її прав та свобод, які визнаються найвищою соціальною цінністю в Україні. Цей принцип закріплено у ст. 3 Конституції України.
Окрім того, права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Як зазначено в п. 4.1 Рішення Конституційного суду України від 02.11.2004 р. N 15-рп/2004 суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує захист гарантованих Конституцією та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях визначив окремі ознаки принципу верховенства права у розбудові національних систем правосуддя та здійсненні судочинства, яких мають дотримуватись держави - члени Ради Європи, що підписали Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги правову позицію, яка висвітлена в п. 9 мотивувальної частини рішення Конституційного суду України від 30.01.2003 р. N 3-рп/2003, а саме: «Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом (стаття 8). Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права (стаття 2) і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (стаття 13)».
Колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що інші доводи апелянта не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, а тому судом до уваги не приймаються.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В даному випадку, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірність своїх дій та не надано обґрунтованих доводів прийняття рішення про відмову у присвоєнні поштової адреси за заявою позивача від 01.06.2017 окремій частині житлового будинку (домоволодіння) по АДРЕСА_1, відповідно до норм чинного законодавства.
Отже, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.
Обставини, викладені в апеляційній скарзі, до уваги не приймаються, оскільки є необґрунтованими та не є підставами для скасування рішення суду першої інстанції.
В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 243, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 лютого 2018 року - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.
Касаційну скаргу може бути подано безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст. 329 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.
Суддя-доповідач: М.І. Кобаль
Судді: Л.В. Губська
О.В. Епель