14 червня 2018 рокусправа № 808/4160/17
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя: Дурасова Ю.В.
судді: Лукманова О.М. Божко Л.А.
за участю секретаря судового засідання: Сонник А.В.
представника позивача: Панченка Сергія Миколайовича,
представника відповідача: Лактіонової Олени Миколаївни
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро апеляційну скаргу Запорізької митниці ДФС
на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 20.03.2018 (суддя Калашник Юлія Вікторівна, дата складання повного тексту 30.03.2018)
у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Метпромсервіс" до Запорізької митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови,-
Позивач, ТОВ "Метпромсервіс", звернувся з позовом до Запорізької митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови.
Позов обґрунтовано тим, що 08.06.2017 між ТОВ "Метпромсервіс" (Україна) "Покупець" та Interlink Metals Ц Chemicals AG (Швейцарія) "Продавець" укладено контракт згідно якого поставлено товар «Титан губчатий» марки ТГ-ТВ фракція -12+0, вагою 14,881 тн., на загальну суму 38690,60 USD. Відповідно до п.2 додаткової угоди №3 від 25.10.2017 до контракту оплата має бути здійсненна на протязі 30 календарних дня з моменту відвантаження Товару. Для здійснення митного оформлення зазначеного товару Товариством "Метпромсервіс" подано митну декларацію №UA112080/2017/024965, відповідно до якої митна вартість товару була визначена в розмірі відповідно до ціни контракту за першим (основним) методом, виходячи з ціни, встановленої сторонами у додаткової угоди №3 від 25.10.2017 до контракту №0806-СН від 08.06.2017 та визначеної у інвойсі, виставленому продавцем. Враховуючи умови поставки DAP Запоріжжя, митна вартість складає: титан губчатий марки ТГ-ТВ-1 фракція -12+0, 38690,60 USD за 14,881тн., 2,6 USD за 1 кг фізичної ваги. Разом з МД позивачем надані відповідачу документи на підтвердження якості, кількості та ціни поставленої продукції. Запорізька митниця ДФС 15.11.2017 пред'явила позивачу письмову вимогу щодо необхідності надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товарів. Позивач 16.11.2017, додатково надав відповідачу, документи. 27.11.2017 відповідачем прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №UA112080/2017/000084/2, відповідно до якого відповідач визначив митну вартість товару, заявленого позивачем до митного оформлення, за резервним шостим методом. Також, 27.11.2017 в оформлені МД №UA112080/2017/024965 від 14.11.2017 відмовлено, про що відповідачем оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA112080/2017/00505 від 27.11.2017. У вищевказаній картці відмови як причину у відмові у митному оформленні (випуску) товарів вказано те, що митним органом проведене коригування митної вартості та винесене відповідне рішення, що вимагає внесення змін до МД. В картці відмови також зазначено про вимогу, виконання якої забезпечить митне оформлення та пропуск товарів через митний кордон України, а саме подання нової МД згідно з рішенням про коригування заявленої митної вартості. Позивач вважає, що подані позивачем до митного оформлення документи повністю відповідали вимогам частини другої ст.58 Митного кодексу України і не створювали підстав для виникнення у митниці обґрунтованих сумнівів відносно не підтвердження чи невизначеності кількісно і достовірно та/або відсутності хоча б однієї із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. Таким чином, висновок відповідача про неможливість визначення митної вартості за першим основним методом за ціною контракту, є протиправним.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 20.03.2018 позов задоволено.
Визнано протиправними та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів № UA112080/2017/000084/2 від 27.11.2017 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA112080/2017/00505 від 27.11.2017, які прийняті Запорізькою митницею ДФС.
Рішення суду першої інстанції обґрунтовано тим, що позивачем доведено обґрунтованість визначення митної вартості товару за основним методом (за ціною договору (контракту) щодо товару, який імпортується (вартість операції)) та безпідставність застосування відповідачем резервного методу. При цьому відповідачем не доведено, що подані позивачем для визначення митної вартості товару документи містять розбіжності, що впливають на числове значення визначення митної вартості.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем (Запорізькою митницею ДФС) подано апеляційну скаргу, згідно якої просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Вважає, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права. Посилається на те, що документи, подані до митного оформлення мають розбіжності. Вважає, що імпортований товар «титан губчатий» задекларований позивачем за ціною нижчою ніж «титан губчатий», що експортується.
У судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, просить апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати та в задоволенні позову відмовити. Надав пояснення аналогічні викладеним в апеляційній скарзі.
Представник позивача у судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечив, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Суду пояснив, що імпортований товар «титан губчатий» має іншу фракцію, ніж фракція «титану губчатого», що експортується та про який зазначає митний орган, крім того не можна порівнювати товар що імпортується та експортується.
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що 08.06.2017 між ТОВ "Метпромсервіс" (Україна) "Покупець" та Interlink Metals & Chemicals AG (Швейцарія) "Продавець" укладено Контракт №0806-СН відповідно до якого, Interlink Metals Ц Chemicals AG зобов'язувалося поставити та передати у власність, а ТОВ "Метпромсервіс" прийняти та оплатити Товар в обсязі та за цінами, вказаними в Додатках та Доповненнях до контракту (а.с.12-18).
25.10.2017 ТОВ "Метпромсервіс" та Interlink Metals & Chemicals AG уклали додаткову угоду №3 до контракту №0806-СН від 08.06.2017, відповідно до якої ТОВ "Метпромсервіс" зобов'язувалося прийняти, a Interlink Metals Ц Chemicals AG поставити (передати) Титан губчатий марки ТГ-ТВ фракція -12+0, вагою 14,881 тн., на загальну суму 38690,60 USD (а.с.19).
Відповідно до п.3 додаткової угоди №3 від 25.10.2017 до контракту №0806-СН від 08.06.2017 оплата має бути здійсненна на протязі 30 календарних днів з моменту відвантаження Товару.
У вказаному Контракті №0806-СН від 08.06.2017, зазначено (п. 2.3), що ціни на Товар, який постачається за цим Контрактом, розуміються на умовах, зазначених у Додатках та Доповненнях до цього Контракту. (п. 5.7) Продавець повинен надати Покупцю наступні оригінали документів на момент надходження Товару Покупцю: 1.Рахунок (Інвойс) - 3 оригінали, 2.Пакувальний лист - 3 оригінали, 3.Сертифікат якості - 3 оригінали, 4.СМR - 3 оригінали. Не надання вказаних документів вважається не своєчасною поставкою. …".
Для проведення митного оформлення товару, поставленого за вищевказаним Контрактом №0806-СН від 08.06.2017 декларантом позивача 14.11.2017 по електронній системі до митного посту "Запоріжжя-центральний" подано митну декларацію якій присвоєно №UA112080/2017/024965 (а.с.20-21, 83-84).
При митному оформленні товар задекларований позивачем як: " 1.Титан губчатый марки ТГ-ТВ фракція -12+0 - 14881кг. Лот №№17160098, 17160110, 17160126, 17160134, 17160137, 17160138, 1710139. Ті - основа (&g ;= 97.75%, 96.53%). Загальна маса шматків титану губчатого розміром 0-1мм у фракції -12+0 складає не більш 50%. ГОСТ 17746-96. Призначені для виробництва феротитану. Виробник - "Корпорація ВСМПО-АВИСМА". Країна виробництва - RU".
Згідно з графою 43 МД №UA112080/2017/024965 від 14.11.2017 декларантом зазначено метод визначення митної вартості за ціною угоди (перший метод), передбачений ст.58 Митного кодексу України.
Умови поставки (графа 20 МД №UA112080/2017/024965 від 14.11.2017) - FCA ЕЕ Таллін.
При поданні МД №UA112080/2017/024965 від 14.11.2017 декларантом надано Запорізькій митниці ДФС: сертифікат якості №17160098 від 03.08.2017; сертифікат якості №17160110 від 03.08.2017; сертифікат якості №17160126 від 03.08.2017; сертифікат якості №17160134 від 04.08.2017; сертифікат якості №17160137 від 04.08.2017; сертифікат якості №17160138 від 04.08.2017; сертифікат якості №17160139 04.08.2017; пакувальний лист №3 від 25.10.2017; рахунок-фактура (інвойс) ISA09799 від 25.10.2017; автотранспортна накладна МЕТ-03 від 08.11.2017; декларація про походження товару ISA09799 від 25.10.2017; документ, що підтверджує вартість перевезення товару №97 від 09.11.2017; інвойс виробника 315238/01 від 04.08.2017; експортна ВМД виробника №104110 від 04.08.2017; контракт купівлі-продажу товарів №0806-СН від 08.06.2017; доповнення до контракту №3 від 25.10.2017; доповнення до контракту №3 від 25.07.2017; договір про надання послуг митного брокера №Т-457/16 від 27.12.2016; договір про перевезення №201 від 28.10.2016; договір про перевезення №V017 від 01.01.2017; договір про перевезення №Б307 від 19.10.2017; інформація про позитивні результати здійснення фітосанітарного контролю товару; інформація про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару; лист про призначення №06.07 від 06.07.2017; копія митної декларації країни відправлення 17ЕЕ1210ЕЕ73111796 від 08.11.2017 (а.с.84).
Запорізькою митницею ДФС декларанту направлено повідомлення згідно якого документи, які надані до митного оформлення товару, відповідно до положень ст.53 Митного кодексу України містять наступні розбіжності та не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена:
1) вага брутто/нетто товару різниться в комерційному інвойсі від 25.10.2017 №ІSА09799 та інвойсі з третіми особами від 04.08.2017 №315238/01, хоча кількість місць та ж сама;
2) відомості щодо хімічного складу товару в наданій до митного оформлення копії митної декларації країни виробника товару від 04.08.2017 №10411020/040817/0005016 не відповідають заявленому до митного оформленні. А саме згідно копії митної декларації країни виробника відсотковий вміст титану 96,43% - 99%, а згідно заявлених відомостей відсотковий вміст титану &?а;=97.75%, 96.53%;
3) в комерційному інвойсі від 25.10.2017 №ІSА09799 ціна за одиницю товару зазначена в кілограмах, хоча повинна бути зазначена в USD, а в яких одиницях виміру зазначена вага нетто у відповідній графі взагалі не вказано;
4) відповідно до п.4.1 зовнішньоекономічного контракту від 08.06.2017 №0806-СН - товар повинен відвантажуватися в упаковці, вказаній в відповідних додаткових умовах/доповненнях. Проте, в наданих до митного оформлення додаткових угодах до зовнішньоекономічного контракту вид пакування не зазначено. (а.с.86-87).
Також, Запорізькою митницею ДФС згідно з ч.3 ст.53 Митного кодексу України запропоновано декларанту надати впродовж 10 календарних днів:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) виписку з бухгалтерської документації;
3) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
4) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Крім того, враховуючи норми ч.6 ст.53 Митного кодексу України декларанту було запропоновано за власним бажанням подати додаткові наявні документи для підтвердження заявленої митної вартості товару.
16.11.2017 декларантом були надані наступні документи:
1) лист від 16.11.2017 №16/11 стосовно помилково наданих документів;
2) інвойс виробника від 31.08.2017 №316493/01;
3) експортна ВМД від 31.08.2017 №10411020/310817/0005698; 4) CMR виробника від 31.08.2017 №310817;
5) супроводжувальний лист від 07.08.2017 до CMR виробника від 31.08.2017 №310817;
6) інвойс від 25.10.2017 №ISA09799 із зазначенням валюти ціни.
За результатом аналізу додатково наданих декларантом документів судом першої інстанції встановлено що
- декларантом надано додатково інвойс виробника продукції від 31.08.2017 №316493/01, замість помилково наданих для іншої партії товару, натомість і в цьому випадку вага брутто товару різниться в комерційному інвойсі від 25.10.2017 №ISA09799 та інвойсі з третіми особами від 31.08.2017 №316493/01, при цьому, кількість місць та тип пакування ті ж самі;
- супроводжувальний лист від 07.08.2017 до CMR виробника від 31.08.2017 №310817 та CMR виробника від 31.08.2017 №310817, які є документами взаємодоповнюючими, видані різними датами протягом довготривалого терміну, з внесенням до супроводжувального листа номеру CMR та реєстраційного номеру транспортного засобу, хоча ці відомості на 07.08.2017 ще не були відомі, що ставить під сумнів достовірність даних, викладених в зазначених документах;
- в виправленому комерційному інвойсі від 25.10.2017 №ІSA09799 ціна за одиницю товару зазначена в кілограмах (" 2.60/kg/Kr"), хоча повинна бути зазначена в дол. США ("USD/kg"). Вищезазначене підтверджує суперечливість у відомостях щодо умов оплати за товари. До того ж, відповідно до п.4.1 зовнішньоекономічного контракту від 08.06.2017 №0806-СН - товар повинен відвантажуватися в упаковці, вказаній в відповідних додаткових умовах/доповненнях. Проте, в наданих до митного оформлення додаткових угодах до зовнішньоекономічного контракту вид пакування не зазначено, що ставить під сумнів виконання умови зарахування ціни упаковки до ціни товару, визначену п.4.2 зовнішньоекономічного контракту. На усунення цієї розбіжності декларантом взагалі не надано додаткових документів (а.с.54-55, 88-89).
Судом апеляційної інстанції встановлено, що суд першої інстанції до даних правовідносин правильно застосував норми Митного кодексу України.
Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. При цьому, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ч. 2 ст. 19).
Досліджуючи правильність прийняття судом першої інстанції рішення суду, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне дослідити ряд норм законодавства України, що регулюють дані правовідносини.
Так, відповідно до ч.1 ст.53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Як зазначено у ч.2 ст.53 Митного кодексу України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Водночас, згідно з ч.3 ст.53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
При цьому, слід зауважити, що Законом України №227-V від 05.10.2006 "Про приєднання України до Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур у зміненій редакції згідно з Додатком I до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур" Верховна Рада України постановила: Приєднатися до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, вчиненого 26 червня 1999 року в м.Брюсселі, в тому числі Додатку I та Додатку II до нього, прийнявши Спеціальні додатки (додаток III до Протоколу).
Відповідно до Стандартного правила 8 Розділу 1 Спеціального додатку А "Додатку III до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур (Спеціальні додатки)" у випадках, коли митна служба вимагає документи в зв'язку з представленням їй товарів, інформація, що міститься у цих документах, обмежується лише даними, необхідними для ідентифікації товарів та транспортного засобу.
Рекомендації Європейської економічної комісії ООН №18 "Заходи щодо спрощення процедур міжнародної торгівлі" 26-29 березня 2001 року вимагають щоб документарні вимоги були зведені до мінімуму.
Відповідно до Стандартного правила 3.16. Розділу 3 Загального додатку Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур (Кіотська конвенція) від 18.05.1973: "На підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства".
Відповідачем не доведено додержання вимог Закону України №227-V від 05.10.2006 "Про приєднання України до Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур у зміненій редакції згідно з Додатком I до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур", ст.53 Митного кодексу України при вимаганні від декларанта додаткових документів, оскільки документів, доданих до МД №UA112080/2017/024965 від 14.11.2017 цілком достатньо для ідентифікації товару.
У ч.1 ст.57 Митного кодексу України зазначено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Відповідно до ч.10 ст.58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:
1) витрати, понесені покупцем: в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням;
5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;
6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;
7) витрати на страхування цих товарів.
Згідно матеріалів справи судом першої інстанції досліджено Рішення про коригування митної вартості товарів, прийняте 27.11.2017 Запорізькою митницею за №UA112080/2017/000084/2 (митний пост "Запоріжжя-центральний") та Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA112080/2017/00505 від 27.11.2017 (а.с.66-70).
У Рішенні про коригування митної вартості товарів №UA112080/2017/000084/2 від 27.11.2017 зазначено наступне: "… Відповідно до даних ресурсу www.argusmedia.com у органу доходів і зборів наявна інформація щодо вищої вартості аналогічного товару (титанової губки марки TG-TV чи еквівалент), мінімальна ціна на яку в жовтні 2017 року, за період 10 днів, що передують даті складання інвойсу та додатку до зовнішньоекономічного договору 15.10.17-24.10.17, відповідно до методології частини 3 розділу З наказу ДФС від 11.09.15 №689, склала 6,75 дол.США/кг, що призвело до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів та до прийняття рішення про коригування митної вартості товарів заявленої декларантом, оскільки у митниці є підстави вважати, що заявлена декларантом митна вартість не ґрунтується на "дійсній вартості" імпортованих товарів, враховуючи положення статті VII ГАТТ. Відповідно до положень статті VII ГАТТ оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на "дійсній вартості" імпортованого товару. Під "дійсною вартістю" слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується для продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Враховуючи інформацію www.argusmedia.com ціна задекларованої продукції 2,6761 дол.США/кг для марки ТГ-ТВ нижче світових цін на титанову губку заявленої марки. Митна вартість може бути визнана за умови надання додаткових документів в повному обсязі, а саме: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини, а також інші додаткові документи за власним бажанням декларанта, враховуючі зазначені митницею зауваження та розбіжності. Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), не може бути застосований через те, що заявлені неповні відомості про митну вартість товару відповідно до вимог п.2 частини 6 статті 54 Кодексу. Декларант не надано в повному обсязі документів, які підтверджують митну вартість згідно з частиною 3 статті 53 Кодексу. Згідно з вимогами частини 4 статті 57 Кодексу проведено процедуру консультацій між органом доходів і зборів і декларантом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості товарів, за результатами якої прийнято рішення про неможливість застосування методів визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів та подібних (аналогічних) товарів в зв'язку з відсутністю інформації щодо вартості ідентичних та подібних (аналогічних) товарів відповідно до вимог та умов статей 59, 60 Кодексу. Методи визначення митної вартості на основі віднімання (додавання) вартості не можуть бути прийняті у зв'язку з відсутністю у декларанта та митниці інформації щодо складових митної вартості згідно з вимогами та умовами статей 62 та 63 Кодексу. Митна вартість товару, що імпортується, визначається із застосуванням резервного методу згідно наявної у органу доходів і зборів інформації, з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами й положеннями ГАТТ, відповідно до положень статті 64 Кодексу. Використане джерело інформації: мінімальна ціна на титан губчатий марки TG-TV та еквівалент, відповідно до даних видання www.argusmedia.com, розрахований з врахуванням норм частини 3 розділу 3 наказу ДФС від 11.09.2015 №689 за період 10 днів, що передують даті складання інвойсу та додатку до зовнішньоекономічного договору 15.10.2017-24.10.2017. Визначена митна вартість титану губчатого марки ТГ-ТВ складає 6,75 дол.США/кг. …" (а.с.67).
Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем не надано до суду допустимих доказів на підтвердження викладених у Рішенні про коригування митної вартості товарів №UA112080/2017/000084/2 від 27.11.2017 доводів необхідності переходу від основного методу визначення ціни імпортованого товару до другорядного.
Згідно матеріалів справи оформлення товару (задекларованого за МД №UA112080/2017/024965 від 14.11.2017) здійснено позивачем з урахуванням Рішення про коригування митної вартості товарів №UA112080/2017/000084/2 від 27.11.2017 і випущено відповідачем у вільний обіг вже за МД №UA112080/2017/026152 від 27.11.2017 під гарантію відповідно до розділу X Митного кодексу України (а.с.90-91).
Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що за змістом умов постачання FCA правил Інкотермс від 16.09.2010 "Free Carrier" ("Франко перевізник") означає, що продавець здійснює передачу товару перевізнику або іншій особі, номінованій покупцем, у власних приміщеннях або у іншому обумовленому пункті. Відповідно FCA від продавця вимагається виконання формальностей для вивезення, якщо такі застосовуються; це умови постачання, коли основну частину перевезення забезпечує покупець, при цьому, покупець самостійно обирає вид транспорту, сам організовує весь ланцюг доставки, укладає договори перевезення. Обов'язок продавця з постачання вважається виконаним, коли він постачає товар - після його митного оформлення у режимі експорту в обумовленому місті. Згідно пп."а" п.Б3 умов FCA покупець зобов'язаний за свій рахунок укласти договір перевезення товару від поіменованого місця постачання.
Матеріали справи містять копії наданих сторонами документів. Так, в автомобільній транспортній накладній СМR МЕТ-03 від 08.11.2017 вказано умови постачання - FCA Таллін (а.с.31).
При цьому, у Довідці про транспортні витрати по перевезенню вантажу (вих.№97 від 09.11.2017) оформленої ФОП ОСОБА_3 зазначено наступне: "… ціна транспортних витрат по перевезенню вантажу підприємству ТОВ "Метпромсевріс" (код ЄДРПОУ 31094633, юр.адреса Україна, 69014, м.Запоріжжя вул.Харчова, 6, р/р 26004059992834 в ЗРУ ПАТ КБ "ПриватБанк", МФО 313399); - метал в бочках; за Договором-Заявкою №08/11-01 від 08.11.2017, автомобілем НОМЕР_1 (СМР МЕТ-03) вага брутто 17694,14 кг, - від місця завантаження м.Таллінн, порт Маарду (Естонія) - до митного перетину Нові Яриловичі (Україна), становить - 30000 грн., без ПДВ. - від м/п Нові Яриловичі (Україна) до м.Запоріжжя - 19487,00 грн., без ПДВ. Страхування вантажу не проводилось. …" (а.с.32).
З урахуванням умов Контракту №0806-СН від 08.06.2017, транспортних документів, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за можливе погодитися з висновком суду першої інстанції про необхідність включення до вартості імпортованого за МД №UA112080/2017/024965 від 14.11.2017 товару вартості витрат на його транспортування до місця ввезення на митну територію України. також колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що зазначені Запорізькою митницею ДФС у повідомленні "розбіжності" (а.с.86-89) не мають суттєвого впливу на ціну товару, оскільки стосуються порядку заповнення реквізитів та стилю оформлення документів. Отже така розбіжність не впливає на числове значення визначення митної вартості товару, що прямо передбачено ст. 53 МКУ.
Надаючи правову оцінку доводам відповідача, викладених у Рішенні про коригування митної вартості товарів №UA112080/2017/000084/2 від 27.11.2017 колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що джерело для визначення митної вартості - "мінімальна ціна на титан губчатий марки TG-TV та еквівалент, відповідно до даних видання www.argusmedia.com, розрахований з врахуванням норм частини 3 розділу 3 наказу ДФС від 11.09.2015 №689 за період 10 днів, що передують даті складання інвойсу та додатку до зовнішньоекономічного договору 15.10.2017-24.10.2017. Визначена митна вартість титану губчатого марки ТГ-ТВ складає 6,75 дол.США/кг." є узагальненим.
Параграфом 2 Статті VII "Оцінка товару для митних цілей" Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ від 30.10.1947) передбачено: " 2. (a) Оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.(*) (b) Під "дійсною вартістю" слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи аналогічний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. У тому ступені, в якому на ціну такого чи аналогічного товару впливає кількість окремої трансакції, ціна, що розглядається, повинна єдиним способом пов'язуватися або (i) з порівнюваними кількостями, або (ii) з кількостями, не менш сприятливими для імпортерів, ніж ті, в яких більший обсяг товарів продається у торгівлі між країнами експорту та імпорту.(*) …".
Відповідно до підпункту "а" пункту 1 статті 5 "Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року": " 1. (a) Якщо імпортні товари або ідентичні чи подібні імпортні товари продаються в країні імпорту в якості імпортних, митна вартість імпортних товарів згідно з положеннями цієї Статті базується на ціні одиниці товарів, за якою імпортні товари або ідентичні чи подібні імпортні товари таким чином продаються у найбільшій сукупній кількості в той час або приблизно в той час, коли відбувається імпорт товарів, що оцінюється, особам, які не пов'язані з особами, у яких вони купують такі товари, при дотриманні вимог відрахування нижченаведеного: (…) (b) Якщо ні імпортні товари, ні ідентичні або подібні імпортні товари не продаються в час ввезення або приблизно в час ввезення товарів, що оцінюються, то митна вартість, яка в інших випадках підпадає під положення параграфа 1(а), ґрунтується на одиниці товару, за якою імпортні товари або ідентичні чи подібні імпортні товари продаються в країні імпорту в якості імпортних на найбільш ранню дату після імпорту товарів, що оцінюються, але до закінчення 90 днів після такого імпорту".
У пп."с" п.3 Примітки до статті 7 "Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року", зокрема, зазначено: " 3.Деякі приклади розумної гнучкості: (…) с) дедуктивний метод - вимога про те, що товари продаватимуся в "тому стані, як вони імпортуються", що містить в підпункті "а" пункту 1 статті 5, може тлумачитися гнучко; вимога про " 90 днів" може застосовуватись гнучко".
Отже, з урахуванням приписів Статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ від 30.10.1947), "Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року" суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що надане відповідачем (для порівняння цін) джерело для визначення митної вартості - МД №112080000/2017/22511 від 18.10.2017 містить застарілу (не актуальну) цінову інформацію на час ввезення ТОВ "Метпромсервис" товару "Титан губчатий марки ТГ-ТВ фракція -12+0 …" (а.с.93).
Стосовно ж обраного відповідачем джерела - інформації з сайту www.argusmedia.com, щодо товару титанова губка марки TG-TV та еквівалент, то, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем імпортувався інший товар, а також товар іншої фракції (а.с.95).
Матеріали справи містять лист компанії Argus Media Ltd, в якому міститься відповідь на запит ТОВ "Метпромсервис" щодо вартості на титанову губку, а саме титан губчатий марки ТГ-ОП-1 фракції -70+12мм та титан губчатий марки ТГ-ТВ-1 фракції -12+0мм. (а.с.117-118).
Зокрема, у листі компанії Argus Media Ltd зазначено, що дійсно на Європейському ринку (зі складу в Роттердамі) котирування на титан губчатий, в період з 06.06.2017 по 19.06.2017 була на рівні 7,80-8,45 доларів США/кг та з 20.06.2017 по 10.07.2017 на рівні 7,70-8,35 доларів США/кг.
Водночас, компанією Argus Media Ltd вказано, що матеріал на який Argus публікує ціну є кусковим, а матеріал порошкового розміру -12-0мм, це окремий ринок споживання та окремий рівень цін, у зв'язку з додатковими затратами на його переробку. Отже, не може порівнюватися фракція порошкового розміру (-12-0мм) з іншими фракціями, щодо яких передбачені інші якісні показники.
Вищезазначене підтверджує, що товар, який імпортувався позивачем є відмінним за ціновою політикою, за рахунок фракції, від титану губчатого у кусках (ціну якого помилково взято відповідачем як джерело інформації).
Колегія суддів апеляційної інстанції також погоджується, що у Рішенні про коригування митної вартості товарів №UA112080/2017/000084/2 від 27.11.2017 Запорізькою митницею ДФС не надано оцінки відповідності Інвойсу №ISА09799 від 25.10.2017 вимогам "Класифікатора додаткової інформації, необхідної для ідентифікації товарів, що вноситься до електронного інвойсу, який додається до митної декларації, заповненої на бланку єдиного адміністративного документа", затвердженого 17.09.2012 наказом Міністерства фінансів України №998, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.10.2012 за №1691/22003 (або Рекомендації Європейської економічної комісії ООН №6 "Формуляр-зразок уніфікованого рахунку - для міжнародної торгівлі" (ECE/TRADE/148) Женева, вересень 1983 року), наявність в ньому будь-яких вад чи дефектів тощо.
При цьому слід взяти до уваги, що відповідно до п.9.6 Рекомендації Європейської економічної комісії ООН №18 "Заходи щодо спрощення процедур міжнародної торгівлі" Женева, вересень 1982 року: "… митні органи повинні, як правило, приймати будь-який комерційний рахунок, який містить всі необхідні подробиці (незалежно від того, узгоджений він з формуляром-зразком уніфікованого рахунку ООН), як дійсної фактури для мети митного очищення; у тих країнах, де національне митне законодавство передбачає спеціальний документ (окрім митної декларації) у доповнення до комерційного рахунку, слід вивчити можливість відмови від цієї вимоги. …".
Отже, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про наявність всіх необхідних цінових показників в Інвойсі №ISА09799 від 25.10.2017, можливості його застосування для визначення митної вартості "Титан губчатий марки ТГ-ТВ фракція -12+0" (а.с.30).
Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за можливе погодитися з висновком суду першої інстанції, що відповідачем не обґрунтована необхідність застосування як джерело для визначення митної вартості товару саме "мінімальна ціна на титан губчатий марки TG-TV та еквівалент, відповідно до даних видання www.argusmedia.com, розрахований з врахуванням норм частини 3 розділу 3 наказу ДФС від 11.09.2015 №689 …" та не взяті до уваги інші джерела цінової інформації.
Аналогічна правова позиція щодо застосування норм матеріального права висловлена і Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, зокрема, у постанові від 21.02.2018 у справі №820/17417/14 (провадження №К/9901/3371/18).
У п.3 розділу 3 "Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України", затверджених 11.09.2015 наказом ДФС України №689, зазначено: " 3.Посадова особа органу доходів і зборів, яка здійснює аналіз, виявлення та оцінку ризиків, повинна враховувати особливості формування вартості товарів, які реалізуються в порядку біржової торгівлі. При здійсненні аналізу, виявлення та оцінки ризиків товарів, які є об'єктом біржової торгівлі, ціну договору щодо товару, який імпортується (вартість операції), без урахування витрат на доставку, комісійних витрат, премії або знижки за фактичну якість товару і премії продавцю необхідно порівнювати зі значенням біржових котирувань за період 10 днів, що передує даті складання рахунка-фактури (інвойсу) або додатку (специфікації) до зовнішньоекономічного договору (контракту). При здійсненні аналізу, виявлення та оцінки ризиків на підставі сировинних складових ураховуються дані про вміст сировини, що використовується для виготовлення цього товару. За відсутності даних про щоденні біржові котирування для аналізу, виявлення та оцінки ризиків використовується інформація про середні значення біржових котирувань за календарний місяць, в якому здійснювалось відвантаження товару".
Відповідачем, який заперечував проти позову, не надано до суду доказів вивчення всіх можливих джерел інформації, передбачених "Методичними рекомендаціями щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України" при прийнятті Рішення про коригування митної вартості товарів №UA112080/2017/000084/2 від 27.11.2017 та визначенні ціни імпортованого ТОВ "Метпромсервис" товару.
Як наслідок, Запорізькою митницею ДФС не доведено причини надання переваг одним джерелам цінової інформації перед іншими.
Також, як зазначено у ч.1 ст.55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Відповідно до ч.2 ст.57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні (ч.2 ст.58 Митного кодексу України).
Згідно з ч.3 ст.58 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
Відповідачем не доведено, що використані декларантом відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірно або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні, відповідно до приписів ч.2 ст.58 Митного кодексу України.
На думку колегії суддів апеляційної інстанції Запорізькою митницею ДФС не доведено правомірність переходу до другорядних методів визначення митної вартості товарів, як то передбачено п.2 ч.1 ст.57 Митного кодексу України.
З урахуванням обставин справи та досліджених доказів колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що Запорізькою митницею ДФС не доведено наявність правових підстав для прийняття Рішення про коригування митної вартості товарів №UA112080/2017/000084/2 від 27.11.2017.
Доказів притягнення декларанта чи перевізника товару до відповідальності за ст.483 Митного кодексу України за надання неправдивих відомостей для визначення митної вартості товару Запорізькою митницею ДФС - матеріали справи не містять.
Отже, Запорізькою митницею ДФС не доведено, що подані позивачем для визначення митної вартості товару документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Аналогічна правова позиція щодо застосування норм матеріального права висловлена і колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, зокрема, у постанові від 31.03.2015 у справі №21-127а15.
Надаючи правову оцінку прийняттю Запорізькою митницею ДФС Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, яка є предметом спору у цій справі колегія суддів апеляційної інстанції виходить з наступного.
Згідно з ч.12 ст.264 Митного кодексу України у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи органу доходів і зборів.
Як зазначено у п.7.1 Розділу VІІ "Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа", затвердженого 30.05.2012 наказом Міністерства фінансів України №631, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10.08.2012 за №1360/21672 (надалі - "Порядок виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа"), у всіх випадках відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення оформлюється картка відмови за формою, наведеною в додатку 2 до цього Порядку. Картка відмови складається за допомогою АСМО у межах строку, відведеного статтею 255 Кодексу для завершення митного оформлення, посадовою особою митного органу, якою прийнято рішення про відмову.
У картці відмови зазначаються причини відмови, наводяться вичерпні роз'яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а також вказується інформація про порядок оскарження рішення про відмову (п.7.2 Розділу VІІ "Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа").
У поданій до суду Картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA112080/2017/00505 від 27.11.2017 зазначені причини відмови аналогічні викладеним у Рішенні про коригування митної вартості товарів №UA112080/2017/000084/2 від 27.11.2017.
Отже, підсумовуючи викладене, можна дійти висновку, що відповідачем не доведено наявність обґрунтованого сумніву щодо правильності задекларованої позивачем митної вартості товару після отримання від позивача документів. Таким чином, відповідач необґрунтовано витребував у позивача додаткові документи. Отримавши від декларанта документи, які, на думку суду, підтверджують правильність задекларованої митної вартості товару за основним методом, відповідач з порушенням норм права здійснив застосування другорядних методів.
Виходячи з викладених доводів, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення позовних вимог.
Вищезазначене є мотивом для відхилення судом апеляційної інстанції аргументів, викладених в апеляційній скарзі, оскільки аргументи відповідача спростовуються доводами, викладеними позивачем.
На думку колегії суддів апеляційної інстанції, виходячи з обставин справи та норм законодавства України, що регулює дані правовідносини, права, свободи та інтереси позивача захищені.
Доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу рішення суду першої інстанції, тому не можуть бути підставою для його скасування.
Керуючись 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Запорізької митниці ДФС на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 20 березня 2018 р. - залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 20 березня 2018 р. - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили 14.06.2018 та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів в порядку та строки передбачені ст. 328, 329 КАС України.
Вступну та резолютивну частини постанови проголошено 14.06.2018.
В повному обсязі постанова виготовлена 21.06.2018.
Головуючий суддя: Ю.В. Дурасова
Суддя: О.М. Лукманова
Суддя: Л.А. Божко