12 червня 2018 рокусправа № 200/10949/17(2-а/200/956/17)
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя: Божко Л.А.
судді: Лукманова О.М. Дурасова Ю.В.
за участю секретаря судового засідання: Сонник А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро апеляційну скаргу Департамента патрульної поліції Національної поліції України на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 29 вересня 2017 року у справі № 200/10949/17(2-а/200/956/17) ухвалену суддею Литвиненко І.Ю., текст постанови складено 29 вересня 2017 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Інспектора 6 роти 1 батальйону департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції у м. Дніпрі Коліус Ганни Олександрівни про визнання дій неправомірними та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -
У липні 2017 року позивач звернувся до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська , у якому просив скасувати постанову інспектора 1-го батальйону 6-ої роти управління патрульної поліції у м. Дніпрі Каліус Г.О. серії ЕАА № 114925 від 22 червня 2017 року, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КпАП України.
Постановою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 29 вересня 2017 року позов задоволено.
Не погодившись з постановою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 29 вересня 2017 року відповідач подав апеляційну скаргу, де просив скасувати постанову суду та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини по справі, колегія суддів, вважає, що останню необхідно залишити без задоволення з огляду на наступне.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 22 червня 2017 року інспектором 1-го батальйону 6-ої роти УПП у м. Дніпрі Коліус А.О. винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення, серії ЕАА № 114925, про вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КпАП України, та піддано ОСОБА_1 адміністративному стягненню у вигляді штрафу у розмірі 255 гривень
Вирішуючи справу по суті та задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог, а також відповідно, з неправомірності спірного рішення відповідача.
Колегія суддів апеляційного суду, уважно дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, погоджується з такими висновками суду 1-ї інстанції і вважає їх обгрунтованими, з огляду на наступне.
Правовідносини, які виникли між сторонами, врегульовані нормами Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ від 10 жовтня 2001 року №1306 (далі по тексту - Правила), КАС України, КУпАП, Законом України «Про Національну поліцію».
Слід також зазначити, що відповідно до положень ст.251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, показаннями свідків, показаннями технічних приладів чи засобів, фото- і кіно-зйомки, відеозапису, які використовувалися при нагляданні за виконанням правил норм і стандартів, що стосуються забезпечення дорожнього руху.
Частиною 1 статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 33 КУпАП передбачено, що стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.
При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Положеннями статті 73 КАС України (в редакції на час вчинення правопорушення) встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України(в редакції на час вчинення правопорушення) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України(в редакції на час вчинення правопорушення) покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Звертаючись до суду з апеляційною скаргою відповідачем, як суб'єктом владних повноважень не доведено факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 122 КУпАП та не надано до суду жодних доказів на підтвердження правомірності свого рішення.
Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Отже, з викладених правових норм вбачається, що правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності, зокрема, за ч.1 ст.122 КУпАП, є наявність складу вчиненого адміністративного правопорушення, що має підтверджуватися належними і допустимими доказами.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права, неповне з'ясування чи недоведеність обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.
Судова колегія дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.
Керуючись ст. ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Департамента патрульної поліції Національної поліції України - залишити без задоволення.
Постанову Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 29 вересня 2017 року- залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з 12.06.2018 року, за приписами пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України є остаточною та оскарженню не підлягає
Головуючий суддя: Л.А. Божко
Суддя: О.М. Лукманова
Суддя: Ю.В. Дурасова