22 травня 2018 рокусправа № П/811/1883/17
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя: Божко Л.А.
судді: Лукманова О.М. Уханенко С.А.
за участю секретаря судового засідання: Сонник А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградської області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2018 р. (суддя Ю.П. Пасічник) повний текст рішення складено 03 березня 2018 року по справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградської області про визнання протиправним та скасування рішення, -
У листопаді 2017 р. позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградської області в якому просив - визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0002491303 від 17 липня 2017 року, про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування на 22198 грн. 61 коп., у тому числі за податковими зобов'язаннями на 17758 грн. 89.коп., за штрафними (фінансовими) санкціями на 4439 грн. 72 коп.; - визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0000511303 від 14 липня 2017 року зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 21705 грн. 31 коп.;- визнати протиправним та скасувати рішення №0000881303 від 14 липня 2017 року про застосування, штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску на суму 2170 грн. 53 коп.;- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 14 липня 2017 року, про збільшення суми грошового зобов'язання з військового збору на 1849 грн. 89 коп., у тому числі за податковими зобов'язаннями на 1479 грн. 91 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями на 369 грн. 98 коп.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2018 р. адміністративний позов задоволено повністю.
Рішення мотивовано тим, що відповідачем не доведено належними доказами правомірність висновків про порушення позивачем податкового законодавства
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Апеляційна скарга фактично обгрунтована тим, що під час перевірки виявлено порушення вимог Податкового кодексу щодо порядку формування та відображення у звітності валових витрат за результатами діяльності позивача у 2016р.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що посадовими особами відповідача було проведено документальну планову виїзну перевірку позивача, щодо дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2014р. по 31.12.2016р., дотримання законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2014р. по 31.12.2016р., з питань правильності нарахування та сплати податку на додану вартість за період з 01.01.2014р. по 31.12.2016р.
Результати перевірки оформлені актом віл 25.05.2017р. №76/11-28-1303/НОМЕР_2
На підставі вищевикладеного відповідачем прийнято оскаржувані рішення:
- податкове повідомлення-рішення №0002491303 від 17 липня 2017 року, про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування на 22198 грн. 61 коп., у тому числі за податковими зобов'язаннями на 17758 грн. 89.коп., за штрафними (фінансовими) санкціями на 4439 грн. 72 коп. - вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0000511303 від 14 липня 2017 року зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 21705 грн. 31 коп. (а.с. 126);
- рішення №0000881303 від 14 липня 2017 року про застосування, штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску на суму 2170 грн. 53 коп. (а.с. 125); податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 14 липня 2017 року, про збільшення суми грошового зобов'язання з військового збору на 1849 грн. 89 коп., у тому числі за податковими зобов'язаннями на 1479 грн. 91 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями на 369 грн. 98 коп. (а.с.123).
З матеріалів справи вбачається, що нарахування ПДФО, зобов'язання зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та застосування штрафних санкцій з єдиного внеску, а також збільшення суми грошового зобов'язання з військового збору мають похідний характер від суми на яку збільшено дохід (прибуток), отриманий від діяльності позивача, оскільки їх розмір визначався виходячи саме з цієї суми.
За наслідками розгляду відповідачем заперечення на акт перевірки сума на яку збільшено дохід позивача становить 98660,48 грн.
Отже, розмір ПДФО становить 98660,48 грн. х 18% = 17758,89 грн.
Порядок оподаткування доходів фізичних осіб - підприємців визначений ст. 177 ПК України.
Відповідно до п. 177.2 ст. 177 ПК України об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.
Пунктом 177.4 ст. 177 ПК України визначено перелік витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування, а саме: витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат (п.п.177.4.1 п. 177.4 ст. 177 ПК України); витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі - працівники), які включають витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на оплату за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами розд. IV ПК України); обов'язкові виплати, а також компенсація вартості послуг, які надаються працівникам у випадках, передбачених законодавством, внески платника податку на обов'язкове страхування життя або здоров'я працівників у випадках, передбачених законодавством (п.п. 177.4.2 п. 177.4 ст. 177 ПК України); суми податків, зборів, які пов'язані з проведенням господарської діяльності такої фізичної особи - підприємця (крім податку на додану вартість для фізичної особи - підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, та акцизного податку, податку на доходи фізичних осіб з доходу від господарської діяльності, податку на майно); суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірах і порядку, встановлених законом; платежі, сплачені за одержання ліцензій на провадження певних видів господарської діяльності фізичною особою - підприємцем, одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, які пов'язані з господарською діяльністю фізичної особи - підприємця (п.п. 177.4.3 п. 177.4 ст. 177 ПК України); інші витрати, до складу яких включаються витрати, що пов'язані з веденням господарської діяльності, які не зазначені в підпунктах 177.4.1 - 177.4.3 п. 177.4 ст. 177 ПК України, до яких відносяться витрати на відрядження найманих працівників, на послуги зв'язку, реклами, плати за розрахунково-касове обслуговування, на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності, на транспортування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов'язані з транспортуванням продукції (товарів), вартість придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг (п.п. 177.4.4 п. 177.4 ст. 177 ПК України). Фізичні особи - підприємці на загальній системі оподаткування мають право (за власним бажанням) включати до складу витрат, пов'язаних з провадженням їх господарської діяльності, амортизаційні відрахування з відповідним веденням окремого обліку таких витрат (п.п. 177.4.6 п. 177.4 ст. 177 ПКУ).
Як вірно втанеовлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, позивачем ведеться Книга обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність.
Зокрема на сторінці 50 книги містяться підсумкові записи щодо суми доходу та витрат пов'язаних з отриманням доходу за 2106р.
Сума доходу становить 3872880,92 грн. Сума витрат 3608135,67 грн. Сума чистого оподатковуваного доходу становить 46490,43 грн.
Сума чистого оподатковуваного доходу знайшла своє відображення в податковій декларації про майновий стан і доходи за 2016р.
Сторінка 15 акту перевірки позивача містить аналогічні цифрові показники загального оподатковуваного доходу позивача, при цьому зазначається, що перевіркою правильності визначення загального оподатковуваного доходу, отриманого від провадження діяльності з 01.01.2014р. по 31.12.2016р., відображеного в розділі ІІІ податкової декларації про майновий стан та доходи та додатку 5 і додатку Ф4 за 2014-2016роки до декларації про майновий стан і доходи, порушень не встановлено.
Таким чином, сам лише факт наявності дебіторської заборгованості не може свідчити про неправомірне формування валових витрат, оскільки як вказав позивач в судовому засідання та не спростовував відповідач, в книзі обліку доходів та витрат відображено не всі без винятку витрати, а лише ті, які покриті доходом.
Враховуючи вищезазначене, колегія суду приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
В межах апеляційної скарги підстави для скасування або зміни постанови суду першої інстанції відсутні.
Керуючись ст. ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградської області - залишити без задоволення.
Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2018 р.- залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя: Л.А. Божко
Суддя: О.М. Лукманова
Суддя: С.А. Уханенко