12 червня 2018 року
справа № 804/1509/18
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя: Божко Л.А.
судді: Лукманова О.М. Дурасова Ю.В.
за участю секретаря судового засідання: Сонник А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро апеляційну скаргу Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2018 р. ухвалену суддею Рябчук О.С., в приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду ., повний текст постанови складено 02 квітня 2018 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФИМ" до Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування рішень та карток відмови, -
У лютому 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю “ФИМ” звернулося з адміністративним позовом до Дніпропетровської митниці ДФС України в якому просило : визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA110080/2017/100022/1 від 01.11.2017 р., та картку відмови в прийняття митної вартості декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА10080/2017/00090 від 01.11.2017р.; визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA110080/2017/100023/1 від 20.11.2017р., та картку відмови в прийняття митної вартості декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110080/2017/00110 від 20.11.2017р.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2018 р. адміністративний позов задоволено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, де просив скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що рішення про коригування митної вартості товарів №UA110080/2017/100022/1 від 01.11.2017 р. та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА10080/2017/00090 від 01.11.2017р, а також рішення №UA110080/2017/100023/1 від 20.11.2017р та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110080/2017/00110 від 20.11.2017р, винесені митним органом відповідно та у межах чинного законодавства, просив відмовити в задоволенні адміністративного позову.
Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини по справі, колегія суддів, вважає, що останню необхідно залишити без задоволення з огляду на наступне.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що між позивачем та компанією INATEX Sp. z o.o. (м. Бяла, Польща) (далі - продавець) укладено контракт №100217 від 15 лютого 2017 року (далі - контракт №100217), згідно якого продавець постачає позивачу сировину - “нитки поліефірні, текстуровані, dtex167/48f, нефарбовані” (далі - нитки, товар), виробництва ВАТ “СветлогорскХимволокно”, Білорусь, яка використовується позивачем для власного виробництва продукції.
Відповідно до укладеного контракту №100217 продавець взяв на себе зобов'язання продати, а позивач прийняти та оплатити товар у відповідності з умовами зазначеними в контракті. У контракті №100217 та додатках №1,2,3 до нього зазначена назва товару, його кількість, умови поставки та оплати.
На підставі зазначеного контракту №100217 та додатку №2 до нього, позивач отримав товар, в розмірі 17 662,80 кг на суму 25 611,07 євро по ціні 1,45 євро/кг на умовах поставки FСА 95-001 Віаlа k/Zgіеrzа.
Для здійснення митного оформлення товару 02.06.2017 року позивачем по електронній системі було подано митну декларацію UA110080/2017/006338. Митна вартість товару заявлена за ціною контракту (основний метод) відповідно до статті 58 МК України.
З декларацією позивачем було надано документи визначені ч. 2 ст. 53 МК України, які обґрунтовують заявлену позивачем митну вартість, визначену ним за основним (першим) методом, а саме:
- контракт №100217 від 15.02.2017 року;
- доповнення № 8 від 25.10.2017 року;
- комерційна пропозиція від 20.10.2017р.;
- рахунок 19/17/SC від 27.10.2017року;
- СМR №070510 від 27.10.2017 року;
- сертифікати якості товару;
- сертифікат походження товару № РL/МF/АК 0824068 від 27.10.2017 року;
- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг №50 від 30.10.2017 року;
- договір про перевезення 290517 від 29.05.2017 року;
- інформацію про позитивні результати здійснення фітосанітарного та радіологічного контролів;
- копію декларації країни відправлення № 17PL362010NS17DEAO від 27.10.2017 року.
При перевірці правильності визначення митної вартості товару, від митниці надійшло повідомлення, в якому зазначено, що документи, які надані для оформлення товару містять розбіжності у назвах пунктів відправлення, щодо оплати товару та не врахування всіх складових митної вартості товару.
У рамках проведення консультацій та з метою обґрунтування вибору методу визначення митної вартості партії товару, що оцінюється, декларанту запропоновано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, як то передбачено ч. 3, 6 ст.53 МКУ:
- договір (угоду, контракт) з третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
- рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
- рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Позивач надав до митниці наступні додаткові документи, зокрема МД ІМ 40 ААUA125010.2017.008444.001 від 06.10.2017 року, відповідно до якої ТОВ “Келтік” м. Київ, по контракту з компанією “INATEX” (Польща) провело розмитнення нитки за ціною 1,42 Євро/кг на умовах FСА Biala.
Однак, відповідач відмовився врахувати наведену в листах позивача інформацію для підтвердження заявленої позивачем митної вартості нитки.
01.11.2017 року за декларацією UA110080/2017/006361 позивач отримав: Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110080/2017/00090, у оформленні товарів за визначеною основним методом та заявленою декларантом митною вартістю та Рішення про коригування митної вартості товару UA110080/2017/100022/1 від 01.11.2017, в якому митна вартість товару скоригована до 1,60 євро за одиницю з використанням другорядного методу (метод -2-а).
У зв'язку з незгодою з прийнятим рішенням, за заявою позивача випущено товар у вільний обіг під гарантійні зобов'язання та надано до митного органу декларацію UA110080/2017/006373 від 01.11.2017 року, в якій розрахунок митної вартості оформлено згідно ч. 7 ст.55 МК України.
10.11.2017 року позивач отримав наступну партію нитки за митною декларацією UA110080/2017/006760 від 20.11.2017 року згідно контракту №100217 та Додатку №9 від 06.11.2017 р. в розмірі 17 417,5 кг на суму 25 255,38 євро по ціні 1,45 євро/кг на умовах поставки FСА 95-001 FСА Biala.
Для митного оформлення були надані документі визначені ч. 2 ст. 53 МК України, які обґрунтовують заявлену позивачем митну вартість, значену ним за основним (першим) методом, а саме:
- контракт №100217 від 15.02.2017 року;
- доповнення № 9 від 06.11.2017 року;
- комерційна пропозиція від 03.11.2017 року;
- рахунок 20/17/SC від 07.11.2017року;
- СМR №070651 від 07.11.2017 року;
- сертифікати якості товару;
- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг №52 від 09.11.2017 року;
- договір про перевезення 290517 від 29.05.2017 року;
- інформацію про позитивні результати здійснення фітосанітарного та радіологічного контролів;
- копію декларації країни відправлення №17PL362010NS189EW від 07.11.2017 року;
Позивач отримав повідомлення від митниці про виявлені розбіжності у назвах пунктів відправлення, щодо оплати товару та не врахування всіх складових митної вартості товару, що, на думку посадових осіб органу відповідача, надавало їм підстави сумнівів щодо повноти включення до розрахунку митної вартості товару суми транспортних витрат позивача.
У той же час, за декларацією UА110080/2017/006760 від 20.11.2017р. позивач отримав: Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UА110080/2017/00110 від 20.11.2017 року у оформленні товарів за визначеною основним методом та заявленою декларантом митною вартістю та рішення про коригування митної вартості товару №UА110080/2017/100023/1 від 20.11.2017 року, в якому митна вартість товару скоригована до 1,60 євро за одиницю з використанням другорядного методу
Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до ст.49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно ч.1 ст.52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VІІІ цього Кодексу та цією главою.
За приписами ч.2 ст.52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Як встановлено ч.1 ст.53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Відповідно до ч.2 ст.53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Як передбачено ч.3 ст.53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
У разі, якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію) (ч.4 ст.53 Митного кодексу).
Відповідно до ст.53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (ч.6 ст.53 Митного кодексу України).
Як встановлено ч.1 ст.54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Згідно ч.6 ст.54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Відповідно до ч.1 ст.55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Відповідно до ст.57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
При цьому, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
У разі, якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.58 Митного кодексу України основний метод визначення митної вартості не застосовується, якщо використані декларантом відомості не підтверджені документально або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості і з цією метою мають повноваження витребувати додаткові документи для перевірки правильності зазначеної митної вартості товару в разі наявності підстав для сумніву в правильності митної оцінки товару, що переміщується через митний кордон України.
З матеріалів справи вбачається, що декларантом (позивачем) для підтвердження обґрунтованості заявленої у деклараціях митної вартості товару № UA110080/2017/006361 від 01.11.2017 року та №UA110080/2017/006760 від 20.11.2017 року були надані документи, передбачені ч.2 ст. 53 МК України.
Проте, при перевірці правильності визначення митної вартості товару, Дніпропетровською митницею встановлено, що документи, які надані до митного оформлення товару містять розбіжності.
Зокрема, щодо рішення про коригування митної вартості товарів №UA110080/2017/100022/1 від 01.11.2017 року, виявлена розбіжність в назвах пунктів відправлення та умовах поставки: у доповнені №8 від 25.10.2017 до контракту №100217 від 15.02.2017 року (зазначено FСА 95-001 Віаlа k/Zgіеrzа); рахунку № 19/17/SС від 27.10.2017 року та накладній №070510 від 27.10.2017 року (зазначено FСА Віаlа (РL).
Щодо рішення про коригування митної вартості товарів №UA110080/2017/100023/1 від 20.11.2017 року, у доповнені №9 від 06.11.2017 до контракту №100217 від 15.02.2017 року (зазначено FСА 95-001 Віаlа k/Zgіеrzа); рахунку №20/17/SС від 07.11.2017 року та накладній №070651 від 07.11.2017 року (зазначено FСА Віаlа (РL).
Так, у своїх поясненнях позивач вказав, що документи, подані для оформлення разом з митними деклараціями містять ідентичну інформацію про пункт відправлення, а саме: код (індекс) - 95-001, а далі адресу пункту відправлення (95-001, Віаlа k. Zgierza, ul. WolaRogozinska, 5), а отже, відповідач мав можливість встановити повну адресу пункту відправлення за допомогою інформації, що міститься в інших документах, поданих до митного контролю.
Відтак, з урахуванням вищенаведеного, суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованими доводи позивача з приводу відсутності підстав для обєктивних сумнівів митного органу щодо заявленої декларантом митної вартості товару.
З огляду на викладені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції в достатньому обсязі зясовано обставини справи та ухвалено законне і обґрунтоване рішення, у звязку з чим, підстав для скасування рішення суду, в межах доводів апеляційної скарги, не існує.
Керуючись ст. ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2018 р.- залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя: Л.А. Божко
Суддя: О.М. Лукманова
Суддя: Ю.В. Дурасова