05 липня 2018 року м. Чернігів Справа № 825/2265/18
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Тихоненко О.М., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (далі - ГУПФУ в Чернігівській області, відповідач) про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови позивачу в перерахунку пенсії з урахуванням всіх складових грошового забезпечення, на які було нараховано та сплачено збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування; зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії, з урахуванням сум матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та одноразової грошової винагороди, компенсації за невикористану відпустку згідно довідки Академії Державної пенітенціарної служби та зобов'язання відповідача здійснити виплату перерахованої пенсії з моменту виникнення права на її отримання.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що з 2017 є пенсіонером, перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію за вислугу років відповідно до ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб». Позивач в травні 2018 року звертався до відповідача з заявою про перерахунок пенсії з урахуванням при обчисленні пенсії всіх складових грошового забезпечення, у тому числі, одноразової грошової винагороди, матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та компенсації за невикористану відпустку на які нараховані та сплачені страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що не увійшли для нарахування та призначення пенсії, однак відповідач відмовив у проведенні перерахунку пенсії. Вважає, що дії відповідача є протиправними і такими, що порушують його права, оскільки вказані вище виплати є одноразовими додатковими видами грошового забезпечення, які відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 13.06.2018 відкрито провадження та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). У відповідності до ч. 3 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України заявами по суті є позов та відзив.
Від ГУПФУ в Чернігівській області 03.07.2018 до суду надійшов відзив, в якому відповідач просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що відповідачем не було порушено вимог чинного законодавства, оскільки позивачеві проведено перерахунок і виплату пенсії з 01.01.2018 і вона виплачується в новому збільшеному розмірі. Вказані виплати не являються складовими щомісячних додаткових видів грошового забезпечення для обчислення пенсії, а тому позовні вимоги є безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку у відповідача та відповідно до ст. 12 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХІІ) з 13.09.2017 отримує пенсію за вислугу років.
Як вбачається з матеріалів справи позивач звернувся з заявою до ГУПФУ в Чернігівській області про перерахунок пенсії, однак листом від 18.05.2018 № 3013/03/Ч-12 ГУПФУ в Чернігівській області відмовило позивачу в перерахунку пенсії з тих підстав, що вказані позивачем виплати не є складовою щомісячних додаткових видів грошового забезпечення для обчислення пенсії (а.с.12-15).
Відповідно до ч. 3 ст. 43 Закону № 2262-ХІІ пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 7 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей» (далі - Постанова № 393) передбачено, що пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення:
відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням;
щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії.
Таким чином, вищезазначеними нормами законодавства не передбачено включення в додаткові види грошового забезпечення, які враховуються для призначення пенсії одноразової грошової винагороди, матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та компенсації за невикористану відпустку.
Тобто, суд приходить до висновку, що згідно ч. 3 ст. 43 Закону № 2262-ХІІ для визначення розміру пенсії окрім щомісячних премій та відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентної надбавки за вислугу років до щомісячних додаткових видів грошового забезпечення враховуються лише щомісячні надбавки, доплати, підвищення, а не щомісячні винагороди, а також допомоги, компенсації, індексації тощо - одноразові види грошового забезпечення.
Відповідна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20.02.2018 у справі № 286/2987/16-а.
Статтею 151-2 Конституції України передбачено, що рішення та висновки, ухвалені Конституційним Судом України, є обов'язковими, остаточними і не можуть бути оскаржені.
Так, в рішенні Конституційного Суду України від 13.05.2015 № 4-рп/2015 у справі № 1-9/2015 зазначено, що аналіз наведених положень Закону № 2262-ХІІ вказує на єдиний підхід законодавця до визначення видів грошового забезпечення військовослужбовців, які враховуються, як при призначенні пенсій (стаття 43 Закону), так і при перерахунку раніше призначених пенсій (стаття 63 Закону). Граматичний аналіз положень першого речення частини третьої статті 63 Закону дає підстави стверджувати, що слова «надбавок, доплат, підвищень» є встановленою конструкцією словосполучення «нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення», яка вказує на те, що такими видами є лише надбавки, доплати, підвищення.
З аналізу положень Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» вбачається, що грошове забезпечення є однією із соціальних гарантій, що надаються військовослужбовцям. При цьому до інших гарантій законом віднесено: продовольче, речове та інше забезпечення військовослужбовців, пільги та компенсації військовослужбовцям та членам їх сімей, одноразова грошова допомога тощо. Відтак, матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога на вирішення соціально- побутових питань, винагорода за участь в АТО та компенсації за невикористану відпустку не належать до надбавок, доплат або підвищення, тобто не є додатковими видами грошового забезпечення в розумінні статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а відносяться до інших соціальних гарантій, що надаються військовослужбовцям та членам їх сімей.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень доведено правомірність своїх дій та рішень.
При вирішенні даної справи судом були враховані положення частини 2 статті 2 та частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України.
А отже, з урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 14000, РНОКПП НОМЕР_1) до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул. П'ятницька, 83-а, м. Чернігів, 14005, код ЄДРПОУ 21390940) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга, з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Суддя О.М. Тихоненко
Повний текст рішення складено 05.07.2018.