05 липня 2018 року м. Чернігів Справа № 825/2258/18
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді - Бородавкіної С.В.
розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1П.) 08.06.2018 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (далі - ГУПФ України в Чернігівській області) та просить:
- визнати протиправною відмову відповідача у проведенні йому перерахунку та виплати пенсії;
- зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплату пенсії, починаючи з 01.10.2015, з урахуванням у складі грошового забезпечення, з якого призначається пенсія, грошової винагороди за безпосередню участь в АТО за грудень 2014 року в сумі 3000,00 грн. та січень 2015 року в сумі 3000,00 грн.
Позов мотивовано тим, що ГУПФ України в Чернігівській області пенсія йому призначена на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб». Однак, відповідачем розрахунок пенсії здійснений без врахування грошової винагороди за безпосередню участь в АТО за грудень 2014 року та січень 2015 року. Зазначив, шо оскільки з вказаних сум ним було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, то вони відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія.
Ухвалою судді від 12.06.2018 відкрито провадження у справі, призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) та встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження для надання відзиву на позов.
У встановлений ухвалою суду строк відповідач подав відзив на позов, в якому просив відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог та зазначив, що надана позивачем довідка не може бути підставою для перерахунку пенсії, а винагорода за участь в АТО не є щомісячною, тому не може включатися до розміру грошового забезпечення, з якого обраховується пенсія. В обґрунтування наведеного посилається на постанову Верховного Суду від 20.02.2018 у справі № К/9901/1465/17.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги мають бути задоволені частково, виходячи з такого.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є пенсіонером органів внутрішніх справ, з 01.10.2015 перебуває на обліку в ГУПФ України в Чернігівській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» в розмірі 56% грошового забезпечення.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 пенсія призначена з врахуванням таких складових грошового забезпечення: посадовий оклад - 2500,00 грн.; оклад за військове звання - 2000,00 грн.; надбавка за вислугу років (45%) - 2025,00 грн.; премія (2,05%) - 133,76 грн. Всього: 6658,76 грн. Розмір пенсії становить 3728,91 грн. (6658,76*56%), з урахуванням доплати до попереднього розміру пенсії (постанова КМУ № 103 від 21.02.2018) (24,84 грн.) - 3753,75 грн. (а.с. 24, 25).
Крім того, рішенням Семенівського районного суду Чернігівської області від 24.01.2018 у справі № 744/1299/17 (провадження № 2-а/744/17/2018), яке набрало законної сили 01.03.2018, в тому числі, зобов'язано ГУПФ України в Чернігівській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії, починаючи з 01.10.2015, з урахуванням у складі грошового забезпечення, з якого призначається пенсія, грошової виплати у вигляді матеріальної допомоги на оздоровлення при наданні основної відпустки в сумі 850,00 грн. (а.с. 11-12, 28-29).
20.04.2018 Ліквідаційною комісією УМВС України в Чернігівській області ОСОБА_1 видано довідку № 1134/124/21/01-2018 про суми нарахованої та виплаченої грошової винагороди за безпосередню участь в АТО (а.с. 10).
Ознайомившись з її змістом, ОСОБА_1 звернувся до ГУПФ України в Чернігівській області із заявою про перерахунок його пенсії на підставі долученої до неї вищевказаної довідки, з урахуванням розміру грошової винагороди за безпосередню участь в АТО за грудень 2014 року та січень 2015 року, яка, на його думку, відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з якого нараховується пенсія.
Листом від 25.05.2018 за № 3114/03/В-12 ГУПФ України в Чернігівській області відмовило позивачу у здійсненні перерахунку пенсії, оскільки законодавством України, що регулює спірне питання, не передбачено обчислення пенсії з розміру вищевказаної виплати. Крім того, вказана виплата не є складовою щомісячного додаткового виду грошового забезпечення для обчислення пенсії, не має постійний характер, тому не повинна включатись в довідку для обчислення пенсії. Відповідачем зазначено, що пенсія ОСОБА_1 виплачується згідно з чинним законодавством (а.с. 8-9).
Вважаючи вказану відмову протиправною, ОСОБА_1 звернувся до суду з відповідним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних приватних закладів для догляду непрацездатними.
Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
В Україні визнається і діє принцип верховенства права, Конституція України має найвищу юридичну силу, її норми є нормами прямої дії, а тому органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (стаття 8, частина друга статті 19 Основного Закону України).
В Рішенні від 06 липня 1999 року №8-рп/99 у справі за конституційним поданням Міністерства внутрішніх справ України щодо офіційного тлумачення положень статті 5 Закону України «Про статус ветеранів військової служби і ветеранів органів внутрішніх справ та їх соціальний захист»(справа про ветеранів органів внутрішніх справ) Конституційний Суд України прямо зазначив, що служба в органах внутрішніх справ має ряд специфічних властивостей (служба в правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей), що повинно компенсуватись наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексом організаційно-правових та економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби в органах внутрішніх справ, так і після звільнення у запас або у відставку.
Громадяни мають бути впевненими у своїх законних очікуваннях, а також в тому, що набуте ними на підставі чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано. Тобто, набуте право не може бути скасоване чи звужене (правові позиції Конституційного Суду України в таких рішеннях: від 22 вересня 2005 року № 5-рп/2005, від 29 червня 2010 року № 17-рп/2010, від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010, від 11 жовтня 2011 року № 10-рп/2011).
Відповідно до частини третьої статті 43 Закону України від 09.04.1992 №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262; у редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу) пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей" №393 від 17.07.1992 пенсії обчислюються з розміру грошового забезпечення, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 р. - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з урахуванням таких його видів:
відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням;
щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням. Середня сума щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається шляхом ділення на 24 загальної суми цих видів грошового забезпечення за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їхніх сімей визначені Законом України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-XII).
Військовослужбовцям у зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації (стаття 1-2 Закону № 2011-ХІІ).
Частиною першою статті 9 Закону № 2011-ХІІ встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Відповідно до частини другої цієї статті до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.2014 № 158 (зі змінами від 31.01.2015 №24) встановлено грошову винагороду за участь в антитерористичних операціях та бойових діях (далі за текстом - винагорода за участь в АТО).
Зазначена грошова винагорода виплачується особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, правоохоронних органів, які приймають безпосередню участь в антитерористичних операціях з 1 травня 2014 року в розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення та заробітної плати, але не менш ніж 3000 гривень, у розрахунку на місяць, а у 2015 році розмір винагороди визначається виходячи з розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних додаткових видів місячного грошового забезпечення постійного характеру, премії та повинен становити не менш як 3 тис. гривень на місяць.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 20.01.2016 № 18 «Деякі питання грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та поліцейських» встановлено, що в особливий період або під час проведення антитерористичної операції військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Генеральної прокуратури України, особам рядового і начальницького складу Державної пенітенціарної служби, Державної служби з надзвичайних ситуацій та поліцейським за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду виплачується винагорода у розмірах, визначених керівниками відповідних державних органів за погодженням з Міністерством фінансів та Міністерством соціальної політики, у межах бюджетних призначень.
Розміри винагороди визначаються пропорційно часу участі у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду.
Таким чином названа грошова винагорода відноситься до складу грошового забезпечення осіб, які приймають участь в АТО постійно з часу її запровадження, і має щомісячний характер.
Крім того, статтею 66 Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.
Відповідно до частини першої статті 66 цього Закону до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які, відповідно до ЗУ «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
Стаття 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Аналіз зазначених норм дає підстави вважати, що винагорода за безпосередню участь в АТО, нарахована ОСОБА_1 УМВС України в Чернігівській області протягом останніх 24 місяців перед місяцем звільнення, з якої сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, відноситься до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 20.10.2015 у справі № 559/3342/14-а (щодо щомісячної додаткової грошової винагороди), від 10.03.2015 у справі № 21-70а15 (щодо матеріальних допомог), постановах Верховного Суду від 23.01.2018 у справі № 495/6612/16-а, від 22.03.2018 у справі № 604/319/17, від 28.02.2018 у справі № 522/9660/16-а, від 20.03.2018 у справі № 683/2837/16-а, від 20.02.2018 у справі № 346/2949/17.
Судом встановлено, що предметом спору у даній справі є перевірка правомірності відмови пенсійного органу у перерахунку пенсії позивача на підставі наданих додаткових документів, відповідно до положень статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
В матеріалах справи міститься копія довідки Ліквідаційної комісії УМВС України в Чернігівській області від 20.04.2018 № 1134/124/21/01-2018, яка була надана позивачем до ГУПФ в Чернігівській області під час звернення із заявою для перерахунку пенсії, в якій зазначено про виплату ОСОБА_1 грошової винагороди за безпосередню участь в АТО в грудні 2014 року в сумі 3000,00 грн. та січні 2015 року в сумі 3000,00 грн., із якої сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 78,00 грн. та яка не врахована при розрахунку пенсії позивача (а.с. 10).
Тобто, в даному випадку, позивач звернувся до пенсійного органу із заявою про перерахунок пенсії за вислугу років з доданими до неї документами, що підтверджують розмір фактично отриманих у складі грошового забезпечення сум, які безпідставно не враховані пенсійним органом під час призначення пенсії позивачу.
Доводи відповідача, з посиланням на постанову Верховного Суду від 20.02.2018 у справі № К/9901/1465/17 щодо того, що ОСОБА_1 не має права на перерахунок пенсії з врахуванням грошової винагороди за безпосередню участь в АТО на підставі виданої Ліквідаційною комісією УМВС України в Чернігівській області довідки, суд вважає необґрунтованими, оскільки вони спростовуються висновками, викладеними в постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 420/1232/16-а (провадження № К/9901/15703/18).
Крім того, з наданої позивачем довідки можна встановити, що саме із спірних сум було сплачено єдиний соціальний внесок в законодавчо встановленому розмірі.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод як джерело права.
Згідно з частиною 1 статті 1 Першого протоколу до цієї Конвенції кожній фізичній або юридичній особі забезпечується право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Встановлено, що ОСОБА_1 мав обґрунтовані та розумні сподівання на призначення пенсії за вислугу років у правильному розмірі. Ухиляючись від здійснення перерахунку цієї пенсії, ГУПФ України в Чернігівській області невиправдано втручається у право позивача на мирне володіння належними йому грошовими коштами. Такі дії свідчать про порушення частини 1 статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, про яке позивач дізнався лише в квітні 2018 року. Таким чином, посилання відповідача по недотримання ОСОБА_1 строків звернення до суду є необґрунтованими.
Щодо дати, з якої відповідач повинен провести перерахунок пенсії ОСОБА_1, суд враховує таке.
Відповідно до статті 63 Закону № 2262, перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Як вбачається з матеріалів справи пенсію позивачу було призначено 01.10.2015. При цьому, ОСОБА_1 звернувся до ГУПФ України в Чернігівській області із заявою про перерахунок пенсії 25.04.2018. Враховуючи вищевикладені положення статті 63 Закону № 2262, суд вважає, що позивачу має бути здійснений перерахунок пенсії з 25 квітня 2017 року.
Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
При цьому, відповідач - ГУПФ України в Чернігівській області не довів суду правомірності своїх дій та рішень. Таким чином, з огляду на викладене, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1
Щодо клопотання позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, то суд вважає, що в його задоволенні слід відмовити, оскільки в розумінні статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, а не його обов'язком. Крім того, у суду відсутні підстави вважати, що рішення суду виконане не буде.
Відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору.
Керуючись статтями 227, 241-246, 250,263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул. П'ятницька, 83а, м. Чернігів, 14005, код ЄДРПОУ 21390940) щодо відмови ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, вул. Нова, 81, м. Семенівка, Чернігівська область, 15400) у проведенні перерахунку раніше призначеної пенсії, відповідно до довідки Ліквідаційної комісії управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області від 20.04.2018 № 1134/124/21/01-2018.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул. П'ятницька, 83а, м. Чернігів, 14005, код ЄДРПОУ 21390940) провести ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, вул. Нова, 81, м. Семенівка, Чернігівська область, 15400) перерахунок та виплату пенсії, починаючи з 25 квітня 2017 року, врахувавши до складу грошового забезпечення, з якого була нарахована пенсія грошову винагороду за безпосередню участь в АТО за грудень 2014 року в сумі 3000,00 грн. та січень 2015 року в сумі 3000,00 грн., з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, відповідно до довідки Ліквідаційної комісії управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області від 20.04.2018 № 1134/124/21/01-2018, з урахуванням раніше виплачених сум.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга, з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII ''Перехідні положення'' Кодексу адміністративного судочинства України, подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 05 липня 2018 року.
Суддя С.В. Бородавкіна