27 червня 2018 року справа № 823/1507/18
11 год. 55 хв. м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Кульчицького С.О.,
за участю: секретаря судового засідання - Волобуєва В.А.,
позивача - особисто, представника відповідача - за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження, в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Чигиринської районної державної адміністрації Черкаської області про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі,
До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) із адміністративним позовом до Чигиринської районної державної адміністрації Черкаської області (далі - відповідач) про стягнення заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що відповідач невиконуючи рішення суду, яке набрало законної сили, протиправно не поновлює його на роботі.
Відповідач проти позову заперечував з підстав вказаних у відзиві на позов та послався на те, що посада позивача ліквідована, внаслідок чого не має можливості виконати рішення суду.
Ухвалою від 18.06.2018 підготовче провадження закрито та призначено розгляд справи по суті.
У судовому засіданні позивач пояснив, що внаслідок невиконання постанови Черкаського окружного адміністративного суду від 13.12.2016 у справі № 823/1674/16 відповідач порушує його право, а тому повинен нести відповідальність передбачену ст. 236 Кодексу законів про працю України.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечувала проти позову, вказавши на те, що відповідач не повинен нести відповідальність, так як поновлення позивача на посаді, якої не існує - є протиправним.
Дослідивши докази, заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов та відзив, оцінивши докази за внутрішнім переконанням суд зазначає про таке.
Розпорядженням голови Чигиринської районної державної адміністрації Черкаської області «Про звільнення ОСОБА_1О.» від 31.10.2016 № 97-к, позивача звільнено з посади заступника начальника управління - начальника відділу координації землеустрою та державного контролю за використанням та охороною земель управління агропромислового розвитку районної державної адміністрації.
У подальшому розпорядженням Чигиринської районної державної адміністрації Черкаської області від 14.11.2016 № 111-к «Про упорядкування структури районної державної адміністрації» внесено зміни до структури управління агропромислового розвитку райдержадміністрації, посаду заступника начальника управління - начальника відділу координації землеустрою та державного контролю за використання та охороною земель управління агропромислового розвитку Чигиринської районної державної адміністрації Черкаської області ліквідовано.
Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 13.12.2016 у справі № 823/1674/16, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 28.02.2017:
- визнано дії Чигиринської районної державної адміністрації Черкаської області по звільненню заступника начальника управління - начальника відділу координації землеустрою та державного контролю за використання та охороною земель управління агропромислового розвитку Чигиринської районної державної адміністрації Черкаської області ОСОБА_1 неправомірними;
- визнано протиправним та скасовано розпорядження Чигиринської районної державної адміністрації Черкаської області « Про звільнення ОСОБА_1О.» від 31.10.2016 № 97-к;
- поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника начальника управління - начальника відділу координації землеустрою та державного контролю за використання та охороною земель управління агропромислового розвитку Чигиринської районної державної адміністрації Черкаської області з 01.11.2016;
- стягнуто з Чигиринської районної державної адміністрації Черкаської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 8834 грн 40 коп.
У зв'язку з не виконанням відповідачем у добровільному порядку рішення суду, позивачем 23.03.2017 отримано виконавчий лист № 823/1674/16, який останній направив для примусового виконання до Державної виконавчої служби.
Відповідно до ст. 5 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців). Правова природа діяльності органів державної виконавчої служби та її основне призначення полягає саме в примусовому виконанні рішень суду, в тому числі постанов судів про поновлення на посадах у відносинах публічної служби, які набрали законної сили, що і є підставою для негайного їх виконання. Добровільне виконання рішення суду боржником - це його законодавчо встановлений обов'язок. Зокрема, зазначений обов'язок не є похідним від дій особи (подання заяви чи виконавчого листа для відкриття виконавчого провадження), яку поновлено на роботі. В таких випадках держава в особі органу державної виконавчої служби несе відповідальність за виконання остаточних судових рішень.
Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника вважається виконаним боржником з дня видання відповідно до законодавства про працю наказу або розпорядження про поновлення стягувача на роботі та внесення відповідного запису до трудової книжки стягувача, після чого виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження (ч. 2 ст. 65 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII).
29 вересня 2017 року у зв'язку із невиконанням постанови Черкаського окружного адміністративного суду від 13.12.2016 у справі № 823/1674/16 та застосуванням до Чигиринської районної державної адміністрації Черкаської області згідно з постановами про накладення штрафу від 27.06.2017 та від 27.07.2017 штрафних санкцій, а також повідомлення про вчинення кримінального злочину постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області ОСОБА_2 від 29.09.2017 закінчено виконавче провадження №53950979 за виконавчим листом № 823/1674/16, виданого 23.03.2017.
Лише 11.06.2018 позивача призначено на посаду заступника начальника - начальника відділу у Черкаському районі міськрайонного управління у Черкаському районі та м. Черкасах Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області з 12.06.2018. Вимушений прогул позивача припинився з часу прийняття його на роботу - тобто з 12.06.2018.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає, що предметом розгляду даної справи є встановлення наявності правових підстав для стягнення на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу при затримці виконання рішення суду у справі про поновлення його на посаді за період з 14.12.2016 по 12.06.2018.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч.3 ст. 5 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом.
Приписами ст. 235 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) обумовлено, що у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.
Відповідно до ч. 1 ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції, яка діяла на час ухвалення Черкаським окружним адміністративним судом постанови про поновлення позивача на посаді заступника начальника управління - начальника відділу координації землеустрою та державного контролю за використання та охороною земель управління агропромислового розвитку Чигиринської районної державної адміністрації Черкаської області з 01.11.2016, постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Частиною 2 ст. 257 зазначеного Кодексу встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.
При цьому п. 3 ч. 1 ст. 256 цього ж Кодексу передбачено, що постанови суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби виконуються негайно.
У п. 34 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.1992 «Про практику розгляду судами трудових спорів» роз'яснено, що рішення про поновлення на роботі вважається виконаним з дня видання власником або уповноваженим ним органом про це наказу.
За правилами ч. 2 ст. 235 КзПП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Статтею 236 КЗпП України встановлено, що у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.
Зазначена вище стаття КЗпП України не містить жодних застережень, що власник або уповноважений ним орган може не відповідати за затримку виконання рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника.
Щодо посилання відповідача на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 12.04.2016 по справі № 823/1674/16, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду, якою позивачу відмовлено у задоволені заяви позивача про визнання неправомірною бездіяльності відповідача щодо невиконання рішення суду, як на доказ правомірності бездіяльності щодо не поновлення на роботі суд зазначає про таке.
Вказаною ухвалою суду, позивачу відмовлено у задоволенні заяви про визнання неправомірною бездіяльності відповідача, щодо поновлення на роботі з підстав відсутності посади, яку займав позивач перед звільненням.
Однак обставини встановлені в ухвалі Черкаського окружного адміністративного суду від 12.04.2018 по справі № 823/1674/16, не спростовують обов'язку відповідача виконати рішення суду, яке набрало законної сили.
Суд зауважує, що відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Європейську Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.
У п.п. 46, 48, 51, 53, 54 рішення Європейського суду з прав людини від 15.10.2009 у справі «ОСОБА_3 проти України» (заява № 40450/04) зазначено, що від особи, яка домоглася винесення остаточного судового рішення проти держави, не можна вимагати ініціювання окремого провадження з його примусового виконання. Відповідний державний орган, який було належним чином поінформовано про таке судове рішення, повинен вжити всіх необхідних заходів для його дотримання або передати його іншому компетентному органу для виконання. Заявникові не можна дорікати за неподання до державної виконавчої служби заяви чи виконавчого листа для відкриття виконавчого провадження. Право на суд, захищене статтею 6, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок. Відповідно необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов'язкового для виконання судового рішення може становити порушення Конвенції. Саме на державу покладено обов'язок дбати про те, щоб остаточні рішення, винесені проти її органів, установ чи підприємств, які перебувають у державній власності або контролюються державою, виконувалися відповідно до зазначених вище вимог Конвенції. Держава не може виправдовувати нестачею коштів невиконання судових рішень, винесених проти неї або проти установ чи підприємств, які перебувають в державній власності або контролюються державою. Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади.
Отже, з дня ухвалення рішення про поновлення позивача на роботі у відповідача виник обов'язок щодо його виконання.
Більш того, стягуючи з відповідача по справі № 823/1674/16 середню зарплату суд встановив, що позивач здійснив вимушений прогул з вини відповідача.
На час розгляду цієї справи постанова Черкаського окружного адміністративного суду № 823/1674/16 є чинною та не виконаною в частині поновлення позивача на посаді, а тому суд вважає, що позивач має право на виплату йому середнього заробітку за час затримки.
Абзацом 1 ст. 240-1 КЗпП України встановлено, що у разі, коли працівника звільнено без законної підстави або з порушенням встановленого порядку, але поновлення його на попередній роботі неможливе внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації, орган, який розглядає трудовий спір, зобов'язує ліквідаційну комісію або власника (орган, уповноважений управляти майном ліквідованого підприємства, установи, організації, а у відповідних випадках - правонаступника), виплатити працівникові заробітну плату за весь час вимушеного прогулу.
Отже, твердження відповідача про те, що позивача неможливо поновити на посаді заступника начальника управління - начальника відділу координації землеустрою та державного контролю за використання та охороною земель управління агропромислового розвитку Чигиринської районної державної адміністрації Черкаської області, у зв'язку із тим, що вказану ліквідовано, не є перешкодою для захисту прав позивача на працю, порушених його незаконним звільненням.
Це також не звільняє відповідача від обов'язку виплатити працівникові заробітну плату за весь час вимушеного прогулу, тому бездіяльність щодо здійснення ОСОБА_1 відповідних виплат є протиправною.
Суд висновує, що дії позивача свідчать про вчинення всіх передбачених законодавством дій для відновлення свого порушеного права. Сподівання позивача на виконання відповідачем рішення суду, яке набрало законної сили і поновлення на посаді - правомірні.
Таким чином, на підставі вищевикладеного, суд приходить висновку, що посилання відповідача на відсутність підстав для задоволення позову у цій справі з огляду на неможливість виконання рішення суду в частині поновлення позивача на посаді, у зв'язку із змінами структури та ліквідацією посади позивача є необґрунтованими та спростовуються вищенаведеним.
Розрахунок середньомісячного заробітку розраховується згідно з Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 (далі - Порядок № 100)
Відповідно до абзацу 3 пункту 2 Порядку №100, у всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.
Пунктом 8 Порядку №100 передбачено, що для нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період. У разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати, розрахованої згідно з абзацом першим цього пункту, на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.
Згідно з довідкою відповідача від 12.12.2016 № д7/04 середньоденний заробіток відповідача складає 294 грн 48 коп. Затримка виконання рішення складає 370 днів. Отже середній заробіток за час затримки виконання рішення становить 108 957 грн. 00 коп.
За таких обставин суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити.
Згідно ч. 1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.
Згідно з п.2 ч.1 ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
У відповідності до ст. 76 Кодексу адміністративного судочинства України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Неправомірність дій відповідача та необхідність поновлення позивача на роботі встановлена постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 12.04.2018 по справі № 823/1674/16, яка станом на час розгляду даної справи не виконана.
Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (ч. 4 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України).
Отже, враховуючи обов'язковість виконання рішення суду про поновлення позивача на роботі та стягнення заробітку за час вимушеного прогулу, суд доходить висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача середнього заробітку за час вимушеного прогулу при затримці виконання рішення суду про поновлення позивача на посаді.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, та враховуючи, що докази, наведені відповідачем у запереченнях на позов, не спростовують доводи позивача, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.
Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України. Судовий збір належить компенсувати за рахунок коштів, передбачених бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Керуючись ст.ст. 2 ,6, 9, 14, 19,76, 77,139, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Позов ОСОБА_1 (19702, Черкаська область, м. Золотоноша, пров. 1-й Низовий, 38, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Чигиринської районної державної адміністрації Черкаської області (20901, Черкаська область, м. Чигирин, вул. Б.Хмельницького, 26, ідентифікаційний код 01061323) про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі - задовольнити повністю.
Зобов'язати Чигиринську районну державну адміністрацію Черкаської області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки у поновленні на посаді за період із 14.12.2016 по 12.06.2018 у сумі 108 957 (сто вісім тисяч дев'ятсот п'ятдесят сім) грн 00 коп.
Судовий збір компенсувати за рахунок коштів, передбачених бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. У разі застосування судом частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя С.О. Кульчицький
Повний текст рішення складено 05.07.2018.