03 липня 2018 року
м. Київ
Справа № 916/2733/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Погребняка В.Я. - головуючий, Катеринчук Л.Й., Пєскова В.Г.,
учасники справи:
позивач - Державне підприємство "Адміністрація морських портів України" в особі Ізмаїльської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація Ізмаїльського морського порту),
відповідач - Державне підприємство "Ізмаїльський морський торговельний порт",
розглянувши матеріали касаційної скарги Державного підприємства "Ізмаїльський морський торговельний порт"
на рішення господарського суду Одеської області
від 20.02.2018
у складі судді Гут С.Ф.,
та постанову Одеського апеляційного господарського суду
від 15.05.2018
у складі колегії суддів: Величко Т.А., (головуючий), Аленіна О.Ю., Філінюка І.Г.,
за позовом Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Ізмаїльської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація Ізмаїльського морського порту),
до Державного підприємства "Ізмаїльський морський торговельний порт",
про стягнення заборгованості в розмірі 12 549,76 грн.,
Державне підприємство "Ізмаїльський морський торговельний порт" (далі - ДП "Ізмаїльський морський торговельний порт", заявник) 07.06.2018 звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення господарського суду Одеської області від 20.02.2018 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 15.05.2018 у справі № 916/2733/17 господарського суду Одеської області.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 916/2733/17 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Пєсков В.Г., суддя - Катеринчук Л.Й., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.07.2018.
В прийнятті касаційної скарги ДП "Ізмаїльський морський торговельний порт" слід відмовити з наступних підстав.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини 3 статті 3 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ) судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Оскільки оскаржувана постанова Київського апеляційного господарського суду від 19.04.2018 прийнята за правилами, що встановлені вже новою редакцією Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ), то у питанні наявності чи відсутності права на касаційне оскарження слід виходити з положень Кодексу саме в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ.
За приписами пункту 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ) суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Згідно з частиною 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини 7 цієї ж статті для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2018 встановлено у розмірі 1762,00 грн., а тому сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 176 200,00 грн.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 163 Господарського процесуального кодексу України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
Предметом позову у даній справі є стягнення 12 549, 76 грн., що менше ніж сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 2018 рік), а тому у розумінні Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ) спір у справі №910/19618/17 є малозначним.
Водночас, заявник в касаційній скарзі зазначає про виняткове значення для учасників справи вирішення даного спору та з огляду на здійснення портовим оператором господарської діяльності в порту, що обумовлює здійснення, зокрема, операцій по переміщенню вантажів в акваторії порту без виходу з нього, зазначає про фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики у порту Ізмаїл, а також інших портах України.
Колегія суддів зазначає, що вказані доводи ДП "Ізмаїльський морський торговельний порт" не можуть бути прийняті до уваги, оскільки заявником касаційної скарги не наведено жодних правових висновків у подібних правовідносинах, що знайшли своє відображення у судових рішеннях Верховного Суду.
За таких обставин, касаційна скарга ДП "Ізмаїльський морський торговельний порт" не може бути розглянута судом касаційної інстанції, а в її прийняті слід відмовити.
На підставі викладеного та керуючись статтями 12, 163, 234, 287, 293 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017 року, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, -
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державного підприємства "Ізмаїльський морський торговельний порт" на рішення господарського суду Одеської області від 20.02.2018 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 15.05.2018 у справі № 916/2733/17.
Касаційну скаргу Державного підприємства "Ізмаїльський морський торговельний порт" на рішення господарського суду Одеської області від 20.02.2018 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 15.05.2018 у справі № 916/2733/17 повернути скаржнику разом з доданими до неї матеріалами.
Головуючий В.Я. Погребняк
Судді Л.Й. Катеринчук
В.Г. Пєсков