26 червня 2018 року
м. Київ
Справа № 922/3928/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Селіваненка В.П. (головуючий), Булгакової І.В. і Сухового В.Г.,
за участю секретаря судового засідання Поліщук Ю.В.,
учасники справи:
позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Укртехносфера",
представник позивача - не з'яв.,
відповідач - Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України,
представник відповідача - Прохоров Є.І. (за довіреністю від 28.12.2017 № 41),
розглянув касаційну скаргу Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України
на рішення господарського суду Харківської області від 17.01.2018
(головуючий - суддя Шатерніков М.І.)
та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 21.03.2018 (головуючий - суддя Білецька А.М., судді: Гребенюк Н.В. і Пушай В.І.)
у справі № 922/3928/17
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Укртехносфера"
до Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України
про скасування рішення.
За результатами розгляду касаційної скарги Касаційний господарський суд
Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Укртехносфера" (далі - Товариство) звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі - територіальне відділення АМК) про скасування рішення адміністративної колегії територіального відділення АМК від 19.09.2017 № 120-р/к у справі № 2/12-54-17 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" (далі - Рішення № 120-р/к).
Позовна заява мотивована незаконністю Рішення № 120-р/к.
Рішенням господарського суду Харківської області від 17.01.2018, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 21.03.2018: позов задоволено; Рішення № 120-р/к скасовано; з територіального відділення АМК стягнуто на користь Товариства 1 600 грн. судового збору.
Судові рішення мотивовані недоведеністю територіальним відділенням АМК обставин, з якими закон пов'язує наявність підстав для реалізації відповідачем повноважень на витребування інформації; суди попередніх інстанцій дійшли висновку про протиправність вимоги щодо надання інформації як такої, що висунута відповідачем з перевищенням наданих йому законом повноважень, та відсутністю підстав для винесення Рішення № 120-р/к.
У касаційній скарзі до суду касаційної інстанції територіальне відділення АМК просить скасувати оскаржувані судові рішення з даної справи та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити; судові витрати зі сплати судового збору за подання позову, апеляційної та касаційної скарг покласти на Товариство. Так, згідно з доводами скаржника, викладеними у касаційній скарзі:
- направлення вимоги про надання інформації є лише способом одержання необхідної інформації для виконання покладених Законом України "Про Антимонопольний комітет України" на органи Антимонопольного комітету України завдань і обов'язків;
- виявлення ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції є наслідком дослідження ринку, а не його передумовою. А тому для проведення такого дослідження необхідно попередньо зібрати інформацію, зокрема шляхом направлення вимог про надання інформації;
- судами попередніх інстанцій порушено та неправильно застосовано норми статей 3, 7, 17, 22, 221 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", статті 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції", статті 20 Господарського кодексу України, статей 7, 13, 33, 34, 86, 233, 238 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України);
- вимоги голови територіального відділення АМК від 11.05.2017 № 02-26/2-1451, від 16.01.2017 № 02-26/2-111 та від 01.07.2016 № 02-26/2-1880 не є однаковими, повторними чи дублюючими, неподання Товариством інформації на дані вимоги є самостійними (окремими) порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції;
- законодавство не передбачає при оскарженні суб'єктами господарювання рішень органів Антимонопольного комітету України у суді такої форми захисту прав та законних інтересів суб'єктів господарювання, як "скасування рішення як незаконного".
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, Касаційний господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.
Суди попередніх інстанцій у розгляді справи виходили з таких обставин і висновків.
За інформацією депутата Харківської обласної ради Булаха Д.А., в діях Товариства наявні ознаки порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" при здійсненні торгів на закупівлю послуг капітального ремонту адміністративної будівлі Валківського районного суду Харківської області в м. Валки Харківської області по вул. К. Лібкнехта, 4.
З урахуванням наведеного 11.05.2017 територіальним відділення АМК направлено Товариству вимогу № 02-26/2-1451 щодо надання інформації в 14 - денний строк з дня її отримання; вимога мотивована розглядом справи про порушення учасниками торгів, які проводилися Територіальним управлінням ДСА України у Харківській області, законодавства про захист економічної конкуренції.
Рішенням № 120-р/к:
- визнано, що Товариство, не подавши інформацію, передбачену вимогою голови територіального відділення від 11.05.2017 № 02-26/2-1451 у встановлений строк, вчинило порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене пунктом 13 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді неподання інформації територіальному відділенню АМК у встановлені головою територіального відділення строки;
- за вчинене порушення на Товариство накладено штраф у розмірі 34 000 грн.
Крім того, територіальним відділення АМК направлялися Товариству з аналогічних підстав вимоги від 01.07.2016 № 02-26/2-1880 та від 16.01.2017 № 02-26/2-111.
За доводами Товариства, вимога від 11.05.2017 № 02-26/2-1451 за своїм змістом ідентична вимогам від 01.07.2016 № 02-26/2-1880 та від 16.01.2017 № 02-26/2-111. А тому справа № 2/12-54-17 є по своїй суті ідентичною справі № 2/12-12-17, за результатами якої винесено рішення адміністративної колегії територіального відділення АМК від 04.05.2017 № 56-р/к.
Порівнюючи всі три вимоги, суд першої інстанції встановив, що: вказані вимоги направлялися Товариству з підстави дослідження наявності ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції"; в усіх вимогах витребовувалася тотожна по суті інформація щодо участі Товариства у процедурі відкритих торгів на закупівлю послуг капітального ремонту за ДСТУ Б Д. 1.1-1:2013 (Капітальний ремонт і реставрація) за кодом CPV за ДК 021:2015-45453000-7, а саме капітального ремонту адміністративної будівлі Валківського районного суду Харківської області, розташованого за адресою: Харківська область, м. Валки, вул. Карла Лібкнехта, 4, проведених територіальним управлінням ДСА України у Харківській області (оголошення про проведення відкритих торгів №124406 в Інформаційному бюлетені "Вісник державних закупівель" від 27.05.2016 № 100); перелік питань у вказаних вимогах, за винятком доданого пункту про надання копії документації торгів та виключеного пункту про структурні підрозділи позивача у вимозі від 16.01.2017 №02-26/2-111 та вимозі від 11.05.2017 №02-26/2-1451, в усіх вимогах є однаковим.
Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що вимоги від 11.05.2017№ 02-26/2-1451, від 01.07.2016 № 02-16/2-1880 і від 16.01.2017 № 02-26/2-111 є тотожними та винесеними у зв'язку з однією підставою і не можуть розглядатись як самостійні та окремі адміністративні акти територіального відділення АМК. Крім того, дані вимоги винесені з підстави дослідження наявності ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", а не у зв'язку з дослідженням ринків, як про це наголошує відповідач.
Причиною спору в даній справі стало питання про наявність або відсутність підстав для скасування (визнання недійсним) Рішення № 120-р/к.
Відповідно до статті 3 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" основним завданням названого Комітету є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині, зокрема, здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.
Згідно з частинами першою та другою статті 12 того ж Закону для реалізації завдань, покладених на Антимонопольний комітет України, в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі утворюються територіальні відділення Антимонопольного комітету України, повноваження яких визначаються Комітетом у межах його компетенції. У разі необхідності можуть утворюватись міжобласні територіальні відділення.
Повноваження територіальних відділень Антимонопольного комітету України визначаються цим Законом, іншими актами законодавства. Повноваження територіального відділення Антимонопольного комітету України не можуть виходити за межі повноважень Антимонопольного комітету України, визначених законом.
Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 7 названого Закону у сфері формування та реалізації конкурентної політики, сприяння розвитку конкуренції, нормативного і методичного забезпечення діяльності Антимонопольного комітету України та застосування законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має повноваження вимагати від суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб інформацію, у тому числі з обмеженим доступом, необхідну для дослідження ринків, а також інформацію про реалізацію конкурентної політики.
Згідно з пунктами 5 та 12 частини першої статті 17 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" голова територіального відділення Антимонопольного комітету України має, зокрема, такі повноваження: при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом; проводити дослідження ринку, визначати межі товарного ринку, а також становище, в тому числі монопольне (домінуюче), суб'єктів господарювання на цьому ринку та приймати відповідні рішення (розпорядження).
Статтею 22 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" визначено, зокрема, що:
- розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом;
- невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимог уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення тягне за собою передбачену законом відповідальність.
Статтею 221 цього ж Закону передбачено, що суб'єкти господарювання, об'єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю, інші юридичні особи, їх структурні підрозділи, філії, представництва, їх посадові особи та працівники, фізичні особи зобов'язані на вимогу органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення подавати документи, предмети чи інші носії інформації, пояснення, іншу інформацію, в тому числі з обмеженим доступом та банківську таємницю, необхідну для виконання Антимонопольним комітетом України, його територіальними відділеннями завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції та про державну допомогу суб'єктам господарювання.
Суди попередніх інстанцій, задовольняючи позов, виходили з того, що дослідження на предмет дотримання вимог законодавства про захист економічної конкуренції за своїм функціональним призначенням та спрямованістю не є дослідженням ринків; так само, зважаючи на характер та обсяг запитуваної інформації, остання не є інформацією про реалізацію позивачем конкурентної політики; матеріалами справи не підтверджено розгляду територіальним відділенням АМК справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції чи проведення даним відділенням перевірки в порядку, передбаченому Положенням про порядок проведення перевірок додержання законодавства про захист економічної конкуренції, затвердженим розпорядженням Антимонопольного комітету України від 25.12.2001 № 182-р; зважаючи на недоведеність територіальним відділенням АМК виникнення будь-яких обставин, з якими закон пов'язує наявність підстав для реалізації ним повноважень на витребування інформації, вимога відповідача є протиправною та такою, що пов'язана з перевищенням територіальним відділенням АМК наданих законом повноважень; у відповідача не було фактичних та правових підстав для винесення оскаржуваного рішення.
Проте Касаційний господарський суд не погоджується з наведеними висновками судів попередніх інстанцій з огляду на їх невідповідність законодавчим приписам, що вплинуло на правильність ухвалених судами рішень з урахуванням такого.
Так, судами попередніх інстанцій не враховано того, що виходячи з положень Закону України "Про Антимонопольний комітет України", а також встановлених судами фактичних обставин справи, територіальне відділення АМК у межах наданих йому повноважень мало право витребувати у Товариства відповідну інформацію (необхідну для проведення дослідженням ринку послуг капітального ремонту), а Товариство, у свою чергу, зобов'язане було надати таку інформацію у встановлений строк (наведена позиція узгоджується з висновком щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеним у постанові Верховного Суду України від 11.12.2012 зі справи № 5023/598/12, для відступу від якої у Касаційного господарського суду немає підстав).
Відповідно до пункту 13 частини першої статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" порушенням законодавства про захист економічної конкуренції є неподання інформації Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню у встановлені органами Антимонопольного комітету України, головою його територіального відділення чи нормативно-правовими актами строки.
Підставами для визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України, зокрема, є: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; заборона концентрації відповідно до Закону України "Про санкції"; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права (частина перша статті 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції").
За відсутності визначених статтею 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" підстав для визнання Рішення № 120-р/к недійсним у судів попередніх інстанцій не було й законних підстав для задоволення позову Товариства про скасування оспорюваного рішення.
При цьому, посилаючись на те, що вимога від 11.05.2017 № 02-26/2-1451 є тотожною вимогам від 01.07.2016 № 02-26/2-1880 та від 16.01.2017 № 02-26/2-111, суди попередніх інстанцій не звернули уваги на те, що, зокрема, вимога від 11.05.2017 № 02-26/2-1451 має інший вихідний номер та дату, а також відрізняється від інших вимог змістом запитуваних питань, періодом запитуваної інформації. Крім того, чинне законодавство не передбачає можливості направлення органами АМК повторних (тотожних) вимог голови територіального відділення АМК. Факти неодноразового неподання одним і тим самим суб'єктом господарювання інформації на запити органу АМК є самостійними (окремими) порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції. Отже, неподання Товариством інформації на вимогу від 11.05.2017 № 02-26/2-1451 є окремим порушенням законодавства про захист економічної конкуренції. До того ж вимога від 11.05.2017 № 02-26/2-1451, у зв'язку з невиконанням якої і прийнято Рішення № 120-р/к, є чинною, доказів оскарження її до господарського суду не подано.
Касаційний господарський суд погоджується з доводами територіального відділення АМК, викладеними у касаційній скарзі, про те, що: направлення вимоги про надання інформації є способом одержання необхідної інформації для виконання покладених Законом України "Про Антимонопольний комітет України" на органи Антимонопольного комітету України завдань і обов'язків; виявлення ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції є наслідком дослідження ринку, а не його передумовою. Наведені доводи територіального відділення АМК узгоджуються з нормами матеріального права.
Водночас посилання територіального відділення АМК на те, що законодавство не передбачає при оскарженні суб'єктами господарювання рішень органів Антимонопольного комітету України у суді такої форми захисту прав та законних інтересів суб'єктів господарювання, як "скасування рішення як незаконного", Касаційний господарський суд до уваги не бере з огляду на те, що вимога про визнання недійсним Рішення № 120-р/к та вимога про скасування Рішення № 120-р/к по своїй правовій суті є тотожними. Пред'явлення вимоги саме про скасування Рішення № 120-р/к не є підставою для відмови у задоволенні позову виключно з підстави некоректного формулювання позовної вимоги.
Відповідно до частин першої та другої статті 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Згідно з приписами пункту 3 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.
Відповідно до частин першої та третьої статті 311 ГПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
Попередніми судовими інстанціями у розгляді справи було неправильно застосовані норми матеріального права, зокрема, статті 3, 7, 17, 22, 221 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" та статтю 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції".
Зважаючи на викладене, рішення та постанова у справі про задоволення позову підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в позові.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 315 ГПК України у зв'язку зі скасуванням судових актів попередніх інстанцій і ухваленням нового рішення підлягають новому перерозподілу і судові витрати, понесені у зв'язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанцій, а також підлягають розподілу судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
Так, судовий збір, сплачений Товариством за подання позову, у зв'язку з відмовою у задоволенні позову повністю, - покладається на Товариство.
Судовий збір, сплачений територіальним відділенням АМК за подання апеляційної скарги, підлягає стягненню з Товариства на користь територіального відділення АМК.
Витрати територіального відділення АМК зі сплати судового збору за подання касаційної скарги покладаються на Товариство.
Поворот виконання рішення Касаційним господарським судом не здійснюється за відсутності документа, який підтверджував би те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку (частина шоста статті 333 ГПК України), що не позбавляє територіальне відділення АМК права, за наявності відповідних підстав, звернутися до суду першої інстанції із заявою про поворот виконання рішення у відповідності до приписів частин дев'ятої та десятої статті 333 ГПК України.
Керуючись статтями 129, 308, 311, 315 ГПК України, Касаційний господарський суд
1. Касаційну скаргу Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України задовольнити.
2. Рішення господарського суду Харківської області від 17.01.2018 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 21.03.2018 зі справи № 922/3928/17 скасувати.
3. У позові відмовити.
4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Укртехносфера" на користь Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України: 2 400 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги; 3 200 грн. судового збору за розгляд касаційної скарги.
Видачу відповідного наказу доручити господарському суду Харківської області.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя В. Селіваненко
Суддя І. Булгакова
Суддя В. Суховий