26 червня 2018 року Справа № 915/764/17
м.Одеса, проспект Шевченка, 29
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Мишкіної М.А.,
суддів: Будішевської Л.О., Бєляновського В.В.
при секретарі судового засідання - Станковій І.М.
за участю представників сторін:
від ДП «АМПУ» в особі Миколаївської філії ДП «АМПУ» (адміністрація Миколаївського морського порту) - ОСОБА_1 - адвокат, за довіреністю;
від ТОВ СП «Нібулон» - ОСОБА_2 - адвокат, за ордером, договором
Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі Миколаївської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (адміністрація Миколаївського морського порту)
на рішення господарського суду Миколаївської області від 28 березня 2018 року
у справі №915/764/17
за позовом Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі Миколаївської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (адміністрація Миколаївського морського порту)
до Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства «Нібулон»
про стягнення заборгованості в сумі 17786,41 грн., з яких: 7653,67 грн. основного боргу, 801,54 грн. - 3% річних та 9331,20 грн. збитків від інфляції,
суддя суду першої інстанції: ОСОБА_3
час і місце ухвалення рішення: 28.03.2018р., м. Миколаїв, господарський суд Миколаївської області, зал судових засідань №2, час ухвалення рішення: 14:14 год,
повний текст рішення складений 10.04.2018р.
Сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги.
У судовому засіданні 12.06.2018р. оголошувалась перерва, згідно ст.216 ГПК України.
В судовому засіданні 26.06.2018р., згідно ст. 233 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
встановив:
02.08.2018р. Державне підприємство «Адміністрація морських портів України» в особі Миколаївської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (Адміністрація Миколаївського морського порту) (надалі - позивач, адміністрація Миколаївського морського порту) звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства «Нібулон» (надалі - відповідач, ТОВ СП «Нібулон»), в якому просило суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість в сумі 17786,41 грн., з яких: 7653,67 грн. основного боргу, 801,54 грн. - 3% річних та 9331,20 грн. збитків від інфляції.
Позивач у позовній заяві та додаткових поясненнях та запереченнях (т.1 а.с.181-188, 256-260; т.2 а.с.138-144; т.3 а.с.134,135; т.4 а.с.2) вказує на те, що при експорті зернових культур ТОВ СП “Нібулон” навантажує великотоннажні судна на зовнішньому рейді Миколаївського морського порту, який розташований в районі банки Трутаєва біля міста Очаків та входить до меж акваторії морського порту ОСОБА_3, визначені постановою Кабінету Міністрів України від 22.10.2008 №934 “Про межі акваторії морського порту ОСОБА_3”. Для виконання вантажних операцій буксирами, баржами та крановим судном відповідача в період з 19.08.2014 по 22.08.2014 було здійснено 14 заходжень (вхід та вихід) на зовнішній рейд Миколаївського морського порту (Очаків), у зв'язку з чим відповідач отримав від позивача послуги, які оплачуються портовими зборами, а саме: адміністративним збором, корабельним збором та санітарним збором. За заходження суден відповідача на зовнішній рейд Миколаївського морського порту (Очаків) позивач нарахував відповідачу адміністративний збір в сумі 1664,94 грн., корабельний збір в сумі 12865,39 грн. та санітарний збір в сумі 376,01 грн. Відповідач виставлені рахунки оплатив частково в сумі 7252,67 грн., що підтверджується випискою банку за 30.03.2015. Вказана сума після звірки з ТОВ СП “Нібулон” зарахована Адміністрацією наступним чином по рахунку №41251512 від 26.08.2014, в тому числі:
- 1023,38 грн. - адміністративний збір за заходження буксиру “Лідіївський”, барж NBL-007, NBL-018, NBL-021, NBL-023;
- 5853,28 грн. - за корабельний збір за вхід барж NBL-021, NBL-023, за вихід буксиру “Лідіївський”, барж NBL-007, NBL-018, NBL-021, NBL-023;
- 376,01 грн. - за санітарний збір (у повному обсязі), разом по рахунку 7252,67 грн.
Станом на дату подання позову залишок боргу в сумі 641,56 грн. адміністративного збору та 7012,11 грн. корабельного збору залишався несплаченим. У зв'язку з несплатою основного боргу позивач додатково нарахував відповідачу до стягнення 801,54 грн. - 3% річних та 9331,20 грн. збитків від інфляції.
Позивач вважає, що зобов'язання щодо сплати корабельного та адміністративного зборів виникли у ТОВ СП “Нібулон” на підставі настання певних подій, встановлених актами цивільного законодавства та не потребують наявності будь-яких інших документів, ніж ті, які додані до позову та підтверджують факт входу, виходу суден ТОВ СП “Нібулон” з зовнішнього рейду Миколаївського морського порту та виконання ними вантажних операцій на рейді. Позивач вказує, що вимоги по оплаті адміністративного та корабельного зборів Адміністрація правомірно включила до позовних вимог, а доводами відповідача вони не спростовані.
З посиланням на норми ст.ст. 525,526,530,625 ЦК України, ст. 85 Кодексу торговельного мореплавства України, ст. 22 ЗУ «Про морські порти України», Порядку справляння та розміри ставок портових зборів, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 27.05.2013р. №316, позивач просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
12.03.2018р. позивач подав суду першої інстанції заяву, в якій повідомив, що ТОВ СП «Нібулон» сплатило 930,16 грн. заборгованості з корабельного та адміністративного портових зборів, які були включені до рахунку позивача №41251512 від 26.08.2014, та які зараховані позивачем наступним чином: 106,56 грн. - за адміністративний збір та 823,60 грн. - за корабельний збір. У зв'язку з чим просив суд закрити провадження у справі в цій частині.
Відповідач у відзиві та додаткових пояснення (т.1 а.с.156-160; т.2 а.с.1, 2, 7-13, 67-71, 84,94-96, 109, 110, 134-137; т.3 а.с.1-18, 99, 100, 115, 116; т.4 а.с.8-27) проти позову заперечує, посилаючись на наступне:
- для здійснення вантажних операцій з довантаження судна “LITO” (прапор Liberia) на зовнішньому рейді морського порту ОСОБА_3 судна відповідача здійснили вхід в акваторію порту ОСОБА_3 і після завершення вантажних операцій здійснили вихід з акваторії морського порту ОСОБА_3. При переміщенні від причалів ТОВ СП “НІБУЛОН” до зовнішнього рейду морського порту ОСОБА_3 судна здійснили перехід під час якого пройшли дві ділянки водного простору акваторії порту ОСОБА_3. В даному випадку після заходу до Миколаївського морського порту судна відповідача не здійснювали входу/виходу з порту, а відбувалося переміщення суден та перевезення вантажу водами акваторії Миколаївського морського порту на зовнішній рейд для дозавантаження судна “LITO”, що підтверджується наявними в матеріалах справи належними доказами. Сплата корабельного та адміністративного збору відповідачем вже була здійснена за вхід та вихід з акваторії порту. Відповідно Закону України “Про морські порти України” рейд є частиною акваторії морського порту. Прибуття судна на зовнішній рейд не потребує оплати понад вже сплачений корабельний та адміністративний збір за вхід судна в акваторію морського порту. Аналогічно відхід судна з зовнішнього рейду не потребує оплати понад вже сплачений корабельний збір за вихід з акваторії морського порту. Додані позивачем до матеріалів позовної заяви довідки складені ІДПН порту про “прибуття судна” на зовнішній рейд порту і “відходу судна” з зовнішнього рейду, не є тотожнім поняттям “вхід в акваторію” та “вихід з акваторії”, тому не можуть бути належними доказами підтвердження обставин, на якій позивач посилається як на підставу своїх позовних вимог.
- відповідно до п.п.2 п.1 ст.1 Закону України “Про морські порти України” акваторія морського порту (портова акваторія) - це визначена межами частина водного об'єкту, крім суднового ходу, призначена для безпечного підходу, маневрування, стоянки і виходу суден. Рух судна відповідача по судновому ходу підтверджується навігаційними картами даного регіону. Таким чином, сам лише факт руху судна по водній поверхні річки Південий Буг та Бузько-Дніпровсько-Лиманського каналу не є підставою для застосування Порядку №316, оскільки судно фактично рухалось транзитом по судновому ходу внутрішніх водних шляхів, відображеному на навігаційних картах, які є об'єктами загального користування, і не користувались водною поверхнею в якості акваторії порту, визначеному ст. 1 Закону України “Про морські порти України”. Таким чином, судна ТОВ СП “НІБУЛОН” при транзитному проході в частині водного простору річки Південий Буг - “водний простір тринадцятого коліна Бузько-Дніпровсько-Лиманського каналу (підхідний канал порту) та першого коліна каналу акваторії порту ОСОБА_3” не є суб'єктами сплати корабельного збору чи об'єктами нарахування корабельного збору.
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 28.03.2018р. (суддя Мавродієва М.В.) позовні вимоги задоволено частково; провадження у справі в частині стягнення 106,56 грн. адміністративного збору та 823,60 грн. корабельного збору закрито; стягнуто з ТОВа СП «Нібулон» на користь ДП «Адміністрація морських портів України» в особі Миколаївської філії ДП «АМПУ» (адміністрація Миколаївського морського порту) 218,97 грн. - 3% річних, 3251,07 грн. інфляційних втрат та 395,68 грн. судового збору; в решті позовних вимог відмовлено; судові витрати з судового збору у сумі 1204,32 грн. покладено на позивача.
Рішення суду обґрунтовано посиланнями на норми ст.ст. 525,526,611,625 ЦК України, ч.1 ст. 193 ГК України, ст. 85 Кодексу торговельного мореплавства України, ч.ч.1,2 ст. 22, ч.6 ст. 1 ЗУ «Про морські порти України», ст. 67 Водного кодексу України та мотивовано наступним. У зв'язку зі сплатою відповідачем 930,16 грн., позивач просить закрити провадження у справі, враховуючи відсутність предмету спору в цій частині, провадження у справі в частині стягнення заборгованості з адміністративного збору у сумі 106,56 грн. та заборгованості з корабельного збору у сумі 823,60 грн. підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю предмету спору. Позивачем було нараховано на сплачену відповідачем суму основного боргу 3% річних у розмірі 582,57 грн. (за період з 21.08.2014 по 01.08.2017), з яких: 47,31 грн. на адміністративний збір та 535,26 грн. на корабельний збір, та збитки від інфляції у сумі 6080,13 грн. (за період з вересня 2014 року по червень 2017 року), з яких: 493,49 грн. нараховані на адміністративний збір та 5586,64 грн. на корабельний збір. Враховуючи, що заборгованість з адміністративного збору у сумі 106,56 грн. та корабельного збору у сумі 823,60 грн. сплачена відповідачем з порушенням строків оплати, то суд вважає, що стягненню з відповідача підлягають 3% річних у сумі 218,97 грн. (28,03 грн. на адміністративний збір та 190,94 грн. на корабельний збір) та збитки від інфляції 3251,07 грн. (436,32 грн. на адміністративний збір та 2814,76 грн. на корабельний збір).
В частині стягнення портового збору суд зазначив, що відсутні правові підстави для стягнення подвійно нарахованого корабельного збору у сумі 6188,51 грн. за переміщення суден в межах акваторії порту від одного водного простору до іншого водного простору, які є складовими одного об'єкту - Акваторія порту і переміщувалось в межах портових вод морського порту ОСОБА_3, а саме: 1402,01 грн. за вхід та за вихід КС “Святий Миколай” (19.08.2014/20.08.2014), 387,34 грн. за вхід та за вихід буксиру „Нібулон-1" (19.08.2014/22.08.2014), 1899,31 грн. за вхід та за вихід баржі НБЛ-008 (19.08.2014/20.08.2014), 961,40 грн. за вхід баржі НБЛ-018 (19.08.2014/), 131,88 грн. за вхід буксиру “Лідіївський” (20.08.2014/), 961,40 грн. за вхід баржі НБЛ-007 (20.08.2014/), 416,17 грн. за вхід та за вихід баржі БН-02 (20.08.2014/20.08.2014), 14,41 грн. за вхід катеру “Параллель” (20.08.2014/), 14,59 грн. за вихід катеру “Параллель” (22.08.2014). Крім того, судом взято до уваги, що відповідно до Постанови КМ України “Про затвердження переліку внутрішніх водних шляхів, що належать до категорії судноплавних” № 640 від 12.06.1996 Бузько-Дніпровський лиман та річка Південий Буг (Миколаївська область) в частині Спаського каналу, каналу акваторії порту ОСОБА_3, порт ОСОБА_3, підхідний канал (13 коліно БДЛК) відноситься до внутрішніх водних шляхів, що належать до категорії судноплавних.
В частині адміністративного збору суд зазначив наступне. Відповідач платіжним дорученням №63219 від 09.11.2015 сплатив рахунок, виставлений позивачем №41261512 від 26.08.2014, до якого був включений адміністративний збір у сумі 457,82 грн. (без ПДВ), зокрема по суднах: 154,36 грн. (без ПДВ) за заходження в порт КС “Святий Миколай” (19.08.2014/21.08.2014), 42,58 грн. (без ПДВ) за заходження буксиру „Нібулон-1" (19.08.2014/23.08.2014), 211,36 грн. (без ПДВ) за заходження баржі НБЛ-008 (19.08.2014/23.08.2014), 46,31 грн. (без ПДВ) за заходження баржі БН-02 (19.08.2014/23.08.2014), 3,21 грн. (без ПДВ) за заходження катеру “Параллель” (23.08.2014). Позивач зазначає, що до вказаного рахунку були включені адміністративний та корабельний портові збори за заходження (вхід/вихід) суден відповідача до ділянки акваторії, яка розташована в адміністративних межах міста Миколаєва, однак предметом спору є заборгованість з адміністративного та корабельного зборів на зовнішньому рейді (біля міста Очакова). Разом з цим, рухаючись по річці Південий Буг в частині “водного простору тринадцятого коліна Бузько-Дніпровсько-Лиманського каналу (підхідний канал порту) та першого коліна каналу акваторії порту ОСОБА_3” судна відповідача рухались транзитом без заходження (в цій частині) в морський порт ОСОБА_3. Крім того, у даному випадку після заходу до Миколаївського морського порту судна відповідача не здійснювали входу/виходу з порту, а відбувалося переміщення суден та перевезення вантажу водами акваторії Миколаївського морського порту на зовнішній рейд для дозавантаження судна “LITO”, що підтверджується наявними в матеріалах справи належними доказами. При цьому, сплата адміністративного збору відповідачем частково вже була здійснена за вхід в порт. У зв'язку з викладеним, позовні вимоги в частині стягнення адміністративного збору у сумі 535,00 грн. за вхід в порт суден відповідача в цій частині водного простору, а саме: 181,44 грн. за заходження КС “Святий Миколай” (19.08.2014/20.08.2014), 50,13 грн. за заходження буксиру „Нібулон-1" (19.08.2014/22.08.2014), 245,80 грн. за заходження баржі НБЛ-008 (19.08.2014/20.08.2014), 53,86 грн. за заходження баржі БН-02 (20.08.2014/20.08.2014), 3,77 грн. за заходження катеру “Параллель” (22.08.2014/22.08.2014), задоволенню не підлягають.
Також, суд в оскаржуваному рішенні відмовив у задоволенні позовних вимог про стягнення 3% річних та інфляційних втрат, нарахованих на корабельний та адміністративний збір, оскільки в частині основного боргу у сумі 6723,50 грн. судом у задоволенні позову відмовлено, отже нарахування на вказану суму основного боргу річних у розмірі 582,57 грн. та збитків від інфляції у розмірі 6080,13 грн. суд також вважає безпідставним.
Не погодившись з рішенням суду від 28.03.2018р., ДП «Адміністрація морських портів України» в особі Миколаївської філії ДП «АМПУ» (адміністрація Миколаївського морського порту) звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати частково оскаржене рішення в частині відмовлених позовних вимог та ухвалити нове рішення про задоволення позову повністю.
В обґрунтування апеляційної скарги, позивач зазначив, що рішення підлягає частковому скасуванню з наступних підстав.
Всупереч ч.3 ст. 238 ГПК України, у рішенні судом не зазначена мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного позивачем, щодо наявності підстав для задоволення позову. Судом у рішенні безпідставно не взято до уваги, що за адміністративний та корабельний збір за вхід в акваторію на ділянку зовнішнього рейду та вихід з акваторії морського порту з ділянки зовнішнього рейду відповідач підписав акт наданих послуг (виконаних робіт) від 26.08.2014р. №41251512 (т.2 а.с.221) із зауваженнями (т.2 а.с.222), які полягали у тому, що сума з адміністративного збору становить не 1664,94 грн., а 1023,38 грн., сума з корабельного збору становить не 12865,39 грн., а 5853,28 грн., а разом 6876,66 грн. Не відповідає обставинам справи висновок суду, що «нарахування портових зборів здійснено позивачем у зв'язку із плаванням суден відповідача в межах акваторії порту та за відсутності подвійної події заходу та виходу в/з акваторії морського порту та подвійного справляння плати за одну і ту ж послугу», безпідставно не застосовано п.7 ч.1 ст.1 ЗУ «Про морські порти України». Обставина, що термінал ТОВ СП «Нібулон» відноситься до меж Миколаївського морського порту, встановлена рішеннями господарських судів у справах №915/302/16 (т.2 а.с. 169-185) та №915/301/16 (т.2 а.с.186-197), вказані обставини не доказуються при розгляді інших справ, в яких беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, відповідно до ч.4 ст.75 ГПК України. Складовою частиною морського терміналу ТОВ СП «Нібулон» є операційна акваторія причалу (причалів) (т.2 а.с. 255, т.2 а.с.147, т.2 а.с.238, т.1 а.с.230), по якій у додатку № 2 «Порядку справляння та розміри ставок портових зборів» окремим рядком включена ставка корабельного збору, а також є відповідна примітка щодо застосування цих ставок «для суден, які виконують вантажні операції у причалів морського термінала ТОВ «СП «Нібулон». У рішенні безпідставно проігноровано, що після виходу з акваторії порту ОСОБА_3 судна відповідача рухаються на зовнішній рейд по Бузько-Дніпровсько-Лиманському каналу, що встановлено рішенням господарського суду Миколаївської області від 22.06.2016 у справі № 915/1901/14. Суд безпідставно проігнорував надані позивачем загальні декларації (General Declaration) про вихід 19.08.2014 суден відповідача з порту ОСОБА_3 після виконання вантажних операцій (навантаження) у причалів морського терміналу ТОВ СП «Нібулон», а також загальні декларації (General Declaration) про прихід 23.08.2014 суден до порту ОСОБА_3 для виконання інших вантажних операцій у причалів морського терміналу ТОВ СП «Нібулон», суд не встановив, через що саме судна здійснювали транзитний прохід. Суд за власною ініціативою провів збирання доказів, чим порушив п.4 ст.74 ГПК України. Судом проігноровано, що водний простір тринадцятого коліна Бузько-Дніпровсько-Лиманського каналу (підхідний канал порту) та першого коліна каналу акваторії порту ОСОБА_3 входять до меж акваторії морського порту ОСОБА_3, що визначено в Постанові Кабінету Міністрів України «Про межі акваторії морського порту ОСОБА_3» від 22.10.2008 №934, Паспорті акваторії. Суд у рішенні застосував норми права, які не підлягають застосуванню у спірних відносинах, а саме п.15 ч.1 ст.1 Закону України «Про морські порти України», де наведено визначення терміну «судновий хід», що є необґрунтованим, суд безпідставно не застосував до спірних відносин пункт с) ч.1 ст.124 Конвенції ООН з міжнародного права (ратифікована Законом України від 03.06.1999 № 728-ХІУ). Суд у рішенні не встановлював, що причали морського терміналу ТОВ СП «Нібулон» знаходяться в іншому морському порту. Судом безпідставно проігноровані докази того, що ці причали знаходяться у межах морського порту ОСОБА_3. Судна відповідача навантажувались у морському порту ОСОБА_3 у причалів морського терміналу ТОВ СП «Нібулон», у зв'язку з цим заходили в акваторію морського порту ОСОБА_3 на ділянці річки Південний Буг по підхідному каналу без вантажу, навантажувались в морському порту ОСОБА_3 та виходили з акваторії морського порту ОСОБА_3 на ділянці річки Південний Буг по підхідному каналу з вантажем, отже заходили в порт для виконання вантажних операцій.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 14.05.2018р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ДП «Адміністрація морських портів України в особі Миколаївської філії ДП «АМПУ» (адміністрація Миколаївського морського порту) на рішення господарського суду Миколаївської області від 28.03.2018р. у справі №915/764/17; встановлено іншим учасникам справи строк для подання суду апеляційної інстанції відзиву на апеляційну скаргу до 25.05.2018р., згідно з нормами ст.263 ГПК України, з наданням з відзивом доказів його направлення іншим учасникам справи; постановлено розглядати справу №915/764/17 з повідомленням (викликом) учасників справи.
Позивачем 29.05.2018р. подано суду клопотання з проханням врахувати при розгляді даної справи висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 02.05.2018р. у справі №915/525/17.
30.05.2018р. відповідач подав суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залиши оскаржене рішення без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, з підстав її необґрунтованості.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 30.05.2018р. призначено справу до розгляду з повідомленням (викликом) учасників справи на 12.06.2018р. о 12:00.
12.06.2018р. від представника позивача надійшла заява, в якій він також просив суд врахувати при розгляді даної справи висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 02.05.2018р. у справі №915/525/17.
12.06.2018р. у судовому засіданні була оголошена перерва до 26.06.2018 р. о 14:00.
У судовому засіданні 26.06.2018 р. представник позивача підтримав вимоги скарги та просив її задовольнити з викладених у ній підстав.
У судовому засіданні 26.06.2018 р. представник відповідача просив відмовити у задоволенні скарги, а оскаржуване рішення - залишити без змін.
Відповідно до ч.1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ч.4 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Дослідивши матеріали та обставини справи на предмет надання їм попередньою судовою інстанцією належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм матеріального та процесуального права, згідно з вимогами ст. 269 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Так, у серпні 2014 року ТОВ СП “Нібулон” звернулось до Миколаївської філії Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” (адміністрація Миколаївського морського порту) із заявками №7863/3-14/33 від 18.08.2014, №7864/3-14/33 від 18.08.2014 та №7866/3-14/33 від 18.08.2014 (т.1 а.с.18, 19, 20), в яких просило надати дозвіл на дозавантаження судна “LITO” пшеницею у кількості близько 20000 тон на зовнішньому рейді морського порту ОСОБА_3 силами та засобами ТОВ СП “Нібулон”.
19.08.2014 судно “LITO” прийшло на зовнішній рейд Миколаївського морського порту (Очаків) від морського терміналу ТОВ СП “Нібулон” з 48256,000 тонами пшениці для довантаження, що підтверджується копіями загальної декларації від 19.08.2014 (т.1 а.с.34) та Довідкою №1065 від 19.08.2014 про оформлення приходу судна “LITO” (т.1 а.с.35).
Для проведення та виконання вантажних операцій на зовнішньому рейді Миколаївського морського порту (Очаків) відповідачем були застосовані кранове судно “Святий Миколай”, буксири “Лідіївський”, “Нібулон-1”, “Нібулон-4”, катер “Параллель”, баржі БН-02, NBL-007, NBL-008, NBL-018, NBL-021, NBL-023.
В період з 19.08.2014 по 23.08.2014 ТОВ СП “НІБУЛОН” здійснювало перевезення пшениці з власного причалу до зовнішнього рейду морського порту ОСОБА_3 (Очаків) для дозавантаження судна “LITO” буксирами Лідіївський, Нібулон-4, Нібулон-1, крановим судном ОСОБА_4, катером “Паралель”, баржами: НБЛ-023, НБЛ-021, НБЛ-008, НБЛ-018, НБЛ-007, БН-02, що підтверджується наявними в справі коносаментами, дорученнями на відвантаження експортних вантажів, довідками ІДПН та визнано сторонами.
Відповідно до ст.ст. 525,526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановленні договором або законом.
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що, враховуючи сплату заборгованості з адміністративного збору у сумі 106,56 грн. та корабельного збору у сумі 823,60 грн. відповідачем з порушенням строків оплати, стягненню з відповідача підлягають 3% річних у сумі 218,97 грн. (28,03 грн. на адміністративний збір та 190,94 грн. на корабельний збір) та збитки від інфляції 3251,07 грн. (436,32 грн. на адміністративний збір та 2814,76 грн. на корабельний збір).
Згідно зі ст. 85 Кодексу торговельного мореплавства України, під час перебування в морському порту будь-яке судно зобов'язане дотримувати чинних законів і правил України, у тому числі тих, що стосуються безпеки порту і судноплавства в порту, митного, прикордонного, санітарного (фітосанітарного) режимів, лоцманського проведення, буксирування, рятувальних і суднопіднімальних робіт, якірної стоянки і надання місць біля причалів, навантаження і вивантаження вантажів, посадки і висадки людей, послуг, пов'язаних з навантажувально-розвантажувальними роботами, і будь-яких інших портових послуг, портових зборів, запобігання забрудненню навколишнього природного середовища.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 22 Закону України “Про морські порти України” у морському порту справляються такі портові збори: корабельний, причальний, якірний, канальний, маяковий, адміністративний та санітарний. Розміри ставок портових зборів для кожного морського порту встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту, відповідно до затвердженої нею методики. Порядок справляння, обліку та використання коштів від портових зборів, крім використання коштів від адміністративного збору, визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах морського і річкового транспорту.
Відповідно п.2.1. Порядку справляння портових зборів та розміри ставок портових зборів в України, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 27.05.2013 №316 із суден груп А, Б і Г корабельний збір справляється за одиницю умовного об'єму судна (за 1 куб. м об'єму судна) за кожний вхід в акваторію морського порту, операційну акваторію причалу (причалів), а також вихід з акваторії морського порту, операційної акваторії причалу (причалів) за ставками, наведеними у додатку 2 до цього Порядку.
Згідно з Додатком 1 до Порядку №316, вантажні судна, що заходять для виконання вантажних операцій, та плавучі споруди належать до групи А.
Нарахування портових зборів здійснюється з умовного об'єму судна, який обчислюється в кубічних метрах і дорівнює добутку трьох величин (довжина судна, ширина судна і висота борту судна), зазначених в обмірному свідоцтві (головні розмірення) або документі, що його замінює (п.1.5 Порядку №316).
При цьому, відповідно до Порядку №316, корабельний збір нараховується за користування акваторією порту, тобто базою ціноутворення є вся акваторія з урахуванням сукупності всіх її складових: водних просторів, рейдів тощо.
Відповідно до ст.1 Закону України “Про морські порти”, акваторія морського порту (портова акваторія) - це визначена межами частина водного об'єкта (об'єктів), крім суднового ходу, призначена для безпечного підходу, маневрування, стоянки і відходу суден. Рейдом є частина акваторії морського порту, що використовується для стоянки суден на якорі, у тому числі для ремонту суден, посадки (висадки) пасажирів, проведення вантажно-розвантажувальних робіт, в її незахищеній частині (зовнішній рейд) або в частині, захищеній повністю або частково огороджувальними гідротехнічними спорудами чи об'єктами природного походження (внутрішній рейд).
Відповідно до ч.3 ст. 8 Закону України “Про морські порти України”, межі акваторій морських портів визначаються і змінюються Кабінетом Міністрів України без порушення меж акваторій суміжних морських рибних портів та річкових портів. Відведення акваторії морського порту (надання в користування) адміністрації морських портів України здійснюється на підставі рішення Кабінету Міністрів України відповідно до закону.
Постановою Кабінету Міністрів України “Про межі акваторії морського порту ОСОБА_4” від 22.10.2008 №934 визначено, що акваторія порту включає:
- водний простір р. Південний Буг, обмежений береговою лінією, лінією кордонів причалів та лініями, що з'єднують точки з відповідними координатами;
- водний простір тринадцятого коліна Бузько-Дніпровсько-Лиманського каналу (підхідний канал порту) та першого коліна каналу акваторії порту ОСОБА_4;
- водний простір територіального моря в районі банки Трутаєва для відстою суден, що прямують у порт, та проведення вантажних робіт, обмежений лініями, що з'єднують точки з відповідними координатами;
- водний простір територіального моря (акваторія приписаного портового пункту Очаків), обмежений береговими гідротехнічними спорудами та лініями, що з'єднують точки з відповідними координатами;
- акваторію портового пункту Очаків, обмежену лініями, що з'єднують точки з такими координатами;
- акваторію підхідного каналу портового пункту Очаків, завширшки 200 метрів, та охоронну зону 100 метрів від бровок каналу у напрямку 30°-210° між лініями, що з'єднують точки з відповідними координатами;
- акваторію Очаківського каналу, завширшки 100 метрів, та охоронну зону 100 метрів від бровок каналу.
Згідно Лоції Чорного та Азовського морів на води України, Миколаївський морський порт розташований біля лівого берега річки східніше Каботажного молу. Акваторія порту поділена на зовнішній та внутрішній рейди. Акваторія порту охоплює водний простір річки Південний Буг, обмежений береговою лінією причалів, тринадцятим коліном Бузько-Дніпровсько-Лиманського каналу (підхідний канал порту) та першим коліном каналу акваторії порту ОСОБА_4, що є внутрішнім рейдом порту; акваторію приписаного портового пункту Очаків і підхідного каналу портового пункту Очаків; а також водний простір в районі банки Трутаєва, що є зовнішнім рейдом порту.
Прибуття судна на зовнішній рейд не потребує оплати понад вже сплачений корабельний збір за вхід судна в акваторію морського порту. Аналогічно відхід судна з зовнішнього рейду не потребує оплати понад вже сплачений корабельний збір за вихід з акваторії морського порту.
Причали ТОВ СП “НІБУЛОН” не знаходяться в межах акваторії порту ОСОБА_4, визначених Постановою Кабінету Міністрів України “Про межі акваторії морського порту ОСОБА_4” від 22.10.2008 №934.
Для здійснення вантажних операцій з довантаження судна “LITO” (прапор Liberia) на зовнішньому рейді морського порту ОСОБА_4 судна відповідача здійснили вхід в акваторію порту ОСОБА_4 і після завершення вантажних операцій здійснили вихід з акваторії морського порту ОСОБА_4.
Враховуючи, що судна здійснювали перехід від причалів ТОВ СП “НІБУЛОН”, що знаходяться за межами акваторії порту, для здійснення довантаження великотонажного судна “LITO” в акваторії морського порту ОСОБА_4 (зовнішній рейд порту ОСОБА_4) і зворотне повернення судна до причалів ТОВ СП “НІБУЛОН”, за кожне судно були сплачені: 1 ставка корабельного збору за вхід в акваторію морського порту ОСОБА_4, 1 ставка за вихід з акваторії морського порту ОСОБА_4 та 1 ставка адміністративного збору за заходження суден до порту ОСОБА_4 (сплачено за п/дорученням №11092 від 30.03.2015р.: 5853,28 грн. корабельного збору, 1023,38 грн. адміністративного збору, п/дорученням №63219 від 09.11.2015р.: 6254,71 грн. корабельного збору, 549,38 грн. адміністративного збору, п/дорученням №92429 від 22.11.2017р.: 823,60 грн. корабельного збору, 106,56 грн. адміністративного збору).
При переміщенні від причалів ТОВ СП “НІБУЛОН” до зовнішнього рейду морського порту ОСОБА_4 судна здійснили перехід, під час якого пройшли дві ділянки водного простору вказаних в Постанові Кабінету Міністрів України “Про межі акваторії морського порту ОСОБА_4” від 22.10.2008 №934, а саме:
- водний простір тринадцятого коліна Бузько-Дніпровсько-Лиманського каналу (підхідний канал порту) та першого коліна каналу акваторії порту ОСОБА_4;
- водний простір територіального моря в районі банки Трутаєва для відстою суден, що прямують у порт, та проведення вантажних робіт, обмежений лініями, що з'єднують точки з відповідними координатами.
В даному випадку після заходу до Миколаївського морського порту судна відповідача не здійснювали входу/виходу з порту, а відбувалося переміщення суден та перевезення вантажу водами акваторії Миколаївського морського порту на зовнішній рейд для дозавантаження судна “LITO”.
З огляду наведеного, судова колегія вважає, що, враховуючи норми Закону України “Про морські порти України”, згідно з яким рейд є частиною акваторії морського порту, прибуття судна на зовнішній рейд не потребує оплати понад вже сплачений корабельний збір за вхід судна в акваторію морського порту. Аналогічно відхід судна з зовнішнього рейду не потребує оплати понад вже сплачений корабельний збір за вихід з акваторії морського порту.
Також, при такому переміщенні судно не виходило за межі зони нагляду капітана морського порту ОСОБА_4, визначеної наказом Державної інспекції України з безпеки на морському та річковому транспорті (Укрморрічінспекція) “Про визначення меж зон нагляду за безпекою мореплавства” від 23.07.2014 №331, “вихід з порту” - додаток №5 до наказу Міністерства інфраструктури від 27.06.2013 №430 не оформлювався суднам при переміщенні від одного водного простору до іншого водного простору в межах однієї акваторії порту.
Відповідно до Постанови КМ України “Про затвердження переліку внутрішніх водних шляхів, що належать до категорії судноплавних” № 640 від 12.06.1996р., Бузько-Дніпровський лиман та річка Південий Буг (Миколаївська область) в частині Спаського каналу, каналу акваторії порту ОСОБА_4, порт ОСОБА_4, підхідний канал (13 коліно БДЛК), відноситься до внутрішніх водних шляхів, що належать до категорії судноплавних.
Відповідно до ст. 67 Водного кодексу України, внутрішні морські води та територіальне море є внутрішніми водними шляхами загального користування. Перелік внутрішніх водних шляхів, віднесених до категорії судноплавних, затверджується Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.1.2 Положення про навігаційне забезпечення судноплавства на внутрішніх водних шляхах, затвердженого наказом Мінтранса №498 від 12.06.2007, судновий хід (фарватер) - водний простір на внутрішньому водному шляху, призначений для руху суден і позначений на місцевості і на карті.
Зазначені в позові судна в частині “водного простору тринадцятого коліна Бузько-Дніпровсько-Лиманського каналу (підхідний канал порту) та першого коліна каналу акваторії порту ОСОБА_4” не швартувались до причалу, не ставали на якір, не здійснювали вантажних операцій, тобто рухалися транзитом.
Відповідно до довідок ІДПН №994 від 19.08.2014 (кранове судно ОСОБА_4), №995 від 19.08.2014 (Буксир Нібулон-1 з баржами НБЛ-008, НБЛ-018), №998 від 19.08.2014 (буксир Лідіївський з баржами НБЛ-007, БН-02), №999 від 19.08.2014 (Паралель) здійснювали “транзитний прохід до місця виконання робіт”, відповідно Довідок ІДПН №1007 від 21.08.2014 (кранове судно ОСОБА_4), №1010 від 23.08.2014 (Буксир Нібулон-1 з баржами НБЛ-008, БН-02), №1011 від 23.08.2014 (катер Паралель, плавкран Цесей) здійснювали “транзитний прохід до місця базування”, тобто без заходження в порт.
Також, відповідач здійснив оплату п/дорученням №63219 від 09.11.2015р. за корабельний та адміністративний збори (як вказано у призначенні платежу). В рахунку №41261512 від 26.08.2014р. вказані судна: кранове судно «Святий Миколай», Паралель, Нібулон-1, Лідіївський, баржи НБЛ-008, НБЛ-018, НБЛ-007, БН-02 та судно, в довантаженні якого він приймав участь, “LITO”.
Судна здійснили перехід від причалів ТОВ СП “НІБУЛОН” до зовнішнього рейду морського порту ОСОБА_4 і повернулися до місця базування - причали ТОВ СП “НІБУЛОН”.
Враховуючи викладене, судова колегія погоджується з висновком місцевого суду щодо того, що відсутні правові підстави для стягнення подвійно нарахованого корабельного збору у сумі 6188,51 грн. за переміщення суден в межах акваторії порту від одного водного простору до іншого водного простору, які є складовими одного об'єкту - Акваторія порту і переміщувались в межах портових вод морського порту ОСОБА_4, а саме: 1402,01 грн. за вхід та за вихід КС “Святий Миколай” (19.08.2014/20.08.2014), 387,34 грн. за вхід та за вихід буксиру „Нібулон-1" (19.08.2014/22.08.2014), 1899,31 грн. за вхід та за вихід баржі НБЛ-008 (19.08.2014/20.08.2014), 961,40 грн. за вхід баржі НБЛ-018 (19.08.2014/), 131,88 грн. за вхід буксиру “Лідіївський” (20.08.2014/), 961,40 грн. за вхід баржі НБЛ-007 (20.08.2014/), 416,17 грн. за вхід та за вихід баржі БН-02 (20.08.2014/20.08.2014), 14,41 грн. за вхід катеру “Параллель” (20.08.2014/), 14,59 грн. за вихід катеру “Параллель” (22.08.2014).
14.06.2013р. набрав чинності Закон України “Про морські порти України”, в якому змінилася термінологія, оскільки поняття акваторія морського порту (портова акваторія), визначене у Законі України “Про морські порти”, на відміну від поняття, встановленого у попередній редакції ст. 74 Кодексу торговельного мореплавства України, містить виключення щодо не охоплення ним суднового ходу.
Відповідно до ч.6 ст.1 Закону України “Про морські порти України”, акваторія морського порту (портова акваторія) - визначена межами частина водного об'єкта (об'єктів), крім суднового ходу, призначена для безпечного підходу, маневрування, стоянки і відходу суден.
Положенням про навігаційне забезпечення судноплавства на внутрішніх водних шляхах України, затвердженим наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 14.06.2007 №498, визначено, що судновий хід (фарватер) - водний простір на внутрішньому водному шляху, призначений для руху суден і позначений на місцевості і на карті; крім того, це безпечний у навігаційному відношенні прохід по водному просторі, означений засобами навігаційного обладнання.
Отже, судно, рухаючись транзитом по судновому ходу внутрішніх водних шляхів, відображеному на навігаційних картах, які є об'єктами загального користування, може не користуватись водною поверхнею як акваторією порту, визначеною ст.1 Закону України “Про морські порти України”.
Відповідно до п.7.1. Порядку №316, із суден груп А, Б, В і Г адміністративний збір справляється під час кожного заходження судна у порт.
Відповідно до п.7.3. Порядку №316, із суден груп А, Б, В і Г, що заходять послідовно у кілька морських портів України протягом одного рейсу для виконання вантажних операцій, адміністративний збір справляється тільки в першому морському порту заходження.
Відповідач платіжним дорученням №63219 від 09.11.2015 сплатив рахунок, виставлений позивачем №41261512 від 26.08.2014, до якого був включений адміністративний збір у сумі 457,82 грн. (без ПДВ), зокрема по суднах: 154,36 грн. (без ПДВ) за заходження в порт КС “Святий Миколай” (19.08.2014/21.08.2014), 42,58 грн. (без ПДВ) за заходження буксиру „Нібулон-1" (19.08.2014/23.08.2014), 211,36 грн. (без ПДВ) за заходження баржі НБЛ-008 (19.08.2014/23.08.2014), 46,31 грн. (без ПДВ) за заходження баржі БН-02 (19.08.2014/23.08.2014), 3,21 грн. (без ПДВ) за заходження катеру “Параллель” (23.08.2014).
За кожне судно було сплачено одну ставку адміністративного збору.
Відповідно до розділу 2 Конвенції про полегшення міжнародного морського судноплавства 1965 року (Конвенцію прийнято Постановою КМУ №775 від 21.09.1993), прибуття судна - це постановка судна, яке прибуло в порт, на якірну стоянку або біля причалу "час прибуття: час постановки судна, яке прибуло в порт на якірну стоянку або біля причалу".
Згідно з п.1.2 Порядку оформлення приходу суден у морський порт, надання дозволу на вихід суден у море та оформлення виходу суден із морського порту, затвердженого 27.06.2013р. Міністерством інфраструктури наказом №430, прихід судна - постановка судна на якір в акваторії порту або швартування судна до причалу, розташованого в акваторії порту, у визначеному адміністрацією морського порту місці; вихід судна - відправлення судна від причалу, розташованого в акваторії порту, або з якірної стоянки в акваторії порту.
Дія Порядку поширюється на судна, які заходять у морські порти України (крім морських рибних портів), капітанів морських портів, служби капітанів морських портів (далі - Служби) під час виконання ними процедур з оформлення приходу суден у морський порт, надання дозволу на вихід суден із морського порту та оформлення виходу суден із морського порту.
Згідно з п.2.2. розділу 2 цього Порядку, оформлення приходу судна в морський порт здійснюється таким чином: до початку навантажувально-розвантажувальних операцій усі судна, що прибули до порту, оглядаються уповноваженими особами Служби (крім суден, відносно яких застосовується вільна практика) для встановлення факту відсутності в останньому рейсі порушень. Прихід судна в порт оформлюється капітаном морського порту не більше ніж через 6 годин з моменту приходу судна за умови виконання прикордонних, митних, санітарних і карантинних процедур в установленому законодавством порядку та відвідування судна уповноваженою особою Служби.
Відповідності до п.3.1 Порядку, дозвіл на вихід судна з порту надає капітан морського порту відповідно до Правил контролю суден з метою забезпечення безпеки мореплавства, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 17 липня 2003 року №545, та після перевірки суднових документів, зазначених у пункті 4.3 розділу IV цього Порядку, за умови позитивних результатів контролю судна, а також задовільного морехідного стану судна і готовності до виходу його в море.
Штампи входу та виходу судна з порту затверджені наказом Міністерства інфраструктури від 27.06.2013 №430, додатках №3 та №5 до наказу.
Як вірно встановлено місцевим судом, у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження входу/виходу суден в порт в частині “водного простору тринадцятого коліна Бузько-Дніпровсько-Лиманського каналу (підхідний канал порту) та першого коліна каналу акваторії порту ОСОБА_4”.
Відповідно довідок ІДПН №994 від 19.08.2014 (кранове судно ОСОБА_4), №995 від 19.08.2014 (Буксир Нібулон-1 з баржами НБЛ-008, НБЛ-018), №998 від 19.08.2014 (буксир Лідіївський з баржами НБЛ-007, БН-02), №999 від 19.08.2014 (Паралель) здійснювали “транзитний прохід до місця виконання робіт”, відповідно Довідок ІДПН №1007 від 21.08.2014 (кранове судно ОСОБА_4), №1010 від 23.08.2014 (Буксир Нібулон-1 з баржами НБЛ-008, БН-02), №1011 від 23.08.2014 (катер Паралель, плавкран Цесей) здійснювали “транзитний прохід до місця базування”.
Отже, рухаючись по річці Південий Буг в частині “водного простору тринадцятого коліна Бузько-Дніпровсько-Лиманського каналу (підхідний канал порту) та першого коліна каналу акваторії порту ОСОБА_4” судна рухались транзитом без заходження (в цій частині) в морський порт ОСОБА_4.
Враховуючи викладене, судова колегія погоджується з висновком місцевого суду щодо того, що позовні вимоги в частині стягнення адміністративного збору у сумі 535,00 грн. за вхід в порт суден відповідача в цій частині водного простору, а саме: 181,44 грн. за заходження КС “Святий Миколай” (19.08.2014/20.08.2014), 50,13 грн. за заходження буксиру „Нібулон-1" (19.08.2014/22.08.2014), 245,80 грн. за заходження баржі НБЛ-008 (19.08.2014/20.08.2014), 53,86 грн. за заходження баржі БН-02 (20.08.2014/20.08.2014), 3,77 грн. за заходження катеру “Параллель” (22.08.2014/22.08.2014), задоволенню не підлягають.
Оскільки, в частині стягнення з відповідача основного боргу у сумі 6723,50 грн. судом першої інстанції відмовлено, то нарахування на вказану суму основного боргу річних у розмірі 582,57 грн. та збитків від інфляції у розмірі 6080,13 грн., місцевий суд також обґрунтовано визнав безпідставним.
При цьому, судова колегія вважає за необхідне відхилити вимоги заяви про врахування при розгляді даної справи висновків, викладених в постанові Верховного Суду від 02.05.2018р. у справі №915/525/17, оскільки висновки цієї постанови не свідчать на користь аргументів позивача.
Отже, твердження апелянта щодо того, що судом першої інстанції під час прийняття оскаржуваного судового рішення в неповному обсязі було досліджено всі фактичні обставини справи, які мали суттєве значення для вирішення справи по суті, колегією суддів апеляційної інстанції до уваги не приймаються, оскільки з матеріалів справи вбачається, що судом першої інстанції в повному обсязі було досліджено всі фактичні обставини справи та обґрунтовано було прийнято рішення щодо часткового задоволення позовних вимог.
З огляду на викладене, судова колегія апеляційної інстанції зазначає, що оскаржуване рішення суду прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права, а відтак підстави для його зміни або скасування відсутні, та оскаржуване рішення слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 129,232,233,236,240,269,270,275,276,281-284 ГПК України,
колегія суддів -
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Миколаївської області від 28.03.2018р. у справі №915/764/17 - залишити без змін.
Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на ДП «Адміністрація морських портів України» в особі Миколаївської філії ДП «Адміністрація морських портів України».
Постанова в порядку ст. 282 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття, згідно ст. 284 ГПК України.
Постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення згідно положень ст. 286 ГПК України.
Повна постанова складена 05 липня 2018 року, у зв'язку із перебуванням з 02.07.2018р. по 04.07.2018р. судді Будішевської Л.О. у відрядженні та 03.07.2018р. головуючого судді Мишкіної М.А. у відпустці.
Головуючий суддя Мишкіна М.А.
Суддя Будішевська Л.О.
Суддя Бєляновський В.В.