33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
02 липня 2018 року Справа № 902/1114/17
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Миханюк М.В., суддя Павлюк І. Ю. , суддя Савченко Г.І.
при секретарі судового засідання Полюхович І.Г.
за участю представників сторін:
позивача: ОСОБА_1 - голови Вінницького ОТУ АМКУ, посвідчення №724 від 08.06.2018р., ОСОБА_2 - представника за довіреністю від 04.01.18р. №02/18
відповідача: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Терра Фуд” на рішення господарського суду Вінницької області, ухваленого 13.03.18р. суддею Матвійчуком В.В. о 11:58 у м. Вінниці, повний текст складено 19.03.18р. у справі №902/1114/17
за позовом Вінницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Терра Фуд”
про стягнення 80000 грн. (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог)
Вінницьке обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України звернулося до господарського суду Вінницької області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “ТЕРРА ФУД” штрафу в розмірі 40 000,00 грн. та пені в розмірі 29 400,00 грн. згідно рішення Вінницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 25-рш від 31.03.2016р.
Позов мотивовано тим, що рішенням адміністративної колегії Вінницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 25-рш від 31.03.2016р. “Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції” на Товариство з обмеженою відповідальністю “ТЕРРА ФУД” накладено штраф в розмірі 40 000,00 грн.. Не погоджуючись з даним рішенням ТОВ “ТЕРРА ФУД” звернулось до господарського суду Вінницької області з відповідним позовом. За результатами розгляду позовної заяви ТОВ “ТЕРРА ФУД” судом прийнято рішення, яким в позові відмовлено. Згадане рішення набрало законної сили 28.11.2017р. відповідно до постанови Рівненського апеляційного господарського суду. Таким чином, рішення адміністративної колегії Вінницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 25-рш від 31.03.2016р. є чинним та підлягає обов'язковому виконанню. Водночас, у строки визначені законом відповідач не сплатив розмір штрафу, і на момент звернення з позовом до суду розмір штрафу становить 40000,00 грн.. Окрім того, відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України “Про захист економічної конкуренції” відповідачу нараховано пеню.
Рішенням господарського суду Вінницької області від 13.03.2018 року у справі №902/1114/17 позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Терра Фуд” згідно з рішенням Вінницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 31.03.2016р № 25-рш до Державного бюджету України на рахунок Управління Державної казначейської служби у Тульчинському районі (код 37897753) р/р 31116106700568 в банку ГУДКСУ у Вінницькій області МФО 802015, згідно з кодом бюджетної класифікації за доходами 21081100, символ звітності 106, штраф у розмірі 40 000 (сорок тисяч) грн. 00 коп. та пеню у розмірі 40 000 (сорок тисяч) грн. 00 коп..
Обґрунтовуючи рішення, суд, з посиланням на Закон України «Про Антимонопольний комітет України», Закон України «Про захист економічної конкуренції» прийшов до висновку про задоволення позовних вимог.
Не погодившись із прийнятим рішенням, відповідач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Вінницької області від 13.03.2018 року у справі №902/1114/17 повністю та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Зокрема, вказує, що судом першої інстанції, супереч ст. 227 ГПК України, п. 20.3. постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011р. №15 «Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства» було неправомірно відмовлено у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду Верховним судом касаційної скарги у справі №902/474/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Терра Фуд" до Вінницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним та скасування рішення від 31.03.2016 р. № 25-рш. При цьому, в порушення п.2 ч.4 ст. 228 ГПК України, в оскарженому рішенні судом взагалі не вказуються докази, що надавалися відповідачем, а тим більше мотиви їх відхилення.
Відповідач вважає, що господарським судом Вінницької області у своєму рішенні не здійснено повне з'ясування обставин, що мають значення для справи та безпідставно не задоволено клопотання відповідача про зупинення провадження у справі №902/1114/17 що призвело до передчасного вирішення справи по суті.
У відзиві на апеляційну скаргу Вінницьке обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України, наводить свої міркування на спростування доводів скаржника та вказує на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції.
По суті заявленого ТОВ «Терра Фуд» клопотання у судовому засіданні 13.03.2017р. про зупинення провадження у справі № 902/1114/17 до розгляду Верховним Судом справи №902/474/16 вказує, що суд правомірно відмовив у його задоволенні.
Вважає, що об'єктивної неможливості розгляду справи №902/1114/17 не існувало, оскільки:
- рішення господарського суду Вінницької області від 11.09.2017р. у справі №902/474/16 набрало законної сили 28.11.2017р.;
- станом на 13.03.2018р. доказів розгляду Верховним Судом касаційної скарги товариства у справі № 902/474/16 не було. Як вбачається з доданої до апеляційної скарги копії ухвали Верховного Суду від 22.03.2018р. у справі № 902/474/16 касаційне провадження відкрито 22.03.2018р.. Тобто на час винесення господарським судом Вінницької області рішення від 13.03.2018р. у справі № 902/1114/17 розгляд справи №902/474/16 не здійснювався;
- зібрані докази у справі № 902/1114/17 дозволяли господарському суду Вінницької області встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Позивач зазначає, що порушень норм матеріального права господарським судом Вінницької області (в тому числі щодо розмірів стягуваних штрафу та пені) відповідач в апеляційній скарзі не наводить, а тому при винесенні рішення від 13.03.2018р. у справі №902/1114/17 господарським судом Вінницької області судом дотримано норми процесуального права, правильно застосовано норми матеріального права.
На думку позивача, доводи скаржника є необґрунтованими, а підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Просить рішення господарського суду Вінницької області від 13.03.2018р. у №902/1114/17 залишити без змін, а апеляційну скаргу ТОВ «Терра Фуд» від 10.04.2018р. - без задоволення.
ТОВ «Терра Фуд» повноважного представника у судове засідання не направив, причини неявки суду не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Таким чином, враховуючи норми ст.ст.269, 273 ГПК України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції, строки розгляду апеляційної скарги, та той факт, що неявка в засідання суду представника відповідача, належним чином та відповідно до законодавства повідомленого про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає перегляду оскарженого судового рішення, колегія суддів розглянула апеляційну скаргу за відсутності представника останнього, за наявними у справі доказами.
В судовому засіданні представник позивача - ОСОБА_2 заперечив проти доводів апеляційної скарги з підстав викладених у відзиві та надав пояснення на обґрунтування своєї позиції. Просить рішення господарського суду Вінницької області від 13.03.2018р. у №902/1114/17 залишити без змін, а апеляційну скаргу ТОВ «Терра Фуд» - без задоволення.
Представник позивача ОСОБА_1 підтримав представника ОСОБА_2 в повному обсязі.
Заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, відповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при винесенні оскарженого рішення, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а оскаржене рішення суду залишити без змін, виходячи з наступного.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, розпорядженням адміністративної колегії Вінницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 29.05.2015 р. №41-рк було розпочато розгляд справи № 03-18/40-15 проти Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕРРА ФУД" за ознаками порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого ст. 15-1 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді поширення інформації, що вводить в оману.
Рішенням адміністративної колегії Вінницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 31.03.2016 р. №25-рш, прийнятим за наслідками розгляду справи № 03-18/40-15, було вирішено наступне:
1. Визнати, дії Товариства з обмеженою відповідальністю "Терра Фуд" (23600, Вінницька область, м. Тульчин, вул.Полковника Ганжі, 16, ідентифікаційний код 35438742), які полягають у розміщенні на упаковках Сиру твердого напису "Тільки натуральне 100 %" в рекламі на телебаченні Сиру твердого Сметанкового циліндра 2х8 кг із зображенням на упаковці напису “Тільки натуральне 100 %”, виготовлених згідно з вимогами ДСТУ 6003:2008 та ГОСТ 11041-88 і іншими нормативними документами, та які містять складові, які виготовленні шляхом хімічних реакцій та не є природними, порушенням законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, передбаченим ст. 15-1 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді поширення інформації, що вводить в оману, а саме: повідомлення ТОВ "Терра Фуд" невизначеному колу осіб неточних відомостей про продукт, порівняно з аналогічним продуктом інших виробників, зокрема внаслідок обраного способу їх викладення, які можуть вплинути на наміри цих осіб щодо придбання товарів цього суб'єкта господарювання.
2. За порушення, вказане в пункті 1 цього рішення, накласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Терра Фуд" штраф у розмірі 40 000 (сорок тисяч) грн..
Копія рішення від 31.03.2016р. № 25-рш була направлена відповідачу із супровідним листом від 04.04.2016р. № 03-18/481 і отримана ТОВ “ТЕРРА ФУД” 12.04.2016р., що підтверджується витягом з сайту УДППЗ “Укрпошта” про вручення рекомендованого поштового відправлення № 21016 00231365.
Дане рішення відповідач оскаржив у встановленому Законом порядку до господарського суду Вінницької області.
Ухвалою господарського суду Вінницької області від 08.06.2016р. порушено провадження у справі № 902/474/16.
Рішенням господарського суду Вінницької області від 11.09.2017р. у справі № 902/474/16 в задоволенні позову ТОВ “ТЕРРА ФУД” відмовлено.
Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 28.11.2017р., рішення господарського суду Вінницької області від 11.09.2017р. залишено без змін, а апеляційну скаргу ТОВ “ТЕРРА ФУД” без задоволення.
В ході розгляду справи в суді апеляційної інстанції, постановою Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 23.05.2018 року у справі №902/474/16 касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Терра Фуд" залишено без задоволення, а рішення господарського суду Вінницької області від 11.09.2017 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 28.11.2017 у справі № 902/474/16 - без змін.
Таким чином, рішення адміністративної колегії Вінницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 31.03.2016 р. № 25-рш є чинним та підлягає виконанню.
Відповідачем штраф у розмірі 40000,00 грн. у встановлений строк не сплачений, документи, що підтверджують сплату штрафу, від відповідача до позивача не надходили, що стало підставою для нарахування пені у розмірі 29400,00 грн. та звернення позивача до суду.
Заявою № 03-38/13 від 04.01.2018р позивачем збільшено розмір позовних вимог до 80 000,00 грн., з яких: 40 000,00 грн. штраф та 40 000,00 грн. пеня, яка прийнята господарським судом Вінницької області до розгляду, а спір розглядався з урахуванням заяви про збільшення.
Надаючи правову кваліфікацію відносинам, що склалися апеляційний господарський суд зазначає наступне
Пунктом 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» передбачено, що одним з основних завдань Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції; здійснення контролю щодо створення конкурентного середовища та захисту конкуренції у сфері державних закупівель.
Пунктами 1, 4, 15 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» визначено, що у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має повноваження розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами; перевіряти суб'єкти господарювання, об'єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю щодо дотримання ними вимог законодавства про захист економічної конкуренції та під час проведення розслідувань за заявами і справами про порушення законодавства про захист економічної конкуренції; звертатися до суду з позовами, заявами і скаргами у зв'язку із застосуванням законодавства про захист економічної конкуренції, а також із запитами щодо надання інформації про судові справи, що розглядаються цими судами відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції.
Приписами ст. 22 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» визначено, що розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом. Невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимог уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення тягне за собою передбачену законом відповідальність.
Згідно із ст. 25 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", з метою захисту інтересів держави, споживачів та суб'єктів господарювання Антимонопольний комітет України, територіальні відділення Антимонопольного комітету України у зв'язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції органами влади, юридичними чи фізичними особами подають заяви, позови, скарги до суду, в тому числі про зобов'язання виконати рішення органів Антимонопольного комітету України.
Частиною 1 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» передбачено, що рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб. У разі, якщо вручити рішення немає можливості, рішення органів Антимонопольного комітету України вважається таким, що вручене відповідачу, через десять днів з дня оприлюднення інформації про прийняте рішення в офіційному друкованому органі (газета Верховної Ради України "Голос України", газета Кабінету Міністрів України "Урядовий кур'єр", "Офіційний вісник України", друковані видання відповідної обласної ради за останнім відомим місцем проживання чи місцем реєстрації, юридичної адреси відповідача).
Відповідно до частини 2 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання.
Частиною 3 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначено, що особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.
Згідно частини 8 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" протягом п'яти днів з дня сплати штрафу суб'єкт господарювання зобов'язаний надіслати відповідно до Антимонопольного комітету України або його територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу.
Отже, відповідно до вищевказаних норм позивач має право приймати рішення про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції, про припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції, про накладення штрафу. Останній повинен бути сплачений відповідачем у двомісячний строк з дня отримання відповідного рішення, при цьому протягом п'яти днів з дня сплати штрафу відповідач зобов'язаний надіслати позивачу документи, що підтверджують сплату штрафу, рішення позивача є обов'язковим для виконання.
Як передбачено частиною 7 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.
Як зазначалося вище, рішенням адміністративної колегії Вінницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 31.03.2016 р. №25-рш на відповідача накладено штраф у розмірі 40000,00 грн. за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене ст. 15-1 Закону України "Про захист економічної конкуренції".
Зазначене рішення від 31.03.2016р. № 25-рш було направлене відповідачу із супровідним листом від 04.04.2016р. № 03-18/481 і отримане ТОВ “ТЕРРА ФУД” 12.04.2016р., що підтверджується витягом з сайту УДППЗ “Укрпошта” про вручення рекомендованого поштового відправлення № 21016 00231365.
Частиною 2 ст. 62 Закону України «Про захист економічної конкуренції» встановлено, що перебіг строку, який обчислюється роками, місяцями або днями, починається наступного дня після календарної дати або настання події, якими визначено його початок. Строк, який обчислюється місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця строку. У разі, коли останній день припадає на неробочий день, днем закінчення строку вважається перший наступний за ним робочий день.
Таким чином, рішення вважається врученим відповідачу 12.04.2016р., а кінцевим терміном сплати відповідачем штрафу є 13.06.2016р., відповідно до приписів ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції».
Відповідно до частини 1 статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" відповідач має право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути поновлено.
Відповідач оскаржив в судовому порядку рішення адміністративної колегії від 31.03.2016р. № 25-рш.
Рішенням господарського суду Вінницької області від 11.09.2017р. у справі №902/474/16 в задоволенні позову ТОВ “ТЕРРА ФУД” відмовлено.
Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 28.11.2017р., рішення господарського суду Вінницької області від 11.09.2017р. залишено без змін, а апеляційну скаргу ТОВ “ТЕРРА ФУД” без задоволення.
Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, постановою Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 23.05.2018 року у справі №902/474/16 касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Терра Фуд" залишено без задоволення, а рішення господарського суду Вінницької області від 11.09.2017 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 28.11.2017 у справі № 902/474/16 - без змін.
З огляду на наведене, слідує, що відповідач ухилився від сплати штрафу в розмірі 40000,00 грн., накладеного на нього вищенаведеним рішенням адміністративної колегії Вінницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, у двомісячний строк з дати, яка вважається днем вручення рішення.
Станом на час розгляду спору по суті, як у суді першої, так і в суді апеляційної інстанції, штраф в розмірі 40000,00 грн. залишається не сплаченим відповідачем, докази протилежного в матеріалах справи відсутні.
За таких обставин, колегія суддів вважає позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача штрафу у розмірі 40000,00 грн. обґрунтованими, законними та підтвердженими наявними у справі доказами, а тому погоджується із висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог в цій частині у повному обсязі.
Позивач також звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача пені за прострочення сплати відповідачем штрафу за період з 12.09.2017р. по 16.10.2017р. (включно) та з 29.11.2017р. по 03.01.2018р. (включно) в розмірі 40000,00 грн., враховуючи при цьому обмеження щодо розміру пені, встановлені ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції".
Частиною 5 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» передбачено, що за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.
Господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання у ГК України визнаються штрафними санкціями (частина 1 статті 230 ГК України).
Відповідно до п. 1 ст. 231 ГК України, законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.
Нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом:
- справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу;
- відповідного рішення (постанови) господарського суду.
Оскільки господарським судом Вінницької області ухвалою від 08.06.2016р. порушено провадження у справі № 902/474/16 та прийнято рішення у даній справі 11.09.2017р. нарахування пені почалося з 12.09.2017р. Нарахування пені було зупинено 16.10.2017р. (день винесення Рівненським апеляційним господарським судом ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження) та поновлено 29.11.2017р. (прийняття постанови Рівненським апеляційним господарським судом.
З урахуванням наведеного, позивачем нараховано пеню за період прострочення сплати штрафу за 71 день розмір якої склав 42 600,00 грн. (71х1,5%).
Оскільки нарахована пеня дорівнює 42 600,00 грн., тобто більше ніж сума штрафу (40000,00 грн.), то позивач правомірно заявив до стягнення з відповідача пеню у розмірі 40000,00 грн., у зв'язку з чим позовні вимоги про стягнення пені у розмірі 40000,00 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі, тому і висновки суду першої інстанції про задоволення позову в цій частині також є правомірними.
Щодо посилання скаржника в апеляційній скарзі про не правомірну відмову у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі та не зазначення причин такої відмови, судова колегія вказує таке.
Статтею 227 ГПК України, на яку як на підставу для зупинення провадження в даній справі посилається скаржник, передбачено, що, зокрема, суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадку об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі. При цьому, зазначено, що суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Як убачається із матеріалів справи, на момент винесення рішення судом першої інстанції була чинна та набрала законної сили постанова Рівненського апеляційного господарського суду від 28.11.2017р., якою апеляційну скаргу ТОВ “ТЕРРА ФУД” залишено без задоволення, а рішення господарського суду Вінницької області від 11.09.2017р. (яким відмовлено в позові) залишено без змін.
Касаційну скаргу відповідачем було подано та зареєстровано у Верховному суді 12.03.2018 року, а касаційне провадження відкрито 22.03.2018 року, що убачається із програми «Діловодство спеціалізованого суду» та ухвали Верховного суду.
Отже, на момент прийняття оскарженого рішення у даній справі питання про відкриття касаційного провадження, залишення касаційної скарги без руху, відмову у відкритті касаційного провадження чи повернення касаційної скарги, що надійшла по справі №902/474/16 Верховним судом ще не було вирішено.
А тому, колегія суддів зазначає, що в силу ст. 74, 76, 77 ГПК України, відповідачем не доведено належними доказами обставин, на які останній посилається у своєму клопотанні.
Таким чином, враховуючи вищевказані обставини, у суду першої інстанції були відсутні підстави для обов'язкового зупинення провадження у даній справі та обґрунтовано підстави такої відмови, а тому доводи апеляційної скарги в цій частині є безпідставним та не відповідають нормам процесуального права, а саме вимогам ст.227 ГПК України.
За наведених обставин, судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції про задоволення позову у повному обсязі.
Враховуючи викладене, судова колегія зазначає, що доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, ґрунтуються на його власній оцінці та спростовуються наведеними та встановленими судом обставинами справи.
А тому, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Вінницької області від 13.03.2018р. у даній справі прийняте з повним з'ясуванням всіх обставин, що мають значення для справи, дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстави для його скасування.
Керуючись ст. ст. 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Терра Фуд” на рішення господарського суду Вінницької області від 13.03.18р. у справі №902/1114/17 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Вінницької області від 13.03.18р. у справі №902/1114/17 залишити без змін.
3. Матеріали справи №902/1114/17 повернути до господарського суду Вінницької області.
4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в строк та в порядку, встановленому ст. ст. 287-291 ГПК України.
Повний текст постанови складений "05" липня 2018 р.
Головуючий суддя Миханюк М.В.
Суддя Павлюк І. Ю.
Суддя Савченко Г.І.