Справа № 562/3206/17
20.06.2018 року Здолбунівський районний суд
Рівненської області
в складі: головуючого судді Шуляка А.С.
при секретарі Солдатовій О.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м.Здолбунів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 опікуна неповнолітніх ОСОБА_4, ОСОБА_5 про усунення перешкод в користуванні власністю, -
встановив:
В поданій до суду заяві позивач вказує на те, що їй на праві власності належить 55,6/100 частини житлового будинку по АДРЕСА_1 В даному будинку зареєстровано також місце проживання відповідачів: ОСОБА_2 та її неповнолітніх дітей ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 При цьому відповідачі, як ОСОБА_2, так і її неповнолітні діти не проживають і ніколи не проживали в належному їй будинку. На даний час відповідачка ОСОБА_2 позбавлена батьківських прав відносно своїх малолітніх дітей і їх опікуном є баба ОСОБА_3 Оскільки вона є людиною похилого віку і потребує стороннього догляду, то має намір укласти з сусідами договір довічного утримання. Проте, не може цього зробити, оскільки відповідачі відмовляються в добровільному порядку знятися з реєстрації і таким чином чинять їй перешкоди у користуванні власністю.
Просить суд ухвалити рішення, яким усунути перешкоди у здійсненні права власності на житлове приміщення, яке належить їй на праві власності та знаходиться по АДРЕСА_1 шляхом зняття з реєстрації ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2
В судовому засіданні позивачка та її представник вимоги позову підтримали повністю та просять задовільнити їх.
Відповідач ОСОБА_3 та її представник позов не визнали та пояснили суду, що підстав для задоволення позову в частині зняття з реєстрації неповнолітніх дітей не має, оскільки в такому випадку їх буде позбавлено права користування спірним житлом.
Просять суд в частині позовних вимог щодо зняття з реєстрації неповнолітніх дітей відмовити.
Представник органу опіки та піклування позов не визнав та пояснив суду, що у разі задоволення позовних вимог будуть порушені права неповнолітніх дітей на нерухоме майно.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, хоча повідомлялася про час та місце розгляду справи. З урахуванням думки учасників процесу суд вважає за можливе розгляд справи без участі відповідача ОСОБА_2
Вислухавши пояснення учасників процесу. Дослідивши докази по справі, суд приходить до наступних висновків.
Позивачка ОСОБА_1 є власником 55,6/100 частини житлового будинку по АДРЕСА_1 Рівненської області, що стверджується реєстраційним посвідченням, виданим Рівненським обласним бюро технічної інвентаризації, виданим 08.07.1996р.
В належному позивачці будинку також зареєстроване місце проживання відповідачів ОСОБА_2 та її неповнолітніх дітей ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2
В судовому засіданні встановлено, що відповідач ОСОБА_2 та її неповнолітні діти ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 у спірному житлі практично не проживали, не користувалися ним, а лише було зареєстровано їх місце проживання.
На даний час відповідач ОСОБА_2 рішенням Здолбунівського районного суду Рівненської області від 12.12.2016р.позбавлена батьківських прав відносно її неповнолітніх дітей ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 та призначено їх опікуном ОСОБА_3 з якою вони і проживають на даний час.
Права власника житлового будинку, квартири визначені ст. 383 ЦК України та ст. 150 ЖК України, які передбачають право власника використовувати житло для власного проживання, проживання членів сім'ї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд. Обмеження чи втручання в права власника можливе лише з підстав, передбачених законом.
Згідно з положеннями статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Зазначена норма матеріального права визначає право власника, у тому числі житлового приміщення або будинку, вимагати будь яких усунень свого порушеного права від будь яких осіб будь яким шляхом, який власник вважає прийнятним. Визначальним для захисту права на підставі цієї норми права є наявність у позивача права власності та встановлення судом наявності перешкод у користуванні власником своєю власністю.
Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 16 листопада 2016 року у справі №6-709цс16.
Судом встановлено, що реєстрація місця проживання відповідачів у спірному будинку перешкоджає позивачці ОСОБА_1, яка є власником будинку повною мірою розпорядитися ним, оскільки дана обставина є перешкодою для укладення договору довічного утримання.
Що стосується посилання відповідача та його представника, а також представника органу опіки та піклування на те, що у разі задоволення позову будуть порушені майнові права неповнолітніх дітей, то суд вважає їх безпідставними.
Як визначено у ст.18 Закону України «Про охорону дитинства», держава забезпечує право дитини на проживання в таких санітарно-гігієнічних та побутових умовах, що не завдають шкоди її фізичному та розумову розвитку. Діти - члени сім'ї наймача або власника жилого приміщення мають право користуватися займаним приміщенням нарівні з власником або наймачем.
Так, неповнолітні діти ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 не є членами сім'ї позивача, яка є власником спірного житла.
Відповідно до ч.ч.1,4 ст.29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. Місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я, в якому вона проживає.
Неповнолітні діти ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в спірному будинку не проживали і не проживають. На даний час вони постійно проживають разом з опікуном.
Оскільки власником спірної квартири є лише позивач, то неповнолітні діти ОСОБА_4 та ОСОБА_5 майнових прав щодо спірної квартири, в тому числі і користування не мають.
Суд вважає, що висновок органу опіки та піклування Здолбунівської районної державної адміністрації, яким надано висновок про недоцільність визнання неповнолітніх дітей такими, що втратили право користування спірним майном не обґрунтований жодними фактичними обставинами справи.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених вимог та необхідність їх задоволення. Реєстрація відповідачів в помешканні за вищевказаною адресою фактично перешкоджає позивачу в реалізації його прав власника жилого приміщення, яке підлягає відновленню.
Керуючись ст.ст.12, 82, 141, 263, 265 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги задовільнити.
Усунути перешкоди у здійсненні права власності на житлове приміщення, яке належить на праві власності ОСОБА_1 та знаходиться по АДРЕСА_1 Рівненської області шляхом зняття з реєстрації ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 640,00 грн. понесених нею судових витрат по сплаті судового збору.
Рішення може бути оскарженим в апеляційний суд Рівненської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга подається в апеляційний суд Рівненської області через Здолбунівський районний суд Рівненської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повни текст рішення виготовлено 02 липня 2018 року.
Суддя