26 червня 2018 року м. Херсон
справа № 657/2711/17
провадження №22-ц/791/925/18
Апеляційний суд Херсонської області в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого (суддя-доповідач) Склярської І.В.,
суддів: Пузанової Л.В.,
ОСОБА_1,
секретар Рябченко А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні апеляційну скаргу Приватного підприємства «Чаплинське-1» на рішення Каланчацького районного суду Херсонської області у складі судді Живцової О.А. від 23 березня 2018 року в справі за позовом ОСОБА_2, від імені якого діє ОСОБА_3 до Приватного підприємства «Чаплинське-1» про розірвання договору оренди землі,
встановив:
У листопаді 2017 року ОСОБА_2, від імені якого діє ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до Приватного підприємства «Чаплинське-1» (далі - ПП «Чаплинське-1») про розірвання договору оренди землі.
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що ОСОБА_2 на праві приватної власності належить земельна ділянка, площею 5,60 га, цільове призначення якої - ведення товарного сількогосподарського виробництва, розміщена на території Новоолександрівської сільської ради Каланчацького району Херсонської області. 08 квітня 2015 року між позивачем та ПП «Чаплинське» був укладений договір оренди вказаної земельної ділянки. Договір укладений строком на 10 років. При укладенні договору відповідач зобов'язався сплачувати орендну плату за користування земельною ділянкою щорічно у розмірі не менше 3 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки за один рік, орендну плату вносити у строки з 01.08 по 31.12 кожного року, своєчасно вносити орендну плату відповідно до п.11 договору оренди.
Однак відповідач порушив свої зобов'язання щодо своєчасного розрахунку за користування земельною ділянкою за період з 2015 року по 2016 рік, чим порушує п.11 договору. Орендну плату орендар за 2015-2016 рік не сплатив.
Посилаючись на вказані обставини, норми Закону України «Про оренду землі», п.2 ст. 651 ЦК України та на те, що при погодженні з відповідачем строку сплати орендної плати за користування земельною ділянкою позивач розраховував на отримання необхідних грошових коштів, але в зв'язку з порушенням строків сплати орендної плати, він був позбавлений можливості отримання матеріальних благ, на які розраховував при укладенні договору оренди землі просив розірвати договір оренди землі, укладений між ОСОБА_2 та ПП «Чаплинське-1» зареєстрований 08 квітня 2015 року реєстраційною службою Бериславського РУЮ за №9335776.
Рішенням Каланчацького районного суду Херсонської області від 23 березня 2018 року позов задоволено.
Розірвано Договір оренди землі, укладений між ОСОБА_2 та ПП «Чаплинське-1», зареєстрований 08 квітня 2015 року, реєстраційною службою Берсилавського РУЮ за №9335776. Вирішено питання судових витрат.
В апеляційній скарзі ПП «Чаплинське-1», посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що підприємством виконуються умови договору оренди землі, сплачується орендна плата. Так, оскільки ОСОБА_2 відмовився отримувати орендну плату на підприємстві, останнім здійснено сплату орендної плати орендодавцю за 2015-2016 роки поштовими переказами за адресою місця його проживання у сумах 4492,30 грн 6929,46 грн. Оригінали були оглянуті в судому засіданні, проте суд першої інстанції не надав належної оцінки даним доказам. Враховуючи, що підприємство здійснило перерахування оплати орендної плати поштовими переказами на адресу ОСОБА_2, то з його боку істотних порушень договору оренди немає, ознака систематичної несплати відповідачем орендної плати відсутня.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 її доводи не визнав, рішення суду вважає законним та обґрунтованим посилаючись на те, що імперативний обов'язок по виплаті орендної плати покладений на орендаря, який не довів, що орендодавець відмовився отримувати орендну плату на підприємстві відповідача та факт поштового переказу не свідчить про фактичне отримання коштів орендодавцем. Особою, яка подала апеляційну скаргу, не доведено про повернення коштів, від яких нібито відмовився позивач, підприємству; не виконаний обов'язок про їх внесення на депозит нотаріуса чи нотаріальної контори.
Відповідно до ч.1 ст.351 ЦПК України судом апеляційної інстанції у цивільних справах є апеляційний суд, у межах апеляційного округу якого (території, на яку поширюються повноваження відповідного апеляційного суду) знаходиться місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Згідно із пунктом 8 Перехідних положень ЦПК України до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.
Враховуючи, що наразі апеляційні суди в апеляційних округах не утворені, справа підлягає перегляду в апеляційному порядку Апеляційним судом Херсонської області, у межах територіальної юрисдикції якого перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.
Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст.367 ЦПК України, апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Суд установив та з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 є власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 5,60 га на території Новоолександрівської сільської ради Каланчацького району Херсонської області, відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №881620 від 22.08.2006 року /а.с.7/.
Між сторонами укладений договір оренди землі, який 08.04.2015 року зареєстрований в реєстраційній службі Бериславського районного управління юстиції Херсонської області /а.с.6/.
Відповідно до умов договору, він укладений на 10 років ( п.8); орендна плата вноситься орендарем щорічно власнику земельної ділянки у грошовій формі у розмірі не менше 3 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки за один рік (п.9) ; орендна плата вноситься у строки з 01.09 по 31.12 кожного року (п.11). Обов'язок орендаря вчасно вносити орендну плату передбачений п. 31 договору.
Також умовами договору оренди земельні передбачено припинення дії договору шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження об'єкта оренди, що істотно перешкоджає його використанню, а також з інших підстав, визначених законом; розірвання договору в односторонньому порядку не допускається, умовами розірвання договору є рішення суду (п.п.38,39).
Відповідно до статті 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Частиною першою статті 2 Закону України від 06 жовтня 1998 року № 161-XIV «Про оренду землі» (в редакції, чинній на час розгляду справи, надалі - Закон «Про оренду землі») передбачено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Згідно зі статтею 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 15 Закону «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
За частиною першою статті 24 Закону «Про оренду землі» орендодавець має право вимагати від орендаря: використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди; дотримання екологічної безпеки землекористування та збереження родючості ґрунтів, додержання державних стандартів, норм і правил; дотримання режиму водоохоронних зон, прибережних захисних смуг, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон, зон особливого режиму використання земель та територій, які особливо охороняються; своєчасного внесення орендної плати.
Частиною першою статті 32 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.
За частиною другою статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Водночас статтею 141 Земельного кодексу України передбачено таку підставу припинення права користування земельною ділянкою як систематична несплата земельного податку або орендної плати.
Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги виходив з того, що надані відповідачем квитанції поштового переказу, суд не може вважати доказом, оскільки їх зміст неможливо відтворити, з даних квитанції неможливо встановити дату поштового переказу.
Проте, оглянутий судом апеляційної інстанції оригінал квитанції містить дату відправлення поштових переказів - 25.11.2016 року - суми орендної плати за 2015 рік в розмірі 4 492 грн 30 коп та 6 929 грн 46 коп. за 2016 рік .
Представником підприємства визнано, що вказані кошти повернулися на підприємство внаслідок відмови ОСОБА_2 в їх отриманні.
З'ясовуючи обставини виникнення ситуації щодо направлення та не отримання грошових коштів по орендній платі, представниками не заперечено, що між сторонами склалися відносини, за якими позивач, як власник земельної ділянки, не має наміру та бажання збереження орендних правовідносин з відповідачем. Так, ОСОБА_2, договір оренди від 08.04.2015 року, за яким відповідачем спрямувалася на його адресу орендна плата оскаржував ся в судовому порядку. Орендна плата за 2017 рік також ним не отримується незважаючи на направлення йому грошових коштів, про що йому достовірно відомо з розгляду даної справи. А отже, враховуючи надання відповідачем доказів здійснення оплати орендної плати позивачу за 2015 та за 2016 роки, шляхом направлення грошових коштів поштовими переказами, послідовність його дій по відмові в отриманні оплати орендної плати і за 2017 рік не свідчить про порушення орендарем умов сплати орендної плати.
Таким чином, враховуючи наведені в позовній заяві підстави позову ( істотне порушення умов договору другою стороною), перевіривши дотримання положень ст. 32 Закону України « Про оренду землі», частини другої статті 651 ЦК України, колегія суддів не вбачає наявність ознак критерію істотності порушення відповідачем умов договору щодо оплати орендної плати.
Заперечення представника позивача щодо невиконання підприємством обов'язку шляхом внесення належних позивачу грошових коштів у депозит нотаріуса чи нотаріальної контори, колегія суддів відхиляє оскільки, поштові перекази направлялися позивачу безпосередньо за адресою його проживання на території Новоолександрівської сільської ради Каланчацького району Херсонської області, які він відмовляється отримувати.
Отже позивач не був позбавлений можливості отримати орендну плату, спрямовану йому поштовими переказами за адресою його проживання, що унеможливлює визначити неотримання коштів - позбавлення можливості отримання матеріальних благ, на які розраховував позивач, як істотне порушення стороною договору.
Реалізація позивачем права на припинення договірних відносин з орендарем ПП «Чаплинське-1» має здійснюватися у спосіб, встановлений договором та законом, проте за обставинами справи, розірвання договору оренди землі з заявлених підстав позову не відповідає вимогам закону та договору.
Таким чином, рішення суду першої інстанції на підставі п.п.1,3 ч.1 ст. 376 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням в нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 367, п.2 ч.1 ст.374, ст.ст. 376, 382 ЦПК України, суд постановив:
Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Чаплинське-1» задовольнити.
РішенняКаланчацького районного суду Херсонської області від 23 березня 2018 року скасувати, ухвалити нове.
У задоволенні позову ОСОБА_2, від імені якого діє ОСОБА_3 до Приватного підприємства «Чаплинське-1» про розірвання договору оренди землі відмовити.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий І.В.Склярська
Судді: Л.В.Пузанова
ОСОБА_1
Повний текст судового рішення виготовлено 04 липня 2018 року
Суддя І.В. Склярська