Провадження № 33/774/617/18 Головуючий у І-й інстанції - Ткаченко А.В.
Справа № 214/2472/18 Суддя-доповідач - Кононенко О.М.
11 червня 2018 року суддя Апеляційного суду Дніпропетровської області Кононенко О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро,апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 на постановусудді Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03 травня 2018 року у справі про адміністративне правопорушення, якою
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянку України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1
визнано винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 122-4, 124 КУпАП,-
Цією постановою, ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 122-4, 124 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 6 місяців.
При обставинах, зазначених в постанові суду першої інстанції, ОСОБА_2 07 квітня 2018 року о 16-50 годині по вулиці Незалежності України будинок 10 місто Кривий Ріг водій ОСОБА_2 керуючи автомобілем ВАЗ - 21102 р/н НОМЕР_1 виїжджаючи з парковки біля прибудинкової території, не дотрималась безпечного бокового інтервалу, не переконалась в безпеці перед початком руху, в наслідок чого скоїла наїзд на автомобіль НОМЕР_2, яким керує ОСОБА_3. в наслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження, чим спричинено матеріальні збитки. Постраждалі при ДТП відсутні. Своїми діями ОСОБА_2 порушила вимоги п. 10.1, 13.3 ПДР, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП.
Крім того, 07 квітня 2018 року о 16-50 годині, по вул. незалежності України будинок № 10, м. Кривий Ріг, водій ОСОБА_2 керуючи автомобілем ВАЗ - 21102 р/н НОМЕР_1 будучи причетною до дорожньо-транспортної пригоди, з місця пригоди зникла, чим порушила п. 2.10 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ст.. 122-4 КУпАП.
Не погоджуючись з вищевказаною постановою ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, яку в судовому засіданні суду апеляційної інстанції уточнила та просила постанову судді першої інстанції змінити та накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що постанова суду першої інстанції є незаконною, необґрунтованою в частині накладення на неї надто суворого адміністративного стягнення, яке поставить її у скрутне матеріальне становище.
Вказує на те, що вину у вчиненні адміністративних правопорушень визнає і кається в скоєному. Зазначає, що матеріальну шкоду потерпілому відшкодувала в повному обсязі. Раніше до адміністративної відповідальності не притягувалася, а автомобіль потрібен для заняття підприємницькою діяльністю та по сімейним обставинам.
Зазначає, що після вказаної ДТП, вона дійсно залишила місце ДТП, оскільки дуже поспішала.
Вислухавши ОСОБА_2, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, приходжу до наступного висновку.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що викладений в постанові судді першої інстанції висновок про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 122-4, 124 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, є законним і обґрунтованим, повністю узгодженим із наявними в матеріалах справи доказами та апелянтом не оспорюється.
Разом з тим, оскаржувана постанова підлягає зміні в частині накладеного на ОСОБА_2 виду стягнення, оскільки суд першої інстанції позбавляючи права керування транспортними засобами останню не дотримався принципу індивідуалізації та положень ст. 30 КУпАП, згідно якої, позбавлення наданого громадянину права керування транспортними засобами застосовується за грубе або систематичне порушення порядку користування цим правом.
Згідно до ст. 33 КУпАП, при накладенні адміністративного стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Накладене адміністративне стягнення в кожному конкретному випадку має бути необхідним і достатнім для виправлення правопорушника та попередження вчинення ним нових правопорушень.
При накладенні на ОСОБА_2 стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 6 місяців, судом першої інстанції поза увагою залишилися істотні обставини, які відповідно до ст. 34 КУпАП пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення та мають бути враховані при накладенні адміністративного стягнення.
В ході апеляційного розгляду встановлено відсутність обставин, які б, у відповідності до ст. 35 КУпАП, обтяжували відповідальність ОСОБА_2 за адміністративне правопорушення, в той час, як визнання правопорушником своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення та його щире каяття у вчиненому, незначні пошкодження автомобіля потерпілої сторони, посилання ОСОБА_2 на те, що автомобіль їй потрібен для роботи, вважає можливим врахувати як обставини, які відповідно до ст. 34 КУпАП, пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення.
Враховуючи викладене, конкретні обставини справи, приходжу до висновку про можливість пом'якшення накладеного на ОСОБА_2 адміністративного стягнення та накладення на неї стягнення у виді штрафу та у відповідності до ч. 2 ст. 36 КУпАП, в межах санкції встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, в розмірі передбаченому санкцією ст. 124 КУпАП, а саме двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, оскільки таке адміністративне стягнення буде достатнім і в повній мірі буде сприяти вихованню ОСОБА_2 в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нею нових правопорушень.
На підставі викладеного та керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 - задовольнити.
Постанову судді Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03 травня 2018 року відносно ОСОБА_2 змінити в частині накладеного адміністративного стягнення.
Накласти на ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточна й оскарженню не підлягає.
Суддя Апеляційного суду
Дніпропетровської області О.М. Кононенко