Справа № 766/14641/17
н/п 2/766/5479/18
07 червня 2018 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:
головуючого судді Майдан С.І.,
за участю секретаря Матієнко А.О.,
представника позивача ОСОБА_1,
відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Херсоні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів,
встановив:
Позивач звернулася до суду з вказаною позовною заявою. Свої позовні вимоги обґрунтувала тим, що з березня 2012 року по липень 2012 року перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем. Від даного шлюбу мають неповнолітню дитину - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає та знаходиться на утриманні позивача. Проте, відповідач відмовився подавати до Відділу РАЦС заяву про визнання батьківства, через що відомості про батька дитини записані на підставі ст.135 СК України. Рішенням Комсомольського районного суду м.Херсона від 04.06.2015 року у справі №667/3090/15-ц було визнано ОСОБА_2 батьком малолітнього ОСОБА_4, та внесено відповідні зміни до актового запису про народження дитини. Цим же рішенням, стягнуто з відповідача аліменти на користь позивача на утримання сина у твердій грошовій сумі у розмірі 700,00 грн. щомісячно. Згідно свідоцтва про народження, виданого 31.07.2015 року внесено відомості про батька дитини та останнього записано як ОСОБА_5. Оскільки, аліменти стягнуті за судовим рішенням покривають третину витрат на дитину, додаткової матеріальної допомоги батько дитини не надає, на сьогоднішній день сума стягнутих аліментів є недостатньою для належного утримання дитини, у зв'язку із зміною прожиткового мінімуму, постійним зростанням цін на продукти, одяг, дитина часто хворіє, потребує покращення харчування із споживанням вітамінів, на що необхідні значні кошти, позивач просила збільшити розмір аліментів та стягнути з відповідача на свою користь аліменти на утримання малолітньої дитини - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/2 частки від всіх видів доходу (заробітку), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з моменту пред'явлення позову та до досягнення дитиною повноліття.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги, просив їх задовольнити з підстав, викладених в позові.
Відповідач в судовому засіданні заявлені позовні вимоги не визнав, просив відмовити у задоволенні позову. Зазначив, що має регулярний дохід у вигляді заробітної плати, інших утриманців не має, однак час від часу допомагає матері та співмешканці з її дитиною. Крім цього, у зв'язку зі своїм поганим станом здоров'я потребує лікування, а тому не в змозі сплачувати аліменти на утримання дитини в заявленому позивачем розмірі - 1/2 частки від всіх видів його доходу (заробітку), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Позивач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилась, про розгляд справи повідомлена у встановленому законом порядку.
Заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідно до актового запису про народження №204 від 12.03.2013 року, батьками ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, записані ОСОБА_2 та ОСОБА_3.
Рішенням Комсомольського районного суду м.Херсона від 04.06.2015 року визнано ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина України, що проживає за адресою ІНФОРМАЦІЯ_4 батьком малолітнього ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Стягнуто з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у твердій грошовій сумі у розмірі 700 грн. щомісячно, починаючи з 27.04.2015 року до повноліття дитини.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
За змістом ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до положень ст. 183 СК України розмір аліментів визначається у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини.
Крім того, суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі (ч.1ст. 184 СК України).
При цьому підстави визначення розміру аліментів у частках до заробітку (доходу) або у твердій сумі визначаються з урахуванням як положень ст. 182 СК України, так і положень ст.ст.183,184 СК України.
Частина перша статті 192 СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
Відповідно до ст.183 та ст.184 СК України за рішенням суду розмір аліментів визначається у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов'язує їх зі способом присудження (ч. 3ст. 181 СК України). Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Право вимагати зміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених ст.ст.182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.
З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів, шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст.192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).
Судом встановлено, що відповідач має регулярний дохід у вигляді заробітної плати, інших утриманців не має. Доводи відповідача суд до уваги не приймає, так як ним не надано доказів щодо стану свого здоров'я на час розгляду справи у 2017-2018 роках, понесених витрат на лікування, не надано доказів надання матеріальної допомоги матері.
З урахуванням того, що стороною позивача не надано доказів необхідності додаткових витрат на дитину та їх розміру, на підставі встановлених вище обставин, суд вважає, за необхідне змінити розмір стягуваних з ОСОБА_2 аліментів з твердої грошової суми 700,00 гривень на частку від заробітку в розмірі 1/4 частини доходів відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Такий розмір аліментів, на думку суду, є розумним, не суперечить нормам матеріального права, а також буде справедливим балансом між захистом прав позивача та захистом прав неповнолітньої дитини, обов'язок по утриманню якої покладений на відповідача.
Таким чином позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Також, відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 640,00 гривень.
Керуючись ст.ст.12, 13, 76, 81, 141, 263-265, 355ЦПК України, ст.ст.181, 182, 183, 184, 192 СК України, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів задовольнити частково.
Змінити розмір аліментів, визначений рішенням Комсомольського районного суду м.Херсона №667/3090/15-ц від 04.06.2015 року, які стягуються з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІН:НОМЕР_1, на користь ОСОБА_3 на утримання малолітньої дитини - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 700,00 гривень на 1/4 частину від усіх видів доходів (заробітку) відповідача, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 30.08.2017 року і до досягнення дитиною повноліття.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІН:НОМЕР_1, судовий збір у розмірі 640,00 гривень на користь держави.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до апеляційного суду Херсонської області в порядку ст. 355 ЦПК України.
У відповідності до п.п.15.5 ч.1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Херсонський міський суд Херсонської області.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: С.І. Майдан
Повний текст рішення суду виготовлений 18.06.2018 року.
Суддя: С.І. Майдан