Справа № 608/133/18Головуючий у 1-й інстанції Квятковська Л. Й.
Провадження № 22-ц/789/671/18 Доповідач - Парандюк Т.С.
Категорія - 50
03 липня 2018 року м. Тернопіль
Апеляційний суд Тернопільської області в складі:
Головуючої - Парандюк Т.С.
Суддів - Дикун С. І., Храпак Н. М.,
за участю секретаря - Коваль О.І.
та сторін - ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2; представника ОСОБА_3 -адвоката ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 608/133/18 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Чортківського районного суду Тернопільської області від 07 травня 2018 року, ухваленого суддею Квятковською Л.Й., в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про зміну розміру аліментів, -
В січні 2018 року ОСОБА_1 звернулася в суд з вказаним позовом, посилаючись на те, що згідно рішення Чортківського районного суду Тернопільської області від 07.05.2010 року вона щомісячно отримує від ОСОБА_3 аліменти на утримання їх доньки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 350 гривень.
Зазначила, що в Сімейний кодекс України внесено зміни та встановлено мінімальний розмір аліментів на одну дитину не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, тому вона змушена звернутися в суд з позовом про збільшення розміру аліментів. Вказала, що донька проживає з нею та є інвалідом з дитинства (діагноз муковісцедоз з панкреатичною недостатністю, бронхообструктивний синдром). На утримання дочки вона отримує державну соціальну допомогу з грудня 2017 року в розмірі 1946,40 гривень. Крім того, на утриманні позивача знаходиться друга дитина, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2
Вказала, що хвороба доньки невиліковна, на підтримання її здоров'я постійно необхідно немало коштів, тому просила суд змінити розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_3 щомісячно з 350 гривень на 2 000 грн., але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця і до досягнення дитиною повноліття.
Рішенням Чортківського районного суду Тернопільської області від 07 травня 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Змінено розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний код НОМЕР_1, уродженця м. Донецьк, жителя АДРЕСА_1, на підставі рішення Чортківського районного суду від 07.05.2010 по справі №2-241/10 на утримання дочки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, в користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2, жительки с. Шманьківці Чортківського району Тернопільської області, з 350 гривень щомісячно - на 1 000 (одну тисячу) гривень, починаючи з часу набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
В решті позову відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний код НОМЕР_1, уродженця м. Донецьк, жителя АДРЕСА_1, на рахунок спеціального фонду Державного бюджету України 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок судового збору.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким її позов задовольнити в повному обсязі, посилаючись на те, що судом не повно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
В обгрунтування апеляційної скарги ОСОБА_1 вказала на те, що судом необгрунтовано взято до уваги матеріальний стан та стан здоров'я членів сім'ї відповідача, так як чинним законодавством передбачено врахування стану здоров'я лише платника аліментів, а не членів його сім'ї.
Також суд першої інстанції не звернув уваги на те, що позивач не може влаштуватися на роботу, так як донька потребує постійного догляду, а у зв'язку з діагнозом потребує постійних матеріальних витрат.
ОСОБА_3 подав відзив на апеляційну скаргу, зазначивши, що суд першої інстанції вірно прийшов до переконання про можливість ним сплачувати щомісячно аліменти в розмірі 1000 грн., врахував матеріальне становище сторін, стан здоров'я та матеріальне становище дитини, наявність в нього нової сім'ї та перебування на його утриманні двох малолітніх дітей.
В судовому засіданні ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 апеляційну скаргу підтримали в повному обсязі, зіславшись на доводи, викладені в ній.
Представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4 апеляційну скаргу не визнав, вважаючи рішення суду законним та обгрунтованим, пояснивши, що відповідач не працює, на утриманні має двоє малолітніх дітей від другого шлюбу, згідний сплачувати аліменти на утримання дочки в розмірі 1000 грн.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників процесу, ознайомившись з матеріалами справи, доводами апеляційної скарги в її межах, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції вірно взяв до уваги не лише те, що дитина є інвалідом дитинства та потребує додаткових витрат на лікування, але і те, що позивач отримує державну соціальну допомогу у зв'язку з інвалідністю доньки, матеріальний стан відповідача, наявність в нього двох дітей та стан здоров'я членів його сім'ї.
З даним висновком суду колегія суддів погоджується.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_15 року у сторін народилася дочка ОСОБА_7, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3, виданого відділом РАЦС Чортківського районного управління юстиції Тернопільської області (а.с.7).
Рішенням Чортківського районного суду Тернопільської області від 07.05.2010 року стягнуто з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_7, уродженця с. Шманьківці Чортківського району, жителя АДРЕСА_2, тимчасово непрацюючого, в користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дочки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 350 гривень щомісячно, починаючи з часу набрання рішенням законної сили до досягнення дитиною повноліття.
Згідно ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч.2 ст.150 Сімейного Кодексу України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Частини 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної України № 789X11 від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, зазначено, що держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
24.10.2013 року ОСОБА_1. зареєструвала шлюб із ОСОБА_9, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_4, виданого Чортківським міськрайонним відділом державної актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області 21.04.2016 р. (а.с. 13).
Після одруження позивач змінила прізвище на «ОСОБА_1».
Від даного шлюбу народився син ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_2, що стверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_5, виданого Пастушівською сільською радою Чортківського району Тернопільської області (а.с.15).
З довідки №25, виданої 16 січня 2018 року виконавчим комітетом Шманьківської сільської ради Чортківського району Тернопільської області вбачається, що до складу сім'ї ОСОБА_1 входять: дочка - ОСОБА_5, 2006 р.н., батько - ОСОБА_11, 1962 р.н. та мати ОСОБА_12, 1961 р.н. (а.с.8).
Доньці сторін ОСОБА_5 поставлено діагноз муковісцедоз з панкреатичною недостатністю, бронхообструктивний синдром, дитина визнана інвалідом з дитинства, про що свідчить посвідчення серії НОМЕР_6 інваліда з дитинства, виданого УСЗН Чортківської РДА 16.11.2017 року та заключення ЛКК №1/26 від 16 січня 2018 року. (а.с.9,10).
З грудня 2017 року на утримання дочки позивачка отримує державну соціальну допомогу в розмірі 1946,40 гривень, що підтверджується довідкою , виданою Чортківським районним відділом соціального захисту населення (а.с. 11).
Із довідки №200/13-30 від 10.01.2018 року, виданої Чортківським міськрайонним відділом державної виконавчої служби, вбачається, що ОСОБА_1 дійсно отримувала аліменти від ОСОБА_3 з травня 2017 року по грудень 2017 року в розмірі по 350 гривень щомісячно, на підставі виконавчого листа №2-241/10, виданого Чортківським районним судом Тернопільської області 20.08.2010 року (а.с.12).
Згідно довідки управління соціального захисту Чортківської районної державної адміністрації від 02 січня 2018 року ОСОБА_1 знаходиться на обліку в Чортківське УСЗН і отримує щомісячну одноразову допомогу при народженні дитини в розмірі по 860 гривень щомісячно з липня 2017 року по грудень 2017 року (а.с.14).
26.07.2008 року ОСОБА_3 зареєстрував шлюб з ОСОБА_7, що стверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_7, виданого відділом РАЦС Чортківського районного управління юстиції Тернопільської області (а.с.30).
Від даного шлюбу у них народилося двоє дітей:син ОСОБА_9,ІНФОРМАЦІЯ_13 та донька ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_14, про що свідчать свідоцтва про народження (а.с.18,19).
З довідки амбулаторії загальної практики сімейної медицини м. Чортків від 01 березня 2018 року вбачається, що діти відповідача мають часті епізоди ГРВІ, ускладнені бронхітами, ларинготрахеїтами, тонзилітами.
Крім того, в дружини відповідача ОСОБА_13, 1985 р. н., діагностовано варикозну хворобу лівої нижньої кінцівки з ХВН С 2 по СЕАР зліва та рекомендовано оперативне втручання (довідка клініки судинної хірургії Національного військово-медичного клінічного центру «ГВКГ» від 19.03.2018 року).
Відповідно до ч.3 ст.181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
За правилами ч.1 ст.182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Частиною 2 ст.182 Сімейного кодексу України передбачено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
У відповідності з вимогами ч.1 ст.192 Сімейного кодексу України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Згідно п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
Проаналізувавши матеріали справи, суд першої інстанції вірно прийшов до висновку про стягнення в користь позивачки аліменти на утримання дочки ОСОБА_7 в розмірі 1000 грн., врахувавши при цьому як матеріальний так і сімейний стан обох сторін, згоду відповідача оплачувати аліменти в розмірі 1000 грн., що не є меншим , ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, ніде не працюючого, на утриманні має ще двоє малолітніх дітей.
Не заслуговують на увагу твердження апелянта про те, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні її позову у повному обсязі, не збільшивши розмір аліментів до 2000 грн., оскільки судом встановлено, що ОСОБА_14 ніде не працює та має на утриманні двох дітей.
Згідно з вимогами ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У відповідності до ст. ст.12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно ч.2 ст.78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Частиною 2 ст.89 ЦПК України передбачено, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Задовольняючи частково позов ОСОБА_1 судом першої інстанції вірно встановлено фактичні обставини справи та дано правильну оцінку зібраним доказам.
Наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновку суду по суті та не дають підстав вважати, що судом допущено порушення норм матеріального та процесуального права.
Згідно ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення залишає без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд вважає, що рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, на представлених доказах, а тому підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачає.
Судові витрати у відповідності до ст. 141 ЦПК України покласти на сторони в межах ними понесених.
Керуючись ст. ст. 374, 375, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, суд апеляційної інстанції, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Чортківського районного суду Тернопільської області від 07 травня 2018 року - залишити без змін.
Судові витрати покласти на сторони в межах ними понесених.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 04 липня 2018 року.
Головуючий - підпис
Судді - два підписи
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду Тернопільської області Т.С. Парандюк